Telegram Group Search
Артбук Сергія Майдукова «Заграва» отримав срібло на European Design Awards 2025.

Конкурс European Design Awards (ED-Awards) — одна з головних щорічних європейських подій у галузі комунікаційного дизайну.

В артбуці задокументовані досвіди з початку лютого 2022 року, коли йшлося про велике вторгнення росії в Україну, — і до масованих обстрілів у травні 2023 року.

#дизайн #ist_publishing #здобутки_2025

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
У книгарні «Сенс» відбудеться презентація збірника «Київ в українській літературі» від видавництва «Прометей».

Під час події обговорюватимуть те, в чому секрет українського урбанізму, як дух традицій може співіснувати з авангардистськими витівками, які страви полюбляють персонажі-кияни і для чого містифікації в міських пейзажах.

Модеруватиме презентацію літературна критикиня Богдана Романцова.

#анонси #Київ

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Раїса Троянкер – авторка єврейського походження родом із Умані, яка була зіркою богемних кіл Харкова, а з початком репресій змушена була переїхати спершу в Ленінград, а тоді у Мурманськ.

Її творчість пройшла чимало етапів і була сповнена експериментів та бунту – так само, як і життя авторки. Тривалий час Троянкер була в Україні забута. А тепер її тексти почали повертатися в літературний дискурс, зокрема і завдяки дискутивному образу з фільму «Будинок «Слово». Нескінчений роман», який вийшов у 2024 році.

➡️ У матеріалі для Читомо Олег Коцарев розповідає, про який саме бунт ішлося Раїсі Троянкер, де лежали межі припустимого еротизму сто років тому і які творчі експерименти обірвалися з початком терору.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
На Львівщині у селі Нагуєвичі дерево, відоме як дуб Івана Франка, впало на екскурсійний автобус.

Дуб, що впав, згадують як одне з улюблених місць Івана Франка. За спогадами, під його кроною він написав автобіографічне оповідання «Олівець». У 1984 році дерево визнали памʼяткою історії місцевого значення.

З пасажирів автобуса ніхто не постраждав.

#Львівщина #Іван_Франко

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Україна взяла участь в Чорноморському міжнародному літературному фестивалі.

До української делегації увійшли письменники Тамара Горіха Зерня, Галина Матвєєва та Павло Матюша, перекладачки Ольга Сорока й Райна Камберова, літературні агентки Наталія Мірошник (Vivat) та Вікторія Матюша (OVO), а також представниці Українського інституту книги — Олена Одинока та Тетяна Петренко.

«Під час дискусій на фестивалі прозвучало багато спостережень, які об’єднують досвід країн-сусідів з Україною», — зазначила Тетяна Петренко. Розповідаємо в новині, які саме тенденції допоміг помітити фестиваль.

#Болгарія #УІК

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як говорити із наймолодшими на такі теми, як фінансова грамотність, війна та звикання до нового дому? А як зрозуміти їхні емоції, коли йдеться про перший молочний зуб, який щойно випав?

У добірці для Читомо Віталіна Макарик розповідає про нові книжки-картинки, які полегшать розмову про складне та болісне, а також розважать – як дітей, так і їхніх батьків.

Ця стаття є частиною спецпроєкту «Вітрина новинок 2025», створеного за підтримки Фундації ЗМІН у партнерстві з Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал».

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов пояснив ціноутворення на підручники

У розслідуванні медіа «Наші гроші» з'ясували, що Інститут модернізації змісту освіти МОН замовив друк підручників для 8 класу на суму понад 1,06 млрд грн, з яких «Ранок» отримав близько 242 млн грн. Найдорожчим у списку виявився інтегрований курс «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» — по 3 900 грн за кожну з двох частин, при цьому поліграфія коштувала 2 081 грн за примірник.

Як пояснив Віктор Круглов, у розрахунку поліграфічної складової видавництво допустило технічну помилку. Розповідаємо в новині, якою є правильна ціна на друк цього підручника.

#підручники #Ранок

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Половина українських учителів кажуть, що розпізнають дезінформацію на високому рівні, який кращий, ніж в інших громадян.

93% працівників освіти мають вищий за середній рівень медіаграмотності. 51% освітян сказали, що мають високу чутливість до дезінформації, маніпуляцій і замовних матеріалів — це на 20% більше за середній національний показник.

Про це свідчать дані дослідження «Детектор медіа» про цифрову грамотність і критичне мислення українських освітян.

#освіта_під_час_війни

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Друзі, днями у виданні «Район.культура» вийшло інтерв'ю з директором ГО «Читомо» — Олександром Мимруком

У ньому він розповідає про роботу над книжкою книжкою «Річка з назвою птаха», а ще про пейзажі невеликих, але рідних міст, які залишаються в пам’яті навіть тоді, коли звідти їдеш, поезію як фіксацію буття, скелетність мови та війну як каталізатор творчості.

Читайте інтерв'ю за посиланням.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
2025/06/12 00:03:13
Back to Top
HTML Embed Code: