☦️ 14 січня – пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської
☘Блаженний народився в знатній сім’ї благочестивих християн близько 330 року і походив із Кесарії (сучасна територія Туреччини). Навчався юнак у найкращих учителів рідного міста, а завершив здобуття класичної освіти в Афінах, де опанував усі доступні науки. Під час навчання він познайомився зі святим Григорієм Богословом, з яким встановилася найтісніша дружба, що тривала впродовж усього життя святителів.
☘У 357 році праведний Василій повернувся до батьківщини, де незабаром ступив на шлях аскетичного життя. Бажаючи знайти духовного наставника, він відвідав Єгипет, Сирію та Палестину. Наслідуючи приклад самітників, угодник Божий оселився на березі річки.
☘Згодом навколо нього почали гуртуватися ченці. Сюди ж пустинножитель запросив і свого друга - Григорія Богослова. Вони подвизались у суворій стриманості; вивчаючи творіння найдавніших тлумачів Слова Божого.
☘Коли поширилася аріанська єресь, блаженний Василій повернувся до рідного міста, де в 364 році був висвячений у сан пресвітера. Керуючи церковними справами, він склав чин Літургії, а також писав книги проти єретиків аріан.
☘У віці 40 років його обрали єпископом Кесарійської кафедри. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Святого Письма, великою вченістю, працями на благо церковного миру і єдності. Всі особисті кошти архіпастир жертвував на користь нужденних: будував притулки, лікарні, заснував декілька монастирів.
☘Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, стверджуючи їх віру, закликав до мужності і терпіння. Усе це викликало ненависть до нього єретиків, які часто погрожували йому вигнанням, тортурами та смертю. Сповідник же відповідав їм: «Смерть для мене благодіяння. Вона швидше приведе мене до Спасителя, для Якого живу».
☘Після плідного апостольського служіння владика святий відійшов до Вседержителя взимку 379 року. Він лишив християнам об’ємну літературну спадщину: тлумачення книг Святого Письма, багато богословських трактатів, проповідей та аскетичних повчань.
🌿Іменинників вітаємо з Днем Ангела! Бажаємо, щоб молитовне заступництво вашого Небесного покровителя незмінно супроводжувало вас упродовж життя, у всіх добрих і благих починаннях.
☘Блаженний народився в знатній сім’ї благочестивих християн близько 330 року і походив із Кесарії (сучасна територія Туреччини). Навчався юнак у найкращих учителів рідного міста, а завершив здобуття класичної освіти в Афінах, де опанував усі доступні науки. Під час навчання він познайомився зі святим Григорієм Богословом, з яким встановилася найтісніша дружба, що тривала впродовж усього життя святителів.
☘У 357 році праведний Василій повернувся до батьківщини, де незабаром ступив на шлях аскетичного життя. Бажаючи знайти духовного наставника, він відвідав Єгипет, Сирію та Палестину. Наслідуючи приклад самітників, угодник Божий оселився на березі річки.
☘Згодом навколо нього почали гуртуватися ченці. Сюди ж пустинножитель запросив і свого друга - Григорія Богослова. Вони подвизались у суворій стриманості; вивчаючи творіння найдавніших тлумачів Слова Божого.
☘Коли поширилася аріанська єресь, блаженний Василій повернувся до рідного міста, де в 364 році був висвячений у сан пресвітера. Керуючи церковними справами, він склав чин Літургії, а також писав книги проти єретиків аріан.
☘У віці 40 років його обрали єпископом Кесарійської кафедри. Він прославився своєю святістю, глибоким знанням Святого Письма, великою вченістю, працями на благо церковного миру і єдності. Всі особисті кошти архіпастир жертвував на користь нужденних: будував притулки, лікарні, заснував декілька монастирів.
☘Серед постійних небезпек святитель Василій підтримував православних, стверджуючи їх віру, закликав до мужності і терпіння. Усе це викликало ненависть до нього єретиків, які часто погрожували йому вигнанням, тортурами та смертю. Сповідник же відповідав їм: «Смерть для мене благодіяння. Вона швидше приведе мене до Спасителя, для Якого живу».
