group-telegram.com/booksanuta/3531
Last Update:
видавництво: Локальна історія, 8/10
Щемливо, болісно та важливо.
Я плакала. Напевне, вперше так навзрид. Звісно, я розумію, що це скоріше через досі гниючі рани щодо війни та спогади про самий початок. Але декілька сторінок книги все ж постраждало.
Максим Беспалов, подорожуючи Америкою, наштовхнувся на два надгробки з українськими іменами і, зацікавившись життям померлих, що вирувало понад сто років тому, і планував після пошуків створити художній роман. Та все склалося по-іншому. Робота над книгою розтягнулася на десять років, а художній роман трансформувався в певні щоденники досліджень минулого, які надто болісно перегукнулись із сьогоденням.
Історія Марії та Єви Ориняк починається ще в нульових минулого століття і, наче павутиння, розширює родинні зв’язки. Автор зробив мені милість, коли дозволив разом із ним крок за кроком досліджувати сім’ю Ориняків. Я встигала переосмислити знайдену інформацію перед новою, порефлексувати про те, що робила в той чи інший період, знову вернутися в часи перших карантинів та початку війни. Здається, що тут такого? Звичайне дослідження звичайної сім’ї емігрантів із Галичини, котрих було багато. Але в сукупності із власним досвідом та сьогоденням, яке неймовірно болісно перегукується із минулим, – це просто емоційна бомба, яка не залишила мене байдужою.
Взагалі, читаючи розділи про той самий карантин, я неочікувано для себе похопила, наскільки не так його пам’ятаю. Наше сприйняття викривлює і залишає тільки позитивні моменти, але і в цьому і біда. Не дивно, що історія циклічна, раз ми забуваємо справжній жах епох.
Ще мене змусила зависнути думка, що для нас історія Ориняків – це просто відголосок минулого, і в порівнянні з глобальною історією – це ніщо. Ми пам’ятаємо лише сухі факти про початок ХХ століття: іспанку, еміграцію та війну. І через сто років інша Анюта так само буде сприймати наше сьогодення: коронавірус, еміграція та війна. В глобальній площині важливі мені речі – не є важливими і про них навряд чи хтось пам’ятатиме. Це водночас лякає і знімає певний страх із плеч.
Я щиро думала, що це буде звичайна розповідь-дослідження про забуту сім’ю, але історія виявилася куди глибшою і куди торкаючою (за це, до речі, бал і зняла, бо Ориняків все ж не вистачило). Та це чудова робота, яка варта уваги кожного.
Раджу!
#дегустація
