Обранці духів ✙

Данський 🇩🇰антрополог Мортен Педерсен досліджував феномен "недошаманів" (not quite shamans) серед дархадів у північній Монголії 🇲🇳. "Недошамани" — це люди, які намагалися впоратися з одержимістю та нашестям духів після розпаду соціалістичної системи в Монголії.

Після революції, коли були знищені всі шамани та лами, роль захисника від духів тайги взяла на себе держава зі своїми інститутами та інфраструктурою. Однак після падіння режиму духи вийшли з-під контролю і буквально заполонили міста та села. Дархадське населення почало масово вдаватися до пияцтва, бешкетів і розпусти. У постсоціалістичну епоху, не маючи спеціальних шаманських знань, деякі жителі північної Монголії стали "недошаманами". Вони винаходили нові практики й шукали джерела сакрального знання, щоб упоратися з множинністю духів. Наприклад, один із співрозмовників Педерсена збирав вирізки з журналу "Советская этнография", присвячені шаманізму.

Для розуміння практик "недошаманів" антрополог також вивчав світ справжніх шаманів. У шаманки Надмін Удган кімната, де вона проводила ритуали перед онгоном — втіленням духу, була повністю обклеєна передвиборчими плакатами, агітаційними листівками та газетними вирізками. Зі стін і стелі на відвідувачів дивилися кандидати в депутати різних політичних партій.

На думку Педерсена, такий декор є "візуалізацією політики з шаманської точки зору". Безліч поглядів і перспектив необхідні Надмін Удган, щоб бачити динамічний, множинний світ духів. Політики, представлені на плакатах, є своєрідними шаманами, адже вони володіють знаннями та силою змінювати реальність. У цій кімнаті шаманка та її відвідувачі вчаться дивитися на себе очима багатьох інших. Крім того, це "багатоголов'я" символізує ситуацію демократії в Монголії після розпаду соціалізму.

www.group-telegram.com/de/obranciduchiv.com/7543

1.2K viewsedited  Dec 17 at 13:50

Данський 🇩🇰антрополог Мортен Педерсен досліджував феномен "недошаманів" (not quite shamans) серед дархадів у північній Монголії 🇲🇳. "Недошамани" — це люди, які намагалися впоратися з одержимістю та нашестям духів після розпаду соціалістичної системи в Монголії.

Після революції, коли були знищені всі шамани та лами, роль захисника від духів тайги взяла на себе держава зі своїми інститутами та інфраструктурою. Однак після падіння режиму духи вийшли з-під контролю і буквально заполонили міста та села. Дархадське населення почало масово вдаватися до пияцтва, бешкетів і розпусти. У постсоціалістичну епоху, не маючи спеціальних шаманських знань, деякі жителі північної Монголії стали "недошаманами". Вони винаходили нові практики й шукали джерела сакрального знання, щоб упоратися з множинністю духів. Наприклад, один із співрозмовників Педерсена збирав вирізки з журналу "Советская этнография", присвячені шаманізму.

Для розуміння практик "недошаманів" антрополог також вивчав світ справжніх шаманів. У шаманки Надмін Удган кімната, де вона проводила ритуали перед онгоном — втіленням духу, була повністю обклеєна передвиборчими плакатами, агітаційними листівками та газетними вирізками. Зі стін і стелі на відвідувачів дивилися кандидати в депутати різних політичних партій.

На думку Педерсена, такий декор є "візуалізацією політики з шаманської точки зору". Безліч поглядів і перспектив необхідні Надмін Удган, щоб бачити динамічний, множинний світ духів. Політики, представлені на плакатах, є своєрідними шаманами, адже вони володіють знаннями та силою змінювати реальність. У цій кімнаті шаманка та її відвідувачі вчаться дивитися на себе очима багатьох інших. Крім того, це "багатоголов'я" символізує ситуацію демократії в Монголії після розпаду соціалізму.

BY Обранці духів ✙