Офіційна картина Пекіна виглядає оптимістично, однак більшість показників вказують на уповільнення темпів зростання, — The Washington Post
У редакційній статті The Washington Post критикується достовірність офіційних даних про економічне зростання Китаю, підкреслюється занепокоєння щодо прозорості та точності.
Прем'єр-міністр Лі Цян встановив цільовий показник зростання на рівні 5% у березні 2024. Попри економічні проблеми, такі як падіння ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді, низький споживчий попит та надлишок виробничих потужностей, Китай стверджує, що досягнув цільового показника зростання. Однак недостатня прозорість країни та зниження економічних показників за часів керівництва Сі підживлюють сумніви щодо правдивості цифр. Крім того, економісти, які ставлять під сумнів офіційні дані, стикаються з цензурою, як у випадку з Ґао Шаньвень, який оцінив реальне зростання в останні роки ближче до 2%.
Також Національному бюро статистики Китаю дорікають у непрозорості, непослідовності методологій і скороченні звітності. Зокрема через нещодавно прийнятий закон про захист даних, який ще більше обмежує доступ до базової економічної інформації.
У статті членами редколегії The Washington Post окреслено основні виклики перед китайською економікою:
🔸Борги місцевих органів влади, які оцінюються в 1,99 трлн дол., проте експерти припускають, що реальна цифра може бути набагато вища. 🔸Проблеми з дефіцитом: офіційний дефіцит становить 4% ВВП, але за зовнішніми оцінками він може сягати 13%. 🔸Старіння населення: зменшення кількості робочої сили та зростання витрат напружують економіку.
Автори статті зауважили, що економіка Китаю, швидше за все, сповільнюється або навіть впадає в дефляцію.
Офіційна картина Пекіна виглядає оптимістично, однак більшість показників вказують на уповільнення темпів зростання, — The Washington Post
У редакційній статті The Washington Post критикується достовірність офіційних даних про економічне зростання Китаю, підкреслюється занепокоєння щодо прозорості та точності.
Прем'єр-міністр Лі Цян встановив цільовий показник зростання на рівні 5% у березні 2024. Попри економічні проблеми, такі як падіння ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді, низький споживчий попит та надлишок виробничих потужностей, Китай стверджує, що досягнув цільового показника зростання. Однак недостатня прозорість країни та зниження економічних показників за часів керівництва Сі підживлюють сумніви щодо правдивості цифр. Крім того, економісти, які ставлять під сумнів офіційні дані, стикаються з цензурою, як у випадку з Ґао Шаньвень, який оцінив реальне зростання в останні роки ближче до 2%.
Також Національному бюро статистики Китаю дорікають у непрозорості, непослідовності методологій і скороченні звітності. Зокрема через нещодавно прийнятий закон про захист даних, який ще більше обмежує доступ до базової економічної інформації.
У статті членами редколегії The Washington Post окреслено основні виклики перед китайською економікою:
🔸Борги місцевих органів влади, які оцінюються в 1,99 трлн дол., проте експерти припускають, що реальна цифра може бути набагато вища. 🔸Проблеми з дефіцитом: офіційний дефіцит становить 4% ВВП, але за зовнішніми оцінками він може сягати 13%. 🔸Старіння населення: зменшення кількості робочої сили та зростання витрат напружують економіку.
Автори статті зауважили, що економіка Китаю, швидше за все, сповільнюється або навіть впадає в дефляцію.
On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. Following this, Sebi, in an order passed in January 2022, established that the administrators of a Telegram channel having a large subscriber base enticed the subscribers to act upon recommendations that were circulated by those administrators on the channel, leading to significant price and volume impact in various scrips. "The inflation fire was already hot and now with war-driven inflation added to the mix, it will grow even hotter, setting off a scramble by the world’s central banks to pull back their stimulus earlier than expected," Chris Rupkey, chief economist at FWDBONDS, wrote in an email. "A spike in inflation rates has preceded economic recessions historically and this time prices have soared to levels that once again pose a threat to growth." This ability to mix the public and the private, as well as the ability to use bots to engage with users has proved to be problematic. In early 2021, a database selling phone numbers pulled from Facebook was selling numbers for $20 per lookup. Similarly, security researchers found a network of deepfake bots on the platform that were generating images of people submitted by users to create non-consensual imagery, some of which involved children. I want a secure messaging app, should I use Telegram?
from de
