Українка передає вітання з Криму
Кожне місто України має свою неповторну історію, звичаї та культуру, а деякі з них відтворені на фотокартках.
Так ми не могли оминути це фото дівчини із Севастополя в настільки фантастичному вбранні і вирішили відкрити нову невелику рубрику - публікувати кольоризації фотокарток українців із різних областей України.
Якщо часом ви маєте старовинне фото своїх пращурів з якогось українського міста або/та в українському вбранні і знаєте історію про них - будемо раді отримати фото в приймальню та, можливо, кольоризуємо його і опублікуємо тут.
Гетьманська Грамота ✙ | #кольоризація
Кожне місто України має свою неповторну історію, звичаї та культуру, а деякі з них відтворені на фотокартках.
Так ми не могли оминути це фото дівчини із Севастополя в настільки фантастичному вбранні і вирішили відкрити нову невелику рубрику - публікувати кольоризації фотокарток українців із різних областей України.
Якщо часом ви маєте старовинне фото своїх пращурів з якогось українського міста або/та в українському вбранні і знаєте історію про них - будемо раді отримати фото в приймальню та, можливо, кольоризуємо його і опублікуємо тут.
Гетьманська Грамота ✙ | #кольоризація
Українські сюжети попри Емський указ
🎨Васильківський Сергій Іванович змалку мав цікавість до української культури, яку привив його дід-чумак, що походив з козацького роду, тому цю тематику він постійно відтворював у свої картинах, втілював відданість козацькій історії України.
🐟Відомо, що за часів навчання у молодого художника не було грошей навіть на шматок хліба, тому задля створення подальших сотень шедеврів Сергій пожертвував іншим, а саме давньою реліквією свого діда - чумацькою іконою на рибі, з'ївши її від безвиході.
🏛Народився митець у місті Ізюм (Харківська губернія) у 1854 році й свої дії спрямовував на благополуччя свого краю. У 1895 році він розробив новий статут художньої школи в Харкові й відкрив художній гурток та архітектурно-мистецький відділ при ньому, а перед смертю заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх робіт та значну суму грошей, які мали піти на створення Харківського великого національного художнього музею.
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
🎨Васильківський Сергій Іванович змалку мав цікавість до української культури, яку привив його дід-чумак, що походив з козацького роду, тому цю тематику він постійно відтворював у свої картинах, втілював відданість козацькій історії України.
🐟Відомо, що за часів навчання у молодого художника не було грошей навіть на шматок хліба, тому задля створення подальших сотень шедеврів Сергій пожертвував іншим, а саме давньою реліквією свого діда - чумацькою іконою на рибі, з'ївши її від безвиході.
🏛Народився митець у місті Ізюм (Харківська губернія) у 1854 році й свої дії спрямовував на благополуччя свого краю. У 1895 році він розробив новий статут художньої школи в Харкові й відкрив художній гурток та архітектурно-мистецький відділ при ньому, а перед смертю заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх робіт та значну суму грошей, які мали піти на створення Харківського великого національного художнього музею.
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
• — ٠ ✤ ٠ — •
♬♪: «Ой не світи місяченьку»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Народна пісня в обробці М. Лисенка.
Картина на тлі:
К. Трутовський "Українська дівчина"
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
♬♪: «Ой не світи місяченьку»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Народна пісня в обробці М. Лисенка.
Картина на тлі:
К. Трутовський "Українська дівчина"
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
Forwarded from Світлотінь | Історія #УкрТг
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Страсті Господні
Чин пасії служиться перші чотири п'ятниці (подекуди неділі) Великого посту. На них читаються страсні євангелія, у яких описуються події Хреста Христового.
Однак у Київській митрополії (як і у православному світі) вони були не завжди. Разом з укладанням Требника, свт. Петро Могила встановив цей чин на Соборі 1629 р. Окрім чину вечірньої та читання Євангелія, служба обов'язково супроводжувалась проповіддю. Пасію відправляли у кафедральних містах, і на ній проповідували найталановитіші.
Нововведення спричинене й конкурецією із уніатською Церквою, яка почасти переманювала до себе саме урочистими богослужіннями. Тому впровадження цього чину до православ'я можна вважати заслугою Київської митрополії та свт. Петра.
Тріодь Цвітна 1702 р. з віньєткою Голгофи
Бажаємо щасливої неділі!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Чин пасії служиться перші чотири п'ятниці (подекуди неділі) Великого посту. На них читаються страсні євангелія, у яких описуються події Хреста Христового.
Однак у Київській митрополії (як і у православному світі) вони були не завжди. Разом з укладанням Требника, свт. Петро Могила встановив цей чин на Соборі 1629 р. Окрім чину вечірньої та читання Євангелія, служба обов'язково супроводжувалась проповіддю. Пасію відправляли у кафедральних містах, і на ній проповідували найталановитіші.
Нововведення спричинене й конкурецією із уніатською Церквою, яка почасти переманювала до себе саме урочистими богослужіннями. Тому впровадження цього чину до православ'я можна вважати заслугою Київської митрополії та свт. Петра.
Тріодь Цвітна 1702 р. з віньєткою Голгофи
Бажаємо щасливої неділі!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Forwarded from Часопис "Гетьманат"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Пташине щастя
🪶В усі часи Лелеки в Україні символізували добро та велике щастя, тому навколо них ходило багато повір'їв. Так, наприклад, лелек не можна було гнати з двору, бо «і щастя проженеш», а якщо птаху вб‘єш, то приречеш себе на сто років невдачі. Тому до лелек завжди ставилися з повагою, підгодовували, а як бачили скалічену пташку, то забирали її на всю зиму, лікували, годували і вже потім відпускали.
🐣Та найбільшу радість наші предки мали тоді, коли птахи вирішували гніздитися на даху будинку чи загалом на території двору. Люди вірили що це приносить благо, достаток та спокій в родину, тому багато хто навіть умисно створював місце для гнізда на даху, очікуючи на пташок.
🐦Майже так само ставились і до інших птахів – так, часто можна помітити ластівкові та горобині гнізда під дахом.
На фото північно-західний тип будинків, кінець XIX, початок XX століття, селище та рік невідомі. Кольоризоване очільницями Гетьманської Грамоти.
#кольоризація
🪶В усі часи Лелеки в Україні символізували добро та велике щастя, тому навколо них ходило багато повір'їв. Так, наприклад, лелек не можна було гнати з двору, бо «і щастя проженеш», а якщо птаху вб‘єш, то приречеш себе на сто років невдачі. Тому до лелек завжди ставилися з повагою, підгодовували, а як бачили скалічену пташку, то забирали її на всю зиму, лікували, годували і вже потім відпускали.
🐣Та найбільшу радість наші предки мали тоді, коли птахи вирішували гніздитися на даху будинку чи загалом на території двору. Люди вірили що це приносить благо, достаток та спокій в родину, тому багато хто навіть умисно створював місце для гнізда на даху, очікуючи на пташок.
🐦Майже так само ставились і до інших птахів – так, часто можна помітити ластівкові та горобині гнізда під дахом.
На фото північно-західний тип будинків, кінець XIX, початок XX століття, селище та рік невідомі. Кольоризоване очільницями Гетьманської Грамоти.
#кольоризація
• — ٠ ✤ ٠ — •
♬♪: «Я сьогодні щось дуже сумую»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Українська народна пісня
Виконує: Михайло Мінський
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
♬♪: «Я сьогодні щось дуже сумую»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Українська народна пісня
Виконує: Михайло Мінський
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота