🤔За антиукраїнською істерикою частини кандидатів, для багатьох залишилися непомітними деякі інші моменти передвиборчої кампанії. Трошки окреслю їх

1. Участь у виборах Кшиштофа Становського. Про нього я писав раніше, і з того часу змінилося не так вже й багато. Хоча певний історичний Polish Reversal все ж відбувся)

2. Менцен класно розіграв свою золоту акцію під час другого туру, вчинивши так, як Становскі перед першим туром - запросивши кандидатів на інтерв'ю у своєму ютуб-каналі. В нашому ТГ-інфополі фігурував цей факт, однак його значення зрозуміли нє только ліш всє, но мало кто. А посиденьки на пиві Опілля опісля з Тшасковським і Сікорським у власному пабі дещо знизили напругу між симпатиками кандидатів (хоча не зменшили антиукраїнську істерію). Мені це взагалі виглядало як чіткий сигнал до виборців, мовляв, ми он пиво п'ємо разом, і ви там теж трохи попустіться.

3. Йоанна Сенишин та Адріан Зандберг. Хоч вони і були заздалегідь непрохідними у другий тур, та їхня здатність чітко і ясно висловлюватися, а також їхній особистий шарм і харизма призвели до того, шо вони викликали симпатії у широкого кола виборців.
У правих та/або консервативних виборців таку ж реакцію викликав Артур Бартошевіч.

4. Відвертий антиукраїнізм вже не є новиною. Але відверта промосковщина і далі лишається моветоном.

👀 У Польщі на території аероклубу в Ляшках, що в Підкарпатському воєводстві, виявили контейнери з озброєнням.

👉 Все, що відомо читайте тут

#Польща

👀 Підписатись на Мілітарний

📝Давно не було довгочитів від мене на Друкарні, тому сьогодні до Вашої уваги шось новеньке

🔫💲ГРОШІ І СТВОЛИ

У роки Холодної війни зброя, що вироблялася в ПНР, експортувалася до багатьох країн т.зв. Третього світу. Вони платили за неї у валюті, тож продаж був вигіднішим, ніж контракти з країнами РЕВ, які здійснювалися у трансферних рублях. Серед найважливіших покупців були 🇱🇾Лівія, 🇮🇶Ірак, 🇸🇾Сирія, 🇮🇳Індія та 🇵🇸Організація визволення Палестини.

Окрім контрактів, укладених на міжурядовому рівні, польська зброя також експортувалася через посередників, які діяли від імені різних парамілітарних та терористичних організацій.

Офіційно торгувати зброєю в ПНР могло лише Центральне управління інженерії(CENZIN) у складі Міністерства зовнішньої торгівлі. Ця установа була повністю контрольована армійськими спецслужбами та використовувалася II Управлінням Генерального штабу як прикриття для шпигунів, які працювали на воєнну розвідку. Проте Зовнішньоторговельне підприємство (PHZ) „Універсал”, окрім музичних інструментів і туристичного обладнання, також мало в асортименті мисливське спорядження, отже могло постачати і зброю.

Один із звітів ЦРУ за 1984 рік вказував, що на відміну від CENZIN-у, який переважно виконував міжурядові контракти, працівники „Універсалу” продавали озброєння головним чином „приватним” покупцям.

Польська зброя була значно дешевшою за західну і, що також важливо, набагато ефективнішою, надійнішою та інтуїтивно зрозумілою в користуванні.

У 1980-х роках польський оборонпром налічував чверть мільйона працівників, а за обсягами експорту зброї Польща входила до топ-5 у світі.

✅ Польські Файли ✅

ℹ️Не дивлячись на 🇵🇱🇺🇦 антагонізм, українці в значній кількості служили в Війську Польському. Станом на 1923 р. їх там було 40 тис. Через рік ця цифра зменшилась до 20 тис., що становило понад 11% від загальної численості. Так і залишалося до 1939.

Українці служили в основному в піхоті та кавалерії, рідше у війська іншого типу. Після вторгнення 🇩🇪Третього Рейху, в лавах 🇵🇱армії опинилось від 100 до 150 тисяч 🇺🇦. З них близько 8 тис. загинуло, 15 тис. було поранено, 60 тис. потрапило до німецького і 20 тис. до 🇷🇺радянського полону.

✅ 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 ✅

✌️Дуже атмосферне відео, яке добре передає Польщу нульових. День села(мабуть) Нємце, люблінське воєводство, 2003 рік

🎤Якшо шо, то співає Krzysztof Cieciuch a.k.a. Кшиштоф Чєчюх

📝Принагідно запрошую пригадати мої рефлексії щодо стилю діско поло

Джерело: 📱sentymenty_oficjalnie

Томаш Ліс:

📝Перерахунку голосів хочуть лише громадяни, а їхній голос не цікавить ані політиків, ані медіа. Бо ми — це гарматне м’ясо, потрібне тільки в день виборів.

1. ПіС не хоче (перерахунку) з очевидних причин, бо тоді відкрилася б масштабність махінацій.

2. Чинна влада — бо вся ситуація демонструє її повну неготовність до виборів, нездатність їх належно забезпечити та абсолютну безпорадність і некомпетентність спецслужб. До того ж влада хотіла б просто закрити тему цієї кампанії і цих виборів, бо вже й так від них "тхне мертвечиною" на всю округу.

Залишаємося ми — громадяни. Від нас очікують, що ми будемо вмикати та клацати отупілі медіа, забудемо про все й знову з’явимось через два роки, коли нас знову потребуватимуть. Розійдись.

🇷🇺🇵🇱ПОЛЯКИ У ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ

ℹ️ Під час і після Жовтневої революції багато поляків опинилися поза межами польських революційних формувань у Росії та воювали в лавах Червоної армії. Їх загальна кількість оцінюється в десятки тисяч. Деякі з них обіймали високі та відповідальні військові посади. Серед шести тисяч відомих польських червоноармійців приблизно 1300 були молодшими й старшими командирами (в т. ч. батальйонів, полків, дивізій, начальниками штабів тощо).

🎖Крім того, 200 поляків були нагороджені орденом Червоного Прапора "за участь у революційній діяльності, винятковий героїзм та видатні військові заслуги в боротьбі за зміцнення революційних здобутків проти інтервентських військ і контрреволюції". Серед нагороджених цим першим радянським орденом був і Кароль Свєрчевський, який брав участь у боях у Москві, а згодом ще й у громадянській війні в Іспанії.

У 1940–1941 роках, після приєднання східних територій Польщі до СРСР, близько 100 тис. поляків було мобілізовано до Червоної армії в рамках загального призову. У квітні 1940 року призвали юнаків 1918 року народження, восени 1940-го та навесні 1941-го — 1919 і 1920 років. Ще приблизно 20 тис. поляків було мобілізовано у 1941–1943 роках, а в 1944 році — близько 80 тис. після захоплення Західної Білорусі та Західної України.

ℹ️ Ігнацій Блум, у статті, опублікованій у «Військовому історичному огляді» у 1963 році, зазначав, що в 1941 році на території СРСР перебувало близько 700 тис. депортованих поляків, із яких близько 100 тис. було призвано до Червоної армії. У статті 1967 року він вказує, що в 1940–1941 роках до внутрішніх районів СРСР депортували від 800 до 900 тис. поляків, з яких 150 тис. стали солдатами Червоної армії.

Загалом під час Другої світової війни в лавах Червоної армії служило близько 250 тис. поляків. З них близько 2,5 тис. брали участь в обороні Ленінграда, майже 3 тис. — в битві за Москву, понад 10 тис. — у Сталінградській битві, близько тисячі — на Кавказі, сотні — в боях за Крим і Севастополь.

Деякі з них обіймали навіть найвищі командні посади, як от маршал Костянтин Рокоссовський.

Починаючи з 1943 року, понад 30 тис. поляків, які служили в РСЧА, перейшли до 1-ї армії Війська Польського.

Крім того, близько 13 тис. поляків були радянськими партизанами. Понад 5 тисяч із них діяли на довоєнній радянській Білорусі, з яких 703 були нагороджені Президією Верховної Ради СРСР. На території України, на схід від Збруча, в партизанських рухах брало участь понад 7 тис. поляків. Ще десятки тисяч співпрацювали з радянськими партизанами на землях, приєднаних до СРСР у 1939 році.

✅ 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 ✅

ℹ️ Прокуратура висунула обвинувальний акт проти 🇵🇱солдата, який у березні 2024 року зробив дванадцять попереджувальних пострілів вздовж прикордонної дороги з 🇧🇾Білоруссю, поблизу Dubicze Cerkiewne.

У той час на лінії вогню перебували нелегальні мігранти та інші солдати. Чоловікові загрожує до трьох років позбавлення волі за перевищення повноважень та надання цим особам безпосередньої небезпеки втрати життя або тяжкої шкоди здоров'ю.