Новий – старий спікер Конгресу США
Республіканця Майка Джонсона переобрано на посаду спікера Палати Представників (нижня палата Конгресу США). Він отримав необхідні 218 із 434 голосів.
Це було друге голосування. Два однопартійці Джонсона, які раніше проголосували за альтернативного кандидата, були вимушені змінити свою позицію. Справа в тому, що 6 січня Конгрес має офіційно підтвердити перемогу Трампа на президентських виборах. Але цей процес міг затриматись, якщо спікер не був би обраний до цього дня. Варто зазначити, що Конгрес ніколи раніше не намагався сертифікувати президентські вибори без речника Палати представників.
Сам Джонсон дотримується консервативних поглядів та вважається прихильником Трампа.
Він має низьку репутацію серед проукраїнськи налаштованих однопартійців. У рейтингу конгресменів, опублікованому консервативною групою Republicans for Ukraine, Джонсон отримав найнижчу оцінку. Він голосував проти більшості законопроектів щодо підтримки України, а також робив антиукраїнські заяви.
Спікер Палати представників – це посада у Конгресі, зазначена у Конституції США. Після віце-президента він є наступним у черзі на пост президента. Спікер, його заступники та голови комітетів визначають, які законопроекти розглядатимуть і голосуватимуть. Вони встановлюють порядок денний та визначають правила, що регулюють дебати.
@nationalinterests
Республіканця Майка Джонсона переобрано на посаду спікера Палати Представників (нижня палата Конгресу США). Він отримав необхідні 218 із 434 голосів.
Це було друге голосування. Два однопартійці Джонсона, які раніше проголосували за альтернативного кандидата, були вимушені змінити свою позицію. Справа в тому, що 6 січня Конгрес має офіційно підтвердити перемогу Трампа на президентських виборах. Але цей процес міг затриматись, якщо спікер не був би обраний до цього дня. Варто зазначити, що Конгрес ніколи раніше не намагався сертифікувати президентські вибори без речника Палати представників.
Сам Джонсон дотримується консервативних поглядів та вважається прихильником Трампа.
Він має низьку репутацію серед проукраїнськи налаштованих однопартійців. У рейтингу конгресменів, опублікованому консервативною групою Republicans for Ukraine, Джонсон отримав найнижчу оцінку. Він голосував проти більшості законопроектів щодо підтримки України, а також робив антиукраїнські заяви.
Спікер Палати представників – це посада у Конгресі, зазначена у Конституції США. Після віце-президента він є наступним у черзі на пост президента. Спікер, його заступники та голови комітетів визначають, які законопроекти розглядатимуть і голосуватимуть. Вони встановлюють порядок денний та визначають правила, що регулюють дебати.
@nationalinterests
Путін може незабаром завершити військовий конфлікт (частина 1/2)
Цікаве з однойменної статті Bild:
🔸за інформацією BILD, згідно одному зі сценаріїв, які розглядаються в уряді Німеччини, кремль може спробувати закінчити війну до кінця 2025 року і вже посилає сигнали внутрішній громадськості та міжнародній спільноті;
🔸однією з причин такої оцінки є погіршення економічної ситуації в росії. Відсоткові ставки і ціни на продукти харчування сильно зростають, роблячи життя мільйонів росіян дорожчим. Тільки за останні п'ять місяців рубль втратив понад 20% своєї вартості по відношенню до євро;
🔸навіть тризмінна робота оборонної промисловості вже не в змозі приховати кризу в інших галузях. Якщо у 2024 році економічне зростання становило трохи менше ніж 4%, то в 2025 році очікується зростання не більше ніж 1%.
🔸за даними BILD, у російській діловій газеті «коммерсантъ» за грудень 2024 року було опубліковано матеріал, у якому керівник відділу політики повідомляє про події зсередини кремля: адміністрація президента Росії вже працює над післявоєнною виборчою кампанією для парламентських виборів 2026 року;
🔸«в адміністрації президента рф виходять із того, що кінець військової спецоперації настане, і до цього потрібно бути готовими», - цитує інформатора «коммерсантъ»;
🔸мета партії путіна така: «майбутні результати військової спецоперації повинні сприйматися в суспільстві як перемога». Робота над «образом перемоги» вже йде повним ходом;
🔸за інформацією BILD, німецька сторона вважає можливим, що внутрішня інформація з кремля не буде опублікована без її згоди. Газета «коммерсантъ» не є опозиційним виданням і щодня виходить у росії;
🔸публикация внутрішньої інформації кремля без дозволу згори може призвести до руйнівних наслідків для газети. Тому припускають, що інформація могла бути навмисно злита у видання з центру влади в москві.
@nationalinterests
Цікаве з однойменної статті Bild:
🔸за інформацією BILD, згідно одному зі сценаріїв, які розглядаються в уряді Німеччини, кремль може спробувати закінчити війну до кінця 2025 року і вже посилає сигнали внутрішній громадськості та міжнародній спільноті;
🔸однією з причин такої оцінки є погіршення економічної ситуації в росії. Відсоткові ставки і ціни на продукти харчування сильно зростають, роблячи життя мільйонів росіян дорожчим. Тільки за останні п'ять місяців рубль втратив понад 20% своєї вартості по відношенню до євро;
🔸навіть тризмінна робота оборонної промисловості вже не в змозі приховати кризу в інших галузях. Якщо у 2024 році економічне зростання становило трохи менше ніж 4%, то в 2025 році очікується зростання не більше ніж 1%.
🔸за даними BILD, у російській діловій газеті «коммерсантъ» за грудень 2024 року було опубліковано матеріал, у якому керівник відділу політики повідомляє про події зсередини кремля: адміністрація президента Росії вже працює над післявоєнною виборчою кампанією для парламентських виборів 2026 року;
🔸«в адміністрації президента рф виходять із того, що кінець військової спецоперації настане, і до цього потрібно бути готовими», - цитує інформатора «коммерсантъ»;
🔸мета партії путіна така: «майбутні результати військової спецоперації повинні сприйматися в суспільстві як перемога». Робота над «образом перемоги» вже йде повним ходом;
🔸за інформацією BILD, німецька сторона вважає можливим, що внутрішня інформація з кремля не буде опублікована без її згоди. Газета «коммерсантъ» не є опозиційним виданням і щодня виходить у росії;
🔸публикация внутрішньої інформації кремля без дозволу згори може призвести до руйнівних наслідків для газети. Тому припускають, що інформація могла бути навмисно злита у видання з центру влади в москві.
@nationalinterests
Дешева сировина–ще один аспект чому російсько-українська війна приносить вигоду Китаю
На тлі війни в Україні та наростаючій технологічній конкуренції США та Китаю економічні відносини москви та Пекіна стають все більш взаємозалежними. Щоправда, вони асиметричні: Китай витягує з них значно більше зиску. Тісніша інтеграція рф у китайські виробничі ланцюжки в металургії - це ще один симптом зростаючої китаїзації більшості галузей російської промисловості – від виробництва побутової техніки до видобутку металів.
Китайська статистика свідчить, що позиції росії у постачанні алюмінію, міді, нікелю та літію суттєво зросли. Країна увійшла до трійки найбільших постачальників міді в КНР: російська частка зросла з 1,8% у 2022 році до 10,4% у 2023-му.
Вражаюче зростання продемонстрував і алюміній. 2023 року на росію припадало вже 26% китайського імпорту алюмінію, хоча ще 2021-го її частка становила лише 12%.
Що ж до нікелю, 90% якого надходить до Китаю з-за кордону, в 2023 році Пекін закуповував у росії лише 3% від обсягів, що ввозяться. Але й тут є суттєве зростання: у 2021 році цей показник становив лише 0,56%.
Зросла роль Китаю і в російському видобутку літію, ключового компонента для акумуляторів для електромобілів. росія має значні запаси літію (близько 1 млн тонн, що порівняно зі США), але активне обговорення перспектив освоєння цієї «нової нафти» почалося лише на тлі вторгнення в Україну. Якщо врахувати, що на Китай припадає 72% світових потужностей з переробки літію, а російський експорт підпадає під нові санкції та обмеження, то неважко припустити, що літій постачатиметься в основному на китайський ринок.
Таким чином, імпорт російських металів за зниженими цінами додає Китаю міцності в тарифній війні зі США — наприклад, дешева сировина дає змогу частково компенсувати нещодавно введені Вашингтоном 100-відсоткові мита на китайські електромобілі і 25-відсоткові збори з акумуляторів, що виробляються в Китаї. Адже в загальному обсязі металів в акумуляторах електромобілів на алюміній, нікель та мідь припадає 18,9%, 15,7% та 10,8% відповідно.
Сунь-Дзи у своєму трактаті «Мистецтво війни», зазначав: «Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації, – це я називаю стратегічною перевагою». Поки путінська економіка через війну гальмує все швидше, китайська здобуває стратегічні переваги для протистояння з американською.
@nationalinterests
На тлі війни в Україні та наростаючій технологічній конкуренції США та Китаю економічні відносини москви та Пекіна стають все більш взаємозалежними. Щоправда, вони асиметричні: Китай витягує з них значно більше зиску. Тісніша інтеграція рф у китайські виробничі ланцюжки в металургії - це ще один симптом зростаючої китаїзації більшості галузей російської промисловості – від виробництва побутової техніки до видобутку металів.
Китайська статистика свідчить, що позиції росії у постачанні алюмінію, міді, нікелю та літію суттєво зросли. Країна увійшла до трійки найбільших постачальників міді в КНР: російська частка зросла з 1,8% у 2022 році до 10,4% у 2023-му.
Вражаюче зростання продемонстрував і алюміній. 2023 року на росію припадало вже 26% китайського імпорту алюмінію, хоча ще 2021-го її частка становила лише 12%.
Що ж до нікелю, 90% якого надходить до Китаю з-за кордону, в 2023 році Пекін закуповував у росії лише 3% від обсягів, що ввозяться. Але й тут є суттєве зростання: у 2021 році цей показник становив лише 0,56%.
