Напередодні відкриття Саміту у Гаазі НАТО оприлюднила оновлений План дій щодо оборонного виробництва та План дій щодо швидкого впровадження.

Оновлений План дій щодо оборонного виробництва(перший був ухвалений на Саміті у Вільнюсі у 2023 році) складається з 37 пунктів і спрямований на покращення здатності країн Альянсу агрегувати попит, забезпечувати передові можливості та прискорювати зростання оборонно-промислових потужностей та виробництва, зокрема шляхом надання довгострокових замовлень та чітких сигналів попиту для промисловості. 

Як зазначено у документі, трансатлантичне співробітництво в оборонно-промисловій сфері є критично важливою частиною стримування та оборони і дозволяє союзникам продовжувати надавати підтримку Україні. Необхідно прискорити зростання потужностей та виробництва оборонної промисловості, а також продовжувати розробку та швидке впровадження нових технологій.

Ключові елементи Плану:
Агрегований попит – має на меті забезпечити: збільшення промислового потенціалу завдяки довгостроковим інвестиціям, здатність забезпечувати найважливіші можливості, необхідні у короткостроковій перспективі; покращене розуміння промисловістю чітких сигналів попиту на основі цілей оборонного планування країн-членів НАТО; розміщення збільшеної кількості багаторічних багатонаціональних контрактів на закупівлю пріоритетних можливостей та розширення використання існуючих багатонаціональних можливостей та домовленостей. 
Подолання проблем оборонного виробництва та зміцнення промислового потенціалу – має на меті забезпечити:підвищену видимість та обізнаність щодо виробництва та потужностей оборонної промисловості в усьому Альянсі, включаючи варіанти нарощування, для обґрунтування оборонного планування, міркувань щодо створення запасів та планування логістики; впровадження заходів для забезпечення більш продуктивної та ефективної оборонної промисловості, а також промислового потенціалу щодо можливостей у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі; покращення взаємодії НАТО як з оборонною, так і з технологічною промисловістю, з урахуванням національних прерогатив, інтересів національної безпеки та комерційної таємниці відповідних галузей промисловості.
Взаємосумісність та стандартизація матеріалів – має на меті забезпечити: вдосконалення оперативної сумісності та здатності підтримувати впровадження нових інноваційних військових можливостей; підвищення рівня взаємозамінності боєприпасів; прискорене впровадження стандартів НАТО союзниками та вдосконалений процес перегляду рівняматеріально-технічного забезпечення.
План дій НАТО щодо швидкого впровадження, який складається з 33 пунктів, має суттєво прискоритивпровадження та інтеграцію нових технологічних продуктів для оборони в усіх військових сферах (включаючи прискорені закупівлі), забезпечити виділення для цього достатніхресурсів та взяття союзниками на себе більших ризиківзакупівель на ранніх стадіях розробки, покращити комунікацію сигналів попиту в масштабах усього Альянсу.
План передбачає нові можливості для випробувань та експериментів в оперативно-реалістичних умовах шляхом запуску полігонів інновацій НАТО та масштабування моделі оперативної групи НАТО X.
Мета Плану дій полягає в суттєвому пришвидшенні впровадження країнами-членами та НАТО нових технологічних продуктів загалом протягом максимум 24 місяців, починаючи від визначення потреби і закінчуючи придбанням та інтеграцією нового технологічного продукту в збройні сили країн-членів.

Ключові елементи Плану:
Прискорення закупівель та інтеграції – члени Альянсу закуповуватимуть нові технологічні продукти швидше, обмінюючись дослідженнями ринку та передовим досвідом, а також пришвидшуючи їх впровадження шляхом поєднаннягнучкості та досвіду, а також підходу, що охоплює більше ризиків, пов'язаних із закупівлями та процедурами, у відповідні національні процеси та структури.
Зменшення ризиків, пов'язаних з новими технологічними продуктами – Альянс забезпечить безперервну, ітеративну спільну розробку та випробування бойової технологічної продукції на підтримку пріоритетів НАТО у сфері можливостей.

