Рідкоземельний парадокс: нова угода Трампа з Китаєм відкриває «зелений» шлях до мілітаризації

Адміністрація Дональда Трампа досягла торговельної угоди з Китаєм, яка відновлює постачання рідкоземельних елементів до США після тимчасової зупинки, викликаної торговельними санкціями. Ці матеріали, які лежать в основі «зеленої» економіки — від електромобілів до вітротурбін, — дедалі частіше розглядаються як ключ до військового переозброєння. Вони необхідні для виробництва винищувачів, систем супутникового зв’язку та керування ракетами.

🔘Вашингтон визнав: попри бажання скоротити залежність від Пекіна, у короткостроковій перспективі Сполучені Штати змушені покладатися на Китай. Нове розуміння стратегічної цінності цих ресурсів спонукало Білий дім тимчасово пом’якшити свою торговельну позицію. Водночас Трамп уже підписав указ, що стимулює внутрішній видобуток критично важливих мінералів і прискорює видачу дозволів на розробку в США. Крім того, він розглядає Україну та Ґренландію як потенційні альтернативні джерела сировини.

🔘Західна залежність від одного геополітичного суперника стала наслідком стратегічної самозаспокоєності. Колись самі США та Європа мали потужні видобувні галузі, але зупинили їх через екологічні й фінансові міркування. Китай тим часом став глобальним монополістом у переробці рідкоземельних матеріалів — і вже використовував цю перевагу у 2010 році проти Японії як політичний важіль.

🔘Сьогодні НАТО оголошує курс на реіндустріалізацію через переозброєння, а країни Півночі — зокрема Канада та члени ЄС — активізують зусилля зі створення стратегічних резервів мінералів. Євросоюз прямо назвав Китай джерелом ризику економічного шантажу та закликав до контролю над ланцюгами постачання.

Тривожним залишається те, що матеріали, необхідні для кліматичного переходу, одночасно служать і «паливом» для гонки озброєнь. Магніт для електромобіля — це також компонент гіперзвукової ракети. На тлі цього зростає екологічне й гуманітарне навантаження: у китайському Баотоу, столиці рідкоземельної індустрії, журналісти The Guardian зафіксували отруєний ґрунт, ракові села й токсичні водойми.

Трамп: Для TikTok знайшовся покупець, але знадобиться схвалення Китаю

Президент США Дональд Трамп заявив, що знайшов покупця для платформи TikTok, якою зараз володіє китайська компанія ByteDance.

Про це він розповів в інтерв’ю Fox News, цитує Bloomberg.

Трамп не став розголошувати імен, зазначивши лише, що «це група дуже заможних людей». Він також припустив, що для угоди знадобиться схвалення Китаю. Водночас Трамп припустив, що президент Сі Цзіньпін погодиться.

Нагадаємо, 19 червня президент США втретє продовжив термін, протягом якого ByteDance повинна продати платформу TikTok, щоб продовжити працювати на американському ринку. Компанії дали строк до 17 вересня.

Temu і Shein втрачають мільйони клієнтів у США через дії Трампа

Онлайн-магазини Temu і Shein, які раніше демонстрували стрімке зростання кількості користувачів у США, зіштовхнулися зі спадом після того, як президент Дональд Трамп запровадив високі мита на китайські товари та закрив податкову лазівку, яка давала змогу цим компаніям продавати дешевше за конкурентів.

Кількість активних користувачів Temu у США впала на 51% - зменшившись до 40,2 мільйона з березня по червень, за даними аналітичної компанії Sensor Tower.

Кількість користувачів застосунку Shein у США теж зменшилася, хоча й не так суттєво - на 12%, до 41,4 мільйона.

Shein і Temu за останні п'ять років створили нову модель електронної комерції, яка докорінно змінила роздрібну торгівлю в Західному світі. Вони обходили імпортні мита, відправляючи товари з Китаю безпосередньо покупцям у вигляді окремих посилок. Низькі ціни та масштабна реклама в соцмережах дозволили їм швидко залучити мільйони клієнтів.

Shein намагався скористатися своїм зростанням, плануючи вийти на біржу, але не отримав підтримки регуляторів у США і Великій Британії. За даними Reuters, компанія планує подати заявку на IPO в Гонконзі, але Shein відмовився коментувати свої плани або фінансові показники.

2 травня Дональд Трамп скасував у США пільговий режим для недорогих посилок з Китаю і Гонконгу (так званий "de minimis"), назвавши його "великим шахрайством проти нашої країни". Замість безмитного ввезення товарів вартістю до $800 було запроваджено мито 90% - пізніше його знизили до 30% у рамках пом'якшення торговельної напруги з Китаєм.

