Xiaohongshu (RedNote): платформа довіри, трендів і комерції в Китаї на сторінках журналу «Україна-Китай»

Авторка: Катерина НОВАК, маркетолог китайського ринку, авторка блогу DivChina

У 2013 році в Китаї з’явилася нова платформа — Little Red Book, або Xiaohongshu (відомий також як RedNote). Від самого початку це була спільнота користувацького контенту (UGC), де люди ділилися досвідом покупок і подорожей за кордон. Проте за кілька років платформа виросла в повноцінну соціальну мережу нового типу — із власними правилами, екосистемою й величезним впливом на поведінку споживачів.

Сьогодні RedNote має понад 300 мільйонів активних користувачів на місяць. Понад 85% із них — молоде покоління Z, 70% — жінки, що цікавляться красою, модою та стилем життя. Більше половини живуть у великих містах. Тут головне — не ідеальні фото, а щирість. Реальні відгуки, природні зображення, інструкції, чесна думка — саме такий контент має найкращу ефективність.

Для брендів платформа є унікальним інструментом для запуску, просування та продажу. Наприклад, Kiehl’s залучив тисячі інфлюенсерів, але реклама становила лише 2,69% активності — усе інше згенерувала спільнота. Такий органічний ефект працює завдяки алгоритмам RedNote, які просувають не «глянець», а живу взаємодію.

В умовах нової хвилі інтересу з-за кордону (зокрема після блокування TikTok у США), RedNote почали активно освоювати англомовні користувачі та бренди. Цим скористалися і китайські компанії, і глобальні гравці, як-от Duolingo, які запустили гумористичні кампанії для нової аудиторії.

Китай оприлюднив національні стандарти для новітніх галузей промисловості

3 липня 2025 року Державна адміністрація з регулювання ринку КНР повідомила про запровадження низки національних стандартів, що охоплюють новітні та стратегічно важливі сектори, зокрема штучний інтелект, цифрові технології та екологічну модернізацію.

Загалом оприлюднено сім стандартів, що стосуються штучного інтелекту, інформаційних технологій та інтернету речей. Вони мають забезпечити технічну базу для розширення цифрових сервісів і прикладних рішень.

Ще п’ять стандартів охоплюють дата-центри, технології кібербезпеки, системну та програмну інженерію — з метою поглиблення інтеграції цифрової економіки та забезпечення міжгалузевої взаємодії.

Окремі стандарти розроблено для підвищення безпеки електричних землерийних машин і систем заміни акумуляторів, що сприятиме електрифікації будівельної техніки та підтримці зеленої трансформації традиційних галузей.

Також затверджено стандарти в галузях догляду за людьми похилого віку та дітьми, транспорту й енергетики, сільського господарства та сільського розвитку, а також екологічного і низьковуглецевого розвитку.

Маск проти Трампа: китайські соцмережі вибухнули підтримкою Ілона

Розрив між Дональдом Трампом і Ілоном Маском став новою сенсацією в китайському інформаційному просторі. Після того як Маск розкритикував "божевільний" законопроєкт Трампа про податки та витрати, а згодом пригрозив створити власну політичну силу — "Американську партію", китайські соцмережі заполонили коментарі з підтримкою техномільярдера.

Хештег #МаскХочеСтворитиАмериканськуПартію став вірусним на платформі Weibo, зібравши понад 37 мільйонів переглядів. Користувачі захоплювалися його "технологічним мисленням", яке "може принести свіже дихання в американську політику". Один із дописів відображає загальну атмосферу: "Брате Маск, за тобою стоїть понад мільярд людей".

У Китаї Маск має культовий статус. Його Tesla — єдиний західний бренд електрокарів, що конкурує з місцевими, а найбільший завод компанії розташований у Шанхаї. ЗМІ часто згадують про його теплі стосунки з прем’єром Лі Цяном, а його мати, Мей Маск, стала інтернет-зіркою в китайському просторі.

