В «Казках темного лісу» був чудовий епізод, коли на грі біля Джонні у багаття сіла дівчина, яка спочатку спитала, чи чув він про грибних ельфів, а потім почала йому розповідати, що вона зустрічається з одним із них – а саме із Джонні. Насправді, мені в житті кілька раз траплялося таке, коли тобі або твоїм знайомим про тебе розповідають якусь повну хуйню із абсолютно впевненим виглядом, а ти такий – ну ніхуя собі.
Для справки: у мене в РФ жили бабуся і дідусь, і до Революції Гідності 2013 року реально у мене були там концерти (активно – це один, максимум два рази на рік, власне, ця дама афішу останнього запостила). Але у мене ніколи не було російського громадянства, і тим більше не було ніяких повчань, "як правильно боротись".
Мені дуже цікаво, звідки люди беруть ці фантазії, ще й з так упевнено про них розповідають (мені здається, я цю даму взагалі не знаю).
Але думаю, шо за "активну русню" можна і спитати при зустрічі.