історія про сама пожартувала — сама посміялася

- а шо з їжачком?
- наколовся

якщо ви не знаєте, що робити з книгами Ґеймана (чи будь-якого іншого автора) і не хочете викидати їх на смітник — ось вам ідея. проєкт Зграя читає збирає і продає книги, а кошти йдуть на ЗСУ

дуже хочу літа, бо сумую за засмагою на своєму тілі

мені дуже треба почистити галерею, тому вкраду ідею в Каті Янюк і запропоную вам таке — пишіть в коментарі дату, починаючи від 2020 року, а я вам фото з того для чи близько нього.

вам може забавка буде, а мені мотивація пошуршати галереєю

як ж складно вчитися любові до себе і турботи

інколи здається, що всередині мене завжди житиме маленька недолюблена дівчинка, на почуття якої всім все одно

або випєтляю, або в пєтлю

зрозуміла, що життя зараз це радянські плакати «жити стало краще, жити стало веселіше», які прикривають реальність

Ну що ж наша доля боротись і іноді ридати

ми з Євою ніби розлучені долею коханки: тиждень тому проводила її на автобус, живу в її квартирі, постійно переписуємося з приводу і частіше без, раз на пару днів пишемо одна одній «я так за тобою сумую», я відкладаю гроші, щоб поїхати до неї влітку

завтра до мене приїде подруга-словачка, тому хай буде мінімум тривог, гарна погода, всі виходять на вулицю красиві, стильні, привітні і не пиздять російською

і хай на кордоні не тримають до посиніння

В цьому стендапі комікеса жартувала про те, що діти перекладають йде дощ як the rain is walking

сьогодні від учня почула today go snow

навіть не snow goes...

окей дурна тут я

люблю свою дурну голову, бо жити зовсім не нудно