Зросла роль Китаю і в російському видобутку літію, ключового компонента для акумуляторів для електромобілів. росія має значні запаси літію (близько 1 млн тонн, що порівняно зі США), але активне обговорення перспектив освоєння цієї «нової нафти» почалося лише на тлі вторгнення в Україну. Якщо врахувати, що на Китай припадає 72% світових потужностей з переробки літію, а російський експорт підпадає під нові санкції та обмеження, то неважко припустити, що літій постачатиметься в основному на китайський ринок.
Таким чином, імпорт російських металів за зниженими цінами додає Китаю міцності в тарифній війні зі США — наприклад, дешева сировина дає змогу частково компенсувати нещодавно введені Вашингтоном 100-відсоткові мита на китайські електромобілі і 25-відсоткові збори з акумуляторів, що виробляються в Китаї. Адже в загальному обсязі металів в акумуляторах електромобілів на алюміній, нікель та мідь припадає 18,9%, 15,7% та 10,8% відповідно.
Сунь-Дзи у своєму трактаті «Мистецтво війни», зазначав: «Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації, – це я називаю стратегічною перевагою». Поки путінська економіка через війну гальмує все швидше, китайська здобуває стратегічні переваги для протистояння з американською.
@nationalinterests
Вітаємо з Днем народження начальника ГУР МО, генерал-лейтенанта та героя України Кирила Буданова!
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ. Після закінчення якого у 2007-2020 роках служив у підрозділах спеціального призначення ГУР МО. У 2020 році призначений заступником директора департаменту СЗР.
5 серпня 2020 року указом Президента України призначений начальником ГУР МО. З травня 2022 року очолює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. З липня 2022 очолює комітет з питань розвідки при Президентові України.
На російсько-українській війні Кирило Буданов з 2014 року, зазнав трьох поранень, пережив понад 10 замахів на своє життя. У 2018-2020 роках у складі ГУР МО виконував секретні завдання. У 2016 році брав участь у спецоперації операції «Рейд у Крим», за результатами якої українські бійці знищили елітну російську спецгрупу «вимпел» разом із їхнім командиром, героєм першої та другої чеченських воєн.
21 листопада 2021 року Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times» детально описав заплановану на кінець січня - початок лютого 2022 року масштабну військову операцію рф проти України. Після публікації інтерв'ю керівництво України на жаль відхрестилося від публічного попередження ГУР МО про можливу повномасштабну війну з росією.
У лютому 2022 року спецпідрозділи ГУР МО під командуванням Кирила Буданова зривали операцію з масштабної висадки підрозділу вдв та спн для стрімкого входження в місто Київ, Гостомельського аеропорту (Бої за Гостомельський аеропорт).
У березні 2022 року Буданов спланував Повітряну операцію на Азовсталь. У межах операції впродовж березня - травня відбулося 7 вертольотних рейсів, які здійснювали українські ВПС та бійці ГУР МО. Метою операції були забезпечення повітряного моста для постачання боєприпасів, медикаментів, засобів зв'язку, нових сил та евакуація важкопоранених.
У 2022 році під командуванням Кирила Буданова також відбувались бої за участі спецназу ГУР МО із визволення Бучі, Ірпіня, Капітанівки, Дмитрівки та оборона Сєвєродонецька.
Спланував спецоперацію зі звільнення «Вишок Бойка» (серпень 2023 року) та брав участь у плануванні деокупації острова Зміїний (червень - липень 2022 року). Обидві локації мали стратегічне значення для відновлення Україною судноплавного коридора в Чорному морі.
У серпні та жовтні 2023 року під командуванням Буданова підрозділи ГУР МОУ провели перші в умовах повномасштабної війни рейди на територію окупованого Криму. Безпілотники воєнної розвідки України атакували Сенатський палац на території Кремля, аеродроми, морські порти, склади озброєння, системи ППО та ПРО, літак дальньої аеророзвідки А-50 на території Білорусі та інші бойові літаки ворога, нафтопереробну інфраструктуру.
Реалізовуючи концепцію Кирила Буданова про демілітаризацію Чорного моря та виведення Чорноморського флоту вмф росії з АР Крим, для ГУР МО були розроблені багатоцільові надводні безпілотні човни Magura V5. Упродовж 2023-2024 років підрозділ ГУР МОУ Group-13 здійснили за допомогою цих дронів серію успішних уражень по човнах чорноморського флоту рф, а також вперше у світовій історії збили три гвинтокрили вс рф.
Як керівник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Кирило Буданов займається організацією та координуванням усіх обмінів військовополоненими з 24 лютого 2022 року.
8 лютого 2024 року Кирилу Буданову присвоєне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Він є повним кавалером Ордену «За мужність» I, II, III ст., нагороджений Хрестом бойових заслуг, Орденом святого великомученика Юрія Переможця, Орденом Архистратига Михаїла II ступеня та низкою інших державних і міжнародних нагород.
@nationalinterests
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ. Після закінчення якого у 2007-2020 роках служив у підрозділах спеціального призначення ГУР МО. У 2020 році призначений заступником директора департаменту СЗР.
5 серпня 2020 року указом Президента України призначений начальником ГУР МО. З травня 2022 року очолює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. З липня 2022 очолює комітет з питань розвідки при Президентові України.
На російсько-українській війні Кирило Буданов з 2014 року, зазнав трьох поранень, пережив понад 10 замахів на своє життя. У 2018-2020 роках у складі ГУР МО виконував секретні завдання. У 2016 році брав участь у спецоперації операції «Рейд у Крим», за результатами якої українські бійці знищили елітну російську спецгрупу «вимпел» разом із їхнім командиром, героєм першої та другої чеченських воєн.
21 листопада 2021 року Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times» детально описав заплановану на кінець січня - початок лютого 2022 року масштабну військову операцію рф проти України. Після публікації інтерв'ю керівництво України на жаль відхрестилося від публічного попередження ГУР МО про можливу повномасштабну війну з росією.
У лютому 2022 року спецпідрозділи ГУР МО під командуванням Кирила Буданова зривали операцію з масштабної висадки підрозділу вдв та спн для стрімкого входження в місто Київ, Гостомельського аеропорту (Бої за Гостомельський аеропорт).
У березні 2022 року Буданов спланував Повітряну операцію на Азовсталь. У межах операції впродовж березня - травня відбулося 7 вертольотних рейсів, які здійснювали українські ВПС та бійці ГУР МО. Метою операції були забезпечення повітряного моста для постачання боєприпасів, медикаментів, засобів зв'язку, нових сил та евакуація важкопоранених.
У 2022 році під командуванням Кирила Буданова також відбувались бої за участі спецназу ГУР МО із визволення Бучі, Ірпіня, Капітанівки, Дмитрівки та оборона Сєвєродонецька.
Спланував спецоперацію зі звільнення «Вишок Бойка» (серпень 2023 року) та брав участь у плануванні деокупації острова Зміїний (червень - липень 2022 року). Обидві локації мали стратегічне значення для відновлення Україною судноплавного коридора в Чорному морі.
У серпні та жовтні 2023 року під командуванням Буданова підрозділи ГУР МОУ провели перші в умовах повномасштабної війни рейди на територію окупованого Криму. Безпілотники воєнної розвідки України атакували Сенатський палац на території Кремля, аеродроми, морські порти, склади озброєння, системи ППО та ПРО, літак дальньої аеророзвідки А-50 на території Білорусі та інші бойові літаки ворога, нафтопереробну інфраструктуру.
Реалізовуючи концепцію Кирила Буданова про демілітаризацію Чорного моря та виведення Чорноморського флоту вмф росії з АР Крим, для ГУР МО були розроблені багатоцільові надводні безпілотні човни Magura V5. Упродовж 2023-2024 років підрозділ ГУР МОУ Group-13 здійснили за допомогою цих дронів серію успішних уражень по човнах чорноморського флоту рф, а також вперше у світовій історії збили три гвинтокрили вс рф.
Як керівник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Кирило Буданов займається організацією та координуванням усіх обмінів військовополоненими з 24 лютого 2022 року.
8 лютого 2024 року Кирилу Буданову присвоєне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Він є повним кавалером Ордену «За мужність» I, II, III ст., нагороджений Хрестом бойових заслуг, Орденом святого великомученика Юрія Переможця, Орденом Архистратига Михаїла II ступеня та низкою інших державних і міжнародних нагород.
@nationalinterests
Президент України Володимир Зеленський привітав Конгрес США з початком роботи 119-го скликання та Майка Джонсона з переобранням на посаду спікера
«Двопалатна та двопартійна підтримка з боку Конгресу США дала Україні змогу врятувати тисячі життів і не допустити захоплення багатьох міст російськими окупантами.
Разом з усіма друзями свободи в Конгресі ми показали, що мужність українського народу в поєднанні з американським лідерством може ефективно стримувати російську агресію. Для глобальної стабільності вкрай важливо, щоб Конгрес і далі залишався непохитним, а обидві партії, та всі конгресмени, які справді цінують свободу, об'єдналися для захисту людських і демократичних цінностей.
Майбутні рішення Палати представників можуть відіграти важливу роль у досягненні реального й тривалого миру.
Український народ глибоко вдячний Конгресу та американському народові, представником якого він є, за незмінну підтримку.
Бажаю спікеру Джонсону успіхів у його надзвичайно важливій роботі.
Нехай Господь допомагає вам у вашій службі».
@nationalinterests
«Двопалатна та двопартійна підтримка з боку Конгресу США дала Україні змогу врятувати тисячі життів і не допустити захоплення багатьох міст російськими окупантами.
Разом з усіма друзями свободи в Конгресі ми показали, що мужність українського народу в поєднанні з американським лідерством може ефективно стримувати російську агресію. Для глобальної стабільності вкрай важливо, щоб Конгрес і далі залишався непохитним, а обидві партії, та всі конгресмени, які справді цінують свободу, об'єдналися для захисту людських і демократичних цінностей.
Майбутні рішення Палати представників можуть відіграти важливу роль у досягненні реального й тривалого миру.
Український народ глибоко вдячний Конгресу та американському народові, представником якого він є, за незмінну підтримку.
