📊 Топ-3 найбільших перешкод для промислового бізнесу в грудні 2024 року (дані щомісячного опитування ІЕД):
➡️ Брак робочої сили через призов та виїзд співробітників залишається головною перешкодою, хоча показник дещо знизився — з 64% у листопаді до 61% у грудні
➡️ Безпекові ризики залишаються на другому місці: 55% підприємств повідомляють, що їм небезпечно працювати (порівняно з 54% у листопаді)
➡️ Значно загострилась проблема з електропостачанням — частка підприємств, які назвали цю проблему суттєвою, зросла з 34% до 51%.
Утім, про зростання цін на сировину та зменшення попиту на продукцію в грудні рапортувало менше компаній, ніж в листопаді (див. графік).
На графіку – динаміка основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час за результатами опитування підприємств у листопаді-грудні 2024 року.
🔍Про це та інші результати опитування запрошуємо прочитати у нашій презентації
Збір даних в грудні 2024-го став можливим за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Європейське Відродження України".
#ІЕД #NRES #опитування
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
➡️ Брак робочої сили через призов та виїзд співробітників залишається головною перешкодою, хоча показник дещо знизився — з 64% у листопаді до 61% у грудні
➡️ Безпекові ризики залишаються на другому місці: 55% підприємств повідомляють, що їм небезпечно працювати (порівняно з 54% у листопаді)
➡️ Значно загострилась проблема з електропостачанням — частка підприємств, які назвали цю проблему суттєвою, зросла з 34% до 51%.
Утім, про зростання цін на сировину та зменшення попиту на продукцію в грудні рапортувало менше компаній, ніж в листопаді (див. графік).
На графіку – динаміка основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час за результатами опитування підприємств у листопаді-грудні 2024 року.
🔍Про це та інші результати опитування запрошуємо прочитати у нашій презентації
Збір даних в грудні 2024-го став можливим за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Європейське Відродження України".
#ІЕД #NRES #опитування
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Ціна держави
На російську економіку чекає зростання кількості банкрутств через високі ставки
Про це пише навколокремлівський Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП). Дуже обережно пише, прям між рядків.
Починають вони "за здравіє": "Общие экономические итоги завершившегося года впечатляют...".
А далі вже прогнози, що відсоткові платежі за кредитами обслуговувати дедалі важче, при цьому компанії дедалі частіше стикаються з неплатежами з боку контрагентів. Це відбувається через те, що підприємства перенаправляють гроші з виробничого обороту на строкові депозити за високими ставками.
В обробній промисловості більш ніж у 20% підприємств навантаження відсоткових платежів на прибуток наприкінці 2024 року опинилося на ризикованому рівні, йдеться. На обслуговування кредитів їм доводиться витрачати 2/3 доподаткового прибутку.
Ми писали, що рекордна облікова ставка в 21% для стабілізації інфляції обов'язково відгукнеться економіці - в першу чергу секторам не пов'язаним з ВПК.
Наступне засідання ради директорів Банку РФ відбудеться 14.02.2025. На ньому буде ухвалене рішення про ставку. Чекатимемо гарних новин (підвищення).
📩 Підписуйся на "Ціну держави"
Про це пише навколокремлівський Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП). Дуже обережно пише, прям між рядків.
Починають вони "за здравіє": "Общие экономические итоги завершившегося года впечатляют...".
А далі вже прогнози, що відсоткові платежі за кредитами обслуговувати дедалі важче, при цьому компанії дедалі частіше стикаються з неплатежами з боку контрагентів. Це відбувається через те, що підприємства перенаправляють гроші з виробничого обороту на строкові депозити за високими ставками.
В обробній промисловості більш ніж у 20% підприємств навантаження відсоткових платежів на прибуток наприкінці 2024 року опинилося на ризикованому рівні, йдеться. На обслуговування кредитів їм доводиться витрачати 2/3 доподаткового прибутку.
Ми писали, що рекордна облікова ставка в 21% для стабілізації інфляції обов'язково відгукнеться економіці - в першу чергу секторам не пов'язаним з ВПК.
