❓Про що мовчить «слуга народу»: родина в Росії, дружина з зарплатою в рублях та квартира в Москві
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Роман Каптєлов не вказав у декларації, що його дружина та діти проживають в Росії, як і не задекларував їхню московську нерухомість, а також доходи своєї дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві, з’ясували «Схеми».
🔻Журналісти встановили, що родина депутата виїхала з України за місяць до повномасштабного вторгнення, а з грудня 2023-го року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від державної установи «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у столиці РФ.
🔻«Схеми» також виявили, що на дружину та дітей нардепа записана частина квартири у Москві. Загальна ринкова вартість такої нерухомості складає близько 17,5 мільйонів гривень. А, отже, вартість тієї частки квартири, якою володіє родина Каптєлова, і згадок про яку немає в жодній декларації «слуги народу», складає близько 6 мільйонів гривень.
🔻Протягом липня-вересня 2022-го року, а також у січні 2023-го «слуга народу» виїжджав за кордон – в той період відбулись декілька пленарних засідань, під час яких, відповідно до електронної системи ВР, парламентар «не голосував» або значився «відсутнім». Дати виїздів Каптєлова, як з’ясували журналісти, збігаються з поїздками його дружини з Росії до Туреччини.
🔻Втім, сам нардеп вважає, що «ці обставини, пов’язані з особистим життям, є виключно приватними і не впливають на його діяльність як народного депутата».
Детально про все – дивіться у новому розслідуванні
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Роман Каптєлов не вказав у декларації, що його дружина та діти проживають в Росії, як і не задекларував їхню московську нерухомість, а також доходи своєї дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві, з’ясували «Схеми».
🔻Журналісти встановили, що родина депутата виїхала з України за місяць до повномасштабного вторгнення, а з грудня 2023-го року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від державної установи «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у столиці РФ.
🔻«Схеми» також виявили, що на дружину та дітей нардепа записана частина квартири у Москві. Загальна ринкова вартість такої нерухомості складає близько 17,5 мільйонів гривень. А, отже, вартість тієї частки квартири, якою володіє родина Каптєлова, і згадок про яку немає в жодній декларації «слуги народу», складає близько 6 мільйонів гривень.
🔻Протягом липня-вересня 2022-го року, а також у січні 2023-го «слуга народу» виїжджав за кордон – в той період відбулись декілька пленарних засідань, під час яких, відповідно до електронної системи ВР, парламентар «не голосував» або значився «відсутнім». Дати виїздів Каптєлова, як з’ясували журналісти, збігаються з поїздками його дружини з Росії до Туреччини.
🔻Втім, сам нардеп вважає, що «ці обставини, пов’язані з особистим життям, є виключно приватними і не впливають на його діяльність як народного депутата».
Детально про все – дивіться у новому розслідуванні
Звільнена після розслідування «Схем» суддя Арестова судиться з журналістом, який знайшов у неї паспорт РФ
Мова про колишню суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову. Вона подала позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти української служби Радіо Свобода та журналіста «Схем» Георгія Шабаєва, який виявив у неї російське громадянство влітку 2023 року.
Відповідно до публічних даних судового реєстру, Шевченківський районний суд Києва позов від Арестової отримав ще 15 липня. Однак слухати справу починають лише тепер. Перше підготовче засідання відбудеться у вівторок, 24 грудня, о 13:00. Розглядатиме справу суддя Ірина Макаренко.
Співвідповідачами виступає Державне бюро розслідувань та Державна казначейська служба України. Арестова закидає ДБР неправомірне поширення інформації про неї у відповіді на запит «Схем» та вимагає з казначейства виплатити їй за це моральну шкоду у 20 тисяч гривень.
Додатково Арестова просить суд стягнути сукупно 180 тисяч гривень моральної шкоди з журналіста Георгія Шабаєва та української служби Радіо Свобода. У своєму позові Арестова просить визнати інформацію з розслідування «Схем» про її російське громадянство, опублікованого 13 липня 2023 року, «недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію» та видалити з публікації її фотографії, які «Схеми» знайшли у відкритих джерелах.
Юристка Віра Крат, яка представляє редакцію в суді, вважає позов Арестової проти журналістів необгрунтованим.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства – які на той момент постійно проживали на півострові – визнавали громадянами Росії. Сама Арестова заперечує наявність в неї російського громадянства.
