Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/dovzhenko_centre/-2554-2555-2556-2557-2558-2559-2560-): Failed to open stream: No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻 | Telegram Webview: dovzhenko_centre/2558 -
Telegram Group & Telegram Channel
КОЛЕКЦІЯ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ ПОПОВНИЛАСЬ СЕНСАЦІЙНОЮ ЗНАХІДКОЮ

Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, Алік Дарман і Володимир Прилуцький, знайшли і передали у наш Фільмофонд стрічку «Карл Бруннер», створену на Одеській кінофабриці «Українфільм» режисерами Олексієм Маслюковим і Мечиславою Маєвською у 1936 році.

Плівка зберігалась в архіві студентських робіт випускників університету, який молоді дослідники кіно зараз вивчають, упорядковують і фільмують для свого майбутнього документального проєкту. Поки у віднайденої позитивної фільмокопії відсутня фонограма. Її пошуки продовжуються.

«Карл Бруннер» (також відомий під назвами «Держись, Карлуша!», «Тримайсь, Карлуша!» і навіть «Карлуша, тримайсь!») знятий за сценарієм угорського письменника і теоретика кіно Бели Балажа. Балаж також виступив художнім керівником стрічки. Операторами працювали молодий Михайло Козубенко і досвідчений Євгєній Славінскій, який знімав перші фільми ВУФКУ, а також був одним зі співоператорів авангардистського документального шедевру «Турксиб» (1929) Віктора Туріна.

Кінознавець Любомир Госейко в «Історії українського кінематографа» виділяв «Карла Бруннера» серед інших дитячих фільмів 1930-их через його антинацистське звучання. Тогочасна преса у короткому описі до стрічки так розставляла акценти: «„Тримайсь, Карлуша!" відповідає на питання, що надзвичайно цікавить радянських ребят,— як живуть діти за кордоном. Це — антифашистський фільм, що розкаже про пролетарських дітей Берліна».

«Карл Бруннер» вийшов на екрани 13 жовтня 1936 року у двох варіантах, для дорослої і дитячої аудиторії. Фільм мав успіх у глядачів на кінофестивалі у Донецьку, але отримав доволі критичні відгуки на сторінках російської газети «Кино» і українського журналу «Радянське кіно». Критики полемізували, за що саме потрібно критикувати цю роботу - за недостатню увагу до підпільної діяльності німецьких комуністів чи за розкриття образу Карлуші без необхідного психологічного аналізу.

З журналу «Радянське кіно», №11, 1936 рік:

«Рецензентка (російської газети “Кино” — прим. ДЦ) обвинувачує і автора сценарія, і режисерів за те, що у фільмі не знайшла місця і залишилась поза екраном революційна підпільна робота фрау Бруннер, і на екрані показано лише пригоди її сина Карлуші. Ми стверджуємо, що це обвинувачення грунтується на тому, що Ванда Росоловська не зрозуміла фільму.

Фільм цей, безперечно, має ряд великих недоліків. Авторів його треба добре критикувати, але ж не треба їх збивати з пантелику
».

Попри критику режисери Мечислава Маєвська та Олексій Маслюков продовжили працювати у дитячому кіно і створили ще кілька робіт на Київській та Ялтинській кіностудіях.

До сьогодні єдина відома фільмокопія «Карла Бруннера» зберігалась у російському Госфільмофонді.

Віднайдена плівка дозволить ретельніше дослідити і краще зрозуміти українське кіно 1930-их років, зокрема дитячі і пригодницькі фільми того часу, їхню жанрову і пропагандистську складову.

Дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.

Фото: Віднайдена плівка у Довженко-Центрі. Карлуша з кавуном на обкладинці журналу «Радянське кіно», № 5, 1936 рік



group-telegram.com/dovzhenko_centre/2558
Create:
Last Update:

КОЛЕКЦІЯ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ ПОПОВНИЛАСЬ СЕНСАЦІЙНОЮ ЗНАХІДКОЮ

Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, Алік Дарман і Володимир Прилуцький, знайшли і передали у наш Фільмофонд стрічку «Карл Бруннер», створену на Одеській кінофабриці «Українфільм» режисерами Олексієм Маслюковим і Мечиславою Маєвською у 1936 році.

