​​Підтримайте наше звернення!

👷‍♂️👷‍♀️Напередодні виборів до Європарламенту профспілкові активісти Кривого Рогу звернулися до кандидатів, щоб нагадати політикам, що саме люди найманої праці несуть на собі основні тяготи війни проти агресора, що саме їм не вистачає боєприпасів, і що саме їхні інтереси мають обговорювати у високих кабінетах. Профспілковці вважають, що ігнорування цих фактів загрожує катастрофічними наслідками. Вони також застерегли від використання підтримки України для прикриття власних корисливих цілей, властивого деяким міжнародним елітам.

📣 Юрій Самойлов, лідер незалежної профспілки гірників зауважив:
«В наших сім’ях кожна друга розмова – про війну, про тих, хто зараз служить, про те, як їм допомогти, бо переважна більшість мобілізованих - це звичайні робітники. І зрозуміло, що саме це стає пріоритетом для профспілки. Але в той самий час в тилу перестає працювати трудове законодавство, скорочують витрати на соціальну сферу, а діти бізнесменів і чиновників розважаються закордоном. Чи справедливо це?»
- задається питанням Юрій.

👍 До звернення вже доєдналася низка профспілкових, громадських та студентських активістів з різних регіонів України, які так само невдоволені відсутністю зацікавленості у проблемах найманих працівників та переконані, що саме спільні зусилля є ключем до того, щоб їхні голоси почули. На їхню думку, потенційна аудиторія звернення охоплює друзів України та союзників робітників, як в Європі, так і у всьому світі.

✅ Олександр Скиба, голова Вільної профспілки залізничників в Дарницькому депо, вказує на те, що з початку війни було фундаментально зменшено обсяг трудових прав. За його словами, більшість змін аж ніяк не сприяли зміцненню обороноздатності, а навпаки. Він підкреслює впевненість в силі об’єднання і підтримки один одного у боротьбі та очікує солідарності з боку іноземних товаришів.

Ознайомитися з повним листом та нашими вимогами ви можете на нашому сайті.

✊ Підтримайте звернення до кандидатів і депутатів та допоможіть розповсюдити цей заклик!

«Знання перетворюється на товар, який купується та продається. Саме це на практиці є результатами грантової реформи».

Торік, намагаючись трансформувати українську вищу освіту, команда Міністерства освіти розробила проєкт грантової реформи, яка запроваджує ринкові принципи у фінансуванні ЗВО.

Законопроєкт грантової реформи практично одразу викликав обурення частини студентства. Численні збори, буклети, інформаційна кампанія, пресконференція — усе це в межах кампанії #ГрантНеГгарант для протистояння ініціативі Міністерства організували учасники і учасниці студентської профспілки «Пряма дія».

❓ Чому ж студентство скептично ставиться до грантової системи?
❓ Як грантова система може вплинути на доступ до вищої освіти?
❓ Чому якісна освіта і солідарне суспільство керуються принципами, відмінними від ринкових?
❓ І чому ризики комерціалізації знання є неминучим результатом грантової системи?

У своїй статті на всі ці питання докладно відповіла дослідниця соціології права Марія Соколова.

На зв'язку "Пряма дія"!

Учора в Одеській обласній бібліотеці ім. Грушевського проходила презентація самвидавного журналу "Прямої дії".

Подія викликала широкий інтерес, про що свідчила відсутність порожніх місць у залі. Окрім студентства, на презентацію завітали й випускники вишів, поміж яких — наші товариші-військові з "Екоплатформи", що перебували на реабілітації.

Близько 40 людей, що прийшли на захід, були раді обмінятися досвідом, почути історії боротьби за кращі умови навчання й ліпшу освіту для всіх. Втім, не всі прибулі мали добрі наміри.

Під час презентації об'явилися невідомі в масках, з нацистською символікою на одязі. Незвані гості почали залякувати працівників бібліотеки й учасників події, у тому числі фізичною розправою. У ході конфлікту агресивно налаштовані молодики напали на військових, застосувавши перцевий балон, а після того кинулись навтьоки.

Ми вже згадували про те, що на українських вулицях дедалі частішають випадки ультраправого насилля — учорашній кейс є черговим на те підтвердженням. Зумовлене ненавистю насилля завжди неприйнятне; удесятеро дикішим воно видається у час війни: поки країна протистоїть імперській агресії, окремі молодчики не вигадують нічого краще, ніж громити лекції та перешкоджати профспілковій діяльності (що теж є порушенням закону). Ба більше, вони нападають на військових, завдяки яким в принципі мають змогу прохолоджуватися в тилу.

Глибоко вдячні всім, хто зі щирою цікавістю відвідав презентацію. Окремо висловлюємо подяку бібліотеці та нашим помічникам в організації заходу.

Ми, в "Прямій дії", вважаємо що українських вояків слід підтримувати гривнею, а не заливати з перцевих балонів, як це роблять праворадикали. Тому закликаємо долучитися до збору на пікап для військового-анархіста Панка, що його проводять "Колективи Солідарності".

Закликаємо берегти себе, зберігати нульову толерантність до насилля на ґрунті ненависті та залишатися з нами. Правда на нашому боці

🏠 З початком повномасштабного вторгнення на заході України підскочили ціни на оренду житла. Поширена думка, що це повʼязано зі збільшенням кількості переселенців чи інфляцією. В дійсності більшість переселенців знаходяться в інших регіонах Україні, а підняття вартості оренди значно перевищує інфляцію.
ㅤ
💵 Сьогодні ринок приватної оренди в Україні дає прихисток для 60% переселенців, і ця цифра лише росте. Якщо на початку війни переселенці знаходили прихисток у родичів, друзів чи знайомих, то сьогодні все більше людей змушені орендувати житло. При цьому вони часто стикаються з дискримінацією через мову, наявність дітей, тварин, інвалідності.

🤬 На відміну від європейських країн, де ринок оренди житла регулюється, в Україні держава ігнорує сектор оренди навіть під час війни. Механізми житлового забезпечення переселенців, запропоновані владою, не закривають потребу у житлі, через що багато переселенців витрачають більше 70% свого доходу на оренду. Через високі ціни люди змушені повертатися в небезпечні регіони. Окрім того, "тіньовий" характер ринку оренди означає, що переважна більшість орендодавців не сплачують податки, можуть свавільно піднімати вартість оренди, виселяти орендарів чи втручатися у їхній приватний простір.

🎬 25 травня, о 18:00, запрошуємо вас на перегляд і обговорення документального фільму про сім'ї переселенців, які орендують житло у Львові, їхні проблеми та надії на майбутнє. Разом з авторкою фільму, активісткою та дослідниці ГО "Нова житлова політика", Вітою Шнайдер, поговоримо про реалії оренди житла в Україні під час війни та шляхи до змін на краще.

✅ Якщо для вас актуальна проблема пошуку житла - реєструйтесь на подію і приєднуйтесь до дискусії!

У Росії зараз проживають тисячі мігрантів з Куби та інших країн Латинської Америки, яких Міноборони РФ намагається втягнути у війну проти України.

У 2023 році влада Куби повідомила про розкриття злочинної мережі торгівлі людьми, учасники якої змушували громадян Куби воювати на боці Росії. Крім того, багато кубинців проживають в Росії нелегально. Армія РФ заманює їх на війну обіцянками «легалізації та отримання документів».

Це відео є зверненням українських жінок, які знайшли притулок в іспаномовних країнах, до кубинців і латиноамериканців, які розглядають можливість підписання контракту з російською армією.

Відео-звернення створене Андрієм Мовчаном. За посиланням на YouTube доступні субтитри українською, англійською і російською мовами.

Вчора головний прокурор Міжнародного кримінального суду запросив ордер на арешт верхівки ХАМАСу, премʼєр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу й ізраїльського міністра оборони — за воєнні злочини.

З огляду на торішню видачу ордеру на арешт Путіна, ця подія проводить іще одну паралель між війнами в Україні й Газі. Безперечно, всі паралелі мають суттєві обмеження. Однак вчорашня новина вкотре нагадує про важливість уваги до обох історій, які розгортаються на наших очах.

То, хто ж таки має право на опір і яким він має бути, — міркуваннями на цю тему поділився британський історик і учасник робітничого руху Великої Британії Саймон Пірані.

У своїй статті він аналізує:
▪️ як змінюється риторика щодо війни Росії проти України в контексті війни в секторі Гази;
▪️ як змінилася Росія від 2022 року;
▪️ які перспективи має Україна;
▪️ роль західних держав у російсько-українській війні;
▪️ і якою може бути реалістична підтримка народного опору робітничими й соціальними рухами.

Читайте матеріал за посиланням і не забувайте поширювати серед однодумиць і опонентів.

«Були красиві фотообої. Нема нічого. А що зробиш? Назад нічого не вернеш».

До 24 лютого 2022 року мешканки й мешканці міста Лиман Донецької області жили своїм звичним життям. Анатолій облаштовував подвірʼя для відпочинку з родиною і годував друзів овочами з власного городу. Ніна зустрічалася вечорами з подругами на лавці біля будинку. Любов самотужки зробила ремонт із гарними фотошпалерами.