Мова про колишню суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову. Вона подала позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти української служби Радіо Свобода та журналіста «Схем» Георгія Шабаєва, який виявив у неї російське громадянство влітку 2023 року.
Відповідно до публічних даних судового реєстру, Шевченківський районний суд Києва позов від Арестової отримав ще 15 липня. Однак слухати справу починають лише тепер. Перше підготовче засідання відбудеться у вівторок, 24 грудня, о 13:00. Розглядатиме справу суддя Ірина Макаренко.
Співвідповідачами виступає Державне бюро розслідувань та Державна казначейська служба України. Арестова закидає ДБР неправомірне поширення інформації про неї у відповіді на запит «Схем» та вимагає з казначейства виплатити їй за це моральну шкоду у 20 тисяч гривень.
Додатково Арестова просить суд стягнути сукупно 180 тисяч гривень моральної шкоди з журналіста Георгія Шабаєва та української служби Радіо Свобода. У своєму позові Арестова просить визнати інформацію з розслідування «Схем» про її російське громадянство, опублікованого 13 липня 2023 року, «недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію» та видалити з публікації її фотографії, які «Схеми» знайшли у відкритих джерелах.
Юристка Віра Крат, яка представляє редакцію в суді, вважає позов Арестової проти журналістів необгрунтованим.
У липні 2023 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого «договору про прийняття Криму до складу Росії» у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства – які на той момент постійно проживали на півострові – визнавали громадянами Росії. Сама Арестова заперечує наявність в неї російського громадянства.
Мін’юст може не продовжити контракт з директором КНДІСЕ Рувіним – зокрема, через те, що він має громадянство Ізраїлю, з'ясували «Схеми»
Перед оформленням допуску до держтаємниці в СБУ Олександр Рувін в анкеті на запитання про інше громадянство зазначив: «Перебуваю у громадянстві держави Ізраїль». У цій же анкеті Рувін зазначав, що ізраїльське громадянство має його дружина, діти та батьки.
У коментарі «Схемам» Рувін сказав, що громадянства Ізраїлю в нього «і не особливо було»: «Воно називалось колись – «від на жительство» (посвідка на проживання – ред.) чи якось так. В мене його немає і давно». Про допуск до держтаємниці відповів так: «Питання по наданню доступу задавайте не мені, а тому, хто надає».
В СБУ у відповіді на запит «Схем» повідомили, що «вказана особа пройшла перевірку, передбачену законом України «Про державну таємницю», і отримала допуск до державної таємниці, надавши свої установочні дані для його оформлення згідно з вимогами чинного законодавства».
Водночас співрозмовники журналістів в СБУ пояснюють: «Підставою для відмови у допуску до держтаємниці, згідно з чинним законодавством, є, зокрема, подання недостовірної інформації, у, тому числі, щодо громадянства іншої держави. Це питання, яке досі не врегульовано і потребує змін у законодавстві, щоб в подальшому ми мали право ухвалювати рішення про надання чи відмову до допуску до держтаємниці, якщо особа має іноземне громадянство. Наразі у ВР розглядається законопроект, який може стати для цього підґрунтям».
Мова, зокрема, про проєкт закону про внесення змін до закону України «Про державну таємницю». Один з його ініціаторів народний депутат Федір Веніславський пояснює: «Одна з ключових цілей цього законопроєкту – унеможливити доступ або допуск до державної таємниці для громадян і осіб, які мають одночасно громадянство України та іноземне громадянство».
У Міністерстві юстиції, якому підпорядковується КНДІСЕ, заявили, що «допуск до державної таємниці для Рувіна у них не оформлювався», а документи, які б підтверджували іноземне громадянство, у матеріалах особової справи директора КНДІСЕ «відсутні». І додали: якщо отримають документи від компетентних органів, які підтвердять це, то розглядатимуть питання про непродовження контракту для Рувіна, який закінчується 1 січня 2025 року.
Перед оформленням допуску до держтаємниці в СБУ Олександр Рувін в анкеті на запитання про інше громадянство зазначив: «Перебуваю у громадянстві держави Ізраїль». У цій же анкеті Рувін зазначав, що ізраїльське громадянство має його дружина, діти та батьки.
У коментарі «Схемам» Рувін сказав, що громадянства Ізраїлю в нього «і не особливо було»: «Воно називалось колись – «від на жительство» (посвідка на проживання – ред.) чи якось так. В мене його немає і давно». Про допуск до держтаємниці відповів так: «Питання по наданню доступу задавайте не мені, а тому, хто надає».
В СБУ у відповіді на запит «Схем» повідомили, що «вказана особа пройшла перевірку, передбачену законом України «Про державну таємницю», і отримала допуск до державної таємниці, надавши свої установочні дані для його оформлення згідно з вимогами чинного законодавства».
Водночас співрозмовники журналістів в СБУ пояснюють: «Підставою для відмови у допуску до держтаємниці, згідно з чинним законодавством, є, зокрема, подання недостовірної інформації, у, тому числі, щодо громадянства іншої держави. Це питання, яке досі не врегульовано і потребує змін у законодавстві, щоб в подальшому ми мали право ухвалювати рішення про надання чи відмову до допуску до держтаємниці, якщо особа має іноземне громадянство. Наразі у ВР розглядається законопроект, який може стати для цього підґрунтям».
Мова, зокрема, про проєкт закону про внесення змін до закону України «Про державну таємницю». Один з його ініціаторів народний депутат Федір Веніславський пояснює: «Одна з ключових цілей цього законопроєкту – унеможливити доступ або допуск до державної таємниці для громадян і осіб, які мають одночасно громадянство України та іноземне громадянство».
У Міністерстві юстиції, якому підпорядковується КНДІСЕ, заявили, що «допуск до державної таємниці для Рувіна у них не оформлювався», а документи, які б підтверджували іноземне громадянство, у матеріалах особової справи директора КНДІСЕ «відсутні». І додали: якщо отримають документи від компетентних органів, які підтвердять це, то розглядатимуть питання про непродовження контракту для Рувіна, який закінчується 1 січня 2025 року.
Радіо Свобода
Мін’юст може не продовжити контракт з директором КНДІСЕ Рувіним, в тому числі, через громадянство Ізраїлю – «Схеми»
Сам Рувін на запитання «Схем» про іноземне громадянство спочатку заявив, що «його давно вже немає», а потім додав, що в нього «його і не особливо було»
У НАБУ взялися за одеського експрокурора після розслідування «Схем» про його дубайське майно
Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного декларування недостовірної інформації колишнім заступником прокурора Одеської області Олегом Корніловим.
В основу справи, зокрема, лягли факти з розслідування «Схем» про нерухомість експрокурора у Дубаї, яку він не згадав в жодній зі своїх декларацій. Перед цим перевірку декларації Корнілова за 2022 рік провели у НАЗК. Зокрема, в Нацагентстві підтвердили наявність в нього незадекларованої нерухомості в ОАЕ, про яку раніше розповіли «Схеми». Обгрунтований висновок за ознаками недостовірних відомостей НАЗК відправило в НАБУ.
У розслідуванні «Схем», опублікованому у травні 2024-го року, йшлося про майно Корнілова на суму понад 400 тисяч доларів США, а саме двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower, які він придбав протягом 2011-2012 років, та готельного номеру у Aykon City-Tower B, власником якого Корнілов став у 2016 році. Вказані квартири експрокурор здавав в оренду з 2014 року – про що свідчать дані транзакцій з державного реєстру Дубаю, які є у розпорядженні журналістів. Сукупно йому вдалося заробити на такій діяльності понад 100 тисяч доларів США.
У 2020-му Корнілов спочатку продав одну квартиру, а згодом і другу, це сталось у 2023 році. За них загалом він отримав понад 250 тисяч доларів США. Станом на грудень 2024 року, Корнілов все ще є власником готельного номеру, який придбав за 210 тисяч доларів США.
Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного декларування недостовірної інформації колишнім заступником прокурора Одеської області Олегом Корніловим.
В основу справи, зокрема, лягли факти з розслідування «Схем» про нерухомість експрокурора у Дубаї, яку він не згадав в жодній зі своїх декларацій. Перед цим перевірку декларації Корнілова за 2022 рік провели у НАЗК. Зокрема, в Нацагентстві підтвердили наявність в нього незадекларованої нерухомості в ОАЕ, про яку раніше розповіли «Схеми». Обгрунтований висновок за ознаками недостовірних відомостей НАЗК відправило в НАБУ.