Наступне засідання ради директорів Банку РФ відбудеться 14.02.2025. На ньому буде ухвалене рішення про ставку. Чекатимемо гарних новин (підвищення).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Моніторинг виконання умов програми МВФ та Плану України в рамках Ukraine Facility
⚡️ Вже 30 січня о 15:00 консорціум чотирьох відомих українських організацій громадянського суспільства #RRR4U представить довгоочікуваний випуск Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
В обговоренні свіжого випуску моніторингу та спеціальної теми випуску візьмуть участь наступні учасники:
🔹 Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки;
🔹 Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів;
🔹 Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій;
🔹 Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради;
🔹 Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії;
🔹 Юрій Ромашко, виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації;
🔹 Альона Корогод, експертка проєктів DiXi Group;
🔹 Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Із їх виступів ви дізнаєтесь про прогрес у виконанні Україною зобов’язань перед ключовими міжнародними донорами та ознайомитесь із спецтемою дослідження – подробицями реформи системи управління публічними інвестиціями.
Модеруватиме дискусію Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Із заключним словом виступить Прішила Тофано з Представництва МВФ в Україні.
Реєструйтеся на участь у заході за посиланням 👉 https://bit.ly/4gYfpw4
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#ІЕД #відбудова #моніторинг
⚡️ Вже 30 січня о 15:00 консорціум чотирьох відомих українських організацій громадянського суспільства #RRR4U представить довгоочікуваний випуск Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
В обговоренні свіжого випуску моніторингу та спеціальної теми випуску візьмуть участь наступні учасники:
🔹 Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки;
🔹 Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів;
🔹 Альона Шкрум, перша заступниця міністра розвитку громад та територій;
🔹 Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради;
🔹 Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії;
🔹 Юрій Ромашко, виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації;
🔹 Альона Корогод, експертка проєктів DiXi Group;
🔹 Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Із їх виступів ви дізнаєтесь про прогрес у виконанні Україною зобов’язань перед ключовими міжнародними донорами та ознайомитесь із спецтемою дослідження – подробицями реформи системи управління публічними інвестиціями.
Модеруватиме дискусію Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Із заключним словом виступить Прішила Тофано з Представництва МВФ в Україні.
Реєструйтеся на участь у заході за посиланням 👉 https://bit.ly/4gYfpw4
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#ІЕД #відбудова #моніторинг
Forwarded from Від санкцій до репарацій | росія
Reuters: Китай та Індія зупиняють торгівлю російською нафтою через санкції США
⭕️Китай та Індія зупинили торгівлю російською нафтою, оскільки санкції США спричинили різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення.
📊Згідно із даними трейдерів і судноплавних компаній, торгівля російською нафтою, яку завантажували у березні, в Азії зупинилась, оскільки у Китаї виник великий розрив у ціні між покупцями і продавцями. Це сталося після того, як вартість фрахту танкерів, на які не вплинули санкції США, різко зросла.
📃США запровадили 10 січня нові санкції проти російського ланцюга постачання нафти, що призвело до різкого зростання фрахтових ставок на танкери, тоді як покупці та порти у Китаї та Індії уникали санкційних суден.
#санкції
Джерело
⭕️Китай та Індія зупинили торгівлю російською нафтою, оскільки санкції США спричинили різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення.
📊Згідно із даними трейдерів і судноплавних компаній, торгівля російською нафтою, яку завантажували у березні, в Азії зупинилась, оскільки у Китаї виник великий розрив у ціні між покупцями і продавцями. Це сталося після того, як вартість фрахту танкерів, на які не вплинули санкції США, різко зросла.
📃США запровадили 10 січня нові санкції проти російського ланцюга постачання нафти, що призвело до різкого зростання фрахтових ставок на танкери, тоді як покупці та порти у Китаї та Індії уникали санкційних суден.
#санкції
Джерело
Економіка України
Reuters: Китай та Індія зупиняють торгівлю російською нафтою через санкції США ⭕️Китай та Індія зупинили торгівлю російською нафтою, оскільки санкції США спричинили різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення. 📊Згідно із даними трейдерів і судноплавних…
Тож чи дійсно скоротяться поставки до Індії та Китаю через санкції США? Пояснюємо👇
Reuters повідомляє про суттєве зростання вартості фрахту танкерів, які не підпали під нещодавні санкції США, та збільшення дисконтів на російську нафту ESPO для Китаю — $3-5 за барель до ціни нафти марки Brent. Також в Індії найбільша нафтопереробна компанія BPCL не отримала жодних пропозицій поставок нафти на березень, хоча зазвичай вони надходять у середині кожного місяця.
Проте радіти тому, що Китай та Індія досить швидко відреагували на санкції США, рано.
💬 Станіслав Юхименко, експерт ІЕД:
"Я був би обережним в очікуваннях скорочення поставок російської нафти до Індії та Китаю. Індія традиційно знаходить способи м'якого обходу санкцій, тому через декілька місяців обсяги торгівлі можуть відновитися. Те саме стосується і Китаю. Cанкції запроваджені зовсім нещодавно, і для танкерів, які вийшли в море до оголошення обмежень, діє перехідний період до 12 березня 2025 року.
Реальний вплив санкцій на торгівлю російською нафтою можна буде оцінити не раніше квітня, коли ми побачимо перші результати після завершення перехідного періоду".
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
Reuters повідомляє про суттєве зростання вартості фрахту танкерів, які не підпали під нещодавні санкції США, та збільшення дисконтів на російську нафту ESPO для Китаю — $3-5 за барель до ціни нафти марки Brent. Також в Індії найбільша нафтопереробна компанія BPCL не отримала жодних пропозицій поставок нафти на березень, хоча зазвичай вони надходять у середині кожного місяця.
Проте радіти тому, що Китай та Індія досить швидко відреагували на санкції США, рано.
💬 Станіслав Юхименко, експерт ІЕД:
"Я був би обережним в очікуваннях скорочення поставок російської нафти до Індії та Китаю. Індія традиційно знаходить способи м'якого обходу санкцій, тому через декілька місяців обсяги торгівлі можуть відновитися. Те саме стосується і Китаю. Cанкції запроваджені зовсім нещодавно, і для танкерів, які вийшли в море до оголошення обмежень, діє перехідний період до 12 березня 2025 року.
Реальний вплив санкцій на торгівлю російською нафтою можна буде оцінити не раніше квітня, коли ми побачимо перші результати після завершення перехідного періоду".
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чому пенсійна реформа знову на порядку денному?
📊 За даними Опендатабот на кінець 2024 року:
🔹Середня пенсія в Україні – 5 789 грн (132 євро)
🔹2,7 млн пенсіонерів отримують менше 3 000 грн
🔹За три роки війни кількість пенсіонерів зменшилась на півмільйона
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій пояснює три головні проблеми:
1️⃣На одного платника ЄСВ припадає один пенсіонер. 3,2 млн українців працюють неофіційно – їхні внески не надходять до пенсійного фонду.
2️⃣Система несправедлива: пенсії суддів у десятки разів перевищують середні виплати, а військові, які захищають країну з 2014-го, отримують менше, ніж кадрові силовики, які ніколи не воювали.
3️⃣Розрахунок пенсій непрозорий – неможливо спрогнозувати майбутні виплати.
Детальніше – у статті Олександри Бетлій на Економічній правді
Пропозиції уряду щодо пенсійної реформи:
Реформа передбачає запровадження накопичувального рівня пенсійного забезпечення додатково до існуючої солідарної системи. Важливо: це не збільшить загальне навантаження на фонд оплати праці, а лише перерозподілить наявні платежі.
Як працюватиме система накопичень?
🔹Перший рік: 3% (1% - від працівника, 1% - від роботодавця, 1% - добровільний внесок)
🔹Другий рік: 6% (по 2% відповідно)
🔹Третій рік і далі: 9% (по 3% відповідно)
🔹Починаючи з 4-го року, внесок роботодавця (3%) зберігається лише за умови, що працівник робить добровільний внесок. Інакше ці кошти спрямовуватимуться до солідарної системи.
Уряд також планує обмежити виплати для осіб, які отримують спеціальні пенсії, що перевищують середній рівень. Це стосуватиметься понад 17 тисяч осіб і має на меті зменшити нерівність у системі. Мінсоцполітики запевняє, що обмеження не будуть застосовуватися до пенсій людей, які сьогодні воюють на фронті або захищали Україну від агресії рф, починаючи з 2014 року.