Бажаю спікеру Джонсону успіхів у його надзвичайно важливій роботі.
Нехай Господь допомагає вам у вашій службі».
@nationalinterests
Чи зможе Польща стати «східним щитом» Європи? (частина 1/2)
Цікаве зі статті Le Monde «План Польщі стати «східним щитом» Європи»:
🔸уряд Дональда Туска вирішив створити «східний щит». Це масштабний проєкт зміцнення оборонної інфраструктури вздовж кордонів із Білоруссю та російським калінінградом, будівництво якого урочисто розпочали в листопаді 2024 року;
🔸«щит» ділиться на три зони: «Недоступна», де ворог не зможе пройти через природні бар'єри; «Важкодоступна», де він зможе пройти з великими труднощами; і «Обов'язкова», через яку він буде змушений пройти». Цю інфраструктуру розглядають як бар'єр, що захищає не тільки Польщу, а й усю Європу;
🔸протяжність споруд становитиме 700 кілометрів, а введення в експлуатацію заплановано на 2028 рік. Вартість проекту оцінюють у 10 млрд злотих (2,3 млрд євро);
🔸території вздовж кордону здебільшого вкриті густими лісами, болотами і сотнями озер, проте вразливі місця, такі як «Брестські ворота» - ділянка завширшки 80 км, що історично використовувалася для переміщення військ, - залишаються слабкою ланкою. Варшава розташована всього за 160 км від цієї зони;
🔸проєкт «східного щита» базується на трьох основних елементах. Перший - це важка інфраструктура: траншеї, бункери, протитанкові рови, а також мінні смуги;
🔸другий - легка інфраструктура: дорожні мережі між стратегічними точками, лікарні, склади та системи комунікації, що поширюються на 50 км углиб країни;
🔸третій - система «розумної оборони»: технології розпізнавання загроз, супутникового спостереження, засоби протидії дронам, спрямовані на запобігання гібридним загрозам;
🔸концепція «східного щита» багато в чому ґрунтується на досвіді військового конфлікту в Україні. Цей проект покликаний стати частиною «балтійської лінії оборони», ініційованої Естонією, Латвією та Литвою. Консультантами виступають США і Велика Британія;
🔸проект «східного щита» супроводжується безпрецедентною модернізацією збройних сил Польщі. У 2025 році військовий бюджет країни досягне рекордних 4,7% ВВП, що становить від 15% до 20% держбюджету - найвищий показник серед країн НАТО. У найближчі три роки Польща планує витратити близько 400 млрд злотих (93 млрд євро) на закупівлю військової техніки.
@nationalinterests
Цікаве зі статті Le Monde «План Польщі стати «східним щитом» Європи»:
🔸уряд Дональда Туска вирішив створити «східний щит». Це масштабний проєкт зміцнення оборонної інфраструктури вздовж кордонів із Білоруссю та російським калінінградом, будівництво якого урочисто розпочали в листопаді 2024 року;
🔸«щит» ділиться на три зони: «Недоступна», де ворог не зможе пройти через природні бар'єри; «Важкодоступна», де він зможе пройти з великими труднощами; і «Обов'язкова», через яку він буде змушений пройти». Цю інфраструктуру розглядають як бар'єр, що захищає не тільки Польщу, а й усю Європу;
🔸протяжність споруд становитиме 700 кілометрів, а введення в експлуатацію заплановано на 2028 рік. Вартість проекту оцінюють у 10 млрд злотих (2,3 млрд євро);
🔸території вздовж кордону здебільшого вкриті густими лісами, болотами і сотнями озер, проте вразливі місця, такі як «Брестські ворота» - ділянка завширшки 80 км, що історично використовувалася для переміщення військ, - залишаються слабкою ланкою. Варшава розташована всього за 160 км від цієї зони;
🔸проєкт «східного щита» базується на трьох основних елементах. Перший - це важка інфраструктура: траншеї, бункери, протитанкові рови, а також мінні смуги;
🔸другий - легка інфраструктура: дорожні мережі між стратегічними точками, лікарні, склади та системи комунікації, що поширюються на 50 км углиб країни;
🔸третій - система «розумної оборони»: технології розпізнавання загроз, супутникового спостереження, засоби протидії дронам, спрямовані на запобігання гібридним загрозам;
🔸концепція «східного щита» багато в чому ґрунтується на досвіді військового конфлікту в Україні. Цей проект покликаний стати частиною «балтійської лінії оборони», ініційованої Естонією, Латвією та Литвою. Консультантами виступають США і Велика Британія;
🔸проект «східного щита» супроводжується безпрецедентною модернізацією збройних сил Польщі. У 2025 році військовий бюджет країни досягне рекордних 4,7% ВВП, що становить від 15% до 20% держбюджету - найвищий показник серед країн НАТО. У найближчі три роки Польща планує витратити близько 400 млрд злотих (93 млрд євро) на закупівлю військової техніки.
@nationalinterests
Потреба в електроенергії у світі тільки зростатиме незважаючи на впровадження енергоощадливих технологій
Для Штучного інтелекту (ШІ) потрібні не тільки чіпи, а й величезна кількість електроенергії. До 2026 року сервери штучного інтелекту можуть споживати 6% всього вироблення електроенергії у США.
До цього ж Міжнародний валютний фонд попередив, що криптомайнери можуть споживати понад 3% світової електроенергії протягом наступних трьох років. Фінансовий регулятор зазначає, що на одну транзакцію з біткоїнами витрачається стільки ж світла, скільки пересічна людина в Гані чи Пакистані витратила б за три роки. Також за прогнозами до 2030 року у світі буде 160 млн електромобілів, які споживатимуть 30 % виробленої електроенергії.
У перегонах за майбутню енергетичну потужність попереду всієї планети Китай. Так, вироблення електроенергії в США досягло 4000 терават-годин на рік у 2005 році і з того часу не зростало. У Китаї в 2005 році було всього 2000 ТВт-год, а з того часу цей показник зріс до 8000 ТВт-год, що приблизно в 2 рази перевищує рівень США. Наразі Китай будує 28 атомних електростанцій, а також багато вугільних, сонячних та гідроелектростанцій.
Що стосується країни-агресора, то за даними Норвезького інституту міжнародних відносин, будівництво атомних реакторів, постачання ядерного палива та інші енергетичні послуги рф охоплюють 54 країни світу. Певна, але недостатня робота з протистояння ядерному впливу росії на енергоринки вже ведеться. Наприклад, у травні 2024 року у США заборонили імпорт російського збагаченого урану.
Крім того, комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен закликав європейські країни звільнитися від імпорту російського ядерного палива до 2027 року. Але у порівнянні з обмеженнями щодо російських вуглеводнів, цього явно замало і ще є над чим працювати.
@nationalinterests
Для Штучного інтелекту (ШІ) потрібні не тільки чіпи, а й величезна кількість електроенергії. До 2026 року сервери штучного інтелекту можуть споживати 6% всього вироблення електроенергії у США.
До цього ж Міжнародний валютний фонд попередив, що криптомайнери можуть споживати понад 3% світової електроенергії протягом наступних трьох років. Фінансовий регулятор зазначає, що на одну транзакцію з біткоїнами витрачається стільки ж світла, скільки пересічна людина в Гані чи Пакистані витратила б за три роки. Також за прогнозами до 2030 року у світі буде 160 млн електромобілів, які споживатимуть 30 % виробленої електроенергії.
У перегонах за майбутню енергетичну потужність попереду всієї планети Китай. Так, вироблення електроенергії в США досягло 4000 терават-годин на рік у 2005 році і з того часу не зростало. У Китаї в 2005 році було всього 2000 ТВт-год, а з того часу цей показник зріс до 8000 ТВт-год, що приблизно в 2 рази перевищує рівень США. Наразі Китай будує 28 атомних електростанцій, а також багато вугільних, сонячних та гідроелектростанцій.
Що стосується країни-агресора, то за даними Норвезького інституту міжнародних відносин, будівництво атомних реакторів, постачання ядерного палива та інші енергетичні послуги рф охоплюють 54 країни світу. Певна, але недостатня робота з протистояння ядерному впливу росії на енергоринки вже ведеться. Наприклад, у травні 2024 року у США заборонили імпорт російського збагаченого урану.
Крім того, комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен закликав європейські країни звільнитися від імпорту російського ядерного палива до 2027 року. Але у порівнянні з обмеженнями щодо російських вуглеводнів, цього явно замало і ще є над чим працювати.
@nationalinterests
Що спільного у собакоголових мавп та путінської еліти?
Дуже багато цікавого можна почерпнути з програм поведінки тварин, для цього існує наука-Етологія. Вчені-етологи вивчають поведінку тварин і знаходять багато спільно між їх поведінкою та людським життям. Біологічно найближчі до людини примати, тому этологи вивчають їхню поведінку найуважніше.
Виявляється, що у собакоголових мавп на верхівках
пірамід зграй знаходяться декілька старих самців-патріархів, тобто у них утворюється так звана геронтократія– влада старців. Повідомляється, що старим самцям спільно зручніше боротися проти молодих родичів, що рвуться до влади та переходящих із нею благ. Хіба ми не бачимо те саме у кремлівській верхівці? Вона теж прийшла до своєї геронтократії. Молодих та амбітних персонажів система відкидає та відправляє на заслання. Вікових змінюють на їхніх посадах такі ж ветерани путінської політики.
Як відомо, держдума дозволила Володимиру путіну продовжити повноваження голови Слідчого комітету після того, як виповниться більше 70 років. Чинному керівнику відомства олександру бастрикіну вже 71 рік і ще нещодавно досягнення цього віку було останнім дедлайном. Тепер жодні вікові обмеження не перешкода для роботи бастрикіна, який давно й добре знайомий Путіну.
Продовження терміну роботи Бастрикіну - логічне продовження путінської кадрової політики. Кремль може скільки завгодно проводити кадрові конкурси для молодих та перспективних, заявляючи, що їм відкриті будь-які дороги, але ці дороги закінчуються на регіональних чи другорядних федеральних постах.
