Зарано займатись аналітикою і намагатись передбачити майбутнє.

Світ непевний і непередбачуваний. Чи нам про це не знати?

Але поки світовий «гегемон» хибить, а світові шакали протирають руки, Європа каже: “Intensifie le bourrinage!”

🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

За всіма скандалами якось пропустив кумедне.

На тій зустрічі в минулу пʼятницю (яка здається була років 5 тому) Трамп повторював слова про угоду щодо raw earth.

Всі зробили вигляд що він мав на увазі rare-earth minerals. Але він вперто повторював raw earth.

Тобто він хоче українську сиру землю. Чорнозем ешелонами.

Президентство Трампа так часто набуває анекдотичних форм, що конспіролог в мені вже відмовляється вірити, що це випадковість.

Меми захопили світ.

Час від часу в коментарях люди наводять класичну тезу про те що великі виробники зброї — традиційні донори Республіканської партії, тому Трампу не вигідно було б припиняти постачання зброї Україні.

Відверто скажу, я не перевіряв саму цю тезу і не знаю хто кому і скільки платить. Але оскільки теза поширена, чому б про неї не поміркувати?

Зокрема два коментарі змусили мене задуматись.

З однієї сторони Тулсі Ґаббард в коментарі, здається, для Фокс, в критично висловилась щодо войовничих яструбів, які не дають Трампу досягти миру в Україні. Схожу агресивно-миротворчу позицію займає і Венс. Ну і звісно ж сам Трамп на диво одержимий ідеєю миру.

Натомість недобитки залишки «традиційних» республіканців дуже переймаються припиненням постачання американської зброї в Україну.

Тож якщо розвивати тему лоббізму великого бізнесу, то можна припустити, що виробники зброї були донорами старої республіканської партії. І вони, напевне, не в захваті від європейських планів витратити сотні мільярдів доларів на не американську зброю.

Натомість, можна припустити, що та олігархічно-мільярдерська тех-шобла, що крутиться навколо Трампа — це люди, які хотіли б порушити статус-кво в американській промисловості і підважити позиції гігантів оборонної індустрії.

Це, звісно, дилетантські спекуояціі, але олівчиком запишемо. Може допоможе зрозуміти цей мінливий світ.

Погані новини? Трамп знову зрадив Україну? Руки знову опускаються, а влада бідкається?

Не біда. Допоможе старий добрий засіб, що допомагав нам в найгірші хвилини української державності. Це Збройні Cили України. Саме вони, а не США, Британія, ЄС чи Китай є гарантами нашого спокою.

Якщо тобі пече кукуху, мерщій надсилай донат на збір на потреби потужного підрозділу, що складається з дебелих дядьків, які не знають слів «вайб» і «чіллзон», а ще досі слухають музику на касетах. Ними командує мій друг – молодий офіцер Матвій Д. з давнього шляхетського роду, чий спис таранив московського тузіка ще в битві під Конотопом.

Донатить - це хороша антидеганська стратегія для складних часів.

Банка на потреби тут.

За репост - моє окреме «дякую».

https://send.monobank.ua/jar/3wm7XUyKHL

Неочікувана точка опору Трампу

Демократи уже 4 місяці не можуть зрозуміти хто вони і що їм робити. В США фактично немає опозиції.

Дивовижно, що в цьому вакуумі єдиною артикульованою точкою опору політики Трампа стало право-центристське видання Wall Street Journal. Зокрема їхні opinion pages.

Їхня позиція традиційно — вільна торгівля і сильна міжнародна політика.

В перший термін Трампа багато слухав їхніх колумністів. Вони ніколи не були трампістами, але цілком підтримували республіканську адміністрацію.

Цього разу навіть Трюдо процитував колонку WSJ під назвою "Найтупіша торгівельна війна в історії".

Дивіться яку товстезну (і дорогезну!) книгу тепер можна викинути в сміття.

Династія Трампів?

Минулого тижня почали ширитися чутки, що Дон Трамп молодший серйозно міркує про президентську кампанію в 2028.

І хоча він сам заперечив, фактично підтримавши Венса, проте на саму ідею варто звертати увагу.

Враховуючи хворобливі амбіції Трампа, існує думка, що однією з його ідей є перевершити Бушів в питанні політичної династії.

4-8 років Дона молодшого поки підросте улюбленець Барон. Чим не династія?

Це, звісно, просто фантазії і спекуляції, але в цьому химерному світі треба ж встановлювати якісь орієнтири навіженості. 24 роки Трампів (з перервою на 4 роки Байдена) — чим не орієнтир?