☘Після плідного апостольського служіння владика святий відійшов до Вседержителя взимку 379 року. Він лишив християнам об’ємну літературну спадщину: тлумачення книг Святого Письма, багато богословських трактатів, проповідей та аскетичних повчань.
🌿Іменинників вітаємо з Днем Ангела! Бажаємо, щоб молитовне заступництво вашого Небесного покровителя незмінно супроводжувало вас упродовж життя, у всіх добрих і благих починаннях.
15 січня – пам’ять преподобного Серафима Саровського, чудотворця
☘️Великий православний подвижник народився у 1754 році в місті Курську. Все його життя супроводжувалося ознаками Божої милості. Якось у дитинстві мати взяла хлопчика із собою на будівництво храму і він, оступившись, упав із дзвіниці – Спаситель зберіг його неушкодженим.
☘️Богоугодний юнак у сімнадцять років твердо вирішив відмовитися від земних благ і присвятити усе своє життя служінню Господу. Він прийшов до Києва, щоб взяти благословення на монашество у тамтешніх подвижників, а потім спрямував свій шлях до Саровської Успенської пустині, яка була відома суворим виконанням чернечого уставу і подвижницьким життям монахів.
☘️У 1793 преподобний Серафим прийняв священний сан і невдовзі, бажаючи пустинножительства, оселився в лісовій келії для усамітненої молитви. Там диявол посилив боротьбу проти праведника, і преподобний взяв на себе подвиг стовпництва, тобто постійної молитви в дуже обмеженому місці.
☘️Тисячу днів і ночей подвижник з піднятими руками молився на камені. Безсилий духовно проти блаженного, лукавий наслав на святого Серафима розбійників. Вони завдали йому смертельних ран, але з'явилася Цариця Небесна і зцілила преподобного.
☘️Після одужання праведник три роки перебував у подвигу безмовності, а в 1810 році оселився в монастирській келії. За любов до Бога і блаженне життя Господь наділив святого дарами прозорливості й чудотворення. Багато вірян приходило до преподобного за благословенням, порадою і духовною втіхою.
☘️Богородиця заздалегідь сповістила подвижника про його кончину і взимку 1833 року блаженний віддав душу Вседержителю під час молитви.
☘️«О пречудный отче Серафиме, всем прибегающим к тебе скоропослушный помощниче! Вознеси о нас благомощную твою молитву ко Господу, да оградит нас от падений греховных и истинному покаянию да научит нас, во еже внити нам в вечное Небесное Царство».
☘️Великий православний подвижник народився у 1754 році в місті Курську. Все його життя супроводжувалося ознаками Божої милості. Якось у дитинстві мати взяла хлопчика із собою на будівництво храму і він, оступившись, упав із дзвіниці – Спаситель зберіг його неушкодженим.
☘️Богоугодний юнак у сімнадцять років твердо вирішив відмовитися від земних благ і присвятити усе своє життя служінню Господу. Він прийшов до Києва, щоб взяти благословення на монашество у тамтешніх подвижників, а потім спрямував свій шлях до Саровської Успенської пустині, яка була відома суворим виконанням чернечого уставу і подвижницьким життям монахів.
☘️У 1793 преподобний Серафим прийняв священний сан і невдовзі, бажаючи пустинножительства, оселився в лісовій келії для усамітненої молитви. Там диявол посилив боротьбу проти праведника, і преподобний взяв на себе подвиг стовпництва, тобто постійної молитви в дуже обмеженому місці.
☘️Тисячу днів і ночей подвижник з піднятими руками молився на камені. Безсилий духовно проти блаженного, лукавий наслав на святого Серафима розбійників. Вони завдали йому смертельних ран, але з'явилася Цариця Небесна і зцілила преподобного.