У розслідуванні «Схем», опублікованому у травні 2024-го року, йшлося про майно Корнілова на суму понад 400 тисяч доларів США, а саме двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower, які він придбав протягом 2011-2012 років, та готельного номеру у Aykon City-Tower B, власником якого Корнілов став у 2016 році. Вказані квартири експрокурор здавав в оренду з 2014 року – про що свідчать дані транзакцій з державного реєстру Дубаю, які є у розпорядженні журналістів. Сукупно йому вдалося заробити на такій діяльності понад 100 тисяч доларів США.
У 2020-му Корнілов спочатку продав одну квартиру, а згодом і другу, це сталось у 2023 році. За них загалом він отримав понад 250 тисяч доларів США. Станом на грудень 2024 року, Корнілов все ще є власником готельного номеру, який придбав за 210 тисяч доларів США.
Нардеп Куницький, який вже три місяці не повертається в Україну, виїхав на підставі «тижневого відрядження» від Верховної Ради
Як стало відомо «Схемам», Олександр Куницький оформив відрядження в США у період з 21 по 28 вересня 2024-го року. Мета поїздки – «поглиблення українсько-американського міжпарламентського співробітництва». Але з того часу до України нардеп від фракції «Слуга народу» так і не повернувся.
Востаннє Куницький брав участь у голосуванні під час пленарних засідань 17-20 вересня цього року, а в комітеті з питань правоохоронної діяльності, членом якого він є, кажуть, що останній раз він був присутній в жовтні, в режимі відеоконференції.
У Верховній Раді на запит «Схем» не надали інформації про це відрядження, зазначивши, що вона є «службовою». Водночас в Апараті ВР наголосили, що «відшкодування витрат на відрядження за рахунок коштів державного бюджету не здійснювалося».
У це відрядження Куницький виїхав вже після того, як ДБР у грудні 2023-го року почало розслідувати обставини його іншого виїзду за кордон, влітку 2023-го року – коли Куницький отримав від голови ВР дозвіл на виїзд у короткострокове робоче відрядження в Ізраїль, натомість повернувся лише за три тижні.
За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, в межах цього розслідування ДБР Куницькому не повідомляли про підозру, не обирали запобіжний захід та не встановлювали будь-які інші обмеження.
У коментарі журналістам голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що «сам факт порушення кримінальної справи не створює законодавством жодних обмежень діяльності народних депутатів».
Заступник Стефанчука Олександр Корнієнко зазначив: «Звичайно, це неприємна ситуація. До того ж, Куницький не єдиний випадок – були й інші депутати з подібними ситуаціями».
Нагадаємо, на початку листопада проєкт Bihus.Info повідомив, що Куницький, ймовірно, виїхав з країни. 17 грудня видання УП повідомила, що депутат осів в США і досі не повернувся на батьківщину.
Як стало відомо «Схемам», Олександр Куницький оформив відрядження в США у період з 21 по 28 вересня 2024-го року. Мета поїздки – «поглиблення українсько-американського міжпарламентського співробітництва». Але з того часу до України нардеп від фракції «Слуга народу» так і не повернувся.
Востаннє Куницький брав участь у голосуванні під час пленарних засідань 17-20 вересня цього року, а в комітеті з питань правоохоронної діяльності, членом якого він є, кажуть, що останній раз він був присутній в жовтні, в режимі відеоконференції.
У Верховній Раді на запит «Схем» не надали інформації про це відрядження, зазначивши, що вона є «службовою». Водночас в Апараті ВР наголосили, що «відшкодування витрат на відрядження за рахунок коштів державного бюджету не здійснювалося».
У це відрядження Куницький виїхав вже після того, як ДБР у грудні 2023-го року почало розслідувати обставини його іншого виїзду за кордон, влітку 2023-го року – коли Куницький отримав від голови ВР дозвіл на виїзд у короткострокове робоче відрядження в Ізраїль, натомість повернувся лише за три тижні.
За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, в межах цього розслідування ДБР Куницькому не повідомляли про підозру, не обирали запобіжний захід та не встановлювали будь-які інші обмеження.
У коментарі журналістам голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що «сам факт порушення кримінальної справи не створює законодавством жодних обмежень діяльності народних депутатів».
Заступник Стефанчука Олександр Корнієнко зазначив: «Звичайно, це неприємна ситуація. До того ж, Куницький не єдиний випадок – були й інші депутати з подібними ситуаціями».
Нагадаємо, на початку листопада проєкт Bihus.Info повідомив, що Куницький, ймовірно, виїхав з країни. 17 грудня видання УП повідомила, що депутат осів в США і досі не повернувся на батьківщину.
Мінʼюст не продовжив контракт з Олександром Рувіним, він більше не керівник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Напередодні «Схеми» повідомляли, що Рувін, крім українського, має ізраїльське громадянство.
Сьогодні у КНДІСЕ представили нового керівника – ним став Максим Кисельов. Раніше він очолював департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції. Наказ про призначення Кисельова в.о. директора КНДІСЕ, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина підписала 01 січня 2025 року, повідомляє її заступник Андрій Гайченко.
Попередній керівник Олександр Рувін очолював інститут з 2011 року.
24 грудня 2024 року «Схеми» повідомляли, що Мінʼюст, якому підпорядковується КНДІСЕ, може не продовжити контракт з Рувіним зокрема, якщо підтвердяться дані про його друге громадянство. Як з’ясували журналісти, Рувін перед отриманням допуску до державної таємниці від СБУ, прямо зазначив в анкеті, що має ізраїльське громадянство. Сам Рувін на запитання «Схем» про іноземне громадянство спочатку заявив, що «його давно вже немає», а потім додав, що в нього «його і не особливо було», назвавши це посвідкою на постійне проживання. У Міністерстві юстиції тоді повідомили, що якщо отримають документи від компетентних органів, які підтвердять це, то розглядатимуть питання про непродовження контракту для Рувіна, термін дії якого закінчувався 1 січня 2025 року.
Чим ще запам'ятався Рувін?
🔻У 2016 році журналісти «Схем» зафіксували його зустрічі з впливовими особами, серед яких були представники оточення Петра Порошенка та судді, що могло свідчити про конфлікт інтересів.
🔻У 2018 році НАБУ розпочало розслідування щодо можливого незаконного збагачення Рувіна, але через два тижні справу передали Нацполіції, яка закрила її у 2019 році: незаконне збагачення виключили через зміну законодавства, а недостовірне декларування – через відсутність складу злочину.
🔻У 2021 році журналісти Bihus.Info встановили, що Рувін та його родина користувалися елітною нерухомістю і дорогими автомобілями, які не відповідали задекларованим доходам.
🔻Того ж року на день народження Рувіна в Інститут завітали впливові гості, включаючи радника Офісу президента Миколу Беззубенка та заступників голови КМДА.
Сьогодні у КНДІСЕ представили нового керівника – ним став Максим Кисельов. Раніше він очолював департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції. Наказ про призначення Кисельова в.о. директора КНДІСЕ, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина підписала 01 січня 2025 року, повідомляє її заступник Андрій Гайченко.
Попередній керівник Олександр Рувін очолював інститут з 2011 року.
24 грудня 2024 року «Схеми» повідомляли, що Мінʼюст, якому підпорядковується КНДІСЕ, може не продовжити контракт з Рувіним зокрема, якщо підтвердяться дані про його друге громадянство. Як з’ясували журналісти, Рувін перед отриманням допуску до державної таємниці від СБУ, прямо зазначив в анкеті, що має ізраїльське громадянство. Сам Рувін на запитання «Схем» про іноземне громадянство спочатку заявив, що «його давно вже немає», а потім додав, що в нього «його і не особливо було», назвавши це посвідкою на постійне проживання. У Міністерстві юстиції тоді повідомили, що якщо отримають документи від компетентних органів, які підтвердять це, то розглядатимуть питання про непродовження контракту для Рувіна, термін дії якого закінчувався 1 січня 2025 року.
Чим ще запам'ятався Рувін?
🔻У 2016 році журналісти «Схем» зафіксували його зустрічі з впливовими особами, серед яких були представники оточення Петра Порошенка та судді, що могло свідчити про конфлікт інтересів.
🔻У 2018 році НАБУ розпочало розслідування щодо можливого незаконного збагачення Рувіна, але через два тижні справу передали Нацполіції, яка закрила її у 2019 році: незаконне збагачення виключили через зміну законодавства, а недостовірне декларування – через відсутність складу злочину.
🔻У 2021 році журналісти Bihus.Info встановили, що Рувін та його родина користувалися елітною нерухомістю і дорогими автомобілями, які не відповідали задекларованим доходам.
🔻Того ж року на день народження Рувіна в Інститут завітали впливові гості, включаючи радника Офісу президента Миколу Беззубенка та заступників голови КМДА.