З цією метою НАТО та союзники використовуватимуть програму DIANA для покращення випробувань інноваційних технологій, розробки нових інноваційних ліній для подальшого випробування перспективних продуктів та пілотного проекту оперативної групи НАТО X, щоб допомогти інтегрувати зрілі технологічні продукти до складу збройних сил союзників.
Забезпечення кращої адаптації нових технологічних продуктів до військових потреб країн-членів – Альянсдоноситиме сигнали попиту та пріоритети, отримані з Процесу оборонного планування НАТО (NDPP), до інноваційних екосистем країн-членів та створить інформаційний центр НАТО для промисловості, щоб повідомляти про можливості співпраці та пріоритети промисловості.
 
Для України та нашої оборонної промисловості це важливі документи, адже вони містять два потужні сигнали:

▫️НАТО продовжуватиме вживати спільних заходів з ЄС для зміцнення узгодженості та взаємодоповнюваності відповідних зусиль та роботи у сфері зміцнення оборонної промисловості, а також прагнутиме посилення співробітництва в оборонно-промисловій сфері шляхом цілеспрямованого діалогу з залученими партнерами, включаючи, серед інших, Україну, Австралію, Японію, Нову Зеландію та Республіку Корея; 

▫️для пришвидшення розробки та впровадження нових технологій, союзники по НАТО визнали необхідність співпраці з технологічно орієнтованими партнерами НАТО, які поділяють демократичні принципи НАТО та можуть додати цінності роботі НАТО.

Нагадаю, що вчора подав на реєстрацію розроблений спільно з Міністерством оборони пакет законопроєктів про Defence City, який запроваджує Перелік підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City). Це дозволить створити сприятливі умови для їхньої роботи: передбачено захист інформації про таких виробників, податкові пільги, спрощення митних процедур і експортного контролю та інше.

Справа, якою людина займається у житті, повинна бути і професією, і покликанням. Щоб працювати кваліфіковано, відповідально, та без збоїв внутрішнього ціннісного компаса.

У нас ще багато роботи, попереду перезавантаження та оновлення служби, що ми обовязково пройдемо. Але я знаю: на митниці багато саме таких людей, які щиро віддані своїй професії. Дякую кожному, хто з честю стоїть на варті економічних інтересів нашої держави🇺🇦

З Днем митної служби України!

В ефірі подекуди від блогерів та фб-економічних професорів лунає теза про те, що тіньова економіка - це не так погано, вона є в будь-якій країні, а в наших умовах вона взагалі рятує, адже краще адаптується до потрясінь.

Ніколи не погоджуся з цим. Тінь - це завжди зло. І в економічно розвинутих країнах, де тінь становить 5-7% від ВВП, і в нашій, де тінь становить 30-50%. Однак, принципова різниця між нами в тому, що їх тінь - це дійсно тінь, вона боїться, ховається, уникає світла, як пацюк. Так, її можна знайти, якщо мати нестримне бажання. І так, її важко, неможливо знищити повністю.
Натомість наша тінь - публічна, зухвала. Вона пропонує себе з бордів, реклами в інтернеті, вона займає кращі місця в торгівельних центрах, вона знищує тих, хто насправді зазіхає на її інтереси. Вона кидає в обличчя - я успішна, бо хитріша, бо брешу краще. Наша тінь - не маргінал, вона господар життя, системоутворюючий елемент, харчова база корупції та всього того світу двох реальностей, що ганьбить все наше буття. Уособлюючи життя по "понятіям", що вище за закон, для обраних, і життя за законом для всіх інших.
Хочеш бути успішним - роби як вони, бреши.

Але жодне суспільство не може розвиватися в довгу на брехні. Воно самознищується.

Тому для нас битва з тінню (на відміну від розвинутих країн) екзистенційна - це питання не вибору, а виживання.
Тому так, тінь - це завжди погано. І гірше, ніж погано - наша тінь, що наступає на світло.

✅Законопроєкти про Defence City зареєстровано!
130 підписів народних депутатів.
🤝Дякую колегам за підтримку!

Спробуємо 15.07 винести в залу на перше читання.

Завершився 76-й щорічний Саміт НАТО у Гаазі.