☘️Після одужання праведник три роки перебував у подвигу безмовності, а в 1810 році оселився в монастирській келії. За любов до Бога і блаженне життя Господь наділив святого дарами прозорливості й чудотворення. Багато вірян приходило до преподобного за благословенням, порадою і духовною втіхою.
☘️Богородиця заздалегідь сповістила подвижника про його кончину і взимку 1833 року блаженний віддав душу Вседержителю під час молитви.
☘️«О пречудный отче Серафиме, всем прибегающим к тебе скоропослушный помощниче! Вознеси о нас благомощную твою молитву ко Господу, да оградит нас от падений греховных и истинному покаянию да научит нас, во еже внити нам в вечное Небесное Царство».
На Різдвяні свята у Бобровиці привітали людей поважного віку, батьків полеглих
воїнів, дітей з інвалідністю та вихованців школи-інтернату
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 7 січня 2024 року, після пізньої Літургії на свято Різдва Христового, у Михайлівському храмі Бобровиці відбувся концерт колядок. Найменші колядники отримали солодкі подарунки.
Після цього парафіяни, разом зі священником та хористами відвідали місцевих жителів поважного віку, а також родини полеглих героїв України, дітей з вадами здоров'я та вихованців місцевої школи-інтернату.
Парфіяни храму подарували всім різдвяні гостинці, зібрані власноруч.
Ніжинська єпархія УПЦ
воїнів, дітей з інвалідністю та вихованців школи-інтернату
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 7 січня 2024 року, після пізньої Літургії на свято Різдва Христового, у Михайлівському храмі Бобровиці відбувся концерт колядок. Найменші колядники отримали солодкі подарунки.
Після цього парафіяни, разом зі священником та хористами відвідали місцевих жителів поважного віку, а також родини полеглих героїв України, дітей з вадами здоров'я та вихованців місцевої школи-інтернату.
Парфіяни храму подарували всім різдвяні гостинці, зібрані власноруч.
Ніжинська єпархія УПЦ
18 січня – Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір)
☘️Сьогодні Православна Церква підготовлює нас до великого торжества — Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа.
☘️Цього дня кожна віруюча людина постує, щоб присвятити себе духовному переживанню та осмисленню того, що здійснив для нас Господь Ісус Христос. Своїм хрещенням Спаситель встановив через апостолів Таїнство Хрещення, через яке людина духовно народжується для життя вічного: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28:19).
☘️Слово «навечір'я» означає переддень церковного свята. Навечір’я Богоявлення також відоме під назвою “Сочельник” (Святвечір). Назва ця походить від церковнослов’янського слова “сочиво” (кутя) – пісне блюдо з пшениці (або інших зерен) з медом та горіхами, яке споживають у святвечір.
☘️У цей день, зазвичай, не вживають їжі до винесення свічки після Божественної Літургії і першого причастя хрещенською водою.
☘️Зранку в храмах служаться Царські Часи та Літургія святителя Василія Великого у поєднанні з вечірнею. Після урочистого богослужіння відбувається чин Великого освячення води, який звершується двічі на рік – у святвечір і безпосередньо у день свята Богоявлення. Це пояснюється тим, що у перші віки Християнства в Навечір’я освячували воду для хрещення «оглашенних» (новонавернених), а водосвяття в день празника вже відбувається в пам’ять про Хрещення Господнє у ріці Йордані.
☘️Освячення в обидва дні проходить однаковим чином, тому вода, освячена у ці дні, нічим не відрізняється і має чудодійну силу для душі й тіла. Її споживають впродовж року натщесерце в невеликих кількостях, зазвичай разом із просфорою. Під час недугів або нападів злих сил пити воду можна і потрібно, не вагаючись, у будь-який час.
☘️При цьому читається молитва: «Господи Боже мой, да будет дар Твой святый: просфора и святая Твоя вода во оставление грехов моих, в просвещение ума моего, во укрепление душевных и телесных сил моих, во здравие души и тела моего, в покорение страстей и немощей моих по безпредельному милосердию Твоему, молитвами Пречистыя Твоея Матери и всех святых Твоих. Аминь».
