У зоні Різдво святкується,як і на великій землі, проте звичайно з місцевими особливостями. Сталкери купляють горілку, гуртуються біля вогнищ, купляють якісну та дефіцитну їжу, і вже під вечір усі вони збираються біля вогнищ на своїх "стоянках" щоб погрітися і зустріти Різдво. Зазвичай це все супроводжується вживанням раніше закупленого алкоголя, під смачну їжу,а також співи під гітару
Перс сидів на невеликій галявині неподалік від "стоянки" сталкерів, біля багаття, випиваючи гарний, звичайно по міркам Зони коньяк,іноді підкидаючи у багаття маленькі сухі гілочки які заздалегідь приготував. Він раніше любив це свято, дуже радів коли збиралося багато Сталкерів,усі спілкувалися, жартували і святкували
Однак рік тому саме на Різдво загинув його напарник,та найкращій друг "Спартак",з яким той прийшов у зону. Вони тоді йшли як раз на Залісся, однак вже на підході до села натрапили на кровососа і Спартак ціною свого життя врятував Перса,а того тяжко пораненого випадково знайшов патруль Сталкерів з села,і притяг на собі до Залісся
Усі ці спогади прокручувалися у голові Перса поки він робив черговий ковток коньяку. Той був настільки "свіжий" що Персу довелося зажмурити очі очікуючи поки цей ефект пройде. І от коли через декілька секунд йому стало легше він відкрив очі і побачив як перед ним,на камені сидить Спартак і дивиться на нього
Перс почав протирати обличчя, бити собі ляпаси, намагаючись як йому здавалося прокинутися,бо що ж це,як не сон, проте нічого не змінювалося. Спартак почав посміхатися дивлячись на його невдалі спроби
- що таке? Невже привида побачив? - розсміявся той
- ти..ти мертвий - тремтячим голосом відповів Перс намагаючись у голові прокрутити можливі варіанти того що зараз відбувається з ним
- Це ти точно підмітив. Я помер на тому полі, біля села рік тому,до речі дякую що тіло поховали достойно
Перс досі відчував як мурашки бігали по його шкіри,а холодний від зимового вітру піт сходив з його обличчя
- Тоді чому я тебе бачу? - вже більш спокійно спитав він, намагаючись прийти до тями
- Забув де знаходишся? Тут тобі не велика земля, тут іноді такі чари побачити можна.. гаразд ближче до суті. Часу в нас небагато, проте поговорити встигнемо. Пригостиш? - він показав на пляшку з коньяком
- ти ж знаєш який це шмурдяк - відповів Перс простягаючи товаришу пляшку
Перс випив ковток коньяку і притиснувши лікоть до носа зробив вдих і повернув пляшку Спартаку
- І не таке пили, коли виводили перші рентгени, забув?
Перс вперше почав сміятися і страх який ще пів хвилини тому змушував його сердце битися наче навіжене, зовсім зник
- Звичайно пам'ятаю, молоді ми тоді були, організм міг витримати і не таке - Перс зробив ще один ковток і поставив пляшку поряд
- А пам'ятаєш перші "ходки"? Як ми так само як зараз сиділи біля багаття, придумували що будемо робити на наступний день і як розповісти баті про те що ми ходили на смітник
Вони почали синхронно реготати мов навіжені поки вітер все сильніше роздмухував багаття а гілочки у ньому тріщали під дією вогню. Однак в один момент Перс поступово перестав сміятися і змінився у обличчі
- А як там, друже? - холоднокровно спитав він
Спартак також перестав сміятися і подивився на свого товариша, після чого опустив очі на багаття, протягнувши руки до нього, щоб зігрітися
- Добре. Ні тобі аномалій,ні мутантів,ні відморозків різних.. якось отак
Перс знову взяв пляшку і зробив ковток коньяку дивлячись на багаття з холодним поглядом
- Я не хотів, щоб тоді на полі все так сталося, той кровосос відкинув мене,я впав і втратив свідомість
Спартак лише посміхнувся і знову опустив погляд на багаття
- я ніколи не тримав зла на тебе,ти тоді зробив усе що міг..він коли тебе відкинув,за мене взявся. Два набої з рушниці в обличчя витримав і на мене накинувся. Пика уся роздерта, пошматована, кров тече,а воно все одно рухається наче нічого не відчуває. Розідрав мені бочину,я кров'ю стік,з останніх сил кинув йому сокиру в обличчя
- ця сокира його і вбила... мені сталкери розповідали
У зоні Різдво святкується,як і на великій землі, проте звичайно з місцевими особливостями. Сталкери купляють горілку, гуртуються біля вогнищ, купляють якісну та дефіцитну їжу, і вже під вечір усі вони збираються біля вогнищ на своїх "стоянках" щоб погрітися і зустріти Різдво. Зазвичай це все супроводжується вживанням раніше закупленого алкоголя, під смачну їжу,а також співи під гітару