На тлі цієї симпатії до Маска Дональд Трамп виглядає менш привабливо: його згадують як непередбачуваного політика, що розв’язав найбільш агресивну торгову війну з Китаєм в історії.

Хоч деякі користувачі кепкують з «дитячих сварок мільярдерів», увага китайських медіа й відсутність цензури щодо цієї теми свідчить: хаос у США нині грає на руку Пекіну.

Китай стрімко скорочує відрив США в глобальній гонці штучного інтелекту

Китайські компанії в галузі штучного інтелекту швидко набирають вплив на світовому ринку, кидаючи виклик американському домінуванню в цій сфері. Попри експортні обмеження з боку Вашингтона, китайські моделі ШІ, зокрема DeepSeek від однойменного стартапу та відкритий код Qwen від Alibaba, здобувають популярність у Європі, на Близькому Сході, в Африці та Азії.

Навіть транснаціональні корпорації, такі як HSBC і Standard Chartered, почали тестувати китайські моделі. Компанія Saudi Aramco встановила DeepSeek у своєму головному дата-центрі. Попри занепокоєння щодо кібербезпеки, сервіси Amazon Web Services, Microsoft і Google також пропонують своїм клієнтам моделі DeepSeek.

Хоча ChatGPT від OpenAI все ще лідирує за кількістю завантажень (910 мільйонів проти 125 мільйонів у DeepSeek), китайські продукти швидко наближаються за якістю, пропонуючи значно нижчі ціни. Згідно з дослідженням Гарвардського університету, переваги Китаю у даних і людському капіталі дозволяють йому ефективно конкурувати.

Ця конкуренція, як зазначають експерти, ризикує перерости в технологічну «холодну війну», де країни змушені будуть обирати між китайськими або американськими системами ШІ. Президент Microsoft Бред Сміт наголосив у Конгресі США, що саме глобальне впровадження технологій визначить переможця цієї гонки.

США намагаються стримати Китай, обмежуючи доступ до чипів, фінансування та експертизи. Натомість Пекін нарощує внутрішній потенціал, щоб зменшити залежність від Заходу. Китайська армія, подібно до американської, також досліджує застосування ШІ в обороні. У США вже розглядають законопроєкт про заборону використання китайських ШІ в урядових структурах.

Занепокоєння викликає і те, що ізоляція обох систем може створити інформаційні «бульбашки», де поширюватиметься дезінформація. Деякі китайські додатки, зокрема DeepSeek, цензурують чутливі теми, що може посилити ризики маніпуляцій у країнах, які впроваджують ці технології.

Зменшення співпраці також завдає удару по американському бізнесу. Зупинка експорту чипів Nvidia до Китаю вже коштувала компанії мільярди доларів. Водночас китайські компанії активно виходять на ринки країн, що розвиваються — наприклад, у Бразилії, ПАР та Японії — де ціну й можливість роботи офлайн ставлять вище за інноваційність.

Американські компанії, такі як OpenAI, намагаються стримати китайську експансію, відкриваючи офіси за кордоном і просуваючи «демократичний ШІ» як альтернативу «авторитарному». Утім, з кожним новим ринком, де перемагають китайські моделі, США втрачають здатність диктувати глобальні стандарти використання ШІ.

Китай будує імперію даних

Китай, де понад 1,1 мільярда інтернет-користувачів, щодня генерує найбільші обсяги цифрових даних у світі — від онлайн-активності до зображень із мільйонів камер розпізнавання облич.

Але не лише обсяг даних виділяє Китай: держава перетворює дані на стратегічний ресурс, інтегруючи їх в економічне планування, національну безпеку та штучний інтелект.

Голова КНР Сі Цзіньпін назвав дані «фундаментальним ресурсом» міжнародної конкуренції. У Китаї вони вже прирівнюються до праці, капіталу та землі як фактор виробництва. Влада оцінює масиви даних держпідприємств як активи, які можна обліковувати або продавати на державних біржах. Нові правила зобов’язують усі рівні уряду обмінюватися даними, що прискорює створення єдиної «національної датової екосистеми».