☘️Хрещенська вода – це церковна святиня, і зберігати її краще поруч із домашнім іконостасом.
☘️Сьогодні Православна Церква підготовлює нас до великого торжества — Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа.
☘️Цього дня кожна віруюча людина постує, щоб присвятити себе духовному переживанню та осмисленню того, що здійснив для нас Господь Ісус Христос. Своїм хрещенням Спаситель встановив через апостолів Таїнство Хрещення, через яке людина духовно народжується для життя вічного: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28:19).
☘️Слово «навечір'я» означає переддень церковного свята. Навечір’я Богоявлення також відоме під назвою “Сочельник” (Святвечір). Назва ця походить від церковнослов’янського слова “сочиво” (кутя) – пісне блюдо з пшениці (або інших зерен) з медом та горіхами, яке споживають у святвечір.
☘️У цей день, зазвичай, не вживають їжі до винесення свічки після Божественної Літургії і першого причастя хрещенською водою.
☘️Зранку в храмах служаться Царські Часи та Літургія святителя Василія Великого у поєднанні з вечірнею. Після урочистого богослужіння відбувається чин Великого освячення води, який звершується двічі на рік – у святвечір і безпосередньо у день свята Богоявлення. Це пояснюється тим, що у перші віки Християнства в Навечір’я освячували воду для хрещення «оглашенних» (новонавернених), а водосвяття в день празника вже відбувається в пам’ять про Хрещення Господнє у ріці Йордані.
☘️Освячення в обидва дні проходить однаковим чином, тому вода, освячена у ці дні, нічим не відрізняється і має чудодійну силу для душі й тіла. Її споживають впродовж року натщесерце в невеликих кількостях, зазвичай разом із просфорою. Під час недугів або нападів злих сил пити воду можна і потрібно, не вагаючись, у будь-який час.
☘️При цьому читається молитва: «Господи Боже мой, да будет дар Твой святый: просфора и святая Твоя вода во оставление грехов моих, в просвещение ума моего, во укрепление душевных и телесных сил моих, во здравие души и тела моего, в покорение страстей и немощей моих по безпредельному милосердию Твоему, молитвами Пречистыя Твоея Матери и всех святых Твоих. Аминь».
☘️Хрещенська вода – це церковна святиня, і зберігати її краще поруч із домашнім іконостасом.
18 січня – пам’ять преподобного Феофана Рихлівського
☘️Подвижник благочестя народився у 1881 році в селі Фастівці на Чернігівщині. Будучи вихованим за євангельськими заповідями, він змалку полюбив ходити з матір’ю у паломництва до благодатних місць.
☘️У віці 13 років хлопчик полишає рідний будинок, щоб служити Царю Небесному в Свято-Миколаївському Рихловському монастирі. Першим послухом богоугодного юнака було будити братію у Христі на молитву. Весь час смиренний послушник проводив у постійних монастирських працях, суворому пості, молитві, подвигах боротьби з гріхом, зростаючи духовно.
☘️У 1920 році преподобний Феофан приймає священний сан ієромонаха, однак невдовзі богоборча радянська влада розганяє ченців із благодатної обителі. Одну за другою закривають церкви, куди би не призначали святого отця на приход.
☘️З 1934 року праведник жив у Коропі. Пізніми вечорами віряни збиралися потайки в якомусь домі, щоб отримати духовну втіху, помолитися разом із подвижником і причаститися Святих Христових Таїн. Неодноразово безбожники хотіли погубити блаженного Феофана за сповідання віри, однак Милостивий Спаситель оберігав його від неминучої смерті.
☘️Після війни відновилися богослужіння в храмах міста і преподобний служив у Вознесенській церкві, де подвизався на ниві Христовій.
☘️Відійшов до Господа старець Феофан на 97 році життя. Тіло його було огорнуто в схиму, яку він прийняв потай, не бажаючи слави від людей. Нетлінні мощі святого спочивають у коропському храмі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
☘️Подвижник благочестя народився у 1881 році в селі Фастівці на Чернігівщині. Будучи вихованим за євангельськими заповідями, він змалку полюбив ходити з матір’ю у паломництва до благодатних місць.
