group-telegram.com/vallholl/13703
Last Update:
Реконструкція зовнішності чоловіка та жінки синташтинської культури.
Художня реконструкція юнака виконана по останкам, знайденим в 25 могильнику Великокараганського кургану, на заході Великого степу. Реконструкція зовнішності молодої жінки виконана по останкам з кургану 2 Кізільської стоянки. Знайдені в курганах екземпляри відрізнялися непоганим для того часу станом здоров'я.
Представники синташтинської культури, останки яких було виявлено в курганах, не зазнавали надмірних фізичних навантажень і, як правило, не страждали від голоду, а їхня їжа була м'якою і містила багато білка. На їхніх кістках зустрічаються сліди залікованих переломів, що говорить про наявність певного рівня медичних знань.
Сьогодні існує декілька версій виникнення синташтинської культури, найбільш реалістична з них припускає, що ця культурна виникла з абашівської культури яка мігрувала на схід, предком якої була частина фатьянівців. Саме тоді, як вважається, з абашівської говірки праіндоєвропейської мови починає виникати праіндоіранська мова.
Представники синташтинської культури були достатньо войовничими, що також виходить з їхніх братських воїнських курганів, в одному з яких були знайдені останки чоловіка на зображенні. Ймовірно, ці воїни загинули у великій битві, а сам курган можливо навіть вшановує цю битву в тому місці, на якому він розташований.
Синташтинська культура відома не лише своєю войовничістю — а й винайденням першої бойової колісниці, яка поширилася всім Старим світом та перевернула військову справу. Саме бойові колісниці дозволили давнім індоєвропейцям завоювати обширні території. Окрім того, синташтинські поселення були міцно укріплені та захищені від набігів ворога.
Економіка синташтинських поселень оберталася не лише на виведенні великої рогатої худоби, а й навколо мідної металургії. Вони в промислових масштабах переробляли мідь та миш'якову бронзу, усі розкопані поселення містили залишки плавильних печей і шлаки від переробки металів.
Від синташтинської культури індоіранці мігрували в різних напрямках: до Анатолії, Іранського плато та півострову Індостан. Свій войовничий дух та дивовижні колісниці вони передали і своїм прямим наступникам, які мігрували в центр Євразійського степу, та значну частину якого завоювали — андронівцям.
Було виявлено схожість між нордичним бронзовим віком та синташтинською культурою, а сучасні генетичні дослідження показують спорідненість між представниками синташтинської культури та сучасними північними європейцями. Починаючи з 9 століття до нашої ери, нащадки синташтинської культури, скіфи, принесуть іранські мови назад до понтійського степу, на свою прабатьківщину.
