✙ Churcher ✙

​​Архієпископ Святослав прагне Патріархату. Чи зустріч з Папою виправдала його очікування?

#угкц
#інсайдиChurcher

Перед тим, як проаналізувати зустріч Святослава з Папою Римським, ми хочемо написати про декілька речей, які їй передували. Оскільки в ПЦУ вже за пару місяців після отримання томосу відбувся конфлікт, Верховний Архієпископ УГКЦ почав підготовлювати базу для перетворення греко-католицької церкви на Патріархат.

Першим публічним кроком можна назвати запит на звершення літургії на свято Благовіщення 7 квітня. Другим - відновлення 19 травня Патріаршого фонду УГКЦ, метою котрого є збирання коштів для впровадження ініціатив Блаженнішого та забезпечення фінансової стабільності Церкви. Третім кроком буде зміцнювання присутності у Києві з метою перетворення греко-католицької церкви на загальноукраїнську. Тому, ще 31 травня патріарх Святослав звернувся до численних спонсорів, перед усім впливових українців діаспори, із проханням узяти на себе утримання Патріаршої резиденції не лише в Києві, а ще й в Княжичах, де планують створити музей Любомира Гузара. Як ми вже розповідали, ці витрати Шевчук оцінює в $75 000 щорічно.

Усі кроки та бажання предстоятеля зрозуміли – поки православні ієрархи гризуться між собою, роблять з автокефалії фарс та циркову виставу, забираючи друг в друга храми, повноваження й навіть розмовляючи з московськими журналістами, греко-католики беруть ініціативу на себе. В цьому, дійсно, немає нічого ганебного, врешті-решт, воююча країна потребує духовного єднання через Єдину Українську Церкву, яку, в випадку нездатності православних, можуть дати уніати. Ось тільки, на жаль, не обійшлося без одного «але», яке псує всі зусилля Святослава – цім «але» є позиція Святішого Папи Римського.
Після оголошення дводенного формату зустрічі, багато греко-католиків очікувало, що однієї з основних тем буде надання УГКЦ статусу патріархату. Взагалі, патріархат – це визнання заслуг українських греко-католиків, а також окреслення її подальшого розвитку. Чи заслуговує на це УГКЦ? Так. Статус патріархату міг би зрівноважити надання автокефалії українським православним, а також продемонструвати, що Святий Престолу підтримує УГКЦ у ролі повноправної спадкоємиці Володимирового Хрещення, яка має призначення об’єднувати усіх українців.

Але, як ми зобачили, позиція та бажання українських греко-католиків не завжди перетинається з позицією Папи. Святіший Отець говорить про те, що не вистачає мати Синод, треба бути їм. За його словами це не повинно «призводити до зменшення усвідомлення власної автентичності й оригінальності», але формування власної автентичності має бути лише «всередині католицької ідентичності». Незважаючи на старання архієпископа Святослава максимально зміцнити позиції УГКЦ як церкви українців всього світу, Папа пригадує про загрозу «партикуляризму» різних форм – церковних, націоналістичних та політичних. Це достатньо прозорий натяк на те, що про патріархат можна забути. Страшить тільки те, що відмовлення надати УГКЦ новий статус виглядає на спробу загнати греко-католицьку церкву в межі «містечкової» конфесії.

Невідомо тільки, чим це викликане - невже розмовою з Путіним? Ураховуючи слова Папи про Донбас, в котрих він не згадав про російську агресію, така думка не здається нереальною. І це вже зовсім недобрий знак.

В ситуації, коли Рим відмовляється визнати очевидне, надіятися УГКЦ може лише на українців в діаспорі. Ніби перестраховуючись, Святослав розсилав листи з проханням надання фінансової допомоги ще наприкінці травня. Отримання такої допомоги істотно зміцнить позицію УГКЦ, що може збільшити шанси на зміну ставлення Папи Франциска. Але гарантувати цього, дійсно, ніхто не може. Цікаво тільки, куди Святослав направить таку чималу суму? 75 000 $ від кожного з численних спонсорів це вже не жарти. Чекаємо на цікаві «придбання» та домовленості, а їх має бути багато.

www.group-telegram.com/us/churcher_info.com/221

3.9K viewsJul 8, 2019 at 15:15

​​Архієпископ Святослав прагне Патріархату. Чи зустріч з Папою виправдала його очікування?

#угкц
#інсайдиChurcher

Перед тим, як проаналізувати зустріч Святослава з Папою Римським, ми хочемо написати про декілька речей, які їй передували. Оскільки в ПЦУ вже за пару місяців після отримання томосу відбувся конфлікт, Верховний Архієпископ УГКЦ почав підготовлювати базу для перетворення греко-католицької церкви на Патріархат.

Першим публічним кроком можна назвати запит на звершення літургії на свято Благовіщення 7 квітня. Другим - відновлення 19 травня Патріаршого фонду УГКЦ, метою котрого є збирання коштів для впровадження ініціатив Блаженнішого та забезпечення фінансової стабільності Церкви. Третім кроком буде зміцнювання присутності у Києві з метою перетворення греко-католицької церкви на загальноукраїнську. Тому, ще 31 травня патріарх Святослав звернувся до численних спонсорів, перед усім впливових українців діаспори, із проханням узяти на себе утримання Патріаршої резиденції не лише в Києві, а ще й в Княжичах, де планують створити музей Любомира Гузара. Як ми вже розповідали, ці витрати Шевчук оцінює в $75 000 щорічно.

Усі кроки та бажання предстоятеля зрозуміли – поки православні ієрархи гризуться між собою, роблять з автокефалії фарс та циркову виставу, забираючи друг в друга храми, повноваження й навіть розмовляючи з московськими журналістами, греко-католики беруть ініціативу на себе. В цьому, дійсно, немає нічого ганебного, врешті-решт, воююча країна потребує духовного єднання через Єдину Українську Церкву, яку, в випадку нездатності православних, можуть дати уніати. Ось тільки, на жаль, не обійшлося без одного «але», яке псує всі зусилля Святослава – цім «але» є позиція Святішого Папи Римського.
Після оголошення дводенного формату зустрічі, багато греко-католиків очікувало, що однієї з основних тем буде надання УГКЦ статусу патріархату. Взагалі, патріархат – це визнання заслуг українських греко-католиків, а також окреслення її подальшого розвитку. Чи заслуговує на це УГКЦ? Так. Статус патріархату міг би зрівноважити надання автокефалії українським православним, а також продемонструвати, що Святий Престолу підтримує УГКЦ у ролі повноправної спадкоємиці Володимирового Хрещення, яка має призначення об’єднувати усіх українців.

Але, як ми зобачили, позиція та бажання українських греко-католиків не завжди перетинається з позицією Папи. Святіший Отець говорить про те, що не вистачає мати Синод, треба бути їм. За його словами це не повинно «призводити до зменшення усвідомлення власної автентичності й оригінальності», але формування власної автентичності має бути лише «всередині католицької ідентичності». Незважаючи на старання архієпископа Святослава максимально зміцнити позиції УГКЦ як церкви українців всього світу, Папа пригадує про загрозу «партикуляризму» різних форм – церковних, націоналістичних та політичних. Це достатньо прозорий натяк на те, що про патріархат можна забути. Страшить тільки те, що відмовлення надати УГКЦ новий статус виглядає на спробу загнати греко-католицьку церкву в межі «містечкової» конфесії.

Невідомо тільки, чим це викликане - невже розмовою з Путіним? Ураховуючи слова Папи про Донбас, в котрих він не згадав про російську агресію, така думка не здається нереальною. І це вже зовсім недобрий знак.

В ситуації, коли Рим відмовляється визнати очевидне, надіятися УГКЦ може лише на українців в діаспорі. Ніби перестраховуючись, Святослав розсилав листи з проханням надання фінансової допомоги ще наприкінці травня. Отримання такої допомоги істотно зміцнить позицію УГКЦ, що може збільшити шанси на зміну ставлення Папи Франциска. Але гарантувати цього, дійсно, ніхто не може. Цікаво тільки, куди Святослав направить таку чималу суму? 75 000 $ від кожного з численних спонсорів це вже не жарти. Чекаємо на цікаві «придбання» та домовленості, а їх має бути багато.

BY ✙ Churcher ✙