Сам путін розмірковує про учасників СВО як «нову еліту», але насправді не збирається позбавлятися реальної еліти — людей, які старіли на службі разом із президентом. Для них послідовно скасовують нові обмеження. Ці люди вросли на свої посади — главі держави комфортно бачити знайомі постаті у знайомих кріслах. У свої 70+ путін усіма силами хоче зберегти звичний лад, тому усуває будь-які перешкоди для кадрового ультраконсерватизму. Історія вікових бар'єрів для чиновників та силовиків відображає історію старіння путіна та його оточення.
Зняття вікових обмежень почалося ще 2010 року — на той час частина найвищого російського керівництва почала досягати законодавчих дедлайнів. Поступово бар'єр піднімався, граничний вік роботи дійшов до 65 років, а роботи за угодою — до 70 років.
Але час минав, а начальники не молодшали. У 2019 році путін зняв вікові обмеження для ректорів найбільших вишів. 2021 року вікові чиновники та силовики знову вперлися в бар'єр — уже 70 років. У результаті путін дозволив особам на найвищих держпосадах працювати і після його досягнення.
Тоді ж путін вніс до держдуми законопроект, де просив дати йому можливість самому визначати, скільки можуть працювати найвищі армійські чини, і депутати таке право йому надали.
Природним продовженням цієї політики стало розширення вікових меж для чиновників нижчих рангів, адже вікові керівники є наріжним каменем герантократичної моделі правління путінської росії. Так само як і в природі у собакоголових мавп. Виходить, що з наукової точки зору москалів логічніше називати «собакоголовими мавпами» замість усталеного прізвиська–«свінособаки».
Це звісно жарт, а ось втрата влади партійною верхівкою Радянського Союзу перед його розпадом, через те, що члени Політбюро почали вмирати як мухи від старості, це вже історичний факт.
Добре, що у нас зовсім інша ситуація. Сьогодня свій день народження святкує керівник ГУРа, а йому ще не має й 40 років. Тож бажаємо генерал-лейтенанту не зупинятись ні в чому–ще більше перемог, ще більше вдалих операцій!
@nationalinterests
Дуже багато цікавого можна почерпнути з програм поведінки тварин, для цього існує наука-Етологія. Вчені-етологи вивчають поведінку тварин і знаходять багато спільно між їх поведінкою та людським життям. Біологічно найближчі до людини примати, тому этологи вивчають їхню поведінку найуважніше.
Виявляється, що у собакоголових мавп на верхівках
пірамід зграй знаходяться декілька старих самців-патріархів, тобто у них утворюється так звана геронтократія– влада старців. Повідомляється, що старим самцям спільно зручніше боротися проти молодих родичів, що рвуться до влади та переходящих із нею благ. Хіба ми не бачимо те саме у кремлівській верхівці? Вона теж прийшла до своєї геронтократії. Молодих та амбітних персонажів система відкидає та відправляє на заслання. Вікових змінюють на їхніх посадах такі ж ветерани путінської політики.
Як відомо, держдума дозволила Володимиру путіну продовжити повноваження голови Слідчого комітету після того, як виповниться більше 70 років. Чинному керівнику відомства олександру бастрикіну вже 71 рік і ще нещодавно досягнення цього віку було останнім дедлайном. Тепер жодні вікові обмеження не перешкода для роботи бастрикіна, який давно й добре знайомий Путіну.
Продовження терміну роботи Бастрикіну - логічне продовження путінської кадрової політики. Кремль може скільки завгодно проводити кадрові конкурси для молодих та перспективних, заявляючи, що їм відкриті будь-які дороги, але ці дороги закінчуються на регіональних чи другорядних федеральних постах.
Сам путін розмірковує про учасників СВО як «нову еліту», але насправді не збирається позбавлятися реальної еліти — людей, які старіли на службі разом із президентом. Для них послідовно скасовують нові обмеження. Ці люди вросли на свої посади — главі держави комфортно бачити знайомі постаті у знайомих кріслах. У свої 70+ путін усіма силами хоче зберегти звичний лад, тому усуває будь-які перешкоди для кадрового ультраконсерватизму. Історія вікових бар'єрів для чиновників та силовиків відображає історію старіння путіна та його оточення.
Зняття вікових обмежень почалося ще 2010 року — на той час частина найвищого російського керівництва почала досягати законодавчих дедлайнів. Поступово бар'єр піднімався, граничний вік роботи дійшов до 65 років, а роботи за угодою — до 70 років.
Але час минав, а начальники не молодшали. У 2019 році путін зняв вікові обмеження для ректорів найбільших вишів. 2021 року вікові чиновники та силовики знову вперлися в бар'єр — уже 70 років. У результаті путін дозволив особам на найвищих держпосадах працювати і після його досягнення.
Тоді ж путін вніс до держдуми законопроект, де просив дати йому можливість самому визначати, скільки можуть працювати найвищі армійські чини, і депутати таке право йому надали.
Природним продовженням цієї політики стало розширення вікових меж для чиновників нижчих рангів, адже вікові керівники є наріжним каменем герантократичної моделі правління путінської росії. Так само як і в природі у собакоголових мавп. Виходить, що з наукової точки зору москалів логічніше називати «собакоголовими мавпами» замість усталеного прізвиська–«свінособаки».
Це звісно жарт, а ось втрата влади партійною верхівкою Радянського Союзу перед його розпадом, через те, що члени Політбюро почали вмирати як мухи від старості, це вже історичний факт.
Добре, що у нас зовсім інша ситуація. Сьогодня свій день народження святкує керівник ГУРа, а йому ще не має й 40 років. Тож бажаємо генерал-лейтенанту не зупинятись ні в чому–ще більше перемог, ще більше вдалих операцій!
@nationalinterests
Путін може незабаром завершити військовий конфлікт (частина 2/2)
Цікаве з однойменної статті Bild:
🔸незвичайним у доповіді є і те, наскільки відкрито формулюються передвиборчі цілі оточення путіна. Згідно з документом, кремль встановив цільові показники як за явкою виборців, так і за рейтингом схвалення путінської партії «единая россия» на рівні 55%;
🔸планувальники виборів дуже стурбовані поверненням солдатів з фронту. Є побоювання, що після закінчення бойових дій військові не зможуть впоратися з цивільним життям і долучаться до протестних рухів або злочинності;
🔸оскільки більшість високооплачуваних солдатів після війни не отримуватимуть порівнянну зарплату, передбачаються програми державної підтримки;
🔸на думку німецького МЗС, триваючі бойові дії та повітряні атаки на Україну разом із агресивною риторикою російського керівництва переконливо показують, що путін наразі не зацікавлений всерйоз у мирних переговорах і сталому мирі. росія також не відступає від своїх максимальних вимог, таких як визнання анексії української території;
🔸на думку BILD, ця внутрішня оцінка не враховує, як російський уряд насправді хоче закінчити військовий конфлікт і які потенційно войовничі наміри може переслідувати режим путіна надалі;
🔸йдеться лише про можливий сценарій. Як завжди, сигнали, які посилає кремль, можуть означати і щось інше, протилежне або взагалі нічого;
🔸проте сигнали від росіян уважно відстежуються й аналізуються німецькою стороною;
🔸уряд Німеччини розглядає наступного президента США Дональда Трампа як вирішальний фактор у завершенні російсько-української війни.
@nationalinterests
Цікаве з однойменної статті Bild:
🔸незвичайним у доповіді є і те, наскільки відкрито формулюються передвиборчі цілі оточення путіна. Згідно з документом, кремль встановив цільові показники як за явкою виборців, так і за рейтингом схвалення путінської партії «единая россия» на рівні 55%;
🔸планувальники виборів дуже стурбовані поверненням солдатів з фронту. Є побоювання, що після закінчення бойових дій військові не зможуть впоратися з цивільним життям і долучаться до протестних рухів або злочинності;
🔸оскільки більшість високооплачуваних солдатів після війни не отримуватимуть порівнянну зарплату, передбачаються програми державної підтримки;
🔸на думку німецького МЗС, триваючі бойові дії та повітряні атаки на Україну разом із агресивною риторикою російського керівництва переконливо показують, що путін наразі не зацікавлений всерйоз у мирних переговорах і сталому мирі. росія також не відступає від своїх максимальних вимог, таких як визнання анексії української території;
🔸на думку BILD, ця внутрішня оцінка не враховує, як російський уряд насправді хоче закінчити військовий конфлікт і які потенційно войовничі наміри може переслідувати режим путіна надалі;
🔸йдеться лише про можливий сценарій. Як завжди, сигнали, які посилає кремль, можуть означати і щось інше, протилежне або взагалі нічого;
🔸проте сигнали від росіян уважно відстежуються й аналізуються німецькою стороною;
🔸уряд Німеччини розглядає наступного президента США Дональда Трампа як вирішальний фактор у завершенні російсько-української війни.
@nationalinterests
Чи зможе Польща стати «східним щитом» Європи? (частина 2/2)
Цікаве зі статті Le Monde «План Польщі стати «східним щитом» Європи»:
🔸чимало експертів сумніваються в реалістичності таких амбітних планів. У 2024 року бюджет було скорочено, і, за даними міноборони Польщі, Фонд підтримки збройних сил, призначений винятково для купівлі зброї, виконав лише 60% своїх цілей, знизивши загальний рівень витрат із 4,2% до 3,8% ВВП;
🔸модернізації ЗС Польщі неабияк заважає жорсткий конфлікт між правлячою партією «Громадянська платформа» на чолі з Дональдом Туском та партією PiS на чолі з Ярославом Качинським. Прикладом, у 2016 році PiS згорнула всі програми модернізації, ухвалені попередніми урядами Туска (2007-2014 рр.), і провела широкомасштабні чистки, внаслідок яких свої посади втратили близько 50 генералів;
🔸після 24 лютого 2022 року PiS різко збільшила поставки радянської техніки Україні та почала закупівлі озброєнь у безпрецедентних обсягах. У 2022 році Польща підписала контракт з Південною Кореєю на суму $15 млрд, що став найбільшим контрактом на закупівлю зброї в історії країн колишнього східного блоку;
🔸такий підхід викликав критику за надмірні витрати і невиправдані амбіції. Наприклад, передбачалося закупити 486 реактивних систем залпового вогню Himars - більше, ніж є в розпорядженні США;
🔸на думку низки експертів, PiS створювала ілюзію «красивої техніки» для демонстрації, але ігнорувала довгострокові витрати на обслуговування обладнання. У результаті уряду Туска доведеться вирішити, як підтримувати масштабні закупівлі, уникаючи при цьому марнотратства й утримуючи стійкість оборонної політики.
@nationalinterests
Цікаве зі статті Le Monde «План Польщі стати «східним щитом» Європи»:
🔸чимало експертів сумніваються в реалістичності таких амбітних планів. У 2024 року бюджет було скорочено, і, за даними міноборони Польщі, Фонд підтримки збройних сил, призначений винятково для купівлі зброї, виконав лише 60% своїх цілей, знизивши загальний рівень витрат із 4,2% до 3,8% ВВП;
🔸модернізації ЗС Польщі неабияк заважає жорсткий конфлікт між правлячою партією «Громадянська платформа» на чолі з Дональдом Туском та партією PiS на чолі з Ярославом Качинським. Прикладом, у 2016 році PiS згорнула всі програми модернізації, ухвалені попередніми урядами Туска (2007-2014 рр.), і провела широкомасштабні чистки, внаслідок яких свої посади втратили близько 50 генералів;
🔸після 24 лютого 2022 року PiS різко збільшила поставки радянської техніки Україні та почала закупівлі озброєнь у безпрецедентних обсягах. У 2022 році Польща підписала контракт з Південною Кореєю на суму $15 млрд, що став найбільшим контрактом на закупівлю зброї в історії країн колишнього східного блоку;
🔸такий підхід викликав критику за надмірні витрати і невиправдані амбіції. Наприклад, передбачалося закупити 486 реактивних систем залпового вогню Himars - більше, ніж є в розпорядженні США;
🔸на думку низки експертів, PiS створювала ілюзію «красивої техніки» для демонстрації, але ігнорувала довгострокові витрати на обслуговування обладнання. У результаті уряду Туска доведеться вирішити, як підтримувати масштабні закупівлі, уникаючи при цьому марнотратства й утримуючи стійкість оборонної політики.
@nationalinterests
На росії новий антирекорд – $40 тис за підписання військового контракту
На сайті уряду самарської області розміщено повідомлення: усім, хто підпише контракт із міноборони рф до 1 лютого 2024 року гарантована одноразова виплата 4 млн руб (близько $40 тис). Про це повідомляє російське опозиційне видання «Медуза».
Таким чином, на росії встановлений новий антирекорд одноразової виплати за утилізацію «расєян» на полях російсько-української війни. Так дорого «білети на концерти кобзона» на «рашке» ще «не продавали». Згідно інформації «Важные истории», в грудні 2024 року найвищу виплату за контрактом з міноборони рф пропонували в бєлгородській і нижегородській областях – 3 млн руб.
Повідомляється, що середня виплата по росії за контракт у минулому році становила близько 1,3 млн руб, за рік вона зросла у середньому більш ніж у 5 разів (!). Отже, як видно, бажаючих удобрювати українську землю на росії стало настільки мало, що виплати за контрактами досягли астрономічних значень.
путін продовжує утилізувати свій народ. Україні вигідна така математика: рф платить 4 млн за контракт, пару тижнів навчає новобранців, потім ми їх за тиждень-другий відправляємо «до кобзона». Бюджет росії чималий, але не все ж «резиновий», економіка починає йти «під укіс». Єдиний вихід – зупинити віну, інакше – «русский бунт, бесмысленный и беспощадный».
@nationalinterests
На сайті уряду самарської області розміщено повідомлення: усім, хто підпише контракт із міноборони рф до 1 лютого 2024 року гарантована одноразова виплата 4 млн руб (близько $40 тис). Про це повідомляє російське опозиційне видання «Медуза».
Таким чином, на росії встановлений новий антирекорд одноразової виплати за утилізацію «расєян» на полях російсько-української війни. Так дорого «білети на концерти кобзона» на «рашке» ще «не продавали». Згідно інформації «Важные истории», в грудні 2024 року найвищу виплату за контрактом з міноборони рф пропонували в бєлгородській і нижегородській областях – 3 млн руб.
Повідомляється, що середня виплата по росії за контракт у минулому році становила близько 1,3 млн руб, за рік вона зросла у середньому більш ніж у 5 разів (!). Отже, як видно, бажаючих удобрювати українську землю на росії стало настільки мало, що виплати за контрактами досягли астрономічних значень.
путін продовжує утилізувати свій народ. Україні вигідна така математика: рф платить 4 млн за контракт, пару тижнів навчає новобранців, потім ми їх за тиждень-другий відправляємо «до кобзона». Бюджет росії чималий, але не все ж «резиновий», економіка починає йти «під укіс». Єдиний вихід – зупинити віну, інакше – «русский бунт, бесмысленный и беспощадный».
@nationalinterests
Німеччина збільшила «уранову залежність» від росії
Як повідомляє Spiegel Online, Німеччина у 2024 році імпортувала на 70% більше урану з росії, ніж у 2023-му.
Згідно з даними Міністерства у справах навколишнього середовища, енергетики та захисту клімату Нижньої Саксонії, торік Німеччина закупила в рф щонайменше 68,6 тонни урану. Постачальниками виступили дві дочірні компанії «росатому».
Уран доставили на завод компанії Advanced Nuclear Fuels (ANF) з випуску тепловиділяючих збірок у Лінгені. Ця фірма є «дочкою» французького виробника обладнання для АЕС Framatome. Сама Німеччина відмовилася від атомної енергії.
ANF хоче ввести в експлуатацію нову виробничу лінію для виготовлення тепловиділяючих елементів для реакторів ВВЕР. Такі реактори використовуються в п'яти країнах ЄС. Нові паливні збірки планують випускати за ліцензією російської компанії «твел» - ще однієї «дочки» «росатому».
Наприкінці листопада 2024 року Framatome визнала необхідність імпортувати з рф не тільки уран, а й інші необхідні для випуску паливних збірок компоненти. Влада Німеччини поки не схвалила запуск лінії і розглядає співпрацю компаній як таку, що може загрожувати безпеці ФРН.
Попри численні заклики запровадити санкції проти російського урану, ЄС досі не ввів обмеження проти «мирного атому». Система «росатому», як і система «газпромбанку» є ще одним вразливим місцем режиму путіна. Застосування санкцій проти російської атомної промисловості може стати дієвим примусом для кремля закінчити війну в Україні.
@nationalinterests
Як повідомляє Spiegel Online, Німеччина у 2024 році імпортувала на 70% більше урану з росії, ніж у 2023-му.
Згідно з даними Міністерства у справах навколишнього середовища, енергетики та захисту клімату Нижньої Саксонії, торік Німеччина закупила в рф щонайменше 68,6 тонни урану. Постачальниками виступили дві дочірні компанії «росатому».
Уран доставили на завод компанії Advanced Nuclear Fuels (ANF) з випуску тепловиділяючих збірок у Лінгені. Ця фірма є «дочкою» французького виробника обладнання для АЕС Framatome. Сама Німеччина відмовилася від атомної енергії.
ANF хоче ввести в експлуатацію нову виробничу лінію для виготовлення тепловиділяючих елементів для реакторів ВВЕР. Такі реактори використовуються в п'яти країнах ЄС. Нові паливні збірки планують випускати за ліцензією російської компанії «твел» - ще однієї «дочки» «росатому».
Наприкінці листопада 2024 року Framatome визнала необхідність імпортувати з рф не тільки уран, а й інші необхідні для випуску паливних збірок компоненти. Влада Німеччини поки не схвалила запуск лінії і розглядає співпрацю компаній як таку, що може загрожувати безпеці ФРН.
Попри численні заклики запровадити санкції проти російського урану, ЄС досі не ввів обмеження проти «мирного атому». Система «росатому», як і система «газпромбанку» є ще одним вразливим місцем режиму путіна. Застосування санкцій проти російської атомної промисловості може стати дієвим примусом для кремля закінчити війну в Україні.
@nationalinterests
1358 звільнених і 11 обмінів: Координаційний штаб затвердив звіт за підсумками роботи у 2024 році.
Підсумкове засідання відбулося під керівництвом голови Координаційного штабу Кирила Буданова.
У вступному слові очільник ГУР МО зазначив: “Рік, що минув, був для нас непростим, але результативним. Зокрема, звільнено з неволі на 356 людей більше, ніж у 2023 році, Координаційний штаб почав офіційно працювати з родинами цивільних, утворена Рада Координаційного штабу, у процесі створення – громадська рада. За нашої ініціативи подовжені терміни реабілітації та супроводу звільнених з російського полону, сталося чимало інших важливих змін”.
Заступник голови Коордштабу Андрій Юсов представив детальний звіт про діяльність Штабу у 2024 році: кількість проведених консультацій, групових зустрічей, опрацьованих запитів, взаємодію зі ЗМІ, міжнародну та адвокаційну діяльність, роботу Інформаційної системи Штабу та Особистого кабінету для рідних та близьких.
“Показники роботи Штабу в 2024 році суттєво зросли, – відзначив Андрій Юсов. – Зокрема, залучення родин до Особистого кабінету, кількість наданих послуг. Налагоджено роботу регіональних центрів Штабу у Львові, Вінниці, Харкові, Миколаєві. Під час перемовин вдалося домовитися про повернення втричі більшої кількості тіл наших Захисників. Це свідчить про те, що вдається більш успішно проводити пошук та перемовини”.
Розглянули також низку важливих та проблемних питань діяльності Координаційного штабу: зокрема, внесення змін до Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, взаємодію з міжнародними гуманітарними організаціями, а також інтенсифікацію обміну інформацією із залученими до діяльності Коордштабу організаціями та структурами.
