⚡️Уряд Ізраїлю сприяв створенню ХАМАСу та тривалий час фінансував його⚡️

Подібні звинувачення в бік уряду Нетаньяху неодноразово лунали в розслідуваннях світових ЗМІ. Цьогоріч відповідну заяву зробив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.

Для багатьох такі нарікання можуть видатися непослідовними, зважаючи на події 7 жовтня і війну, яка розгорілася опісля. Олександр Булін, автор нашої нової статті, навпаки, наголошує, що теракт став наслідком небезпечної та невдалої ізраїльської політики, спрямованої на послаблення міжнародної підтримки секулярної частини палестинської влади, саботаж врегулювання конфлікту, а також на розхитування внутрішніх напруг у самому палестинському політикумі.

Чому ж Нетаньяху та ХАМАС були вигідні одне одному, — читайте у матеріалі Олександра Буліна.

🏫🚇 У вересні 2023 року в Харкові створили одну з найнестандартніших шкіл, де навчальний процес відбувається під землею, а саме — в технічних приміщеннях метрополітену. Щодня понад тисяча дітей із усього міста приїздять туди шкільними автобусами.

До такого рішення владу Харкова схилило аж ніяк не бажання оригінальності, а регулярні обстріли прифронтового міста, які унеможливлюють звичну роботу шкіл.

Таке пристосування — один із успішних прикладів інституційної адаптації до умов війни просторів соціального відтворення. Водночас багато українських шкіл, закладів охорони здоровʼя та догляду за людьми з інвалідністю або повністю були зруйновані, або ж не мають можливості працювати.

У нашій новій статті соціологиня та редакторка «Спільного» Оксана Дутчак досліджує, як саме руйнування та інші наслідки війни позначилися на публічній інфраструктурі соціального відтворення. Зокрема, вона порушує такі питання:

▪️ які процеси, починаючи з 2014 року, відбувалися в інфраструктурі догляду, і як на останню вплинула політика жорсткої економії;
▪️ практики адаптації соціального відтворення до нових реалій війни;
▪️ гендерна нерівність у доглядовій праці;
▪️ неформальні мережі та їхня роль у заповненні прогалин, спричинених руйнуванням і переміщенням;
▪️ процеси, які формують потенційне майбутнє соціального відтворення в Україні.

Відповіді на всі ці питання, які стали підсумком масштабного кількарічного дослідження нашої редакторки, ви знайдете за посиланням.

Як бабусі з Кривого Рогу організували свій «батальйон»? 😮

Кілька місяців тому нам пощастило дізнатися про взірець низової самоорганізації, який неабияк надихнув нашу команду. Мова йде про колишніх робітниць, учительок і шахтарок, які обʼєдналися, аби разом допомагати військовим і тим, хто найбільше постраждали від війни.

Тож ми вирішили, що варто більше дізнатися про цих жінок і обовʼязково розказати про них усім! Для цього команда проєкту «Ось бачиш!» вирушила до Кривого Рогу.

Що вони зафільмували про діяльність, мотивацію та буденність учасниць «батальйону», ви побачите вже цього тижня у повному репортажі. А поки переходьте за посиланням і дивіться тизер випуску.

💞 «Дякуємо бабусям за смачний обід!»

«Батальйон бабуся» — давно відома серед українських військових криворізька організація літніх жінок, які щодня готують та передають на фронт домашні обіди й випічку.

Розпочавши свою діяльність з допомоги військовим, колишні робітниці підприємств, шахтарки, учительки не оминули увагою і ВПО. Так, вони звернулися до місцевої адміністрації і домоглися виділення окремого приміщення у колишній школі, де організували штаб підтримки переміщених осіб.

Ми були щиро вражені цією натхненною ініціативою і захотіли, щоб про неї дізналося якомога більше людей. Тож команда проєкту «Ось бачиш!» вирушила до Кривого Рогу і зняла репортаж про «Батальйон бабуся», переглянути який запрошуємо всіх просто зараз за посиланням на наш YouTube-канал.
________________
Підтримати «Батальйон бабуся» можна за реквізитами 👇🏽
💳 UA103052990000026003040406727
Призначення платежу: Благодійність.
ЄРДПОУ 45019362

🎥 Приходьте на премʼєру фільму про книжковий ринок на Почайній 📚

Багато хто з вас вже чекає і готується до перегляду цьогорічних фільмів «Молодості». З цієї нагоди хочемо звернути вашу увагу на одну зі стрічок у рамках фестивалю, представлену в секції «Українські премʼєри».

Це документалка Тетяни Ганжі «Книголови» про букіністок і букіністів з Почайної.

Ідея закарбувати в кіно легендарний для киян книжковий простір зʼявилася у режисерки в 2020 році. Саме тоді всіх приголомшила новина про його закриття й побудову на Почайній ще одного ТРЦ забудовника Вагіфа Алієва.

Вражена подіями, Тетяна написала разом з Марією Петренко статтю про те, чому спільнота букіністів з Петрівки є унікальною локацією на теренах Східної Європи. Прочитати її можна за посиланням.

А з фільму Тетяни ви дізнаєтеся більше про історії книголовів, які дістають для нас рідкісні видання і бережуть старі книжки від забуття. Хтось із них втратив роботу викладача у складні 90-ті, а хтось прийшла сюди працювати на пенсії. Після ж повномасштабного вторгнення букіністи залишаються наодинці з питаннями щодо російської спадщини, імперських міфів та власного минулого.

Кінопоказ відбудеться:
🎫 цієї суботи о 20:15: Квитки можна придбати тут.
🎫 та у неділю о 16:00. Квитки.

Сподіваємося всіх побачити в «Жовтні». До зустрічі!

Вітаємо з Днем української писемності та мови!

Бажаємо, аби мова таки була фактором обʼєднання. І в честь празника публікуємо переклад робітничого маніфесту суржиком, аби напомнить, шо мова є не просто засобом комунікації, но і формою символічної власті.

«Суржик несе в собі потенціал, способний підважить домінуючу культурну норму і пролить свєт на нерівності, шо прячуться за ореолом риторики мовної “чистоти”. Переклад Маніфесту суржиком підкреслює класовий характєр мовної політики і ставить ребром вопрос про політичну та економічну маргіналізацію угнєтьонних».

🫨 Чому «свобода вибору» не наближає нас до щастя? Як повʼязана можливість успіху з тривогою? Чому успішний сексуальний досвід може переживатися як жах? Та чому тривога — це наш вічний та необхідний супутник?

Аналізуючи в своїй книжці «Про тривогу» феномен тривоги, психоаналітикиня Рената Салецл пропонує звернути увагу на зсув, який відбувся в ідеології у 1990-х роках. Наприклад, раніше рекламні слогани були сповнені яскравих апеляцій до ствердження своєї індивідуальності: «Будь собою!», «Просто зроби це!». Сьогоднішній же девіз ЗМІ виглядає так: «Хоч що роби, це буде неправильно; набагато краще дослухатися нашої поради і спробувати знову».

Як на стику зміни цієї ідеології формуються парадокси, винесені на початок допису, та чому тривога є важливим джерелом живлення культури капіталізму — читайте в перекладі одного з розділів книжки психоаналітикині.

Його називали незручною людиною, «але його справжнє досягнення полягало в тому, що він ставив у незручне становище інших».

1 листопада виповнюється 89 років з дня народження одного з найвідоміших інтелектуалів світу — Едвард В. Саїда. Більшість наших читачок і читачів, ймовірно, знайомі з його культовими в академічному середовищі працями «Орієнталізм» та «Культура й імперіялізм».

Проте значення цієї контроверсійної фігури виходить далеко за межі наукової спільноти. Едвард Саїд був також активним учасником і коментатором кризи на Близькому Сході та захисником палестинців. Саме йому належить визначна роль у приверненні уваги до палестинської трагедії.

До дня народження Едварда Саїда ми публікуємо передмову до посмертної збірки його текстів «Від Осло до Іраку і дорожня мапа», написану його другом, істориком Тоні Джадтом. У ній ви знайдете не лише особисті спогади й вшанування діяльності Саїда як професора і дослідника, а й данину його ролі у пропалестинському активізмі.

«Захист людей можливий, коли ЄС вважає цих людей “вартими порятунку”».

🚪 На початку повномасштабного вторгнення західні держави швидко зреагували та виявили відкритість у допомозі з влаштуваннямі прихистків для українок і українців, які тікали від війни.

🚫 Водночас ми роками спостерігаємо посилення обмежувальних заходів на кордонах, жахливі умови в таборах біженців і біженок та неспроможність європейських інституцій захистити людей з інших країн.

Така різниця у ставленні до різних груп біженок і біженців часто викликає осуд з боку активістів і активісток глобального антирасистського руху. Багато хто інтерпретує підтримку України як наслідок сприйняття українців як білих і європейських. Ба більше, деякі активісти закликають навіть до припинення підтримки України.

У відповідь на це українська дослідниця Дарця Цимбалюк написала для журналу The Funambulist статтю «50 відтінків білості», в якій:
▪️ висвітлює важливі нюанси сприйняття українок і українців як виключно білих;
▪️ осмислює перехресні прояви расового капіталізму та російського колоніального вторгнення в Україні;
▪️ ставить питання одночасної боротьби проти кількох насильницьких режимів в українському суспільстві.

Ми вирішили, що вам також буде цікаво ознайомитися з аргументами авторки. Тож публікуємо сьогодні переклад її матеріалу.

🙌🏽 Ми знову збираємо всіх на плідні обговорення в межах конференції «Спільного»!

Цього разу наш щорічний захід проходитиме під назвою «Перехрестя периферій». Він стане продовженням основного фокусу нашого видання останніх трьох років — пошуку шляхів солідарності між пригнобленими у протистоянні імперіалізму й розбудові альтернативного бачення майбутнього.

🗓 Конференція проходитиме 2 дні — 16-17 листопада. Програма події складатиметься з 4 тематичних секцій, присвячених питанням:
🌍 Впливу війн, мілітаризації та експансії Західного капіталу на довкілля та клімат.
🧑‍⚖️ Правосуддя та запиту на справедливість в умовах війни та надзвичайного стану.
📚Комодифікації академічної праці та вищої освіти в умовах неолібералізації університету.
👩‍💻 Продукування знання в умовах структурних і політичних нерівностей.

🎤 До обговорення долучаться спікерки й спікери з Сакартвело, Казахстану, Киргизстану, України, Чехії, Палестини, Ічкерії, Сербії, Ізраїлю та інших країн.

🎧 Для всіх зареєстрованих буде доступна опція синхронного перекладу українською і англійською мовами.

Детальніший опис панелей, час проведення та посилання на реєстрації будуть опубліковані згодом. Тож слідкуйте за стрічкою.

📄 Також нагадуємо, що всі матеріали проєкту «Діалоги периферій» ви можете знайти на нашому сайті за посиланням.
🎦 Відеозаписи минулорічної конференції «Діалоги периферій» збережено тут.

Чекаємо всіх і сподіваємося на продуктивний діалог 🫶🏽