Лисиця робе

Вчора в стрічці бачила пости про сценку побиття працівника тцк, яку поставили київські школярі. Чудові люди написали розумні та влучні слова. Але цільова авдиторія не побачить тих розумних слів. Більшість тої авдиторії не читає фейсбук, а дивиться тікток. Автори влучних слів з моєї стрічки геть зовсім не знімають тіктоків.

Але то ще не саме сумне. Саме сумне, що навіть якщо я упіймаю ту цільову за хвости, посаджу рядочком і артистично прочитаю їм ці хороші, правильні рядки, це не змінить хід їх думок. Бо вони НЕ ПОВІРЯТЬ.

В Україні тепер прийнято брехати. Люди звикли говорити різні речі в житті і в фейсбуці. Це зовсім не означає, що люди говорять правду тільки в себе «на кухні». Ні, говорять голосно і без сорому, повсюди. Але не в соцмережах під своїх імʼям.

Ці люди ненавидять ворогів і щиро хочуть перемоги. Іноді навіть донатять. Вони вдягають вишиванку і в ній купляють довідку про непридатність. Вони щиро впевнені, що це окей. Як влучно вчора написала пані Трощинська, ухилятись це нова інклюзія. Всі все розуміють, правда ж? Не треба портити людям настрій, поводитись неадекватно і бути конфліктним, так? Скільки разів ви змовчали в такій розмові?

А от з висновками більшості друзів я не згодна. Я вважаю все могло бути значно гірше. Таке ставлення суспільства до війни - очікуваний результат на третій рік. Так, люди не хочуть ні на йоту погіршувати своє життя заради інших і навіть заради свого власного блага. Вони також не чистять зуби і не ходять до лікарів. Багато людей живуть, як діти. Так, якщо вкласти в пропаганду мільйони доларів, як робить наш ворог, то якийсь результат обовʼязково буде. Але я думаю, наша велика перемога, що це досі неприйнятно писати в фейсбуці і говорити зі сцени. Це вже результат.

Спробуймо його втримати до 2026-го.

www.group-telegram.com/de/fox_ddd.com/426

114 viewsFeb 19 at 10:23

Вчора в стрічці бачила пости про сценку побиття працівника тцк, яку поставили київські школярі. Чудові люди написали розумні та влучні слова. Але цільова авдиторія не побачить тих розумних слів. Більшість тої авдиторії не читає фейсбук, а дивиться тікток. Автори влучних слів з моєї стрічки геть зовсім не знімають тіктоків.

Але то ще не саме сумне. Саме сумне, що навіть якщо я упіймаю ту цільову за хвости, посаджу рядочком і артистично прочитаю їм ці хороші, правильні рядки, це не змінить хід їх думок. Бо вони НЕ ПОВІРЯТЬ.

В Україні тепер прийнято брехати. Люди звикли говорити різні речі в житті і в фейсбуці. Це зовсім не означає, що люди говорять правду тільки в себе «на кухні». Ні, говорять голосно і без сорому, повсюди. Але не в соцмережах під своїх імʼям.

Ці люди ненавидять ворогів і щиро хочуть перемоги. Іноді навіть донатять. Вони вдягають вишиванку і в ній купляють довідку про непридатність. Вони щиро впевнені, що це окей. Як влучно вчора написала пані Трощинська, ухилятись це нова інклюзія. Всі все розуміють, правда ж? Не треба портити людям настрій, поводитись неадекватно і бути конфліктним, так? Скільки разів ви змовчали в такій розмові?

А от з висновками більшості друзів я не згодна. Я вважаю все могло бути значно гірше. Таке ставлення суспільства до війни - очікуваний результат на третій рік. Так, люди не хочуть ні на йоту погіршувати своє життя заради інших і навіть заради свого власного блага. Вони також не чистять зуби і не ходять до лікарів. Багато людей живуть, як діти. Так, якщо вкласти в пропаганду мільйони доларів, як робить наш ворог, то якийсь результат обовʼязково буде. Але я думаю, наша велика перемога, що це досі неприйнятно писати в фейсбуці і говорити зі сцени. Це вже результат.

Спробуймо його втримати до 2026-го.

BY Лисиця робе