Після змін Temu змінив свою модель у США - компанія перестала відправляти товари з Китаю, натомість почала працювати з продавцями, розташованими безпосередньо у США.

Зменшення кількості користувачів Temu і Shein також може бути пов'язане зі скороченням рекламних витрат. За останні три місяці витрати Temu на рекламу в США впали на 87%, а Shein - на 69% порівняно з тим самим періодом минулого року. Минулого року обидві компанії входили до топ-11 найбільших цифрових рекламодавців у США, але зараз вони вже за межами першої 60-ки.

Оскільки ринок США став менш сприятливим, Temu і Shein переорієнтувалися на Європу.

У червні кількість користувачів застосунку Temu у Франції зросла на 76%, в Іспанії - на 71%, а в Німеччині - на 64% порівняно з тим самим місяцем минулого року. У Shein зростання активних користувачів у Великій Британії, Німеччині та Франції становило від 13% до 20%.

Динаміка та перспективи торгівельних відносин між Україною та КНР в умовах повномасштабної російсько-української війни (2022–2024 рр.) — про це у статті О. Дроботюк, членкині правління УАК, на сторінках журналу “Україна–Китай”.

У статті представлено комплексний аналіз змін у товарній структурі, обсягах і політичному контексті двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм у період з початку повномасштабного вторгнення Росії до кінця 2024 р.

Крім того, О. Дроботюк порівнює структуру зовнішньої торгівлі двох країн за допомогою показників концентрації та диверсифікації, доводячи, що український експорт залишається надто залежним від кількох аграрних товарів, тоді як китайський має значно ширшу номенклатуру та високотехнологічну складову.

Авторка розглядає заходи торгівельної політики України та КНР: тимчасове скасування мит і податків на критичні товари, а також запровадження захисних обмежень для забезпечення продовольчої безпеки. Звернуто увагу на ризики надмірної залежності від китайського імпорту.

Стаття дає чітке уявлення про виклики й можливості українсько-китайської торгівлі в умовах війни та наголошує на важливості стратегічного переформатування зовнішньоекономічних зв’язків для зміцнення економічної безпеки України.

https://sinologist.com.ua/category/publication/journal/ukrayina-kytaj-n1-25-2025/

Чи зможе Тайвань допомогти Німеччині зменшити залежність від китайських дронів?

На тлі зростаючих занепокоєнь щодо кібербезпеки та геополітичних ризиків, Німеччина починає звертати увагу на Тайвань як на альтернативне джерело безпілотників і їхніх критично важливих компонентів. Попри те, що Китай наразі контролює до 80% світового ринку дронів, Тайвань, який розвиває власну незалежну від Пекіна індустрію, стрімко набирає вагу.

Згідно з даними тайванського аналітичного центру DSET, у першому кварталі 2025 року Німеччина стала другим найбільшим імпортером тайванських дронів. Зростання цього сегмента пов'язане не лише з технічними перевагами тайванських компаній, а й із прагненням європейських країн посилити свою оборонну автономію та уникати зв’язків із фірмами, які потенційно співпрацюють з російською армією.

Водночас, як зазначають аналітики, співпраця між Берліном і Тайбеєм гальмується через кілька чинників. По-перше, Китай чинить дипломатичний тиск, намагаючись ізолювати Тайвань від міжнародних ринків. По-друге, німецькі закони про закупівлі орієнтовані переважно на ціну, а китайські дрони залишаються найдешевшими на ринку.

Німеччина, хоч і намагається диверсифікувати постачання програмного забезпечення, сенсорів та мікрочипів, досі залежить від КНР як у готових пристроях, так і в сировині, зокрема рідкоземельних елементах. Проте саме в сегменті критичних компонентів — моторів, чипів і системної інтеграції — Тайвань прагне закріпити свої позиції на німецькому ринку.

Підписана цього місяця угода Тайваню з компанією Auterion, що має офіси в США та Німеччині, щодо використання бойового ПЗ для дронів, випробуваного в Україні, стала важливим кроком у напрямку безпекової інтеграції.

Попри це, тайванська індустрія наразі не спроможна задовольнити великий попит: при цілі в 180 000 одиниць щорічно до 2028 року, зараз країна виробляє лише до 10 000 дронів на рік. Основні бар’єри — висока вартість альтернативних рішень, слабкий внутрішній попит і обмежені держзамовлення з-за кордону.

