реально жуткий ряженый.....

Ивлева Л.М. "Ряженье в русской традиционной культуре."

"Час, Господи! Дай літу відійти!
Клади на сонячний годинник тіні
І по долині вітер розпусти.
Звели плодам доспіти в яснім саді;
Дай їм ще два погожі дні і влий
Останній сік, солодкий і густий,
У ягоди важкого винограду"
(Р.М. Рільке у пер М. Ореста)

Вітаємо усіх онуків Дажбожих зі святом Світовида! Хай осіннє мудре Сонце зігріє вас у своїх променях, господарям принесе достаток та злагоду, а людям відаючим - мудрість та одкровення!

Райан В.Ф. Баня в полночь. Исторический обзор магии и гаданий в России. - М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 720 с.

#КіР_етнографія

Модерний науковець або скептик може поставитися до цих свідчень з іронією та недовірою. Утім, на мій погляд, цілком імовірно, що людина Звичаю, яка все життя проживала серед цих трав, корінців та занять, могла знати і застосовувати й більше "підножних ліків".

Райан В.Ф. Баня в полночь. Исторический обзор магии и гаданий в России. - М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 720 с.

#КіР_джерела
#КіР_наука

Колись давно знав спілкувався з дівчиною з прізвищем Чигір і заливав їй про Чигір-зірку, засновуючись на фантазіях Алєксандра Асова (це було ще в старшій школі 🌚).

Враховуючи явно книжне походження цієї назви, тут можна допустити, що англосакс у пробковому шоломі правий і що фольклорна назва "Чигір" для ранкової зірки (Венери, Денниці, Morgenstern) походить від івр. זוהר (зогар - "сяйво", також назва відомої каббалістичної праці).

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОСНОВ РІДНОВІРСТВА

1. Вчення про Єдність
Весь Всесвіт є проявом Божественного (Роду) у різних ликах. У ньому немає і не може бути чистого зла. Суще різниться на рівні тіл, пов'язане на рівні душ, єдине за своєю Природою (Духом, глибинним єством).
Рід Всебог є всім, є в усьому, Рідні Боги суть прояви різних напрямків Його Волі.
Рід Небесний є Предками Святими нашими.
Рід Земний є народом і родиною нашою, пов’язаною з іншими родами та видами істот.

2. Вчення про Лад
Всесвіт сповнює Лад (Гармонія). Різні складові Всесвіту можуть загрожувати або «шкодити» один одному, однак у цьому також проявляється їхнє місце у загальному Ладі. Люди, як і інші живі істоти, наділені свободою волі й можуть відпадати від Ладу і знов повертатися у нього. Рідна Віра вчить жити у Ладу зі Світом та собою самим. Лад - і самоцінна ціль, і засіб.

3. Вчення про Коловерть
Існує Велике коло часу – світ існує від «видиху» до «вдоху» Роду Всебога.
Існує коло року – хоровод Богів довкола нерухомої осі. Боги проявляють Себе у певний час доби, тижня, місяця і року. Наш народ відкрив для себе і протягом віків дотримувався святих обрядів, які дозволяли підтримувати ладуватися та єднатися з Богами.
Коло року являє собою приклад, зразок кола життя. Після смерті тіла душі живих істот відпочивають у Роді Небесному, а потім набувають нового тіла. Упродовж перероджень душа розкриває Божественне у собі, а Дух Роду пізнає Себе Самого.

4. Вчення про три Родові обов'язки
Обов’язок перед Родом Всебогом – пізнавати Себе та світ.
Обов’язок перед Родом Небесним – продовжити рід, народити і виховати дітей, передати їм Звичай Слов’янський.
Обов’язок перед Родом Земним – допомагати родичам і ближнім, захищати Рідну Землю у разі потреби.

5. Вчення про три капища
Перше капище Богів Рідних – Природа навколо, сповнена сил творящих і руйнуючих.
Друге капище Богів Рідних – рукотворний храм, складений людьми.
Третє капище Богів Рідних – Серце кожної живої істоти.

Райан В.Ф. Баня в полночь. Исторический обзор магии и гаданий в России. - М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 720 с.

#КіР_джерела

Фрагмент рукописної гадальної книги "Рафлі", відомої з середини XVI століття. Присвячений передовсім геомантії, однак також містить розлогі відступи календарного й астрологічного змісту. Імовірно, як зазвичай, є синтезом запозичених (цього разу зі Сходу) уявлень та місцевих вірувань і тлумачень.

Цікаво, що прямо прописується відповідність чотирьох пір року - чотирьом життєвим (віковим) етапам, як у системі відповідностей, яку нерідко в тому чи іншому вигляді використовують рідновіри.

Наваратрі в розпалі, друзі, а це значить, що настав час робити наш черговий пекучий анонс.

Український переклад знаменитої давньоіндійської поеми «Деві Махатм’я», зроблений з санскриту Алісою Ложкіною. Поему супроводжує розлоге дослідження, а також коментарі та ілюстрації, що їх Аліса створила спеціально для цього видання.

«Деві Махатм’я» – один з головних текстів індуїзму, особливо важливий для традицій, де вшановується божественна жіночність. Головна героїня поеми – жінка, Велика Богиня. Велика Космічна Матір, мова любові якої – війна. Згідно з індійською традицією, богиня Дурґа захищає світ від злих демонів і є покровителькою воїнства. Тому, шануючи Традицію, тридцять три гривні з кожного примірника «Деві Махатм’ї» ми будемо перераховувати на потреби славетної 12-ї бригади НГУ "Азов", щоб із благословенням Богині закрити небо над її бійцями.

Хочете отримати примірник видання в числі перших? Спішіть зробити передзамовлення на сайті, або поставити крижика в коментарях!

Райан В.Ф. Баня в полночь. Исторический обзор магии и гаданий в России. - М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 720 с.

#КіР_етнографія

Рік тому репостив допис Велігора про такого собі Артємія Соколова, справа якого у 1770 році розглядалася у Синодальному суді. Цей селянин не тільки користувався замовляннями зі згадками про Перуна, Коляду й Вихор (?), але взагалі мав доволі незвичайну біографію в дусі блаженного маргінала. Райан наводить ще кілька пікантних подробиць (за плечима Соколова начебто були вбивства, грабунок церков, шанування диявола, а також розведення бобів 🌚). З іншого боку, вчений англосакс опускає результат процесу - Соколов втік з-під арешту 😁

#КіР_джерела

Найдавніше зображення античних знаків зодіаку на Русі - на полях "Ізборника Святослава" 1073 року, тобто в часи ще живого Язичництва. Звичайно, цей зодіак - яскравий приклад світоглядного синкретизму, складовими якого стало не тільки чужовір'я з Палестини та місцеві вірування, але також і деякі язичницькі уявлення греко-римської ойкумени.

֎ ВОСЬМИЛУЧЕВОЙ КОЛОВРАТ ֍

В.В. Хвойка при раскопках на горе Киселёвке в Киеве в 1897 г. обнаружил на глиняном сосуде клеймо в виде восьмилучевого коловрата (№ 6): «Друге мiсце, пiсля Старокиївської гори, по кiлькостi знайденого посуду iз знаками займає гора Киселiвка. Цiкавi рiзноманiтнi знаки є на посудинах, знайдених В.В. Хвойкою в 1897 р. Це — хрести, п’ятикутна i шестикутна зiрки, шестикутник, колесо, сiтка, тварина в стрiмкому русi та iн» (№ 1‒12) [Шовкопляс 1964. С. 63].

Шовкопляс Г.М. Знаки на древньоруському посудi з Києва // Археологiя. Т. XVII. 1964. С. 56‒73.

Статью можно скачать в "КНИЖНОМ ШКАФУ ВЕЛЕСЛАВА" — ВКонтакте: https://vk.com/wall-123366722_8685

"Лопаточнику", до речі, присвячена значна частина блискучого дослідження Віталія Щепанського "Кістка шамана: Тюркський шаманізм у Великому князівстві Литовському":

https://shron1.chtyvo.org.ua/Schepanskyi_Vitalii/Kistka_shamana_Tiurkskyi_shamanizm_u_Velykomu_Kniazivstvi_Lytovskomu.pdf