Плівка зберігалась в архіві студентських робіт випускників університету, який молоді дослідники кіно зараз вивчають, упорядковують і фільмують для свого майбутнього документального проєкту. Поки у віднайденої позитивної фільмокопії відсутня фонограма. Її пошуки продовжуються.

«Карл Бруннер» (також відомий під назвами «Держись, Карлуша!», «Тримайсь, Карлуша!» і навіть «Карлуша, тримайсь!») знятий за сценарієм угорського письменника і теоретика кіно Бели Балажа. Балаж також виступив художнім керівником стрічки. Операторами працювали молодий Михайло Козубенко і досвідчений Євгєній Славінскій, який знімав перші фільми ВУФКУ, а також був одним зі співоператорів авангардистського документального шедевру «Турксиб» (1929) Віктора Туріна.

Кінознавець Любомир Госейко в «Історії українського кінематографа» виділяв «Карла Бруннера» серед інших дитячих фільмів 1930-их через його антинацистське звучання. Тогочасна преса у короткому описі до стрічки так розставляла акценти: «„Тримайсь, Карлуша!" відповідає на питання, що надзвичайно цікавить радянських ребят,— як живуть діти за кордоном. Це — антифашистський фільм, що розкаже про пролетарських дітей Берліна».

«Карл Бруннер» вийшов на екрани 13 жовтня 1936 року у двох варіантах, для дорослої і дитячої аудиторії. Фільм мав успіх у глядачів на кінофестивалі у Донецьку, але отримав доволі критичні відгуки на сторінках російської газети «Кино» і українського журналу «Радянське кіно». Критики полемізували, за що саме потрібно критикувати цю роботу - за недостатню увагу до підпільної діяльності німецьких комуністів чи за розкриття образу Карлуші без необхідного психологічного аналізу.

З журналу «Радянське кіно», №11, 1936 рік:

«Рецензентка (російської газети “Кино” — прим. ДЦ) обвинувачує і автора сценарія, і режисерів за те, що у фільмі не знайшла місця і залишилась поза екраном революційна підпільна робота фрау Бруннер, і на екрані показано лише пригоди її сина Карлуші. Ми стверджуємо, що це обвинувачення грунтується на тому, що Ванда Росоловська не зрозуміла фільму.

Фільм цей, безперечно, має ряд великих недоліків. Авторів його треба добре критикувати, але ж не треба їх збивати з пантелику
».

Попри критику режисери Мечислава Маєвська та Олексій Маслюков продовжили працювати у дитячому кіно і створили ще кілька робіт на Київській та Ялтинській кіностудіях.

До сьогодні єдина відома фільмокопія «Карла Бруннера» зберігалась у російському Госфільмофонді.

Віднайдена плівка дозволить ретельніше дослідити і краще зрозуміти українське кіно 1930-их років, зокрема дитячі і пригодницькі фільми того часу, їхню жанрову і пропагандистську складову.

Дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.

Фото: Віднайдена плівка у Довженко-Центрі. Карлуша з кавуном на обкладинці журналу «Радянське кіно», № 5, 1936 рік

BY 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻










Share with your friend now:
group-telegram.com/dovzhenko_centre/2558

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Ukrainian President Volodymyr Zelensky said in a video message on Tuesday that Ukrainian forces "destroy the invaders wherever we can." The S&P 500 fell 1.3% to 4,204.36, and the Dow Jones Industrial Average was down 0.7% to 32,943.33. The Dow posted a fifth straight weekly loss — its longest losing streak since 2019. The Nasdaq Composite tumbled 2.2% to 12,843.81. Though all three indexes opened in the green, stocks took a turn after a new report showed U.S. consumer sentiment deteriorated more than expected in early March as consumers' inflation expectations soared to the highest since 1981. And indeed, volatility has been a hallmark of the market environment so far in 2022, with the S&P 500 still down more than 10% for the year-to-date after first sliding into a correction last month. The CBOE Volatility Index, or VIX, has held at a lofty level of more than 30. Again, in contrast to Facebook, Google and Twitter, Telegram's founder Pavel Durov runs his company in relative secrecy from Dubai. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy."
from cn


Telegram 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
FROM American