Аналітики вважають, що приклад тісної співпраці між Тайванем і США може стати стимулом для німецького бізнесу. Проте наразі рівень політичної волі в Берліні щодо радикального розриву з китайськими технологіями залишається недостатнім.

Духовна економіка: молоді китайці шукають ворожіння у часи тривоги за майбутнє

У Китаї зростає популярність містики — молодь усе частіше звертається до ворожок, таро та традиційного даоського ворожіння qiuqian у пошуках надії, порад і полегшення в умовах економічної нестабільності. Це явище вже дістало назву «духовної економіки».

Поштовхом до цього тренду стала не лише тривога за кар’єру й особисте життя, а й загальне економічне уповільнення. На тлі зниження рівня споживання та зростання безробіття серед молоді все більше китайців шукають емоційного виходу — хтось у спиртному, хтось у вірі в надприродне.

Попит на китайські форми ворожіння зростає, тоді як іноземні — як-от таро — сприймаються з певною недовірою. Це пов’язують із зростанням культурної впевненості молоді, яка дедалі більше звертається до традиційної культури: від фільмів, як-от Ne Zha 2, до нових локальних брендів.

Однак містика залишається делікатною темою в китайському суспільстві. Комуністична партія офіційно дотримується атеїзму й засуджує «забобони», і за останні роки сотні людей були покарані за участь у релігійній або містичній діяльності.

У часи, коли уряд намагається стимулювати внутрішнє споживання на тлі ослаблення експорту через торгову війну з США, подібні тренди можуть навіть стати вигідними. Як каже аналітикиня Ялін Цзян, «якщо містика змушує людей більше витрачати — це тільки вітається».

У Китаї понад 100 мільйонів членів Компартії — дедалі більше вступають заради зарплати, а не ідеології

Кількість членів Комуністичної партії Китаю вперше перевищила 100 мільйонів. На тлі сповільнення економіки та браку робочих місць у приватному секторі, дедалі більше китайців вступають до партії не через підтримку ідеології, а заради стабільної роботи в державних структурах.

У 2024 році членство в КПК зросло на 1,1%, сягнувши 100,27 мільйона осіб, а кількість заявок на вступ зросла до 21,4 мільйона. При цьому шлях до членства є складним і довгим: кандидати повинні писати есе, проходити інтерв’ю, брати участь у партійних заходах і пройти випробувальний термін.

У нинішніх умовах високого безробіття серед молоді та кризи на ринку нерухомості, багато випускників університетів і професійних шкіл шукають стабільну державну роботу — зокрема через вступ до партії. У грудні 2024 року понад 2,5 мільйона осіб змагалися за менш ніж 40 тисяч вакансій у національній держслужбі, а на місцевому рівні — 5,3 мільйона на 166 тисяч посад.

Членство в КПК, хоча й не обов’язкове для держслужби, дає перевагу при працевлаштуванні: партійці мають вищі шанси на посади, кращі зарплати (в середньому на 20% вищі) та доступ до впливових соціальних мереж. Багато китайців у соцмережах відкрито діляться порадами, як пройти складний процес вступу до партії.

Однак під лідерством Сі Цзіньпіна партійна дисципліна стала суворішою: чиновників зобов’язують регулярно вивчати виступи Сі, самокритикуватися, декларувати статки та сплачувати внески. З 2012 року темпи зростання членства сповільнились — у 2017 році вони впали до 0,13%.

Попри це, вступ до партії залишається бажаним кроком на шляху до «залізної рисової миски» — гарантованого доходу в державному секторі. Тим часом сам Сі намагається відновити ідеологічну чистоту КПК та приглушити прагматичне ставлення до членства.

За межами Китаю партійна приналежність, навпаки, може стати тягарем. У травні США оголосили про посилення перевірок китайських студентів на зв’язки з КПК. Державний секретар Марко Рубіо заявив, що Вашингтон «агресивно анулюватиме візи» студентам, пов’язаним із партією.

Партія, яка колись була революційною організацією, нині перетворилась на розгалужену бюрократичну машину, що контролює всі рівні влади, державні компанії, профспілки, релігійні організації й бізнес-об’єднання. І хоча ідеологічна мотивація слабшає, привабливість партійного квитка для кар’єри та доходу в сучасному Китаї залишається дуже сильною.

Сі Цзіньпін закликав до глибшої партійної самореформи

На тлі економічних викликів і складного політичного ландшафту в Китаї, генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін виступив 30 червня на колективному навчанні Політбюро з рішучим закликом: навести лад у партійних лавах, починаючи з поведінки та стилю роботи.

