Супутникові знімки російського аеродрому «Бєлая» підтверджують пошкодження літаків після атаки українських БПЛА – «Схеми»
На свіжих знімках супутника Planet Labs за 4 червня, які є у розпорядженні естонського видання Delfi та проєкту Радіо Свобода «Схеми», видно наслідки української атаки безпілотників на військовий аеродром «Бєлая» в Іркутській області Росії 1 червня.
Зокрема супутник зафіксував пошкодження щонайменше семи стратегічних бомбардувальників. Це – три Ту-95 та чотири Ту-22. На знімках можна помітити й наслідки пожеж.
Вдень 1 червня Служба безпеки України атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, які заздалегідь доставили на територію Росії. Пізніше в СБУ та Генеральному штабі ЗСУ заявили, що під час атаки знищили 41 російський військовий літак. Готували спецоперацію «Павутина» півтора року.
Аналіз відео та супутникових знімків дозволив Радіо Свобода незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників на російських аеродромах – 7 Ту-95 (і один, вірогідно, пошкоджений), 4 Ту-22М3 та один вантажний літак Ан-12, що не належить до стратегічної авіації.
Міністерство оборони Росії увечері 1 червня заявило про атаку українських FPV-дронів на аеродроми в Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській і Амурській областях, назвавши її «терактом», внаслідок чого сталося «загоряння кількох одиниць авіаційної техніки».
На свіжих знімках супутника Planet Labs за 4 червня, які є у розпорядженні естонського видання Delfi та проєкту Радіо Свобода «Схеми», видно наслідки української атаки безпілотників на військовий аеродром «Бєлая» в Іркутській області Росії 1 червня.
Зокрема супутник зафіксував пошкодження щонайменше семи стратегічних бомбардувальників. Це – три Ту-95 та чотири Ту-22. На знімках можна помітити й наслідки пожеж.
Вдень 1 червня Служба безпеки України атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, які заздалегідь доставили на територію Росії. Пізніше в СБУ та Генеральному штабі ЗСУ заявили, що під час атаки знищили 41 російський військовий літак. Готували спецоперацію «Павутина» півтора року.
Аналіз відео та супутникових знімків дозволив Радіо Свобода незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників на російських аеродромах – 7 Ту-95 (і один, вірогідно, пошкоджений), 4 Ту-22М3 та один вантажний літак Ан-12, що не належить до стратегічної авіації.
Міністерство оборони Росії увечері 1 червня заявило про атаку українських FPV-дронів на аеродроми в Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській і Амурській областях, назвавши її «терактом», внаслідок чого сталося «загоряння кількох одиниць авіаційної техніки».
Підозрюваному голові АМКУ Кириленку зменшили заставу до 25 млн гривень, але не дозволили виїжджати за кордон
Вищий антикорупційний суд 4 червня частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого НАБУ та САП підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації, та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.
Перед цим адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів і повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду за кордон у службові відрядження.
Нагадаємо, НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як «Схеми» розповіли, що родина голови АМКУ у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Пізніше «Схеми» також дізнались, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.
Вищий антикорупційний суд 4 червня частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого НАБУ та САП підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації, та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.
Перед цим адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів і повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду за кордон у службові відрядження.
Нагадаємо, НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кириленка після того, як «Схеми» розповіли, що родина голови АМКУ у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Пізніше «Схеми» також дізнались, що 30 мільйонів застави за Кириленка внесла компанія «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ.
⚡️Голові АМКУ Кириленку повідомили про нову підозру. Її отримала і його дружина
НАБУ та САП 5 червня повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко – «у пособництві в незаконному збагаченні».
Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості й люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.
Йдеться про:
• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м і дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.
Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Це кримінальне провадження в НАБУ розпочали на підставі фактів з розслідування «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.
НАБУ та САП 5 червня повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко – «у пособництві в незаконному збагаченні».
Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості й люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.
Йдеться про:
• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м і дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.
Судячи з переліку, йдеться про те саме майно, через яке посадовець раніше отримав попередню підозру в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Це кримінальне провадження в НАБУ розпочали на підставі фактів з розслідування «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
У березні 2024 року «Схеми» опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ.
Схеми
⚡️Голові АМКУ Кириленку повідомили про нову підозру. Її отримала і його дружина НАБУ та САП 5 червня повідомили про нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку «в недекларуванні майна». Підозру також отримала його дружина Алла…
Застава у 9 млн гривень: дружині підозрюваного голови АМКУ Кириленка обрали запобіжний захід
Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів гривень.
Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання про обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у 36 мільйонів гривень. Це половина тієї суми, яка інкримінується слідством її чоловіку Павлу Кириленку.
Під час засідання дружина очільника АМКУ повідомила, що не розуміє, чому її підозрюють у «пособництві у незаконному збагаченні». Вона також зазначила, що «не виїхала з України після підозри чоловіку у серпні 2024 року, тому не збирається і зараз».
Слідчий суддя ВАКС Віталій Крикливий частково задовольнив клопотання і призначив 9 мільйонів гривень застави. Ці гроші вона має внести протягом 5 днів.
Днем раніше, 5 червня, в НАБУ та САП повідомили про підозру дружині керівника «у пособництві в незаконному збагаченні», а також про нову підозру самому Павлу Кириленку – «в недекларуванні майна».
Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів гривень.
Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання про обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у 36 мільйонів гривень. Це половина тієї суми, яка інкримінується слідством її чоловіку Павлу Кириленку.
Під час засідання дружина очільника АМКУ повідомила, що не розуміє, чому її підозрюють у «пособництві у незаконному збагаченні». Вона також зазначила, що «не виїхала з України після підозри чоловіку у серпні 2024 року, тому не збирається і зараз».
Слідчий суддя ВАКС Віталій Крикливий частково задовольнив клопотання і призначив 9 мільйонів гривень застави. Ці гроші вона має внести протягом 5 днів.
Днем раніше, 5 червня, в НАБУ та САП повідомили про підозру дружині керівника «у пособництві в незаконному збагаченні», а також про нову підозру самому Павлу Кириленку – «в недекларуванні майна».
Журналісти ідентифікували російських військових, яких лікували в Білорусі після спроби захопити Київ
Редакція Радіо Свобода встановила особи російських військовослужбовців, які були поранені під час наступу на Київ та доставлені до лікарень Гомеля та Хойників у Білорусі у лютому-березні 2022 року.
Це – 898 бійців, серед яких спецпризначенці, десантники та росгвардійці, які намагалися захопити українську столицю на початку повномасштабного вторгнення, та які можуть бути причетними до воєнних злочинів у Київській області.
Ідентифікувати цих російських військових журналістам вдалося завдяки списку поранених з бази даних Головного військово-медичного управління Міністерства оборони Росії.
Документи про військових-пацієнтів білоруських прикордонних лікарень протягом декількох місяців спільно верифікували та аналізували «Схеми», українська та російська служби Радіо Свобода, а також Білоруський розслідувальний центр та за підтримки спільноти українських гакерів KibOrg.
Ці дані допомогли відновити перебіг російської спецоперації зі спроб захоплення Києва, а також встановити раніше невідомі її деталі: ймовірну причетність командира шостої роти 234 десантно-штурмового полку до вбивства мешканки Бучі, та участь так званих «елітних» підрозділів з Підмосковʼя у вторгненні в Україну.
Редакція Радіо Свобода встановила особи російських військовослужбовців, які були поранені під час наступу на Київ та доставлені до лікарень Гомеля та Хойників у Білорусі у лютому-березні 2022 року.
Це – 898 бійців, серед яких спецпризначенці, десантники та росгвардійці, які намагалися захопити українську столицю на початку повномасштабного вторгнення, та які можуть бути причетними до воєнних злочинів у Київській області.
Ідентифікувати цих російських військових журналістам вдалося завдяки списку поранених з бази даних Головного військово-медичного управління Міністерства оборони Росії.