Секретар Координаційного штабу Дмитро Усов підкреслив, що запроваджена Штабом система роботи із захисниками, цивільними та членами родин передбачає повний спектр соціального захисту, правового та психологічного супроводу.
“Згідно зі змінами до Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, зокрема для формування узгоджених позицій утворена Рада Координаційного штабу як керівний орган. Також передбачено, що для виконання окремих завдань в областях посилюється представництво та утворюються місцеві робочі групи Коордштабу. Наразі опрацьовуємо документи, що регулюють діяльність Громадської ради представників громадських об'єднань”, – зазначив Дмитро Усов.
Були згадані також успіхи окремих проєктів Координаційного штабу: “Люди майбутнього”, “Хочу жить”, “Хочу к своим”, “Хочу найти”. Зокрема, йшлося про те, що проєктом “Хочу найти” зареєстровано понад 50 тисяч запитів від російських родин про зниклих безвісти військовослужбовців армії країни-загарбниці.
На підсумковому засіданні були присутні представники Сил безпеки та оборони, міністерств та відомств – членів Координаційного штабу, Офісу Президента, Офісу Генерального прокурора, РНБО, народні депутати.
@nationalinterests
Підсумкове засідання відбулося під керівництвом голови Координаційного штабу Кирила Буданова.
У вступному слові очільник ГУР МО зазначив: “Рік, що минув, був для нас непростим, але результативним. Зокрема, звільнено з неволі на 356 людей більше, ніж у 2023 році, Координаційний штаб почав офіційно працювати з родинами цивільних, утворена Рада Координаційного штабу, у процесі створення – громадська рада. За нашої ініціативи подовжені терміни реабілітації та супроводу звільнених з російського полону, сталося чимало інших важливих змін”.
Заступник голови Коордштабу Андрій Юсов представив детальний звіт про діяльність Штабу у 2024 році: кількість проведених консультацій, групових зустрічей, опрацьованих запитів, взаємодію зі ЗМІ, міжнародну та адвокаційну діяльність, роботу Інформаційної системи Штабу та Особистого кабінету для рідних та близьких.
“Показники роботи Штабу в 2024 році суттєво зросли, – відзначив Андрій Юсов. – Зокрема, залучення родин до Особистого кабінету, кількість наданих послуг. Налагоджено роботу регіональних центрів Штабу у Львові, Вінниці, Харкові, Миколаєві. Під час перемовин вдалося домовитися про повернення втричі більшої кількості тіл наших Захисників. Це свідчить про те, що вдається більш успішно проводити пошук та перемовини”.
Розглянули також низку важливих та проблемних питань діяльності Координаційного штабу: зокрема, внесення змін до Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, взаємодію з міжнародними гуманітарними організаціями, а також інтенсифікацію обміну інформацією із залученими до діяльності Коордштабу організаціями та структурами.
Секретар Координаційного штабу Дмитро Усов підкреслив, що запроваджена Штабом система роботи із захисниками, цивільними та членами родин передбачає повний спектр соціального захисту, правового та психологічного супроводу.
“Згідно зі змінами до Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, зокрема для формування узгоджених позицій утворена Рада Координаційного штабу як керівний орган. Також передбачено, що для виконання окремих завдань в областях посилюється представництво та утворюються місцеві робочі групи Коордштабу. Наразі опрацьовуємо документи, що регулюють діяльність Громадської ради представників громадських об'єднань”, – зазначив Дмитро Усов.
Були згадані також успіхи окремих проєктів Координаційного штабу: “Люди майбутнього”, “Хочу жить”, “Хочу к своим”, “Хочу найти”. Зокрема, йшлося про те, що проєктом “Хочу найти” зареєстровано понад 50 тисяч запитів від російських родин про зниклих безвісти військовослужбовців армії країни-загарбниці.
На підсумковому засіданні були присутні представники Сил безпеки та оборони, міністерств та відомств – членів Координаційного штабу, Офісу Президента, Офісу Генерального прокурора, РНБО, народні депутати.
@nationalinterests
Фіцо переховується в розкішному готелі у В’єтнамі за 6200 євро за ніч
Словацьке видання Dennik N повідомляє, що вже більше двох тижнів не має офіційної інформації про точне місцезнаходження прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Урядовий офіс не відповів на запитання видання про місцезнаходження прем'єр-міністра, а також не надав жодної інформації про його поїздку до Москви 22 грудня.
Відтоді прем'єр-міністр спілкується зі Словаччиною лише за допомогою відео в соціальних мережах, і з цих відео не зрозуміло, в якій країні він перебуває. Тло більшості відео складається з опущених штор, без вікон або зображень, які б дозволили ідентифікувати місцезнаходження Фіцо.
Як зазначає Dennik N, серед депутатів правлячої коаліції точаться розмови про те, що чинний прем’єр-міністр проводить святковий сезон в Дубаї, а в соціальних мережах з'явилися припущення, що він перебуває у В'єтнамі.
В останньому опублікованому відео Фіцо розкритикував Президента України Зеленського, назвавши зупинку транзиту російського газу «саботажем Зеленського». На кадрах видно, що прем'єр знаходиться на фоні золотих штор, з антикварним телефоном на журнальному столику.
На думку журналістів, золоті штори та антикварний телефон на журнальному столику допомогли припустити, що ймовірно Фіцо перебуває у в’єтнамському місті Ханой, у п'ятизірковому готелі з рестораном, нагородженим зіркою Мішлен, у розкішному номері «Мадам Батерфляй».
Згідно інформації зі сторінки готелю, апартаменти, в яких можливо перебуває Фіцо, мають площу 194 кв м, і розміщені на останньому поверсі. Ніч перебування в цьому номері коштує приблизно 5 500 євро. З урахуванням податків його ціна досягне 6 200 євро.
@nationalinterests
Словацьке видання Dennik N повідомляє, що вже більше двох тижнів не має офіційної інформації про точне місцезнаходження прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Урядовий офіс не відповів на запитання видання про місцезнаходження прем'єр-міністра, а також не надав жодної інформації про його поїздку до Москви 22 грудня.
Відтоді прем'єр-міністр спілкується зі Словаччиною лише за допомогою відео в соціальних мережах, і з цих відео не зрозуміло, в якій країні він перебуває. Тло більшості відео складається з опущених штор, без вікон або зображень, які б дозволили ідентифікувати місцезнаходження Фіцо.
Як зазначає Dennik N, серед депутатів правлячої коаліції точаться розмови про те, що чинний прем’єр-міністр проводить святковий сезон в Дубаї, а в соціальних мережах з'явилися припущення, що він перебуває у В'єтнамі.
В останньому опублікованому відео Фіцо розкритикував Президента України Зеленського, назвавши зупинку транзиту російського газу «саботажем Зеленського». На кадрах видно, що прем'єр знаходиться на фоні золотих штор, з антикварним телефоном на журнальному столику.
На думку журналістів, золоті штори та антикварний телефон на журнальному столику допомогли припустити, що ймовірно Фіцо перебуває у в’єтнамському місті Ханой, у п'ятизірковому готелі з рестораном, нагородженим зіркою Мішлен, у розкішному номері «Мадам Батерфляй».
Згідно інформації зі сторінки готелю, апартаменти, в яких можливо перебуває Фіцо, мають площу 194 кв м, і розміщені на останньому поверсі. Ніч перебування в цьому номері коштує приблизно 5 500 євро. З урахуванням податків його ціна досягне 6 200 євро.
@nationalinterests
На жаль, в армії питання обговорення з військовими можливого потрапляння у полон навіть не стоїть - Асєєв
Цікаве з інтерв’ю журналіста та письменника Станіслава Асєєва, який пройшов 2,5 року знущань у донецькій катівні «Ізоляція», виданню «УП»:
🔸у полоні є дві кардинально різні моделі поведінки: герой і жертва. Щоб вижити, треба застосовувати виключно психологію жертви. Мовляв, «я – маленька людина, нічого не знаю». Ніякого героїзму. Ви маєте підписувати все, що від вас хочуть. Просять сказати «слава россии», кажіть «слава россии», бо ваше головне завдання – вижити;
🔸з огляду на перспективу того, що ви можете роками знаходитись у заручниках, вам максимально потрібно зберегти своє здоров'я на цей час;
🔸на жаль, в армії питання обговорення з військовими можливого потрапляння у полон навіть не стоїть;
🔸оскільки в мене є добрий зв'язок з генералом Кирилом Будановим, я прийшов до нього за порадою, чи варто взагалі їхати в Сирію, чи ні. Зустріч була в неділю, а виявилось, що в понеділок у Сирію мала летіти група ГУР для евакуації наших громадян. Так я опинився в Сирії з нашими спецпризначенцями з підрозділу ГУР «Шаманбат»;
🔸за кількістю утримуваних людей донецька «Ізоляція» - це фактично одна камера сирійської «Седнаї»: зазвичай в «Ізоляції» було десь 45–50 людей, у найгірші часи - 80, а в «Седнаї» лише в одній камері могло бути 50!;
🔸«Седная» - це дійсно величезний концентраційний табір. Там сиділи тисячі людей. Це фабрика смерті, знищення. Там практикувалися страти, зокрема через розчавлення людей спеціальним пресом з подальшим знищенням їхніх залишків у кислоті. Це було системно. В «Ізоляції» такого, звісно, не було;
🔸справа покарання воєнних злочинців буде лягати тільки на плечі України. Всім іншим буде начхати. Тому гадаю, що Україна має щонайменше моральне право карати цих людей через ліквідацію;
🔸переконаний, що люди, які продовжують зараз залишатись на окупованих територіях Донбасу, жодних висновків для себе за цей час не зробили. Навряд чи у них відбувається якась рефлексія в інший бік;
🔸я вже не кажу про дітей, про молоде покоління, яке взагалі абсолютно відірване від української культури, від української мови, від української державності. Вони не читають і не розуміють українську. Як з ними працювати ментально, у мене навіть уявлення немає.
@nationalinterests
Цікаве з інтерв’ю журналіста та письменника Станіслава Асєєва, який пройшов 2,5 року знущань у донецькій катівні «Ізоляція», виданню «УП»:
🔸у полоні є дві кардинально різні моделі поведінки: герой і жертва. Щоб вижити, треба застосовувати виключно психологію жертви. Мовляв, «я – маленька людина, нічого не знаю». Ніякого героїзму. Ви маєте підписувати все, що від вас хочуть. Просять сказати «слава россии», кажіть «слава россии», бо ваше головне завдання – вижити;
🔸з огляду на перспективу того, що ви можете роками знаходитись у заручниках, вам максимально потрібно зберегти своє здоров'я на цей час;
🔸на жаль, в армії питання обговорення з військовими можливого потрапляння у полон навіть не стоїть;
🔸оскільки в мене є добрий зв'язок з генералом Кирилом Будановим, я прийшов до нього за порадою, чи варто взагалі їхати в Сирію, чи ні. Зустріч була в неділю, а виявилось, що в понеділок у Сирію мала летіти група ГУР для евакуації наших громадян. Так я опинився в Сирії з нашими спецпризначенцями з підрозділу ГУР «Шаманбат»;
🔸за кількістю утримуваних людей донецька «Ізоляція» - це фактично одна камера сирійської «Седнаї»: зазвичай в «Ізоляції» було десь 45–50 людей, у найгірші часи - 80, а в «Седнаї» лише в одній камері могло бути 50!;
🔸«Седная» - це дійсно величезний концентраційний табір. Там сиділи тисячі людей. Це фабрика смерті, знищення. Там практикувалися страти, зокрема через розчавлення людей спеціальним пресом з подальшим знищенням їхніх залишків у кислоті. Це було системно. В «Ізоляції» такого, звісно, не було;
🔸справа покарання воєнних злочинців буде лягати тільки на плечі України. Всім іншим буде начхати. Тому гадаю, що Україна має щонайменше моральне право карати цих людей через ліквідацію;
🔸переконаний, що люди, які продовжують зараз залишатись на окупованих територіях Донбасу, жодних висновків для себе за цей час не зробили. Навряд чи у них відбувається якась рефлексія в інший бік;
🔸я вже не кажу про дітей, про молоде покоління, яке взагалі абсолютно відірване від української культури, від української мови, від української державності. Вони не читають і не розуміють українську. Як з ними працювати ментально, у мене навіть уявлення немає.
@nationalinterests
Мінус черговий російський військовий топ-злочинець!
Дніпро, Кременчук, Одеса, Лозова – відомщені!
Як повідомляють Bihus. іnfo і військовий журналіст Андрій Цаплієнко, внаслідок ракетного удару ЗСУ у Льгові на Курщині ліквідований командир 52-го важкого бомбардувального авіаполку рф Олєг Тімошин.
Журналісти з’ясували, що він віддавав наказ вдарити ракетою Х-22 по житловому будинку в Дніпрі 14 січня 2023 року. Тоді загинуло 46 людей, зокрема, шестеро дітей. Близько 80 жителів отримали поранення. Тімошин також віддав наказ вдарити по по ТЦ "Амстор" у Кременчуці 27 червня 2022 року, у якому загинули 22 людини.
За наказом цього виродка були нанесені удари по житловому будинку в Одесі у липні 2023 року та міському будинку культури у Лозовій на Харківщині у травні 2022-го, де також були поранені й загиблі.
Усі російські військові злочинці будуть ліквідовані!
Не забудемо! Помстимося!
Слава Україні! Слава ЗСУ!
@nationalinterests
Дніпро, Кременчук, Одеса, Лозова – відомщені!
Як повідомляють Bihus. іnfo і військовий журналіст Андрій Цаплієнко, внаслідок ракетного удару ЗСУ у Льгові на Курщині ліквідований командир 52-го важкого бомбардувального авіаполку рф Олєг Тімошин.
Журналісти з’ясували, що він віддавав наказ вдарити ракетою Х-22 по житловому будинку в Дніпрі 14 січня 2023 року. Тоді загинуло 46 людей, зокрема, шестеро дітей. Близько 80 жителів отримали поранення. Тімошин також віддав наказ вдарити по по ТЦ "Амстор" у Кременчуці 27 червня 2022 року, у якому загинули 22 людини.
За наказом цього виродка були нанесені удари по житловому будинку в Одесі у липні 2023 року та міському будинку культури у Лозовій на Харківщині у травні 2022-го, де також були поранені й загиблі.
Усі російські військові злочинці будуть ліквідовані!
Не забудемо! Помстимося!
Слава Україні! Слава ЗСУ!
@nationalinterests
Михайло Горбачов не усвідомлював, що він одноосібно запустив розпад Радянської імперії, путін робить те саме
Свого часу Захід не зміг заздалегідь передбачити розпад Радянського Союзу просто тому, що той заздалегідь не починав розвалюватися. Тобто навіть до кінця 1980-х років у країні не йшло якихось об'єктивних процесів, які б робили розпад неминучим. Навпаки, майже до кінця СРСР залишався цілком стійкою структурою, але в якийсь момент впав, тому що з самого верху посипалися самогубні рішення, які слухняний держапарат сліпо втілював у життя без найменшої фільтрації та контролю якості.
Цей опис багато в чому вірний і для сьогоднішньої росії. Порівняння таких різних людей, як путін і Горбачов, може здатися блюзнірством, але у певних аспектах не позбавлене підстав. Так, вони сильно відрізняються у своїх устремліннях, характері, системі цінностей. Але є у них важлива подібность — це вміння нав'язати всій інертній махині держапарату свої особисті пріоритети, які вона особливо не поділяє.
Консервативна радянська номенклатура ніколи не погодилася б на перебудову, гласність і демократизацію, якби Горбачов не нав'язав їй усе це, користуючись своїми сталінськими повноваженнями. А так апаратники, привчені беззаперечно виконувати все, що наказує людина на посаді генсека, слухняно почали впроваджувати перебудову доти, доки та не зруйнувала таку зручну для них радянську систему.
путін схожим чином скористався своїми гігантськими повноваженнями, щоб впихнути росію у війну, якої не хотіли навіть більшість засідали в Раді безпеки, не кажучи вже про ширші верстви російської еліти. А далі логіка розвитку подій почала працювати самостійно.
За допомогою війни путін змусив і держапарат, і бізнес пожертвувати своїми довоєнними привілеями, досягненнями та планами та почати будувати нову росію, яка б відповідала його особистим уявленням про прекрасне. Це взагалі стало головним завданням усіх учасників суспільного життя в росії — якнайточніше передбачати і виконувати побажання президента.
Зрозуміло, що така система пріоритетів не може не вести до деградації держапарату, і підтверджень тому вже надміру. Візьмемо, наприклад, російські спецслужби, які десятиліттями збирали досвід боротьби з ісламським екстремізмом, але з початком війни це стало нікому не потрібно. Навіщо ловити ісламських терористів, коли нагороди та звання дають за українських диверсантів.
Навіть недавній теракт у «Крокусі», незважаючи на безпрецедентні масштаби, навряд чи змусить російських силовиків схаменутися. Швидше навпаки — коли путін заздалегідь вимагає пояснити те, що сталося українськими підступами, який божевільний заперечуватиме йому, незалежно від реальних фактів? Цілком закономірно, що всі сили будуть кинуті на лов терористів не з ІДІЛу, а з українського ГУРа, нехай це нашкодить і розслідуванню теракту, що вже стався, і запобіганню можливим наступним.
У результаті виходить, що сьогоднішня росія схожа на пізній СРСР, де антирадянські дисиденти не становили серйозної загрози і залишалися під щільним контролем КДБ майже до кінця Союзу. Радянську систему демонтувала не опозиція, а начальники з КПРС, яких не запідозриш в антисистемності.
Російська влада теж абсолютно не потребує потужної опозиції, щоб опинитися під загрозою, бо путін особисто вже запустив механізм розвалу системи, - «Аннушка вже розлила олію».
@nationalinterests
Свого часу Захід не зміг заздалегідь передбачити розпад Радянського Союзу просто тому, що той заздалегідь не починав розвалюватися. Тобто навіть до кінця 1980-х років у країні не йшло якихось об'єктивних процесів, які б робили розпад неминучим. Навпаки, майже до кінця СРСР залишався цілком стійкою структурою, але в якийсь момент впав, тому що з самого верху посипалися самогубні рішення, які слухняний держапарат сліпо втілював у життя без найменшої фільтрації та контролю якості.
Цей опис багато в чому вірний і для сьогоднішньої росії. Порівняння таких різних людей, як путін і Горбачов, може здатися блюзнірством, але у певних аспектах не позбавлене підстав. Так, вони сильно відрізняються у своїх устремліннях, характері, системі цінностей. Але є у них важлива подібность — це вміння нав'язати всій інертній махині держапарату свої особисті пріоритети, які вона особливо не поділяє.
Консервативна радянська номенклатура ніколи не погодилася б на перебудову, гласність і демократизацію, якби Горбачов не нав'язав їй усе це, користуючись своїми сталінськими повноваженнями. А так апаратники, привчені беззаперечно виконувати все, що наказує людина на посаді генсека, слухняно почали впроваджувати перебудову доти, доки та не зруйнувала таку зручну для них радянську систему.
путін схожим чином скористався своїми гігантськими повноваженнями, щоб впихнути росію у війну, якої не хотіли навіть більшість засідали в Раді безпеки, не кажучи вже про ширші верстви російської еліти. А далі логіка розвитку подій почала працювати самостійно.
За допомогою війни путін змусив і держапарат, і бізнес пожертвувати своїми довоєнними привілеями, досягненнями та планами та почати будувати нову росію, яка б відповідала його особистим уявленням про прекрасне. Це взагалі стало головним завданням усіх учасників суспільного життя в росії — якнайточніше передбачати і виконувати побажання президента.
Зрозуміло, що така система пріоритетів не може не вести до деградації держапарату, і підтверджень тому вже надміру. Візьмемо, наприклад, російські спецслужби, які десятиліттями збирали досвід боротьби з ісламським екстремізмом, але з початком війни це стало нікому не потрібно. Навіщо ловити ісламських терористів, коли нагороди та звання дають за українських диверсантів.
