Минулої зими соцмережі облетіло відео з індійським йоґіном, який медитує серед снігів у Гімалайських горах. Багато хто сприйняв це відео за фейк, однак журналісти Times of India розшукали цього йоґіна і з'ясували, що це правда.
Чоловіка звати Магайоґі Сатьєндра Натг, також відомий як Ішпутра. Він є послідовником традиції гімалайської йоґи Сіддха, яка бере свій початок з давніх часів і передбачає суворі тренування, аскези та дисципліну.
Останні 22 роки Ішпутра практикує йоґу в ашрамі Каулантак Піт. І на знятому відео він практикував особливі форми медитації в складних погодних умовах. Ролик був знятий його учнем Рахулом, який часто супроводжує свого вчителя і документує його практики.
Рахул розповів, що Сатьєндра Натг перебував у глибокому медитативному стані при температурі -35°C і не відчував жодного дискомфорту чи холоду. Він також сказав, що йоґін має здатність контролювати температуру свого тіла та обмін речовин за допомогою своїх йоґічних здібностей.
Минулої зими соцмережі облетіло відео з індійським йоґіном, який медитує серед снігів у Гімалайських горах. Багато хто сприйняв це відео за фейк, однак журналісти Times of India розшукали цього йоґіна і з'ясували, що це правда.
Чоловіка звати Магайоґі Сатьєндра Натг, також відомий як Ішпутра. Він є послідовником традиції гімалайської йоґи Сіддха, яка бере свій початок з давніх часів і передбачає суворі тренування, аскези та дисципліну.
Останні 22 роки Ішпутра практикує йоґу в ашрамі Каулантак Піт. І на знятому відео він практикував особливі форми медитації в складних погодних умовах. Ролик був знятий його учнем Рахулом, який часто супроводжує свого вчителя і документує його практики.
Рахул розповів, що Сатьєндра Натг перебував у глибокому медитативному стані при температурі -35°C і не відчував жодного дискомфорту чи холоду. Він також сказав, що йоґін має здатність контролювати температуру свого тіла та обмін речовин за допомогою своїх йоґічних здібностей.
BY Lost in India 🇺🇦
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised.
from de