P.S. Цю думку я вперше почув від Ентоні Скарамуччі. І загалом багато моїх міркувань зараз — це те що я чую на The Rest is politics US. Тож якщо хочете слухати оригінал, а не переказ — підписуйтесь на цей подкаст.

Ви ж розумієте, що коли Волц, намагаючись відмовити Зеленського від зустрічі з Трампом, говорив «Ваші стосунки не на тому рівні» він мав на увазі: «Ви не готові до того рівня неадекватності, який панує в Білому домі».

І от ці проблиски здорового глузду, які ми можемо чути від Рубіо чи Волца за підсумками зустрічі в Саудівській Аравії — це неймовірний шпагат, який ці двоє виконують, щоб виправдати своє існування в цьому царстві абсурду.

Я не здивуюсь, якщо домовленості врешті зруйнує не принципова позиція України чи зухвальство Путіна, а тупий твіт Трампа чи коментар Венса.

Думаю от з ким можна порівняти Венса з-поміж інших віце-президентів.

І ніхто не спадає на думку.

Історично ВП — це містер ніхто. Навіть на засідання кабінету не кликали. Сиди чекай поки президент помре і час від часу заходь в Сенат.

Були винятки. І останнім часом чимало.

Чейні приймав багато важливих рішень в адміністрації Буша. Але він був скоріше сірим кардиналом. Не найпублічніша персона. Але дуже впливова.

Байден грав вагому роль у Обами. Був досвідченою противагою молодості Обами.

Буш-старший був важливою людиною. Серйозна противага несерйозності Рейгана.

А от у Буша-старшого віце-президентом був молодий Ден Квейл. Мав продемонструвати спадковість поколінь, бути молодою кровʼю досвідченої адміністрації. Але запамʼятався тільки тим, що він «не Кенеді» і тим що не знав як пишеться слово «картопля».

Венс — це щось унікальне. Він знайшов свою нішу поруч з немолодим Трампом. Він бере на себе ініціативу, публічно коментує президентські справи і Трампу це довподоби. Трамп дає йому простір. Це дійсно схоже на операцію «наступник».

Венс у Трампа — це те чим Камала мала бути у Байдена. Але Камала дійсно виявилась просто DEI hire.

Це все, звісно, ніяк не применшує того факту, що Венс неймовірно огидна особа.

Ґевін Ньюсом рухається праворуч, Марк Келлі рухається ліворуч?

Поки Демократи як партія намагаються зібратись і вирішити як їм бути далі, окремі демократи-політики, схоже, вже на шляху до свого політичного майбутнього.

Губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, якому на посаді лишилось 2 роки, робить впевнені кроки, щоб охопити політичний центр. Для цього наводить мости з правим флангом.

Він з перших днів після інавгурації протягнув руку президенту. Більш того — не полінувався чекати на Трампа хвилин 40 перед літаком, коли той прилетів до Каліфорнії. Трамп не хотів бачитись з губернатором, тому сидів в air force one в надії на те що Ньюсом піде. Але Ґевін був налаштований рішуче і Трамп був змушений чемно потиснути руку Ньюсому.

Але це не все. Губернатор запустив власний подкаст. І кого він туди запросив? Стіва Беннона!

Там таки висловив підтримку ініціативі заборонити участь трансгендерів в жіночому спорті. Цілком логічна і зрозуміла теза. Але в його випадку — політична заява.

Я особисто дуже сумніваюсь, що ці загравання допоможуть Ньюсому в 2028. Але я відомий своїм пророчим талантом і потужною аналітикою, тому все у нього може скластись.

Але мені цікавіший інший персонаж. Сенатор Марк Келлі (той самий герой-астронавт з Арізони, якого розглядали кандидатом на віце-президента у Камали) попав під удар критики Ілона Маска.

Той назвав Келлі зрадником за візит до України. А критика від Маска — це непоганий буст для будь-якого опозиційного політика. Келлі цим користається. Відповів на критику, просуваючи тезу про те, що мільярдери Трамп і Маск руйнують країну на догоду своїм олігархічним інтересам.

А ще відмовився від своєї тесли на користь Шевроле. Каже, що підтримує американське і залюбки своїм вибором підтримує підприємство, на якому американські робітники обʼєднані в профспілки.

Келлі розглядали хорошим кандидатом в пару до Камали за його центризм. Зокрема в питанні кордону.

І мені здається його загравання з традиційно лівою риторикою (робітничою, антиолігархічною і в міру протекціоністською, а не воук-ліберальною) — це нагода очолити ліво-популістську хвилю антимасківських настроїв. Перспективніше ніж спроби Ньюсома показати комусь, що не такий вже він і ліберал.

От тут я вірю Трампу.

Не в тому що він "great student of history", звісно.

А в тому, що він

1. Не хоче, щоб Росія і Китай дружили без нього.

2. Хоче дружити з Росією і Китаєм.

3. Хоче дружити з Китаєм на більш вигідних умовах в питанні торгівельного дефіциту.

Тобто збалансувати стосунки "трьох великих держав", щоб зробити їх, так би мовити, рівновіддаленими і рівнонаближеними. І на такій балансуючій-транзакційній основі збудувати значно простіший (а не всі оці ваші rules based global order) і значно справедливіший (США більше не платитиме за весь світ задля незрозумілих переваг його стабільності і лояльності до Вашингтону) світовий устрій. G3.

Пане президенте, Трамп вʼїхав в Білий дім вдруге. Вони закривають Мінстерство освіти.

Іронічну ситуацію підмітила Кеті Кей:

Ліберали в Європі і Америці підтримують переозброєння Німеччини, в той час як МАГА-консерватори купляють електрокари.

Які часи…

Погляньте це відео зустрічі Берні Сандерса з виборцями.

Якщо Демпартія зможе повернутись до влади, то тільки з таким посилом.

There is no excuse!

Це ж геніальне гасло для кампанії.

Кампанії народного терору проти класу експлуататорів.

Трохи розкрию думку.

Я не думаю що в найближчі десятиліття-два в Америці можливе повернення до якоїсь Клінтонівсько-Бушівської глобалізованої нормальності.

Революція сталась, розворот від повоєнного світового устрою — очевидний. America First — безвідносно адекватності гасла — це дійсність.

Тому я не бачу варіанту, коли якийсь поміркований норміс виграє вибори щоб повернути все як було.

На мою скромну думку єдиний шанс Демократів — осідлати цю хвилю, а не гасити її.

Так, протекціонізм, так, до певної міри, ізоляціонізм, але це має працювати на звичайного Джо, а не на техбро-сі-і-о.

Ріж доходи багатих, розподіляй прибутки, забезпечуй гідне життя простого робітничого люду.

От це може спрацювати. А центристсько-поміркована риторика, яку не можливо артикулювати, щоб вона здавалась виборцю чимось конкретним — це шлях в нікуди.

Як ви всі вже знаєте Волц випадково (чи «випадково») додав журналіста в чатік, де вони планували удари по єменським хусітам.

Найкраще цю новину прокоментувала Гіларі.

Знаєте що цікаво в цій бесіді в чатіку?

Окрім, звісно, абсолютно профанного ставлення до питань безпеки і захисту інформації.

Сама природа стосунків і роботи в адміністрації.

Отже: Трамп сказав що хоче ударів по хуситам. При тому, наскільки я розумію з переписки і з того що я про неї чув, він не ставить конкретних задач, не пояснює цілі.

Хлопці збирають чат і вирішують — по чому бити і як це пояснити людям?

Я дуже сумніваюсь, що цей випадок виключення і всі інші напрями роботи адміністрації (зокрема тарифна політика) — це щось інше крім як спроба імплементувати написані капсом пости Трампа в соц мережах.

Це пекло для виконавців, це нестабільність для США і світу. І це широчезне поле для діяльності для всіх зовнішніх зацікавлених осіб. Зацікавлених в деструктивних діях, звісно. Для конструктивної політики потрібне вміння концентрувати увагу більше ніж на 7 секунд.

До слова, Берні зараз їздить туром разом з АОС. Вони на вихідних зібрали 15 тисяч в Аризоні і 34 тисячі в Колорадо.

І як ви розумієте, вони людям розказують не про гендери-трансгендери, а про тріумф олігархії і загрози американському робочому класу.

Ні Берні, ні АОС (поки що) не виглядають вдалим вибором в 2028, але до 2028 буде ще 2026. І якщо ліві хочуть захопити ініціативу потрібно гучно заявити про себе на мідтермах.

АОС не пощастило, що лідеру демократів в Сенаті Чаку Шумеру переобиратись в 2028, а не в 2026. Бо зараз дуже багато незадоволених лідерством Чака і якби АОС вибила його в праймеріз і зайняла його місце в Сенаті від Нью-Йорку це було б саме тією перемогою, яка лівим потрібна, щоб заявити про себе.

Так чи інакше, але хоча б є за чим спостерігати з того флангу.

Ніокли б не подумав, що буду з цікавістю спотерігати за цими двома.