🔮 Давайте пограємо в нову гру! Продовжіть речення першим, що спало на думку:

Я вважаю, що читання — це …

Мій варіант: Я вважаю, що читання — це найрізноманітніший досвід.

Знайшла «Пісню пророка» за дуже класною ціною 😅 Антиутопія від ірландського автора, знаю, що буде дуже крута книжка!

Може хтось теж хотів!

Якось я зловила себе на думці, що вдома лежить багато популярних книг, які я купила, навіть не встигнувши зрозуміти, чи справді хочу їх читати, чи просто боюсь пропустити щось. Відрефлексувавши весь свій і чужий читацький досвід, прийшла поділитися думками про читання в еру соціальних мереж. І як це впливає на мої і ваші звички.

Сучасна культура споживання змінює наше ставлення до книг. Ми перестали купувати лише те, що справді зачіпає — натомість купуємо те, що популярне, в тренді і класно виглядає. І ось ми вже читаємо через призму чужих вражень, а не за власними вподобаннями.

Чому так стається? Бо алгоритми люблять нас обмежувати. Вони пропонують те, що вже набрало популярність. Якась книжка залітає в тренди → всі про неї говорять → алгоритм підхоплює → популярність зростає. Ми опиняємося в замкнутому колі одних і тих самих книжок.

І ринок тут не залишається осторонь: видавці чудово працюють з нашою любовʼю до трендів.

Звичайно, є плюс — коли навколо книги є живий ажіотаж, це може бути надихаюче й об'єднувати людей. Але, на жаль, є і мінуси:

💫 Ми звикаємо читати лише «перевірене» і боїмося виходити за межі трендових жанрів.
💫 Ще до першої сторінки знаємо рейтинг і чужі враження. Тому часто завищуємо бали книжці, закриваючи очі на її мінуси, або відчуваємо себе поза спільнотою.  
💫 Виникає тривожність «не встигнути все», що перетворює читання на ще одну задачу, а не задоволення. Це стало моєю найбільшою проблемою в рамках введення блогу. 

Зрештою, я втратила власні орієнтири при виборі книг, не відчувала глибокого емоційного захоплення від історій, навіть тих, які мені сподобалися. І перестала радіти читанню! 

Як мені вдалося повернути радість від читання?

💫 Перш за все, почала знову слухати себе. Час від часу вимикалася від усього та йшла у книгарню обирати книгу, довіряючи власним відчуттям, а не трендам чи рейтингам. З останнього такого прочитаного "Троє" (французький роман про складність людських відносин).
💫 Щоразу повторювала, що "читати не все підряд — нормально". Мій смак – унікальний, а світ книг ширший за топ-10 бестселерів і топ-20 гарячих новинок. Змирилася, що пропустила якийсь тренд, бо це абсолютно окей.

А ще сформулювала для себе чітке розуміння, що спільного у книгах, які мені дуже сподобалися, які історії підходять під який настрій та вайб, придумала як поєднати майндфулнес (моя психотерапевтка у захваті) і вибір наступної книжки. Тому читаю зараз не тільки новинки, але й ті книжки, які купила давно!

Далі шок контент: вже немає такого відчуття, що книг на полиці повно, а читати немає що!

Тому я і зробила цю лекцію "Як обирати тільки класні книжки" — там дуже багато різного за пів року досліджень та саморефлекцій. Приходьте, вам сподобається, чесно!

Що думаєте про читання в еру соціальних мереж? У вас були схожі відчуття, що і в мене?