А.Даллес колишній Директор ЦРУ:

«І лише деякі, далеко не всі, здогадуватимуться або навіть розумітимуть, що відбувається.
Але таких людей ми поставимо в безпорадне становище, перетворимо на посміховисько, знайдемо спосіб оббрехати, оголосити покидьками суспільства...»

Так воно і відбувається.

Реакційні епохи, як наша, не тільки розкладають і послаблюють робітничий клас, ізолюючи його авангард, а й знижують загальний ідеологічний рівень руху, відкидаючи політичну думку назад, до давно вже пройдених етапів. Завдання авангарду в цих умовах полягає насамперед у тому, щоб не дати захопити себе загальним зворотним потоком, - треба плисти проти течії. Якщо несприятливе співвідношення сил не дає змоги втримати захоплені раніше політичні позиції, треба втриматися принаймні на ідеологічних позиціях, бо в них виражений дорого оплачений досвід минулого. Дурням така політика здається «сектантством». Насправді тільки вона готує новий гігантський стрибок уперед, разом із хвилею прийдешнього історичного припливу.

Почав робити відеоряд до відео Маніфест комуністичної партії. Втомлює. Напевно місяць займе. Якщо взагалі випущу. Бо інколи думаю, що то нікому не цікаво і не потрібно, а ентузіасти і так прочитають

На «аморальність» більшовизму особливо звикли скаржитися ті зарозумілі нікчеми, з яких більшовизм зривав дешеві маски. У дрібнобуржуазних, інтелігентських, демократичних, «соціалістичних», літературних, парламентських та інших колах є свої умовні цінності, або своя умовна мова для прикриття відсутності цінностей. Це широке і строкате суспільство взаємного приховування - «живи і жити давай іншим!» - абсолютно не виносить дотику марксистського ланцета до своєї чутливої шкіри. Теоретики, письменники і моралісти, які вагаються між різними таборами, вважали і вважають, що більшовики зловмисно перебільшують розбіжності, нездатні до «лояльної» співпраці і своїми «інтригами» порушують єдність робітничого руху. Чутливому й образливому центристові завжди здавалося понад те, що більшовики на нього «наговорюють», - тільки тому, що вони доводили за нього його власні напівдумки до кінця: сам він на це геть не здатен. Тим часом, тільки ця дорогоцінна якість: нетерпимість до всякої половинчастості й ухильності, здатна виховати таку революційну партію, яку жодні «виняткові обставини» не застануть зненацька.

Мораль кожної партії випливає, в останньому рахунку, з тих історичних інтересів, які вона представляє. Мораль більшовизму, що включає в себе самовідданість, безкорисливість, мужність, презирство до всього мішурного і фальшивого - найкращі якості людської природи! - випливала з революційної непримиренності на службі пригноблених. Сталінська бюрократія і в цій царині імітує слова і жести більшовизму. Але коли «непримиренність» і «непохитність» здійснюються через поліцейський апарат, що перебуває на службі привілейованої меншини, вони стають джерелом деморалізації та гангстерства. Не можна інакше, як із презирством, поставитися до тих панів, які ототожнюють революційний героїзм більшовиків із бюрократичним цинізмом термідоріанців.

Боротьба проти індивідуалізму - означає боротьбу проти певного індивідуалізму, проти певного його соціального змісту, а саме проти економічного індивідуалізму в період, коли він стає анахронічним та антиісторичним (що не означає, втім, що цей індивідуалізм не був історично необхідним і не мав прогресивної фази розвитку). Боротьба за руйнування авторитарного конформізму, що став ретроградним і заважає рухові, приводить через фазу розвитку індивідуальності та критичної особистості до людини-колективу.

Антоніо Грамші

Шановні друзі. Сьогодні наш товариш Олег Верник знайомить нас з видатним представником сучасного альтернативного мистецтва з Нового Йорку Мауріціо Каттеланом та його "Баладою про Троцького". https://telegra.ph/Balada-pro-Trockogo-Maur%D1%96c%D1%96o-Kattelana-02-05-2

Гончаренко левеет, читая Антонио Грамши :)

Символично, но мирный план по Украине будет представлен в Мюнхене :)

«Чому ми повинні підкорятися природним інстинктам?» - гнівно клацнув жувалами ватажок революції на прізвисько Тріломаркс. З цих слів розпочалось «Перше трилобітське повстання».

Трилобіти-революціонери проголосили «Маніфест трилобітів», у якому закликали:
1. Скасувати класову нерівність між плаваючими і повзаючими видами.
2. Декриміналізувати скидання екзоскелета, щоб не залежати від минулих форм.
3. Протистояти хижакам, організувавши масові комітети народної самооборони.

Консервативні-трилобіти, віддані старим порядкам, об'єдналися в коаліцію «Еукаріотський порядок» і намагалися придушити бунт. Але час не стояв на місці. Хоча революціонери загинули в боротьбі, їхні ідеї не були забуті. Мільйони років потому їхній дух відродився в нових поколіннях еволюції, коли перші тварини почали виходити на сушу, відмовившись від звичного середовища. Тож якщо сьогодні ви бачите, як хтось кидає виклик застарілим традиціям - можливо, в їхній душі живе трилобіт-революціонер.