Forwarded from Радіо Свобода
Проголосувати можна протягом вівторка з 09:00 до 21:00 на сайті Міноборони. До ради увійдуть 15 кандидатів із найбільшою кількістю голосів. Орган створили для громадського контролю за корупційними ризиками у відомстві.
Повний список кандидатів – за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Через атаку ЗСУ на захоплену «вишку Бойка» біля окупованого Криму компанія з орбіти Медведчука не може видобувати газ і судиться з РФ за повернення збитків
Російська компанія «Новые проекты», пов’язана з обвинуваченим у державній зраді колишнім народним депутатом України Віктором Медведчуком, так і не змогла розпочати розробку і видобуток газу в Чорному морі біля окупованого Криму після атаки Збройних сил України по установці, яка мала пробурити свердловину для компанії влітку 2022 року.
Відтоді «Новые проекты» безуспішно судяться з російською державною компанією «Черноморнефтегаз» за повернення авансового платежу за буріння. Черговий суд програли напередодні Нового року, з'ясували «Схеми» завдяки постанові Дев’ятого арбітражного апеляційного суду Москви від 23 грудня 2024 року.
Російська компанія «Новые проекты», пов’язана з обвинуваченим у державній зраді колишнім народним депутатом України Віктором Медведчуком, так і не змогла розпочати розробку і видобуток газу в Чорному морі біля окупованого Криму після атаки Збройних сил України по установці, яка мала пробурити свердловину для компанії влітку 2022 року.
Відтоді «Новые проекты» безуспішно судяться з російською державною компанією «Черноморнефтегаз» за повернення авансового платежу за буріння. Черговий суд програли напередодні Нового року, з'ясували «Схеми» завдяки постанові Дев’ятого арбітражного апеляційного суду Москви від 23 грудня 2024 року.
Радіо Свобода
Через атаку ЗСУ на захоплену «вишку Бойка» компанія з орбіти Медведчука не може видобувати газ, судиться з РФ
Йдеться про приватну компанію «Новые проекты», директор якої є бізнес-партнером родини Віктора Медведчука
Колишнього народного депутата Крючкова заочно засудили до 15 років в'язниці в справі про енергетичну аферу, про яку розповідали «Схеми»
Вищий антикорупційний суд сьогодні оголосив обвинувальний вирок екснардепу та колишньому голові «ХК «Енергомережа» Дмитру Крючкову та екскерівниці «Черкасиобленерго» Світлані Кузьмінській.
Крючкова заочно засудили до 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки та конфіскацією всього майна. Кузьмінська отримала 8 років в'язниці, вона також не зможе обіймати управлінські посади 2 роки.
Дмитра Крючкова та Світлану Кузьмінську обвинувачували у привласненні понад 1,5 мільярдів гривень «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго» в 2015-2016 роках.
Про підозру Крючкову повідомили у 2016 році, а в 2017-му його оголосили в міжнародний розшук. У 2018-му Крючкова затримали у Німеччині і майже через рік екстрадували до України. Втім, у лютому 2024 року Крючков виїхав з України, повідомляли правоохоронці. Його повторно оголосили у міжнародний розшук, а справу продовжили розглядати заочно. Як повідомляє Transparency International Ukraine, зараз Крючков перебуває у Швейцарії – зі слів захисника нардепа, він на лікуванні.
У 2019 році журналісти «Схем» оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, у яких розшукуваний Крючков спілкується із другом та бізнес-партнером Петра Порошенка Ігорем Кононенком, бізнесменами братами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також народним депутатом від «Народного фронту» Ігорем Котвіцьким та іншими посадовими особами. Під час спілкування фігуранти обговорювали у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою. Як зазначало TI Ukraine, офіційно згадані особи у справі не фігурували.
Вищий антикорупційний суд сьогодні оголосив обвинувальний вирок екснардепу та колишньому голові «ХК «Енергомережа» Дмитру Крючкову та екскерівниці «Черкасиобленерго» Світлані Кузьмінській.
Крючкова заочно засудили до 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки та конфіскацією всього майна. Кузьмінська отримала 8 років в'язниці, вона також не зможе обіймати управлінські посади 2 роки.
Дмитра Крючкова та Світлану Кузьмінську обвинувачували у привласненні понад 1,5 мільярдів гривень «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго» в 2015-2016 роках.
