Воу. Треба дістатись глянути хоч

Я Хотіла компанії таких же мазохистів, які вже якщо прибирають, то до талого – але зверніть увагу на нижню цифру.

Я рідко хожу в гості, а вже як хожуя то їх обіцяних "срач" зазвичай обмежується тим, шо капці не вирівняні по лінії плитки і сьогодні ще не протерли стільницю від сліду кружок. Тому свій срач я показую від безвиході виключно 😅
Але дуже хочеться нагадати і підтримати: хоч це і некомфортно, коли власне помешкання поховане під стопками і кучками, але це нормально. Особливо нормально на довгому стресі. І це нічого ні каже про людину окрім того, що зараз це не пріорітет. І якщо срач поза ризиком антисанітарії у вигляді комашиниз роїв чи оруєної води – все ок. Прибереться, коли людина буде готова. Якщо раптом в когось з ваших таки срач перейшов межу здоров'я, а не лише естетики, то спочатку запропонуйте бодідаблінг, а як не поможе – запропонуйте добровільно прінудітельно допомогу з вигрібання харчових відходів. Якщо ж бардак це коробки, пакети, речі – дайте спокій. Запропонувати допомогу да, але м'яко і без нав'язування.

Також я тим часом тішусь, шо в бульбашці все частіше звучать камерні запити на "прийди до мене посидіти поруч, поки я поприбираю отой куток". Для багатьох нейровідмінних це дуже велика допомога просто посидіти поруч, порозважати розмовою чи й насправді займатись своїми справами, але в тому ж приміщенні. І круто, що знаходяться сили попросити про це.

Чиста хата це добре.
Брудна хата це не погано.
Бережіть себе


___
А допомогти з приведенням хати до ладу може @Carl_Scam
Пропозиція для Києва, за гроші, деталі в лічке у Марго

Понакидала гімна в тредсах. Живіт став боліти на місячні менше. Хммм 😈
Все одно потім забанила к хуям, бо цим мамкіним виїздьонишам все одно ніхуя не поясниш, поки чимось фізичним не прикладешся.

Але якщо раптом хтось дивувався, де ж оці говнотейки про те, шо біженцям вигідно, шоб в Україні тривала війна – то я їх сьогодні вже побачила.

Чому, чому бляха в мене є друзі і є сестра, які гарують як коні в тих закордоннях, роблять все згідно законів і наперед – і їм ще палки в колеса вставляють (повернутись можуть зараз не всі через різні причини, в чому числі через гострі психотичні реакції дітей на звук тривоги). А отакі бляха плевки сперми чудом еволюціонували до гуманоїда – і ти диви, як сир в маслі 🤡 ненавиджу

Знаєте, чим знаковий для мене 23й #тиждень2025 ? Та нічим блять.
Я мала сходити на три концерти, прочитати дохуліард книг, пройти пів підручника по тестуванню, передивитись мілліон відео, а ще побачити друзів. І ще тренуватись, яка навіжена.

Натомість я читала одну єдину Оніксову Бурю, грала 20+ годин в Острів, спала, впихувала в кота таблетки. А, ну на англійську дійшла, перший тиждень курсу на галері як раз почався. І ящикГ зі спеціями почистила, але не перебрала.

Все.
Все блять.

Я бездарно протупила в телефон тиждень. Інколи навіть не в телефон, а в стелю.

Нє, як задуматись, там були якісь дрібні справи: я ще чайний ящик прибрала, на пошту ходила, продукти замовляла, прання розбирала, підручник відкривала, надавала емоційну підтримку друзям і рідним, возила кота в лікарню, давала раду квітам.

Чи шкодую я? Ну, в цілому коли повезли кота в лікарню, то стало все понятно. Я думала перенести відпустку на пізніше, але вирішила, шо хуйовий, але гарантований відпочинок від роботи зараз краще, аніж гіпотетичний коли-небудь. До того ж, якби треба було вивозити цей цирк одночасно з роботою, то я би з кінцями поломалась. Тому так. Я шкодую, що так сталось із відпусткою. Але я не шкодую, що це сталось під час відпустки.

Але купляти квитки на концерти стає вже дурною традицією в нашій родині. Оце бісить.

https://www.instagram.com/reel/DKpY0d_Np-5/?igsh=b3lpNmJlbTE5azJ4

Марічка розказує за, судячи з екрану, шаблон notion для книголюбів, шоб організувати своє книжне все.

З ноушеном на мою думку без пів літри самостійно не розібратись так, шоб було дійсно і гарно і зручно, тож можливо вам припаде до душі. В дописі Марічки є промокод.

Я сьогодні писала один коментар подрузі, я нижче його додам.

Багато останні дні зустрічаюсь з тим, що друзі і знайомі на межі якихось виборів і точок неповернення. Моя родина зараз за відчуттями на межі такої точки. Це якось концентровано відбувається. В когось більше, в когось менше – тут не мірятись треба, тут мій улюблений парафраз з писань: кожному по силі його. І от кожному по силі зараз наче відсипали випробувань прям по вінця цієї сили.

Це дуже гнітюче.

І от власне коментар, бо я за його слова тримаюсь, як за останню соломинку, може вам він дасть трошки сил:

Просто міцно обіймаю.
А, нє, не просто. Тримай фразу, за яку я тримаюсь останнім часом і якою я сама до себе звертаюсь: "тобі зараз погано і тобі здається, що це назавжди. Це правда може бути надовго, але ніколи не буває назавжди. Воно зміниться, ти змінишся, світ зміниться. Стане легше. Тобі важко. Але це не назавжди".

Шось далеко не тільки я відчула концентрацію. В каналах, які не особисті бложики, а про харчування, психологію, баланс, тренування зараз збирається прям тема про:

Це відбувається з тобою, бо може.
Це не тому, що ти щось зробила, що це спричинило цю подію.
Це не тому, що ти чимсь заслужила цю біду.
Це не тому, що ти щось не так чи не те зробила.
Воно просто відбувається.
Шкода, що це відбувається з тобою.
Тримайся, будь ласка.
Водичка.
Зарядка.
Вдох.
Видох.
Один день за раз.

Та блять.

Нічо за книжку і авторів не скажу, бо нічо не знаю.

Але шо це як не знак

Поділитися-похвастатись.
Місяць як попало тренувань і поступово падаючого харчування, зокрема два тижні взагалі не трекала – як і передбачала, шо награлась.

Сьогодні з завмиранням серця зважилась.

+200 грамів. Ні про шо взагалі, зважаючи на флуктуючі два кіло рідини в організмі.

Це не про фігуру взагалі.
Це побіжна ознака того, шо принаймні частково набулись інші харчові звички та інші фізичні паттерни.

А ще це про те, що зараз вдох-видох і починати шлях не з нуля і з почуттям провини, а з сьогодні і з гордістю. Бо важливо не "не падати", а "вставати".

Господи, якщо я захочу колись якийсь терапевтичний бот собі зробити, йому достатньо буде на рандомі мені мої ж дописи кидати 🤦‍♀️ і чекати, коли випаде те саме "зберись, тряпка" і спостерігати за своєю реакцією

Відкладене рандомне повідомлення з нагадуванням: сідаючи в транспортний засіб треба не тільки пристебнути ремінь, а і витягти з зачіски тверді конструкції типу крабиків і шпильок

Не про #зальчик

Знаєте оцей момент, коли тренер каже і ще два повтори, це останні? І ще два? І ще два? І ти потім лежиш, забувши, як дихати, а він такий потірає руки і каже, молодець, наступного разу піднімаємо вагу і повтори, бо витримала сьогодні?

Так от блять. Світоладе, будь ласка, давай ти не будеш таким токсичним тренером, а? Ну я ж і так вчусь наче

Друзі, я до вас з проханням.

Мій батько місяць тому перевівся в "Ахіллес", і їхньому підрозділу потрібна допомога. Це не конкретно для батька, бо він сам їбошиться, але це для їхніх новеньких, які будуть вчитись в навчальних центрах, і потім іти вже на бої, в тому числі і до нього.

Допомога для комплектації тренувальних дронів, щоб можна було не вчитись на бойових, а бойові приберегти для боїв.

Хор у Львові, з яким я співаю, даватиме благодійний концерт. Буде дууууже красиво, можливо, у вас є знайомі у Львові, які хотіли б прийти.

Я буду вам дуже вдячна, якби ви поширили інформацію в інсті про концерт і збір - https://www.instagram.com/p/DKowtdatQSr/?igsh=NWJ4ZzdyYWthM29o

Або долучились би до збору копійкою -https://send.monobank.ua/jar/5sPrGfTfZE

Дякую 🫶

⚡️усі аеропорти москви тимчасово закрились через невідомі дрони🌚

Хотілось би, щоб не тимчасово.

В нас другий день працює в квартирі дифузор для котів заспокійливий.
Так вот.
Раджу.


Марку радити не буду, бо не всі ветеринари між собою згодні який робе який не робе і чи робе взагалі – треба пробувати на своїх хвостах.

Але по-моєму псєшимо зараз я і фікус, а тварини ну так, понєрвнічают

Якщо придрімати, то відчуття, ніби у баби в селі:
Йобаний комар гуде над вухом
Йобані сусіди понапивались і громихають металолом
Йобані собаки виють по всі вулиці