📍Він прямо сказав, що самореволюція — це ключ, який допоможе партії уникнути історичних пасток занепаду. І починати, мовляв, слід не з гучних гасел, а з конкретики — боротьби з бюрократизмом, формалізмом, показухою і егоїзмом, які в партії називають «чотирма вітрами».

📍Сі нагадав, що «вісім пунктів» дисципліни, запроваджені ще після XVIII з’їзду, стали справжньою віхою — тоді партія показала, що серйозно налаштована змінюватися. Завдяки цьому вдалося "погасити" багато ганебних практик, які роками вважались невикорінними.

📍Однак, за його словами, розслаблятись нікому не можна. Китай стоїть перед амбітним завданням побудови модернізованої держави китайського типу, а партія має бути моральним і дисциплінованим ядром. Тому — самореформа, дисципліна і ще раз дисципліна.

📍Сі закликав кадрів всіх рівнів — від села до вершини Політбюро — не чекати вказівок згори, а самостійно "перевіряти себе у дзеркалі". Лідери, особливо високого рівня, повинні бути взірцем чесності й вірності ідеалам.

📍Окремо він наголосив на контролі за владою: «вся влада — від народу», тож чиновники мають пам’ятати, що це не їхній привілей, а відповідальність. Слід створити системи, де кожен крок чиновника буде підзвітний, прозорий і контрольований.

📍Щодо боротьби з корупцією, то Сі заявив чітко: жодної поблажливості. Суворий нагляд, щоденна перевірка, увага до сигналів знизу й зі сторони ЗМІ — усе це має працювати як єдина система. Він закликав зробити партійні норми не просто гаслами, а "залізними правилами з зубами".

📍Врешті Сі нагадав, що кожен рівень партійного керівництва має свою частку відповідальності: від «ключової меншості» — вищих чиновників — до кожного окремого осередку. І що Політбюро має бути прикладом для всієї партії.

Візит Ван Ї в Європу: політична підготовка до саміту та пошук компромісів у безпековій і торговельній сферах

1 липня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї розпочав офіційний візит до Європи, який охопить інституції ЄС, а також Німеччину та Францію. Першою зупинкою стала Брюссель, де Ван Ї зустрівся з прем’єр-міністром Бельгії Александером Де Кроо. Переговори відбуваються на тлі 50-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Китаєм та ЄС — ювілею, який Пекін прагне перетворити на платформу для відновлення взаємної довіри та стратегічного діалогу.

📍У ході візиту Ван Ї також візьме участь у 13-му раунді стратегічного діалогу Китай–ЄС на високому рівні, 8-му раунді аналогічного діалогу з Німеччиною, а також проведе перемовини з французькою стороною в межах міжурядового культурного форуму. В експертному середовищі наголошують, що ця поїздка має подвійну мету: вона не лише засвідчує сталість механізмів співпраці, а й виконує функцію підготовки до майбутнього саміту лідерів Китаю та ЄС, зокрема — узгодження позицій щодо чутливих тем.

📍Особливу увагу приділяють економічним суперечностям, що останнім часом загострились. Європейська комісія запровадила обмеження на участь китайських компаній у тендерах на постачання медичного обладнання. Пекін розцінив це як протекціонізм і попередив про відповідні контрзаходи. Попри те, що двосторонній товарообіг з 1975 року зріс із 24 млрд до майже 800 млрд доларів, зростаючі тертя у сферах електромобілів, штучного інтелекту та експорту рідкоземельних елементів створюють ризики для стабільності партнерства. Китайська сторона наголосила на необхідності довгострокового вирішення конфліктів і запропонувала поглибити діалог щодо експортного контролю.

📍Ще однією важливою темою візиту стали питання безпеки, передусім у контексті війни в Україні. Європейські уряди дедалі частіше висловлюють стурбованість через позицію Пекіна, особливо через тісні зв’язки КНР з Росією. У китайській делегації зазначають, що безпекова риторика стала надмірно переважаючою в політиці ЄС, що шкодить конструктивному діалогу. Китай наголошує на відсутності геополітичного конфлікту з Європою, тоді як Брюссель схильний бачити у зв’язку Пекіна з Москвою елемент «загальної загрози».

