https://youtu.be/mwIYwsONFes?si=3Jz8Xuyo4pa1dpuf
Це відеоесе пробудило купу думок, якими я б хотіла поділитись. Ось ця інтернет-свалка моїх думок, оцей самий цистециркоз і мегаломанія - це такий собі аналог тамблер-блогу з аудиторією однодумців, про який я дуже мріяла в свої підліткові роки, і не мала в силу непопулярності тамблеру в Україні в ті роки, і плюс через те, що я не володіла на той час англійською настільки добре, щоб могти спокійно вести свій блог там. Я не знаю чи можна мою сторінку назвати блогом, я в своїй голові позиціоную це скоріше як інернет-щоденник, такий собі віртуальний записник, в якому я зберігаю і відображаю свої смаки, свої переживання і те, що мені приносить якісь сильні емоції. В період тотальної монетизації медіа та алгоритмів, ось такі телеграм-канали це маленькі острівки свободи, де можна вести себе так як хочеться і ділитись цим з всіма, хто в цьому зацікавлений. Я вже якось тут казала про те, що мене дуже дратує інстаграм і вилизаність постів в ньому, і що все в ньому розраховане на те, щоб продати щось і що я скучаю за старим інстаграмом, коли це просто була така собі галерея прикольних картинок. Мене страшенно харить твітер і завжди харив, я щиро ненавиджу цю платформу і свято переконана в тому що це клоака для зганяння злості. І мені дуже комфортно знаходитись і якось реалізовувати свої парасоціальні відносини з аудиторією людей, які зацікавлені в тому, що я пощу саме тут в телеграмі, хоча мене дуже гризе той факт, що це російська платформа, і я б не хотіла бути емоційно привязаною до таких речей. Я люблю свій канал, я люблю спостерігати за чужими каналами і взаємодіяти з ними, я можу з впененістю сказати, що з початком ковіду телеграм канали стали моїм комфортним середовищем для комунікації з інернет-простором. Якось так.
я щиро захоплена тим, що тут цілих 300 з чимось людей, бо як і 5 років назад, коли тут було 12-16 підписників, цистециркоз і мегаломанія це просто сторінка Христі, на якій вона постить мемчики, музичку, і часом ділиться всратими історіями
люблю вас, цьом

листівка лігву страшних жуків 🐛

я так привикла до своєї комфортної інформаційної бульбашки в інтернеті, що коли рандомно заходжу в коментарі під якимись постами в інтернеті і бачу отаке, то я конкретно ахуєваю зі злості людей
трошки подосліджувавши даного персонажа з того, що він виписував в коментах, я прикинула збірний образ цього нещастя - сюрприз сюрприз ним виявився файненс бро
все життя їх вдало уникаю, цікаво чи хтось мав досвід спілкування з такими архетиповими далбайобами, чи це чисто виведений в інтернеті персонаж

Яяяяяяяя

запускаю нову рубрику:
танцюючі дрищі з тіктоку

forced to live