Наразі ж у місті збруйновано 80% житлової і промислової інфраструктури. Понад два роки тут немає центрального опалення, газу та водопостачання. Люди живуть у підвалах і напівзруйнованих оселях.

Продюсерка та волонтерка Ольга Папаш вперше потрапила в Лиман в грудні 2022. Вражена тим, як ті, хто залишилися в місті, виживають в умовах гуманітарної катастрофи, Оля поверталась сюди близько 10 разів. Познайомившись з десятками містян та вивчивши специфіку життя в Лимані, вона створила короткометражний фільм.

Переглянути його і побачити, як виглядає буденність прифронтового міста сьогодні можна за посиланням на нашому YouTube-каналі.

«Якби не війна, лібералізація ринку землі стала б найбільшим питанням в українській політиці».

Ініціатива зняття мораторію на продаж землі спричинила чимало суперечок в українському суспільстві. Навіть попри спротив частини громадян земельну реформу таки було ухвалено, і з 1 липня 2021 року ринок землі сільськогосподарського призначення вступив у дію.

Впроваджувати реформу планувалося у два етапи: з 2021 до 2024 року купувати землю могли лише фізичні особи, однак не більше ніж 100 гектарів в одні руки; а починаючи з 2024 року планувалося, що як фізичні, так і юридичні особи матимуть право придбати до 10 тисяч гектарів землі.

❓Які особливості сільського господарства в Україні, і що ж відбувається із ним під час війни?
❓ Яка доля другого етапу реформи, який мав розпочатися в 2024 році?
❓ Як вплинули наслідки війни на фермерів інших країн, і чому проти української продукції протестують європейські фермери?
❓ Як земельна реформа вплине на майбутнє країни?
❓ І яким може бути соціально та екологічно справедливий підхід до відновлення сільського господарства після війни?

Про це ми запитали Наталію Мамонову, докторку наук та співавторку дослідження «Українське сільське господарство у воєнний час: стійкість, реформи та ринки».

Вплив війни на права жінок, ситуація з демократією на європейській політичній сцені та роль профспілок у солідарності з Україною.

👩‍💻 Дізнавайтеся, що думають з цього приводу феміністки з України та Великобританії у корокому підсумку 7 секції «Української феміністичної кухні» на сайті «Феммайстерні».

▶️ А також дивіться повний запис дискусії за участі нашої редакторки Оксани Дутчак за посиланням.

Свобода — напевне, лейтмотив усіх революційних рухів, який змінює своє значення від епохи до епохи та від однієї теорії до іншої. Утім, яке місце свобода займає в революційному вченні Маркса й Енгельса? Чи є вона суто «негативною», тобто не-насиллям в бік інших, а чи також передбачає підпорядкування суспільних відносин загальній волі?

Дебати стосовно волюнтаризму в марксизмі — ролі волевиявлення пролетаріату на противагу економічному детермінізму — нерідко порушують проблему впливу якобінської та ранньосоціалістичних традицій на Маркса. Із-поміж них, одним з найбільш помітних представників є французький соціаліст-революціонер Луї Огю́ст Бланкі́, який увійшов до історіографії великою мірою як стратег барикад і прихильник силового методу захоплення влади.

У перекладі статті Пітера Голварда, прибічника так званого діалектичного волюнтаризму та дослідника Бланкі, читайте про:
▪️ різні погляди на свободу в марксизмі;
▪️ вплив Бланкі на Карла Маркса;
▪️ та про те, чи може прочитання «Капіталу» через Бланкі допомогти по-іншому подивитися на роль низових соціальних рухів.

А в оригінальній післямові перекладача Олексія Соляника «Яблуня родить тільки яблука» автор розгортає огляд ставлення до «найголовнішого барикадного командира» в революційних колах різних часів, також аналізуючи підхід Пітера Голварда до реактуалізації політика.

За приблизними підрахунками, лише на даний момент в Україні пошкоджено 1,4 мільйона квартир, 135 000 індивідуальних будинків і 39 000 кімнат у гуртожитках. Чимало українців і українок залишилися без даху над головою взагалі.

Натомість війна триває, а це значить — українські міста продовжують зазнавати руйнувань. Так, із кожним днем житлова проблема в Україні стає дедалі критичнішою.

🏚 Із якими викликами стикаються позбавлені домівок переміщені особи?
🏚 Що для вирішення житлової кризи робить уряд, місцева влада та міжнародні організацій?
🏚 Чому житловий сектор України потребує радикальних змін, зокрема розвитку соціального житла та справедливого оподаткування майна?

Цим питанням та стратегіям, які допоможуть забезпечити житлом всіх у відновленій Україні, присвячено новий епізод подкасту «Ukraine The Possible».

🎧 Запрошуємо до прослуховування на зручній для вас платформі 👇
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud

🏚 What is needed to provide housing for Ukrainians who lost their homes as a result of Russian military aggression?

At the moment, 1.4 million apartments, 135,000 individual houses and 39,000 dormitory rooms have been damaged in Ukraine, and many Ukrainians are now homeless.

In the new episode of the podcast, we talk about:
▪️ the contribution of the government, local authorities and international organizations to solving the housing crisis is considered;
▪️ challenges faced by displaced persons;
▪️ changes required by the housing sector of Ukraine.

🎧 Join us as we delve into these pressing issues and reveal the steps needed to rebuild homes for all Ukrainians.

🎥 Львів, запрошуємо на премʼєру!

Цієї суботи, 1 червня, о 18:00 відбудеться премʼєрний показ фільму «Безпека в оренду» активістки та дослідниці ГО «Нова житлова політика» Віти Шнайдер. 🚪У фільмі порушуються питання оренди житла в Україні через призму сімʼї переселенців, які намагаються облаштувати нове життя у Львові.

Реєструйтеся на показ із обговоренням за посиланням.

Якщо ж ви не зможете потрапити на подію, то не засмучуйтесь! Скоро фільм зʼявиться у вільному доступі на нашому YouTube-каналі і в соцмережах. Слідкуйте за оновленнями!
—————————
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

«Ви що, підтримуєте ХАМАС?»

Такі питання ми отримуємо майже щоразу, коли публікуємо матеріали на тему злочинів Ізраїлю проти палестинців. На жаль, часто ці коментарі ще й сповнені поширеним як в Україні, так і в багатьох інших країнах дискурсами «цивілізаційного» расизму, демонізацією мусульманського та арабського населення.

На противагу цьому, в лівих колах ізраїльсько-палестинське питання доходить до інших крайнощів. Фетишизуючи західний імперіалізм як джерело споконвічного зла, а відтак, виправдовуючи будь-яку йому противагу, деякі ліві активісти, дійсно, намагаються виправдати злочини ХАМАСу.

Нетривка для багатьох лівих межа між підтримкою палестинців і виправдовуванням ХАМАСу є сигналом глибокої кризи сучасних емансипативних рухів.

Сьогодні ми публікуємо текст, присвячений пошукам способів виходу з цієї кризи. Це лист низки активістів та органайзерів із критикою наявної риторики та стану частини крайньої лівиці. Також у ньому ви знайдете роздуми щодо того, в який бік повинні рухатися ліві для трансформацій і оновлення прогресивних сил.

«Спеціально підвищили ціну. Вони знають, що люди будуть брать, бо у них немає виходу».

🏚 В умовах війни близько 60% переселенців змушені орендувати житло, аби відновити життя на відносно безпечній території.

Із кількома такими сімʼями, які орендують житло у Львові, познайомилася і поспілкувалася дослідниця ГО «Нова житлова політика» Віта Шнайдер. На прикладі їхніх історій активістка зняла фільм про реалії оренди житла в Україні під час війни і про необхідні зміни для захисту інтересів ВПО.

Дивіться тизер до фільму «Безпека в оренду» за посиланням. А на повну версію чекайте вже цього тижня на нашому каналі на Youtube. Підписуйтеся, аби не пропустити ✅
_____________________________
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

Лілія Блажко — мешканка прифронтового села Павлівна Сумської області. Від початку війни Лілія опікується 10 односельчанами: доставляє їм пенсії, продукти, ліки, допомагає у прибиранні, приготуванні їжі, догляді за городом і клеїть шпалери.

Чому вона все це робить❓

Лілія працює соцпрацівницею і, як і інші робітниці соціальної сфери, за свою роботу отримує зарплату у розмірі прожиткового мінімуму — в середньому 6 000 гривень. З огляду на це зрозуміло, що ризикувати життям, допомагаючи людям, які залишаються у прифронтових містах, її змушує далеко не страх звільнення.

▪️ Що ж тоді мотивує до самовідданої роботи таких соцробітниць, як Лілія?
▪️ Які проблеми соціальної підтримки є нагальними під час війни?
▪️ І що потрібно для розвитку сфери соціальних послуг, коли потреба у них стає дедалі більшою?

Читайте про це у матеріалі з історіями чотирьох українських соціальних робітниць.

💰 Скільки грошей доведеться платити, щоб орендувати квартиру у Львові?

Яна з Мелітополя, яка з родиною вже рік проживає у Львові, каже, що неодноразово чула у відповідь на це питання — 25 000 гривень.

Як і багатьом іншим із 3,7 мільйонів ВПО від початку повномасштабного вторгнення Яні доводилося кілька разів змінювати своє місце проживання. І під час пошуків квартири ціна ставала далеко не єдиною перешкодою. Адже багато орендодавців відмовляються селити людей зі східних областей, з дітьми й тваринами.

Довільне підвищення цін, дискримінація, порушення приватного простору орендарів — наслідки «тіньового» ринку оренди в Україні, які значно загострилися під час війни.

Що ж може зробити держава, аби захистити людей у такому залежному становищі, коли їх кількість постійно зростає?

Дивіться у фільмі «Безпека в оренду», знятому дослідницею ГО «Нова житлова політика» Вітою Шнайдер про історії родин переселенців, які орендують житло у Львові. _____________________________
Фільм створено в межах програми Vidnova Lab, ініційованої Commit by MitOst gGmbH за підтримки EVZ Stiftung і Robert Bosch Stiftung, в партнерстві з українською ГО «Інша Освіта».

📖 У березні вийшла англомовна книжка «Формування та розформування українського робітничого класу: політика буденності та моральна економія пострадянського міста» нашого редактора Дениса Горбача.

В основу книги лягли трирічні польові дослідження робітництва у Кривому Розі, сфокусовані на щоденній політиці в середовищі працівників і працівниць.

Сьогодні ми публікуємо для вас першу частину розділу цієї книжки, присвяченого аналізу:
▪️ звʼязків українського політичного, економічного і культурного ландшафтів у 90-ті роки;
▪️ балансування між правою і лівою ідеологією у державній політиці;
▪️ становлення і впливу нового олігархічного класу;
▪️ витіснення мовним питанням класової проблематики.

Друга частина розділу, яку ми опублікуємо наступного тижня, стосуватиметься політекономічного аналізу динаміки «олігархічної демократії» починаючи з 2004 року. Слідкуйте за стрічкою.

Як ми тут опинилися? 🤷‍♀️

Минулого тижня ми опублікували першу частину статті нашого редактора Дениса Горбача, присвячену формуванню тісного взаємозв'язку економічної і політичної сфер в Україні у 90-х.

Сьогодні пропонуємо продовжити нашу подорож у часі, дослідивши зміни в політико-економічній динаміці після 2004 року, та їхній вплив на ідеологічне поле в Україні.

У другій частині статті Денис Горбач торкається таких тем:
▪️ зсуви у конфігурації влади під час Помаранчевої революції і Майдану;
▪️ посилення ідеї «двох Україн» в ідеологічному полі;
▪️ структурні залежності та нерівності напівпериферійної економіки України;
▪️ міжправління, в контексті якого розпочалося повномасштабне російське вторгнення.

Цей аналіз має за мету виявити низку факторів, — структурних умов, приватних інтересів і сил — під впливом яких сформувався український національний проєкт. Однак питання стосовно перспектив цього проєкту під час війни поки залишається відкритим.

Запрошуємо всіх на прем’єру та обговорення документального фільму про українських ветеранів вʼєтнамської війни!

Багато країн Глобального Півдня займають позицію нейтралітету у питанні російського вторгнення. Причин цьому багато і одна з них — вдячність Радянському Союзу, який асоціюють із сучасною Росією, за підтримку антиколоніальної боротьби країн Третього світу.

Проте, на жаль, вони залишають поза увагою, що й Україна була частиною СРСР. Значна частина радянських військових, інженерів та науковців, які їздили в країни Третього світу навчати і будувати інфраструктурні об’єкти, були українцями. Зокрема, сотні військових спеціалістів із радянської України брали участь у вʼєтнамській війні. Вони навчали в’єтнамців обслуговуванню і застосуванню систем протиповітряної оборони і разом з ними переживали всі труднощі війни.

Познайомитися із українськими ветеранами в'єтнамської війни і почути їхні спогади про події ви зможете під час показу документальної стрічки режисерки Тетяни Ганжі «Незнані ветерани: як українці "закривали небо" над В'єтнамом».

Після показу запрошуємо долучитися до обговорення фільму за участі героїв і режисерки.

🗓 Подія відбудеться офлайн 20 червня о 19:00 у Кінолекторії Центру Довженка.

✅ Аби ми могли приблизно розуміти кількість присутніх на показі, просимо заповнити цю невелику реєстраційну форму.

До зустрічі!