Він став найкоротшим в історії як за тривалістю (одна сесія усього на 2,5 години), так і за обсягом ухваленої Підсумкової декларації глав держав та урядів (лише 5 пунктів, з яких перший – вступний і декларативний, а останній – подяка країні-господарці та анонс наступних зустрічей у такому форматі).
Ураховуючи непередбачуваність та певний скепсис США, а також нещодавній Саміт G-7 у Канаді, було чимало побоювань щодо того, чим закінчиться зустріч у Гаазі, зокрема й у питаннях щодо України.

Однак насправді можемо видихнути з полегшенням.
По-перше, у Декларації зафіксували, що росія – «довгострокова загроза євроатлантичній безпеці» (і «друзі путіна» зі своїм особливим баченням змушені були погодитись з цим; згадаємо також, як до зустрічі у Гаазі США блокували такі «антиросійські» визначення на різних майданчиках – від ООН до згаданого Саміту G-7).
По-друге, зафіксували, що держави-члени Альянсу зобов’язуються до 2035 року досягти витрат на основні оборонні вимоги, а також пов’язані з обороною і безпекою видатки на рівні 5 % ВВП щорічно, з яких принаймні 3,5 % ВВП щорічно на основі узгодженого визначення оборонних видатків НАТО на фінансування основних оборонних вимог і виконання Цілей НАТО у сфері спроможностей(держави-члени Альянсу погодилися подавати річні плани, що засвідчуватимуть надійний, прогресивний шлях для досягнення цієї мети), а також 1,5 % ВВП щорічно, з-поміж іншого, на такі цілі, як захист критичної інфраструктури Альянсу, оборона меж Альянсу, гарантування готовності і стійкості цивільного суспільства, надання поштовху інноваціям і розбудова оборонно-промислової бази. У 2029 році траєкторію і баланс видатків за цим планом буде переглянуто у світлі стратегічної обстановки і оновлених Цілей у сфері спроможностей (останнє не повинне турбувати – це пас у бік тих, хто з тих чи інших причин не готовий до різкого збільшення видатків, а також визнання того, що можливо до цього часу безпекові загрози стануть меншими і накопичені до цього часу ресурси і спроможності будуть достатніми).
По-третє, держави-члени Альянсу знову підтвердили неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки Україні, чия безпека сприяє безпеці Альянсу, і для цього у процесі розрахунку оборонних видатків держав-членів Альянсу враховуватимуться прямі внески на оборону України і її оборонну промисловість. А це означає, що фінансування військової допомоги нашій державі, виготовлення та передача Україні озброєння та військової техніки, інвестиції в український ОПК та збільшення його спроможностей, спільне виробництво зараховуватимуться у ті 3,5% ВВП для кожної країни.
По-четверте, підтверджено спільну відданість держав-членів Альянсу розширенню трансатлантичного співробітництва у сфері оборонної промисловості, а також задіянню новітніх технологій і духу інновацій для просування нашої колективної безпеки. Члени Альянсу докладатимуть зусиль з метою усунення перепон в оборонній торгівлі між державами-членами НАТО і формуватимуть свої партнерські відносини задля розбудови оборонно-промислового співробітництва. У комплексі з оприлюдненими напередодні документами, про які я писав – це сигнал і для нашого ОПК, який має можливості та політичну підтримку до подальшої інтеграції та поглиблення співпраці зі своїми колегами у державах НАТО.
І вже після завершення Саміту, підбиваючи його підсумки на прес-конференції, Генеральний секретар Марк Рютте підтвердив, що «ми продовжимо підтримувати Україну на її незворотному шляху до членства НАТО» (і зміст цієї заяви перед її виголошенням мав бути політично узгодженим у спілкуванні між членами Альянсу).

Отже, станом на зараз – це максимум з того, що можна було отримати.

Сьогодні — в Харкові. Місто-герой, місто мужніх та працьовитих людей.

Провели низку важливих зустрічей. Деталі — згодом.

Що обговорювали з підприємцями в Харкові?

Анонсую основні пропозиції з проекту Програми підтримки та відновлення прифронтових територій.

🌾 Чорне зерно: як тіньові схеми крадуть у фронту — і що ми робимо, щоб це зупинити

Україна — один із лідерів світового агроекспорту.

🤦Але разом із чесними аграріями десятки мільярдів щороку втрачаються через експорт “чорного зерна” — коли продукцію вивозять через фіктивні компанії, без податків і валютної виручки.

Виграють тіньовики. Програють — військові, бюджет, і чесні фермери, які не можуть конкурувати з «сірою» ціною.

Як це працює?
▪️ зерно купують за готівку у дрібних фермерів;
▪️ перепродають через фірми-прокладки;
▪️ вивозять за кордон на пов’язані офшорні компанії;
▪️ податки — не сплачуються, виручка — не повертається.

Що вже було реалізовано спільними зусиллями, щоб подолати чорний експорт?

✔️ з 2023 року експорт зерна є можливий — лише для платників ПДВ;
✔️ впроваджено систему аналітичного ризик-аналізу.
✔️ ❗️в бюджет надійшло майже 540 млрд грн валютної виручки за період роботи РЕЗ;
✔️ посилено контроль за трансфертним ціноутворенням — збільшено обʼєкт донарахування на 6 млрд грн;
✔️ підтримано легальних аграріїв — понад 56 млрд грн кредитів і компенсацій за техніку.

💥 Однак шахраї не зупиняються і застосовують схему з вивезення зерна за підробленими документами та з використанням "товарів прикриття".

Так, в березні на сайті румунської митниці було оприлюднено інформацію про викриття 32 вагонів з "соєвими бобами", які з України виїхали з "соєвою макухою". За цим фактом ініціював звернення Держмитслужби до митних органів Румунії з метою отримання підтверджуючих документів, притягнення до відповідальності посадових осіб митниці, які здійснили митне оформлення цього вантажу та посилення заходів контролю. На теперішній час, митниця чекає відповіді від румунської сторони.

❗Митниця має бути першою лінією економічної оборони. Якщо ця лінія прогнила — її треба перезавантажити повністю.

Бо «чорне зерно» — це не просто корупція. Це:

▪️ недобудований окоп;
▪️ невиплачена премія солдату;
▪️ непоставлений підручник у школу.

Маємо щодня прикладати зусилля, щоб зламати хребет тіньовій економіці. Не після Перемоги. Зараз.

Провели робочу групу щодо законопроекту 12372 з амбітною назвою «Про систему страхування воєнних ризиків».

Проблему знаємо всі. Страхування воєнних ризиків в державі на четвертому році війни не працює. І саме воно є серед найбільших потреб бізнесу і бар’єрів для залучення інвестицій.

Мінекономіки з НБУ підготовили законопроект, що колеги подали до ВР начебто на вирішення цієї проблеми.
Однак, ми отримали різні, в тому числі і негативні відгуки бізнесу на нього.

Сьогоднішнє обговорення виявило, що:

▪️ законопроект (попри назву) не створює систему страхування військових ризиків в економіці, а стосується лише уведення обовʼязкового страхування банківських застав. Та створення державної агенції страхування, АТ, що за задумом авторів, має монопольно здійснювати таке страхування та/або визначати умови для таких страхових продуктів;
▪️ статус агенції - регулятора та одночасно комерційного АТ є невизначеним та суперечливим;
▪️ викликає сумнів необхідність обовʼязкового страхування застав за банківськими кредитами незалежно від обʼєкту та його географії;
▪️ не є визначеним скільки буде коштувати державі створення Агенції та якими є джерела її фінансування;
▪️ викликає сумніви страхування політичних ризиків АТ, що належить державі, якої такі ризики стосуються;
▪️ безперечно обовʼязкове страхування обʼєктів будівництва, капітального ремонту та реконструкції має бути з законопроекту виключено.

Таким чином, на жаль, законопроект не готовий до розгляду навіть у першому читанні, оскільки замінює забезпечення доступності страхування (головна ціль) обовʼязковістю страхування банківських застав. Що, погодьтеся, ж не є одним і тим самим.

З такими висновками погодились всі, законопроект ініціатори пішли істотно доопрацьовувати.

Від себе додам, що страхування військових ризиків дуже чекає бізнес, особливо прифронтових територій. Вчора про це говорили у Харкові. А реалізація цього завдання перебуває здебільшого (якщо відкинути обовʼязковість) в сфері компетенції Міністерства економіки і КМУ.