☘️У віці 13 років хлопчик полишає рідний будинок, щоб служити Царю Небесному в Свято-Миколаївському Рихловському монастирі. Першим послухом богоугодного юнака було будити братію у Христі на молитву. Весь час смиренний послушник проводив у постійних монастирських працях, суворому пості, молитві, подвигах боротьби з гріхом, зростаючи духовно.
☘️У 1920 році преподобний Феофан приймає священний сан ієромонаха, однак невдовзі богоборча радянська влада розганяє ченців із благодатної обителі. Одну за другою закривають церкви, куди би не призначали святого отця на приход.
☘️З 1934 року праведник жив у Коропі. Пізніми вечорами віряни збиралися потайки в якомусь домі, щоб отримати духовну втіху, помолитися разом із подвижником і причаститися Святих Христових Таїн. Неодноразово безбожники хотіли погубити блаженного Феофана за сповідання віри, однак Милостивий Спаситель оберігав його від неминучої смерті.
☘️Після війни відновилися богослужіння в храмах міста і преподобний служив у Вознесенській церкві, де подвизався на ниві Христовій.
☘️Відійшов до Господа старець Феофан на 97 році життя. Тіло його було огорнуто в схиму, яку він прийняв потай, не бажаючи слави від людей. Нетлінні мощі святого спочивають у коропському храмі на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
19 січня – СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА
🌿Цього дня православні віряни згадують Хрещення нашого Спасителя у ріці Йордан перед Його виходом на євангельську проповідь.
🌿За церковною традицією, на свято Хрещення Господнього, а також напередодні, у Хрещенський святвечір, звершується чин Великого освячення води.
🌿Тридцять років Божественний Вчитель жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю і старцем Іосифом, після чого Він прийшов на узбережжя і був хрещений пророком Іоанном Предтечею (Мф. 3:13-17).
🌿Хреститель Господній проповідував серед іудеїв хрещення покаяння для прощення гріхів (Мк. 1:4): приходячи до блаженного пророка, люди сповідували свої неправди і символічно змивали їх із себе у водах Йордану.
🌿Коли до Іоанна прийшов безгрішний Христос і теж виявив бажання хреститися, той здивувався: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?» (Мф. 3:14). Але почув у відповідь: «Так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3:15), тобто – Божу волю. Христос як Людина повинен був виконати всі постанови закону юдейського, щоб, дотримавшись його, дати Свій новий благодатний закон.
🌿Відразу після хрещення на Христа зійшов Дух Святий у вигляді голуба, а з неба пролунав голос: «Ти Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!» (Лк. 3:22). Цим Бог Отець засвідчив, що Іісус — не лише Син Людський, але ще й Син Божий.
🌿Так у події Хрещення людям вперше явилася Пресвята Трійця у видимих і доступних для людського розуміння образах, тому торжество отримало другу назву — Богоявлення.
🌿«Для того, щоб людина була чадом вічного спасіння, вона повинна хреститися у воді в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Хто не охреститься, той не може успадкувати життя вічне. Спаситель не тільки говорив про це, Він це показав своїм прикладом» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿Свята Церква у сьогоднішньому празнику утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Осіб Єдиного Бога і навчає нас істинно сповідувати і прославляти Пресвяту Трійцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває згубні вчення єретиків, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу.
🌿Хай Всемилостивий Господь благословить нашу землю миром і дарує сили, які нам необхідні для того, щоб жити богоугодно на землі та бути причасниками життя вічного на Небі!
🌿Цього дня православні віряни згадують Хрещення нашого Спасителя у ріці Йордан перед Його виходом на євангельську проповідь.
🌿За церковною традицією, на свято Хрещення Господнього, а також напередодні, у Хрещенський святвечір, звершується чин Великого освячення води.
🌿Тридцять років Божественний Вчитель жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю і старцем Іосифом, після чого Він прийшов на узбережжя і був хрещений пророком Іоанном Предтечею (Мф. 3:13-17).
🌿Хреститель Господній проповідував серед іудеїв хрещення покаяння для прощення гріхів (Мк. 1:4): приходячи до блаженного пророка, люди сповідували свої неправди і символічно змивали їх із себе у водах Йордану.
🌿Коли до Іоанна прийшов безгрішний Христос і теж виявив бажання хреститися, той здивувався: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?» (Мф. 3:14). Але почув у відповідь: «Так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3:15), тобто – Божу волю. Христос як Людина повинен був виконати всі постанови закону юдейського, щоб, дотримавшись його, дати Свій новий благодатний закон.
🌿Відразу після хрещення на Христа зійшов Дух Святий у вигляді голуба, а з неба пролунав голос: «Ти Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!» (Лк. 3:22). Цим Бог Отець засвідчив, що Іісус — не лише Син Людський, але ще й Син Божий.
🌿Так у події Хрещення людям вперше явилася Пресвята Трійця у видимих і доступних для людського розуміння образах, тому торжество отримало другу назву — Богоявлення.
🌿«Для того, щоб людина була чадом вічного спасіння, вона повинна хреститися у воді в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Хто не охреститься, той не може успадкувати життя вічне. Спаситель не тільки говорив про це, Він це показав своїм прикладом» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿Свята Церква у сьогоднішньому празнику утверджує нашу віру в найвищу, неосяжну розуму тайну Трьох Осіб Єдиного Бога і навчає нас істинно сповідувати і прославляти Пресвяту Трійцю Єдиносущну і Нероздільну; викриває згубні вчення єретиків, що намагалися думкою і словом людським осягнути Творця світу.
🌿Хай Всемилостивий Господь благословить нашу землю миром і дарує сили, які нам необхідні для того, щоб жити богоугодно на землі та бути причасниками життя вічного на Небі!
У Ніжині звершено молебень у День Соборності України 🇺🇦
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 22 січня 2025 року, у День Соборності України, духовенство міста Ніжина на чолі з секретарем єпархіального управління протоієреєм Валерієм Дашко звершили подячний молебень у Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста.
За богослужінням молились за нашу Богом бережену країну, владу, народ і військо та про настання миру в Україні.
Заупокійні молитви лунали за воїнів, котрі віддали своє життя за нашу Батьківщину, її свободу та соборність.
Вічна пам'ять героям!
Пресслужба Ніжинської єпархії
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, 22 січня 2025 року, у День Соборності України, духовенство міста Ніжина на чолі з секретарем єпархіального управління протоієреєм Валерієм Дашко звершили подячний молебень у Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста.
За богослужінням молились за нашу Богом бережену країну, владу, народ і військо та про настання миру в Україні.
Заупокійні молитви лунали за воїнів, котрі віддали своє життя за нашу Батьківщину, її свободу та соборність.
Вічна пам'ять героям!
Пресслужба Ніжинської єпархії
27 січня – пам’ять рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії
☘️Угодниця Господня родилася наприкінці ІІІ століття в Каппадокії і походила зі знатного роду. Батько її був рідним дядьком великомученика Георгія Побідоносця, а мати — сестрою Патріарха Єрусалимського.
☘️Після того як її батьки вирішили присвятити себе служінню Богу: батько став пустельником, а мати була посвячена в диякониси, дванадцятирічну доньку доручили на виховання благочестивій стариці.
☘️Часті розповіді духовної виховательки про Іверію (нинішню Грузію), тоді ще язичницьку країну, викликали в святої Ніни сильне бажання відвідати ті землі й просвітити її жителів світлом Христового Євангелія. Цариця Небесна почула молитви юної праведниці, з'явилася їй уві сні і вручила хрест, сплетений із виноградної лози.
☘️Отримавши від патріарха благословення на подвиг апостольського служіння, свята Ніна відправилася на проповідь. Дивом уникнувши по шляху мученицької кончини від вірменського царя – гонителя християн, вона прибула до Грузії близько 319 року. У Мцхеті, стародавній столиці країни, блаженна знайшла притулок у сім'ї бездітного садівника, своїми молитвами вона допомогла його дружині вилікуватися від безпліддя і увірувати в Христа. Згодом слава про подвижницю поширилася в околицях.
☘️Проповідь Слова Божого, що супроводжувалася дивами і доброчесне життя рівноапостольної Ніни сприятливо діяли на мешканців-ідолопоклонників, які увірували в Єдиного Бога та прийняли хрещення. Вона навернула до Спасителя і самого царя Грузії.
☘️Праведній Ніні, було відкрито Всевишнім, де прихований Хітон Господній — вбрання, з приводу якого воїни, які розіпнули Христа, кидали жереб (Ін. 19:23–24). На місці знахідки було зведено перший в Іверії храм в ім’я святих Апостолів. У 324 році на прохання правителя прибули з Константинополя єпископ та священики, після чого в державі остаточно утвердилася істина віра.
☘️Уникаючи слави від людей, блаженна відправилася на одну гору, і там в усамітненні дякувала Богу за навернення до християнства язичників. Після плідних подвигів рівноапостольна Ніна мирно відійшла до Царя Небесного у 335 році.
🌿Усіх іменинниць щиро вітаємо з Днем Ангела! Бажаємо, щоб молитовне заступництво вашої Небесної покровительки незмінно супроводжувало вас упродовж життя, у всіх добрих і благих починаннях.
☘️Угодниця Господня родилася наприкінці ІІІ століття в Каппадокії і походила зі знатного роду. Батько її був рідним дядьком великомученика Георгія Побідоносця, а мати — сестрою Патріарха Єрусалимського.
☘️Після того як її батьки вирішили присвятити себе служінню Богу: батько став пустельником, а мати була посвячена в диякониси, дванадцятирічну доньку доручили на виховання благочестивій стариці.
☘️Часті розповіді духовної виховательки про Іверію (нинішню Грузію), тоді ще язичницьку країну, викликали в святої Ніни сильне бажання відвідати ті землі й просвітити її жителів світлом Христового Євангелія. Цариця Небесна почула молитви юної праведниці, з'явилася їй уві сні і вручила хрест, сплетений із виноградної лози.
☘️Отримавши від патріарха благословення на подвиг апостольського служіння, свята Ніна відправилася на проповідь. Дивом уникнувши по шляху мученицької кончини від вірменського царя – гонителя християн, вона прибула до Грузії близько 319 року. У Мцхеті, стародавній столиці країни, блаженна знайшла притулок у сім'ї бездітного садівника, своїми молитвами вона допомогла його дружині вилікуватися від безпліддя і увірувати в Христа. Згодом слава про подвижницю поширилася в околицях.
☘️Проповідь Слова Божого, що супроводжувалася дивами і доброчесне життя рівноапостольної Ніни сприятливо діяли на мешканців-ідолопоклонників, які увірували в Єдиного Бога та прийняли хрещення. Вона навернула до Спасителя і самого царя Грузії.
☘️Праведній Ніні, було відкрито Всевишнім, де прихований Хітон Господній — вбрання, з приводу якого воїни, які розіпнули Христа, кидали жереб (Ін. 19:23–24). На місці знахідки було зведено перший в Іверії храм в ім’я святих Апостолів. У 324 році на прохання правителя прибули з Константинополя єпископ та священики, після чого в державі остаточно утвердилася істина віра.
☘️Уникаючи слави від людей, блаженна відправилася на одну гору, і там в усамітненні дякувала Богу за навернення до християнства язичників. Після плідних подвигів рівноапостольна Ніна мирно відійшла до Царя Небесного у 335 році.
🌿Усіх іменинниць щиро вітаємо з Днем Ангела! Бажаємо, щоб молитовне заступництво вашої Небесної покровительки незмінно супроводжувало вас упродовж життя, у всіх добрих і благих починаннях.