Про підозру Крючкову повідомили у 2016 році, а в 2017-му його оголосили в міжнародний розшук. У 2018-му Крючкова затримали у Німеччині і майже через рік екстрадували до України. Втім, у лютому 2024 року Крючков виїхав з України, повідомляли правоохоронці. Його повторно оголосили у міжнародний розшук, а справу продовжили розглядати заочно. Як повідомляє Transparency International Ukraine, зараз Крючков перебуває у Швейцарії – зі слів захисника нардепа, він на лікуванні.
У 2019 році журналісти «Схем» оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, у яких розшукуваний Крючков спілкується із другом та бізнес-партнером Петра Порошенка Ігорем Кононенком, бізнесменами братами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також народним депутатом від «Народного фронту» Ігорем Котвіцьким та іншими посадовими особами. Під час спілкування фігуранти обговорювали у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою. Як зазначало TI Ukraine, офіційно згадані особи у справі не фігурували.
Експосадовець з СБУ Наумов, перед виїздом з України напередодні «великої» війни, скупив елітні квартири в Туреччині
«Схеми» з'ясували, що колишній начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов у 2022 році придбав три квартири в елітному житловому комплексі в районі турецького міста Аланія на узбережжі Середземного моря. Загальна офіційна вартість придбаного майна згідно з угодою – близько 17,5 мільйонів гривень.
🔻Площа найбільших апартаментів – 185 квадратних метрів. Відповідно до документів, сума угоди склала майже 3,5 млн турецьких лір – це більше 7 мільйонів гривень за курсом НБУ початку 2022-го року.
🔻Друга квартира – за 3,1 млн лір (6,5 млн грн) – трохи менша, 115 квадратів.
🔻Площа найменших апартаментів на третьому поверсі ЖК, якими володіє Андрій Наумов – 70 квадратних метрів. Їхня вартість, відповідно до документів, – 1,8 млн турецьких лір (3,7 млн грн).
За даними джерел «Схем», нерухомістю на турецькому узбережжі користується його сім’я, поки він сам у Сербії очікує на рішення суду у справі за звинуваченням у відмиванні грошей. Суд має остаточно визначити долю колишнього високопосадовця СБУ – його видворять на 5 років з Сербії чи він може залишатися в країні.
Паралельно діяльність Наумова в Україні розслідує ДБР: за підозрою, зокрема, у незаконному збагаченні, організації підроблення документів під час перетину сербського кордону та шахрайському заволодінні коштів під час перебування на посаді керівника українського держпідприємства. На прохання українських правоохоронців про видачу експосадовця Сербія відмовила – це сталось восени 2023-го року. З серпня 2024-го року за запитом того ж ДБР Інтерпол оголосив ексначальника з СБУ у міжнародний розшук.
У коментарі «Схемам» Наумов назвав судовий процес у Сербії «зрежисованим» українською владою, а придбання турецької нерухомості – законним.
Повну версію матеріалу читайте тут
«Схеми» з'ясували, що колишній начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов у 2022 році придбав три квартири в елітному житловому комплексі в районі турецького міста Аланія на узбережжі Середземного моря. Загальна офіційна вартість придбаного майна згідно з угодою – близько 17,5 мільйонів гривень.
🔻Площа найбільших апартаментів – 185 квадратних метрів. Відповідно до документів, сума угоди склала майже 3,5 млн турецьких лір – це більше 7 мільйонів гривень за курсом НБУ початку 2022-го року.
🔻Друга квартира – за 3,1 млн лір (6,5 млн грн) – трохи менша, 115 квадратів.
🔻Площа найменших апартаментів на третьому поверсі ЖК, якими володіє Андрій Наумов – 70 квадратних метрів. Їхня вартість, відповідно до документів, – 1,8 млн турецьких лір (3,7 млн грн).
За даними джерел «Схем», нерухомістю на турецькому узбережжі користується його сім’я, поки він сам у Сербії очікує на рішення суду у справі за звинуваченням у відмиванні грошей. Суд має остаточно визначити долю колишнього високопосадовця СБУ – його видворять на 5 років з Сербії чи він може залишатися в країні.
Паралельно діяльність Наумова в Україні розслідує ДБР: за підозрою, зокрема, у незаконному збагаченні, організації підроблення документів під час перетину сербського кордону та шахрайському заволодінні коштів під час перебування на посаді керівника українського держпідприємства. На прохання українських правоохоронців про видачу експосадовця Сербія відмовила – це сталось восени 2023-го року. З серпня 2024-го року за запитом того ж ДБР Інтерпол оголосив ексначальника з СБУ у міжнародний розшук.
