Святий Йосафат Кунцевич: документи і дослідження (до 400-ліття мученицької смерті) / упоряд. І. Альмес, О. Дух. Львів: Вид-во УКУ, 2024. 528 с. (Серія «Київське християнство», т. 33). ISBN 978-617-7608-82-9
Видання складається з п’яти розділів, у яких подано джерела мовою оригіналу, переклад окремих текстів, а також статті дослідників про джерельні матеріали. Збірник зосереджує увагу на діячах, механізмах, наративах і медіа, які творили культ Кунцевича в перші десятиліття після мученицької смерті. В основі збірника – критичне видання тексту «Житія» Кунцевича авторства Якова Суші, опубліковане в Римі в 1665 р.; До наукового обігу ведено текст полемічного твору «О фальшованю писем словенских» Йосафата Кунцевича. Рецепція культу Йосафата Кунцевича в Католицькій Церкві представлена на прикладі «іспанської історії» завдяки публікації «Прологу» Міґеля Переса. На підставі публікації актових документів Вітебського земського суду (1625–1636) проаналізовано стратегії поведінки і наслідки вбивства Кунцевича у 1623 р.
Святий Йосафат Кунцевич: документи і дослідження (до 400-ліття мученицької смерті) / упоряд. І. Альмес, О. Дух. Львів: Вид-во УКУ, 2024. 528 с. (Серія «Київське християнство», т. 33). ISBN 978-617-7608-82-9
Видання складається з п’яти розділів, у яких подано джерела мовою оригіналу, переклад окремих текстів, а також статті дослідників про джерельні матеріали. Збірник зосереджує увагу на діячах, механізмах, наративах і медіа, які творили культ Кунцевича в перші десятиліття після мученицької смерті. В основі збірника – критичне видання тексту «Житія» Кунцевича авторства Якова Суші, опубліковане в Римі в 1665 р.; До наукового обігу ведено текст полемічного твору «О фальшованю писем словенских» Йосафата Кунцевича. Рецепція культу Йосафата Кунцевича в Католицькій Церкві представлена на прикладі «іспанської історії» завдяки публікації «Прологу» Міґеля Переса. На підставі публікації актових документів Вітебського земського суду (1625–1636) проаналізовано стратегії поведінки і наслідки вбивства Кунцевича у 1623 р.
During the operations, Sebi officials seized various records and documents, including 34 mobile phones, six laptops, four desktops, four tablets, two hard drive disks and one pen drive from the custody of these persons. Official government accounts have also spread fake fact checks. An official Twitter account for the Russia diplomatic mission in Geneva shared a fake debunking video claiming without evidence that "Western and Ukrainian media are creating thousands of fake news on Russia every day." The video, which has amassed almost 30,000 views, offered a "how-to" spot misinformation. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. Apparently upbeat developments in Russia's discussions with Ukraine helped at least temporarily send investors back into risk assets. Russian President Vladimir Putin said during a meeting with his Belarusian counterpart Alexander Lukashenko that there were "certain positive developments" occurring in the talks with Ukraine, according to a transcript of their meeting. Putin added that discussions were happening "almost on a daily basis." Some people used the platform to organize ahead of the storming of the U.S. Capitol in January 2021, and last month Senator Mark Warner sent a letter to Durov urging him to curb Russian information operations on Telegram.
from cn