Учасники візиту не приховують, що нині зростає потреба у новому форматі співпраці, який би поєднав економічний прагматизм із безпековим діалогом. Для Китаю важливо показати Європі готовність бути «мирним партнером» — стороною, яка не лише дотримується принципів міжнародного права, а й сприяє пошуку рішень у гарячих точках світу, зокрема щодо України, Близького Сходу та глобальних ланцюгів постачання. У свою чергу, ЄС має визначитись, чи готовий до політики рівновіддаленості між конкуренцією та співпрацею, і чи зможе підтримувати відкритий діалог навіть на тлі стратегічних розбіжностей.

Китай відкритий до обговорення торговельних реформ у межах СОТ, але не готовий змінювати свою економічну модель

Після місяців напруженості у торговельних відносинах між Китаєм і США, представник КНР при Світовій організації торгівлі (СОТ) заявив про готовність Пекіна до переговорів щодо тарифів, субсидій і деяких пільг, які країна отримує як держава, що розвивається. Це стало важливим сигналом напередодні міністерської зустрічі СОТ, запланованої на 2026 рік у Камеруні.

За словами делегата, Китай почув усі критичні зауваження Вашингтона щодо своєї торговельної політики і готовий обговорювати проблемні питання в дусі реформування СОТ. Зокрема, йдеться про переваги в межах Спеціального та диференційованого режиму (SDT), які США вважають несправедливими для розвинених економік. Делегат уточнив, що Китай не готовий відмовитися від свого статусу країни, що розвивається, але, як і у випадку з домовленостями щодо рибальства та внутрішнього регулювання, може не вимагати SDT у нових переговорах.

Заява пролунала на тлі дискусій про те, що Китай і деякі інші економіки, зокрема Саудівська Аравія, використовують статус країн, що розвиваються, щоб встановлювати вищі тарифи чи надавати більше субсидій. США наполягають, що такі підходи порушують принципи чесної конкуренції, й вимагають повної відмови Китаю від цих преференцій.

Попри це, китайський представник зазначив, що країна готова вести діалог про субсидії, якщо натомість отримає взаємну доброзичливість. Водночас Китай не сприйме жодних спроб змінити його економічну систему.

Після позитивних переговорів у Женеві та Лондоні, делегат заявив про готовність Китаю відновити обговорення тарифних зобов’язань згідно зі статтею 28 Генеральної угоди СОТ, якщо США формалізують свої вимоги у відповідному форматі. Ця стаття дозволяє змінювати тарифні зобов’язання за певних умов і може стати основою для подальших компромісів.

Таким чином, Пекін демонструє прагматичну готовність до обмежених поступок задля збереження багатосторонньої торговельної системи, але водночас чітко окреслює межі, зокрема небажання змінювати свій державний підхід до економіки.

Далай-лама готує план наступництва

У місті Дхарамшала, Індія, лідер тибетського буддизму Далай-лама цього тижня звернеться до релігійної конференції з понад сотнею тибетських духовних лідерів, де очікується, що він оголосить перші деталі плану свого наступництва. Ця подія, яка передує його 90-річчю, має важливе духовне та політичне значення — як для тибетської громади, так і для Пекіна, який наполягає на своєму праві призначити наступного Далай-ламу.

Китай вважає Далай-ламу сепаратистом і давно заявляє, що саме він контролюватиме процес реінкарнації. У відповідь духовний лідер тибетців вже неодноразово наголошував, що його наступник не буде народжений у Китаї — найбільш імовірно, в Індії, де він перебуває у вигнанні з 1959 року. Далай-лама закликає своїх послідовників відкинути будь-якого кандидата, призначеного Пекіном.

Під час недавнього публічного виступу в Дхарамшалі Далай-лама зазначив, що залишок життя присвятить благу інших, а також повідомив, що буде створена певна "рамка" для обговорення продовження інституції Далай-лам. Деталей цього механізму він поки не оприлюднив. Відомо, що він раніше казав про можливість реінкарнації в Індії, а не в Тибеті.

Представники тибетського уряду у вигнанні наголошують, що інституція Далай-лами має ключове значення для збереження тибетської ідентичності, культури та релігії. На думку заступниці спікера парламенту у вигнанні Долми Церінг, Китай намагається використати наступництво у власних політичних цілях, і саме тому важливо, щоб світ почув позицію самого Далай-лами, а не його політичних опонентів.

Хоча обговорення реінкарнації традиційно не ведеться за життя лам, цього разу ситуація інша через втручання Пекіна. Тим часом Китай вимагає від Далай-лами визнання Тибету та Тайваню як «невід'ємних частин» КНР — умову, яку тибетський уряд у вигнанні категорично відхиляє.

Попри похилий вік та нещодавню операцію на коліні у США, Далай-лама у грудні заявив, що планує прожити до 110 років. Для забезпечення спадкоємності він ще у 2011 році передав політичні повноваження демократично обраному уряду, а у 2015 році заснував Фонд Гаден Пходранг, який нині відповідатиме за пошук наступника після його смерті.

Чи відвідає Трамп Пекін на День Перемоги? Китай зберігає інтригу, експерти говорять про «обережний оптимізм»

Можливий візит Дональда Трампа до Пекіна у вересні на святкування 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні викликав хвилю обережного оптимізму серед китайських аналітиків, які вбачають у цьому шанс на дипломатичний прорив у непростих американо-китайських відносинах. Хоча МЗС Китаю наразі не підтвердило факт запрошення, джерела Kyodo повідомляють, що Пекін планує запросити Трампа на військовий парад у Тяньаньмень 3 вересня.

Президент США раніше вже заявляв, що після телефонної розмови 5 червня з Сі Цзіньпіном отримав запрошення відвідати Китай, і, своєю чергою, запросив лідера КНР до США. Пекін у своєму повідомленні про дзвінок також підкреслив відкритість до візиту Трампа. Після кількох місяців торгівельної напруги та переговорів у Женеві і Лондоні, Китай висловив готовність обговорювати складні питання, зокрема мита та субсидії, в рамках реформування СОТ, що стало фоном для розмови про потенційний візит.

Аналітики нагадують, що під час Другої світової війни США та Китай були союзниками, і участь американського президента в урочистостях виглядала б історично обґрунтованою. Однак присутність Володимира Путіна на параді, яку вже підтверджено, може суттєво ускладнити ситуацію для Трампа. Колишній дипломат Ван Івей зазначив, що з огляду на позицію союзників США щодо Росії, участь Трампа поруч із Путіним навряд чи буде прийнятною. Сам Трамп свого часу відмовився від відвідин параду в Москві 9 травня, що також може бути показовим.

За інформацією джерел, адміністрація США готується до можливого візиту Трампа до Китаю пізніше цього року, можливо, в рамках економічного діалогу за участю американських бізнесменів. Трамп, у свою чергу, зацікавлений у співпраці з Пекіном щодо поновлення переговорів із Північною Кореєю.

Натомість варіантом, який вважається більш реалістичним, є державний візит Трампа перед самітом APEC у Південній Кореї в листопаді. А в 2026 році, під час святкування 250-річчя незалежності США, може відбутися і візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона.

Як зазначають китайські аналітики, взаємні візити лідерів США і Китаю мають глибокий і довготривалий вплив на двосторонні відносини. Вони вважають, що, незважаючи на розбіжності, підтримка прямого діалогу між лідерами є критично важливою для стабілізації ситуації. Як сказав професор Шень Дінлі: «Складні відносини — це не причина відмовлятися від контактів, а, навпаки, підстава для ще більшої відкритості».

Xiaohongshu (RedNote): платформа довіри, трендів і комерції в Китаї на сторінках журналу «Україна-Китай»

Авторка: Катерина НОВАК, маркетолог китайського ринку, авторка блогу DivChina

У 2013 році в Китаї з’явилася нова платформа — Little Red Book, або Xiaohongshu (відомий також як RedNote). Від самого початку це була спільнота користувацького контенту (UGC), де люди ділилися досвідом покупок і подорожей за кордон. Проте за кілька років платформа виросла в повноцінну соціальну мережу нового типу — із власними правилами, екосистемою й величезним впливом на поведінку споживачів.

Сьогодні RedNote має понад 300 мільйонів активних користувачів на місяць. Понад 85% із них — молоде покоління Z, 70% — жінки, що цікавляться красою, модою та стилем життя. Більше половини живуть у великих містах. Тут головне — не ідеальні фото, а щирість. Реальні відгуки, природні зображення, інструкції, чесна думка — саме такий контент має найкращу ефективність.

Для брендів платформа є унікальним інструментом для запуску, просування та продажу. Наприклад, Kiehl’s залучив тисячі інфлюенсерів, але реклама становила лише 2,69% активності — усе інше згенерувала спільнота. Такий органічний ефект працює завдяки алгоритмам RedNote, які просувають не «глянець», а живу взаємодію.

В умовах нової хвилі інтересу з-за кордону (зокрема після блокування TikTok у США), RedNote почали активно освоювати англомовні користувачі та бренди. Цим скористалися і китайські компанії, і глобальні гравці, як-от Duolingo, які запустили гумористичні кампанії для нової аудиторії.