У коментарі «Схемам» Наумов назвав судовий процес у Сербії «зрежисованим» українською владою, а придбання турецької нерухомості – законним.
Повну версію матеріалу читайте тут
ОНОВЛЕНО
🛰Наслідки нічної атаки українських сил оборони по стратегічним об’єктам в Росії: супутникові фото
Українські дрони уразили щонайменше один резервуар (раніше в пості повідомлялось про два) Саратовського нафтопереробного заводу. Про це свідчать супутникові знімки Planet Labs за 14 січня, які є у розпорядженні «Схем». Цей НПЗ знаходиться неподалік авіабази стратегічної авіації «Енгельс», де розташовані Ту-95 та Ту-160, які російська армія систематично використовує для обстрілів території України.
Як звернули увагу в @kiber_boroshno відповідно до знімків від Sentinel, одна з цистерн була демонтована до атаки українських БПЛА.
За даними джерела Радіо Свобода в СБУ, в ніч з 13 на 14 січня далекобійні дрони СБУ та Сил оборони (ПС, ССО, Центру безпілотних систем ЗСУ, ГУР МО та інших родів військ) здійснили атаку на низку російських стратегічних об’єктів, серед яких згаданий Саратовський НПЗ, а також Алексінський хімічний комбінат у Тульській області, склади боєприпасів (ФАБ, керованих авіаційних бомб, крилатих ракет) на аеродромі «Енгельс» та Брянський хімічний завод.
🛰Наслідки нічної атаки українських сил оборони по стратегічним об’єктам в Росії: супутникові фото
Українські дрони уразили щонайменше один резервуар (раніше в пості повідомлялось про два) Саратовського нафтопереробного заводу. Про це свідчать супутникові знімки Planet Labs за 14 січня, які є у розпорядженні «Схем». Цей НПЗ знаходиться неподалік авіабази стратегічної авіації «Енгельс», де розташовані Ту-95 та Ту-160, які російська армія систематично використовує для обстрілів території України.
Як звернули увагу в @kiber_boroshno відповідно до знімків від Sentinel, одна з цистерн була демонтована до атаки українських БПЛА.
За даними джерела Радіо Свобода в СБУ, в ніч з 13 на 14 січня далекобійні дрони СБУ та Сил оборони (ПС, ССО, Центру безпілотних систем ЗСУ, ГУР МО та інших родів військ) здійснили атаку на низку російських стратегічних об’єктів, серед яких згаданий Саратовський НПЗ, а також Алексінський хімічний комбінат у Тульській області, склади боєприпасів (ФАБ, керованих авіаційних бомб, крилатих ракет) на аеродромі «Енгельс» та Брянський хімічний завод.
Forwarded from Радіо Свобода
Біля білорусько-литовського кордону зʼявилися військові окопи – супутникові фото
У Гродненській області Білорусі на краю військового полігону «Гозький» з’явилися окопи для піхоти та техніки. Вони знаходяться всього за 6 кілометрів від білорусько-литовського кордону.
Ці укріплення можуть бути частиною «вузла опору», який рік тому обіцяло побудувати Міноборони, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За їхніми даними, ця територія має природоохоронний статус і відноситься до республіканського ландшафтного заповідника «Городенська пуща».
❤️ Радіо Свобода. Підписуйтесь
У Гродненській області Білорусі на краю військового полігону «Гозький» з’явилися окопи для піхоти та техніки. Вони знаходяться всього за 6 кілометрів від білорусько-литовського кордону.
Ці укріплення можуть бути частиною «вузла опору», який рік тому обіцяло побудувати Міноборони, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За їхніми даними, ця територія має природоохоронний статус і відноситься до республіканського ландшафтного заповідника «Городенська пуща».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Радіо Свобода
Вони у списку нових санкцій РНБО, які затвердив президент України. Загалом там 18 українських і російських громадян.
Серед іншого, обмеження запроваджують проти нардепа Нестора Шуфрича, ексзаступниці головреда проросійського видання «Страна» Світлани Крюкової, екснардепа Євгенія Мураєва, екслідера забороненої Компартії Петра Симоненка, екснардепа Олега Волошина. Щодо нардепа Юрія Бойка запроваджений лише один вид санкцій - позбавлення державних нагород.
«Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну», – заявив Володимир Зеленський.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM