Ярослав Романик, 1978
"Віра В", 2025
папір, акварель. олівці, фіксатор

(якщо дивитися на инші роботи автора в групі, стає зрозуміло, що техніка автора зазвичай полягає в адаптації та перемальовуванні фотографій, але часом він пропонує глибші образи, як-от тут)

Ну і доброго ранку понеділка.

Джерело.
Panel from Hawkeye #2 (2012).
By Matt Fraction and David Aja with Matt Hollingsworth and Chris Eliopoulos.

Все ще найкраща соцмережа.

Все ще найкраща соцмережа – 2.

Вузькопрофільна річ, яка сповнює мене сильним смутком, це категорична неспроможність всіх наших численних перевидань і переоформлень будь-якої класики — чи то української, чи зарубіжної — спробувати використати бодай мінімально новий альтернативний підхід до візуальної мови видань. Крім «Основ», першим експериментам яких уже понад 15 років, нема кого назвати. Всі топчуться в межах максимально прийнятного шаблонно-усталеного відтворення уже існуючого з мінімальними відмінностями, щоб раптом не порушити внутрішньої гармонії читача, не обтяженого естетичним досвідом. Тоді як на Заході видавництва перепаковують весь свій каталог кожні 5-7 років відповідно до найсвіжіших візуальних трендів, весь український ринок, чи не вперше маючи нагоду запропонувати щось свіже в уже усталених рамках канонічних текстів, відтоптує мозоль пізньорадянської естетики на ніц.

джерело

Я реально не знаю, чи є книжки, які паскудніші за те, як виглядає світ сьогодні.
Ну або просто, за те, як виглядає світ.

(бо якщо світ паскудніший за книжки, то це значитиме, що мистецтво виявляє найкраще в нас, в чому я теж далеко не впевнений, це мав бути дженерік підпис до картинки, нащо ці міркування)

з инших новин про паскудність світу, презентую вам перший в світі мерч концтабору. Виробляє його колонія клітин, що працювала на русню, до речі. Це ще не діючий концтабір, але МАҐА ніколи не проґавлює нагоди заробити копійчину, тож це лишає нас із мерчем до майбутнього концтабору і на відміну від чогось хорошого, чого МАҐА ніколи не вдавалося, все погане дається їм занадто легко. Тож ця штука запрацює, і там, де нацисти схибили, не зробивши мерч Аушвіца чи Освенціма, Америка веде перед.
Ось весь контекст, якщо ви недостатньо проблювалися.

«Будь ласка, не торкайтеся» шрифтом Брайля, конкретно автора не знайшов.

Фото узяв із підзамкового джерела.
Об'єкт із Royal Academy of Arts’ annual Summer Exhibition

Джерело.
Авторство заявлене як Aïda Amer/Axios, але я не знайшов прямих посилань

Я давно захоплююся масштабами інтерпретацій, застосовних до американського прапору (і цілковито незастосовних, на рівні повторення ідей — для нашого) і маю навіть дуже давню дошку на пінтересті на цю тему.

Це непогано сформульовано

Я не знаю, кого ще це може порадувати, але в Múm — новий альбом за багато років. І це дуже несподівано.