З 15 липня має стартувати новий цифровий ідентифікатор — централізована система, що пов’язує користувачів з їхньою онлайн-активністю. Формально техгіганти більше не знатимуть, хто саме стоїть за кожним кліком, але держава знатиме все. Такий підхід дозволяє централізовано формувати «океан даних», зокрема й про промисловість, що дає перевагу в розвитку ШІ.

Однак загрози очевидні: вразливість до витоків (як у випадку з витоком мільярда записів поліції Шанхаю), падіння стимулів до інновацій у приватному секторі та перспектива перетворення цифрового ID на інструмент тотального контролю.

У той час як інші країни — від США до Індії — намагаються врівноважити ефективність із правами людини, Китай іде шляхом централізації. Його система може виявитися ефективною — але водночас репресивною. Якщо Китай першим покаже світові реальну цінність даних у національному масштабі, це стане викликом не лише економічним, а й політичним.

Як Китай контролює інтернет і чому це має значення для всього світу

Китайська система інтернет-цензури — не просто «великий фаєрвол». Це складна, гнучка й багатоетапна інфраструктура, яка поєднує мережевий контроль, цензуру контенту на платформах (як RedNote) і правове регулювання. Її мета — не лише блокувати небажану інформацію, а й формувати те, що громадяни знають і думають.

Система працює за принципом «достатньо добре», а не ідеально. Вона допускає витоки забороненого контенту, але головне — досягти ефекту самоцензури серед користувачів.

RedNote як приклад: після американських протестів проти блокування TikTok багато користувачів перейшли на китайський RedNote, де зіштовхнулися з жорсткою модерацією. Китайські регулятори вимагали, щоб контент іноземців не був доступний китайським користувачам, і платформа обмежила охоплення іноземного контенту.

Китай експортує свою модель цензури. Вона проникає через інфраструктуру (Huawei), глобальні платформи (як Marvel Rivals) та політику корпорацій, що працюють на китайському ринку. Це означає, що цензура може зачіпати навіть користувачів за межами Китаю.

Головна мета — не лише заборонити теми, а зробити так, щоб певні думки взагалі не виникали. Це досягається прихованою цензурою, контролем над дискурсом, непублічними списками заборонених тем і залякуванням тих, хто намагається їх піднімати.

Китайська інфраструктура інтернет-контролю — це не просто технічна система, а соціотехнологічна модель, яка має глобальні наслідки. Без її розуміння інші країни ризикують мимоволі імпортувати китайські підходи до цензури та контролю над інформацією.

Більше у матеріалі The Locknet.

Д. Мерзлюк про концепцію "нових продуктивних сил" як ключовий елемент економічної та науково-технічної політики КНР

В процесі переорієнтації економічної політики Китаю на якісний розвиток, Головою КНР Сі Цзіньпіном було запропоновано концепцію "нових продуктивних сил", що покликана стати центральною ідеєю індустріальної та технологічної політики КНР в умовах "небачених протягом століття змін".

Ідея "нових продуктивних сил" розглядається як подальше вдосконалення концепції "продуктивних сил" економічної теорії марксизму, розвиток яких дозволить КНР скористатися новими можливостями, що їх пропонує нова хвиля науково-технічної революції. "Нові продуктивні сили" спираються на технологічний та інноваційний розвиток, а також на формування та прогрес нових індустрій та індустрій майбутнього.

Протягом попереднього десятиліття урядом КНР було закладено міцний фундамент для швидкого розвитку, зокрема стратегією "Зроблено в Китаї – 2025", що сприяла трансформації традиційних галузей промисловості та інтеграції інформаційних технологій у виробничу сферу. Наразі розвиток "нових продуктивних сил" зосереджується на таких галузях як технології штучного інтелекту, робототехніка, пріоритетність яких зафіксована і в програмах роботи уряду КНР.

https://sinologist.com.ua/novi-produktyvni-syly-yak-osnovnyj-drajver-ekonomichnogo-ta-naukovo-tehnichnogo-rozvytku-knr/