Перс сидів на невеликій галявині неподалік від "стоянки" сталкерів, біля багаття, випиваючи гарний, звичайно по міркам Зони коньяк,іноді підкидаючи у багаття маленькі сухі гілочки які заздалегідь приготував. Він раніше любив це свято, дуже радів коли збиралося багато Сталкерів,усі спілкувалися, жартували і святкували
Однак рік тому саме на Різдво загинув його напарник,та найкращій друг "Спартак",з яким той прийшов у зону. Вони тоді йшли як раз на Залісся, однак вже на підході до села натрапили на кровососа і Спартак ціною свого життя врятував Перса,а того тяжко пораненого випадково знайшов патруль Сталкерів з села,і притяг на собі до Залісся
Усі ці спогади прокручувалися у голові Перса поки він робив черговий ковток коньяку. Той був настільки "свіжий" що Персу довелося зажмурити очі очікуючи поки цей ефект пройде. І от коли через декілька секунд йому стало легше він відкрив очі і побачив як перед ним,на камені сидить Спартак і дивиться на нього
Перс почав протирати обличчя, бити собі ляпаси, намагаючись як йому здавалося прокинутися,бо що ж це,як не сон, проте нічого не змінювалося. Спартак почав посміхатися дивлячись на його невдалі спроби
- що таке? Невже привида побачив? - розсміявся той
- ти..ти мертвий - тремтячим голосом відповів Перс намагаючись у голові прокрутити можливі варіанти того що зараз відбувається з ним
- Це ти точно підмітив. Я помер на тому полі, біля села рік тому,до речі дякую що тіло поховали достойно
Перс досі відчував як мурашки бігали по його шкіри,а холодний від зимового вітру піт сходив з його обличчя
- Тоді чому я тебе бачу? - вже більш спокійно спитав він, намагаючись прийти до тями
- Забув де знаходишся? Тут тобі не велика земля, тут іноді такі чари побачити можна.. гаразд ближче до суті. Часу в нас небагато, проте поговорити встигнемо. Пригостиш? - він показав на пляшку з коньяком
- ти ж знаєш який це шмурдяк - відповів Перс простягаючи товаришу пляшку
Перс випив ковток коньяку і притиснувши лікоть до носа зробив вдих і повернув пляшку Спартаку
- І не таке пили, коли виводили перші рентгени, забув?
Перс вперше почав сміятися і страх який ще пів хвилини тому змушував його сердце битися наче навіжене, зовсім зник
- Звичайно пам'ятаю, молоді ми тоді були, організм міг витримати і не таке - Перс зробив ще один ковток і поставив пляшку поряд
- А пам'ятаєш перші "ходки"? Як ми так само як зараз сиділи біля багаття, придумували що будемо робити на наступний день і як розповісти баті про те що ми ходили на смітник
Вони почали синхронно реготати мов навіжені поки вітер все сильніше роздмухував багаття а гілочки у ньому тріщали під дією вогню. Однак в один момент Перс поступово перестав сміятися і змінився у обличчі
- А як там, друже? - холоднокровно спитав він
Спартак також перестав сміятися і подивився на свого товариша, після чого опустив очі на багаття, протягнувши руки до нього, щоб зігрітися
- Добре. Ні тобі аномалій,ні мутантів,ні відморозків різних.. якось отак
Перс знову взяв пляшку і зробив ковток коньяку дивлячись на багаття з холодним поглядом
- Я не хотів, щоб тоді на полі все так сталося, той кровосос відкинув мене,я впав і втратив свідомість
Спартак лише посміхнувся і знову опустив погляд на багаття
- я ніколи не тримав зла на тебе,ти тоді зробив усе що міг..він коли тебе відкинув,за мене взявся. Два набої з рушниці в обличчя витримав і на мене накинувся. Пика уся роздерта, пошматована, кров тече,а воно все одно рухається наче нічого не відчуває. Розідрав мені бочину,я кров'ю стік,з останніх сил кинув йому сокиру в обличчя
- ця сокира його і вбила... мені сталкери розповідали
Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. Channels are not fully encrypted, end-to-end. All communications on a Telegram channel can be seen by anyone on the channel and are also visible to Telegram. Telegram may be asked by a government to hand over the communications from a channel. Telegram has a history of standing up to Russian government requests for data, but how comfortable you are relying on that history to predict future behavior is up to you. Because Telegram has this data, it may also be stolen by hackers or leaked by an internal employee. But because group chats and the channel features are not end-to-end encrypted, Galperin said user privacy is potentially under threat. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. Russian President Vladimir Putin launched Russia's invasion of Ukraine in the early-morning hours of February 24, targeting several key cities with military strikes.
from de