Навіть недавній теракт у «Крокусі», незважаючи на безпрецедентні масштаби, навряд чи змусить російських силовиків схаменутися. Швидше навпаки — коли путін заздалегідь вимагає пояснити те, що сталося українськими підступами, який божевільний заперечуватиме йому, незалежно від реальних фактів? Цілком закономірно, що всі сили будуть кинуті на лов терористів не з ІДІЛу, а з українського ГУРа, нехай це нашкодить і розслідуванню теракту, що вже стався, і запобіганню можливим наступним.
У результаті виходить, що сьогоднішня росія схожа на пізній СРСР, де антирадянські дисиденти не становили серйозної загрози і залишалися під щільним контролем КДБ майже до кінця Союзу. Радянську систему демонтувала не опозиція, а начальники з КПРС, яких не запідозриш в антисистемності.
Російська влада теж абсолютно не потребує потужної опозиції, щоб опинитися під загрозою, бо путін особисто вже запустив механізм розвалу системи, - «Аннушка вже розлила олію».
@nationalinterests
ООН проявляє повну бездіяльність у протидії тіньовому флоту в світі
Цікаве зі статті The Financial Times:
🔸директор Frontline Ларс Барстад, найбільшого у світі оператора нафтових танкерів звинуватив Міжнародну морську організацію (IMO), орган ООН, що встановлює правила судноплавства, у бездіяльності щодо зростаючого тіньового флоту по всьому світу;
🔸він також розкритикував європейські уряди за нездатність забезпечити дотримання правил щодо обмеження торгівлі російською нафтою;
🔸за словами Барстада, кількість суден «тіньового флоту» зросла приблизно до п'ятої частини світового флоту після того, як пов'язані з росією власники скупили сотні застарілих суден, щоб обійти обмеження західних країн на торгівлю нафтою;
🔸потенціал катастрофи був продемонстрований у липні, коли танкер Hafnia Nile, керований сінгапурською компанією Hafnia, зіткнувся з судном «тіньового флоту» Ceres I, що перевозило іранську нафту, у водах біля берегів Малайзії. Причина аварії - радіолокаційна система передавала неточне місце розташування - звичайна тактика кораблів, які намагаються приховати свою діяльність;
🔸судна «тіньового флоту», що перевозять нафту з ірану і Венесуели, а також із росії, зазвичай належать офшорним компаніям, чиє право власності неясно, і часто не мають належної страховки. Вони зареєстровані під прапорами країн, які практично не стежать за дотриманням правил перевірок безпеки;
🔸«Я думаю, що це лише питання часу, поки не станеться великий інцидент із катастрофічними наслідками для навколишнього середовища», - вважає Барстад;
🔸судновласники, які дотримуються правил, як-от Frontline, опинилися в невигідному становищі, тому що багато інших працюють із меншими витратами в нерегульованих «тіньових» флотах;
🔸«Політики вирішили не брати на себе політичні ризики», - підкреслює Барстад. На його думку, насправді багато хто побоюється підвищення цін на енергоносії, якщо нафту з росії, ірану та Венесуели виключать із міжнародних ринків;
🔸директор Frontline закликав ООН та європейські країни зайняти жорстку позицію щодо боротьби із тіньовим флотом, бо сьогодні, на його думку, це виглядає вкрай несерйозно.
@nationalinterests
Цікаве зі статті The Financial Times:
🔸директор Frontline Ларс Барстад, найбільшого у світі оператора нафтових танкерів звинуватив Міжнародну морську організацію (IMO), орган ООН, що встановлює правила судноплавства, у бездіяльності щодо зростаючого тіньового флоту по всьому світу;
🔸він також розкритикував європейські уряди за нездатність забезпечити дотримання правил щодо обмеження торгівлі російською нафтою;
🔸за словами Барстада, кількість суден «тіньового флоту» зросла приблизно до п'ятої частини світового флоту після того, як пов'язані з росією власники скупили сотні застарілих суден, щоб обійти обмеження західних країн на торгівлю нафтою;
🔸потенціал катастрофи був продемонстрований у липні, коли танкер Hafnia Nile, керований сінгапурською компанією Hafnia, зіткнувся з судном «тіньового флоту» Ceres I, що перевозило іранську нафту, у водах біля берегів Малайзії. Причина аварії - радіолокаційна система передавала неточне місце розташування - звичайна тактика кораблів, які намагаються приховати свою діяльність;
🔸судна «тіньового флоту», що перевозять нафту з ірану і Венесуели, а також із росії, зазвичай належать офшорним компаніям, чиє право власності неясно, і часто не мають належної страховки. Вони зареєстровані під прапорами країн, які практично не стежать за дотриманням правил перевірок безпеки;
🔸«Я думаю, що це лише питання часу, поки не станеться великий інцидент із катастрофічними наслідками для навколишнього середовища», - вважає Барстад;
🔸судновласники, які дотримуються правил, як-от Frontline, опинилися в невигідному становищі, тому що багато інших працюють із меншими витратами в нерегульованих «тіньових» флотах;
🔸«Політики вирішили не брати на себе політичні ризики», - підкреслює Барстад. На його думку, насправді багато хто побоюється підвищення цін на енергоносії, якщо нафту з росії, ірану та Венесуели виключать із міжнародних ринків;
🔸директор Frontline закликав ООН та європейські країни зайняти жорстку позицію щодо боротьби із тіньовим флотом, бо сьогодні, на його думку, це виглядає вкрай несерйозно.
@nationalinterests
Байден хоче, щоб його запам’ятали як еко-ікону
Видання Bloomberg повідомляє, що президент США Джо Байден має намір заборонити нові морські нафтогазові розробки на близько 2,5 мільйонах кілометрів прибережної території США, що передбачає заборону на продаж прав на буріння в водах Атлантичного і Тихого океанів, а також у східній частині Мексиканської затоки.
Мета цього кроку - захистити прибережні води і громади, які від них залежать, від видобутку викопного палива і ризику розливу нафти. Водночас, Байден залишає відкритими двері для нової оренди нафтових і газових родовищ у центральній і західній частинах Мексиканської затоки, які бурилися протягом десятиліть і наразі забезпечують близько 14% видобутку нафти та газу в США.
Рішення Байдена, яке має бути оголошене 6 січня, ще більше зміцнить його кліматичний авторитет, поглибивши його послужний список сприяння збереженню довкілля та розвитку енергетики з нульовим рівнем викидів.
Запланована Байденом прокламація ґрунтується на положенні федерального закону 72-річної давнини, яке дає президентам широкі повноваження виводити американські води з-під нафтової оренди без прямого дозволу на відкликання.
І хоча президенти обох партій змінювали рішення своїх попередників, щоб звільнити території від оренди нафтових родовищ, суди ніколи не підтверджували повного скасування рішень.
Запланована декларація є водночас жорсткою і стратегічною: вона на невизначений термін захищає деякі території, які республіканські та демократичні політики спільно намагалися зберегти вільними від буріння, не зазіхаючи при цьому на давно освоєну територію в Мексиканській затоці, яка є основою видобутку нафти і газу в США.
Екологи кажуть, що цей крок Байдена гарантує, що нафтові компанії не зможуть видобувати запаси у східній частині Перської затоки та південній частині Тихого океану, які вже давно вабили промисловість.
Захисники нафтової промисловості заявили, що заплановані дії обмежують енергетичну міць США, навіть коли країна стоїть на порозі очікуваного сплеску попиту на електроенергію з боку центрів обробки даних, штучного інтелекту і виробництва.
Трамп може відмінити рішення Байдена, так само, як він намагався відмінити рішення президента Барака Обами під час його першого терміну перебування на посаді. Але попередня спроба Трампа була відхилена федеральним окружним судом у 2019 році.
@nationalinterests
Видання Bloomberg повідомляє, що президент США Джо Байден має намір заборонити нові морські нафтогазові розробки на близько 2,5 мільйонах кілометрів прибережної території США, що передбачає заборону на продаж прав на буріння в водах Атлантичного і Тихого океанів, а також у східній частині Мексиканської затоки.
Мета цього кроку - захистити прибережні води і громади, які від них залежать, від видобутку викопного палива і ризику розливу нафти. Водночас, Байден залишає відкритими двері для нової оренди нафтових і газових родовищ у центральній і західній частинах Мексиканської затоки, які бурилися протягом десятиліть і наразі забезпечують близько 14% видобутку нафти та газу в США.
Рішення Байдена, яке має бути оголошене 6 січня, ще більше зміцнить його кліматичний авторитет, поглибивши його послужний список сприяння збереженню довкілля та розвитку енергетики з нульовим рівнем викидів.
Запланована Байденом прокламація ґрунтується на положенні федерального закону 72-річної давнини, яке дає президентам широкі повноваження виводити американські води з-під нафтової оренди без прямого дозволу на відкликання.
І хоча президенти обох партій змінювали рішення своїх попередників, щоб звільнити території від оренди нафтових родовищ, суди ніколи не підтверджували повного скасування рішень.
Запланована декларація є водночас жорсткою і стратегічною: вона на невизначений термін захищає деякі території, які республіканські та демократичні політики спільно намагалися зберегти вільними від буріння, не зазіхаючи при цьому на давно освоєну територію в Мексиканській затоці, яка є основою видобутку нафти і газу в США.
Екологи кажуть, що цей крок Байдена гарантує, що нафтові компанії не зможуть видобувати запаси у східній частині Перської затоки та південній частині Тихого океану, які вже давно вабили промисловість.
Захисники нафтової промисловості заявили, що заплановані дії обмежують енергетичну міць США, навіть коли країна стоїть на порозі очікуваного сплеску попиту на електроенергію з боку центрів обробки даних, штучного інтелекту і виробництва.
Трамп може відмінити рішення Байдена, так само, як він намагався відмінити рішення президента Барака Обами під час його першого терміну перебування на посаді. Але попередня спроба Трампа була відхилена федеральним окружним судом у 2019 році.
@nationalinterests