Документи про військових-пацієнтів білоруських прикордонних лікарень протягом декількох місяців спільно верифікували та аналізували «Схеми», українська та російська служби Радіо Свобода, а також Білоруський розслідувальний центр та за підтримки спільноти українських гакерів KibOrg.
Ці дані допомогли відновити перебіг російської спецоперації зі спроб захоплення Києва, а також встановити раніше невідомі її деталі: ймовірну причетність командира шостої роти 234 десантно-штурмового полку до вбивства мешканки Бучі, та участь так званих «елітних» підрозділів з Підмосковʼя у вторгненні в Україну.
Радіо Свобода
Журналісти ідентифікували російських військових, яких лікували в Білорусі після спроби захопити Київ у 2022 році
Це десантники, росгвардійці та «елітні» спецпризначенці з Підмосковʼя
Україна ввела санкції проти фігурантів розслідувань «Схем», причетних до депортації дітей до Росії
Президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій, зокрема, проти причетних до депортації українських дітей російських посадовців та представників місцевої української влади, які під час повномасштабного вторгнення перейшли на бік Росії і обійняли посади в так званих адміністраціях на новоокупованих територіях.
Серед них – п’ять фігурантів із розслідувань «Схем» (Радіо Свобода) та партнерів про незаконне вивезення дітей з окупованої частини України до Росії.
Ідеться, зокрема, про очільницю управління усиновлення Міністерства соціального розвитку Московської області Дар’ю Романову, заступника голови Дитячого соціального центру у Донецьку Кирила Потиліцина та депутата Маріупольської міської ради від забороненої партії «ОПЗЖ» Валерія Онацького, який очолив відділ у справах сім’ї та дітей в окупаційній адміністрації Маріуполя. Всі вони фігурували у розслідуванні «Список 31» проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Ти як?» про викрадення 31-ї української дитини з окупованих територій Донеччини до Росії навесні 2022-го року.
Також під санкції потрапили фігуранти іншого розслідування«Схем» – «Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни».
Це Фідаїль Бікбулатов, який керує регіональним відділенням «Юнармії» у Запорізькій області, та керівник аналогічного у Херсонській області – Серафим Іванов. Їхня діяльність також пов’язана з вивезенням українських дітей до Росії, зокрема, до «Міжнародного дитячого центру «Артек». Цей табір в окупованому Криму також потрапив до нового санкційного списку РНБО.
У розслідуванні журналісти розповіли про діяльність молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», що формує в українських підлітків на окупованих територіях лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях.
Президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій, зокрема, проти причетних до депортації українських дітей російських посадовців та представників місцевої української влади, які під час повномасштабного вторгнення перейшли на бік Росії і обійняли посади в так званих адміністраціях на новоокупованих територіях.
Серед них – п’ять фігурантів із розслідувань «Схем» (Радіо Свобода) та партнерів про незаконне вивезення дітей з окупованої частини України до Росії.
Ідеться, зокрема, про очільницю управління усиновлення Міністерства соціального розвитку Московської області Дар’ю Романову, заступника голови Дитячого соціального центру у Донецьку Кирила Потиліцина та депутата Маріупольської міської ради від забороненої партії «ОПЗЖ» Валерія Онацького, який очолив відділ у справах сім’ї та дітей в окупаційній адміністрації Маріуполя. Всі вони фігурували у розслідуванні «Список 31» проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Ти як?» про викрадення 31-ї української дитини з окупованих територій Донеччини до Росії навесні 2022-го року.
Також під санкції потрапили фігуранти іншого розслідування«Схем» – «Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни».
Це Фідаїль Бікбулатов, який керує регіональним відділенням «Юнармії» у Запорізькій області, та керівник аналогічного у Херсонській області – Серафим Іванов. Їхня діяльність також пов’язана з вивезенням українських дітей до Росії, зокрема, до «Міжнародного дитячого центру «Артек». Цей табір в окупованому Криму також потрапив до нового санкційного списку РНБО.
У розслідуванні журналісти розповіли про діяльність молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», що формує в українських підлітків на окупованих територіях лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях.