14 вересня Кабінет міністрів України подав проєкт Державного бюджету на 2025 рік, в якому пропонується призупинити на 2025 рік дію частини 4 статті 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 частини 2 статті 4 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна». Це фактично означає, що уряд планує зняти заборону на приватизацію державних навчальних закладів та їхніх приміщень.
Основна мета — збільшити доходи до бюджету. У пояснювальній записці уряд вказує, що планує отримати 3,2 мільярда гривень від продажу державного майна, половина з яких, відповідно до проєкту бюджету, має надійти від приватизації державних університетів.
До слова, навіть попри діючий мораторій, адміністрації університетів вже зараз здають в оренду землі та приміщення, тому проєкт є лише спробую вивести такі дії з боку різних ВНЗ у легальне поле.
На наш погляд очевидно, що після приватизації нові власники будуть мати змогу безкарно продавати території та нерухомість ВНЗ, скорочувати персонал, та маніпулювати цінами на контрактну форму навчання. Зрозуміло що це буде нести в собі руйнівні наслідки для сфери вищої освіти, а саме для її доступності серед населення, що в свою чергу сильно вплине на кількість спеціалістів та науковців різних сфер в країні з важкою економічною кризою.
Чорний Стяг виступає проти приватизації державних університетів та закликає свідомих студентів та працівників ВНЗ проявляти свою позицію щодо дій Кабміну для розголосу та актуалізації проблеми в інфополі. Тільки згуртованість та своєчасні дії здатні вплинути на безглузді плани та рішення, метою яких є заліплювання бюджетних дірок за рахунок студентства та самих навчальних закладів.
Освіта — не бізнес Університет — не приватна власність СОЛІДАРНІСТЬ - ПОНАД УСЕ!
14 вересня Кабінет міністрів України подав проєкт Державного бюджету на 2025 рік, в якому пропонується призупинити на 2025 рік дію частини 4 статті 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 частини 2 статті 4 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна». Це фактично означає, що уряд планує зняти заборону на приватизацію державних навчальних закладів та їхніх приміщень.
Основна мета — збільшити доходи до бюджету. У пояснювальній записці уряд вказує, що планує отримати 3,2 мільярда гривень від продажу державного майна, половина з яких, відповідно до проєкту бюджету, має надійти від приватизації державних університетів.
До слова, навіть попри діючий мораторій, адміністрації університетів вже зараз здають в оренду землі та приміщення, тому проєкт є лише спробую вивести такі дії з боку різних ВНЗ у легальне поле.
На наш погляд очевидно, що після приватизації нові власники будуть мати змогу безкарно продавати території та нерухомість ВНЗ, скорочувати персонал, та маніпулювати цінами на контрактну форму навчання. Зрозуміло що це буде нести в собі руйнівні наслідки для сфери вищої освіти, а саме для її доступності серед населення, що в свою чергу сильно вплине на кількість спеціалістів та науковців різних сфер в країні з важкою економічною кризою.
Чорний Стяг виступає проти приватизації державних університетів та закликає свідомих студентів та працівників ВНЗ проявляти свою позицію щодо дій Кабміну для розголосу та актуалізації проблеми в інфополі. Тільки згуртованість та своєчасні дії здатні вплинути на безглузді плани та рішення, метою яких є заліплювання бюджетних дірок за рахунок студентства та самих навчальних закладів.
Освіта — не бізнес Університет — не приватна власність СОЛІДАРНІСТЬ - ПОНАД УСЕ!
So, uh, whenever I hear about Telegram, it’s always in relation to something bad. What gives? One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals. Stocks dropped on Friday afternoon, as gains made earlier in the day on hopes for diplomatic progress between Russia and Ukraine turned to losses. Technology stocks were hit particularly hard by higher bond yields. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. Since its launch in 2013, Telegram has grown from a simple messaging app to a broadcast network. Its user base isn’t as vast as WhatsApp’s, and its broadcast platform is a fraction the size of Twitter, but it’s nonetheless showing its use. While Telegram has been embroiled in controversy for much of its life, it has become a vital source of communication during the invasion of Ukraine. But, if all of this is new to you, let us explain, dear friends, what on Earth a Telegram is meant to be, and why you should, or should not, need to care.
from cn