Більш детально про пенсійну реформу можна буде поговорити після публікації тексту доопрацьованого законопроєкту на сайті Верховної Ради.
#ІЕД #пенсії
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
📊 За даними Опендатабот на кінець 2024 року:
🔹Середня пенсія в Україні – 5 789 грн (132 євро)
🔹2,7 млн пенсіонерів отримують менше 3 000 грн
🔹За три роки війни кількість пенсіонерів зменшилась на півмільйона
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій пояснює три головні проблеми:
1️⃣На одного платника ЄСВ припадає один пенсіонер. 3,2 млн українців працюють неофіційно – їхні внески не надходять до пенсійного фонду.
2️⃣Система несправедлива: пенсії суддів у десятки разів перевищують середні виплати, а військові, які захищають країну з 2014-го, отримують менше, ніж кадрові силовики, які ніколи не воювали.
3️⃣Розрахунок пенсій непрозорий – неможливо спрогнозувати майбутні виплати.
Детальніше – у статті Олександри Бетлій на Економічній правді
Пропозиції уряду щодо пенсійної реформи:
Реформа передбачає запровадження накопичувального рівня пенсійного забезпечення додатково до існуючої солідарної системи. Важливо: це не збільшить загальне навантаження на фонд оплати праці, а лише перерозподілить наявні платежі.
Як працюватиме система накопичень?
🔹Перший рік: 3% (1% - від працівника, 1% - від роботодавця, 1% - добровільний внесок)
🔹Другий рік: 6% (по 2% відповідно)
🔹Третій рік і далі: 9% (по 3% відповідно)
🔹Починаючи з 4-го року, внесок роботодавця (3%) зберігається лише за умови, що працівник робить добровільний внесок. Інакше ці кошти спрямовуватимуться до солідарної системи.
Уряд також планує обмежити виплати для осіб, які отримують спеціальні пенсії, що перевищують середній рівень. Це стосуватиметься понад 17 тисяч осіб і має на меті зменшити нерівність у системі. Мінсоцполітики запевняє, що обмеження не будуть застосовуватися до пенсій людей, які сьогодні воюють на фронті або захищали Україну від агресії рф, починаючи з 2014 року.
Більш детально про пенсійну реформу можна буде поговорити після публікації тексту доопрацьованого законопроєкту на сайті Верховної Ради.
#ІЕД #пенсії
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📊 Інфляція, ВВП та ризики: що прогнозує НБУ на найближчі три роки в інфляційному звіті
Національний банк оприлюднив січневий інфляційний звіт. Розповідаємо про головні економічні тренди, які чекають на Україну в найближчі роки.
🎯 Інфляція: тривалий шлях до цілі
🔹2024 рік завершився з інфляцією 12% — вище, ніж очікувалося.
🔹У першій половині 2025 року можливе зростання індексу споживчих цін до 15%. НБУ очікує пік інфляції на ІІ квартал 2025 року, після чого вона піде на спад.
🔹До кінця 2025 року НБУ очікує, що інфляція знизиться до 8.4%
🔹У 2026 році НБУ планує досягти цільового рівня 5%
Для приборкання інфляції НБУ планує проводити більш жорстку монетарну політику, а отже не виключено чергове підняття облікової ставки найближчими місяцями.
📈 Економічне зростання
🔹2024: +3.4% ВВП
🔹2025: прогноз +3.6%
🔹2026-2027: очікується прискорення до близько 4% щороку
Економічне зростання підтримуватиметься насамперед інвестиціями у відбудову енергетичних та виробничих потужностей, збереженням значних бюджетних видатків та зростанням приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.
Додатковими чинниками будуть очікуване збільшення врожаїв сільськогосподарських культур, поліпшення ситуації в енергетиці та помірне відновлення експортного потенціалу.
⚠️ Головні ризики
🔹Можливе посилення бойових дій та нові руйнування
🔹Дефіцит електроенергії (4% у 2025 році з поступовим зниженням)
🔹Подальший відтік кваліфікованих працівників
🔹Можливе збільшення оборонних видатків
Повний текст звіту доступний на сайті НБУ.
#НБУ
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
Національний банк оприлюднив січневий інфляційний звіт. Розповідаємо про головні економічні тренди, які чекають на Україну в найближчі роки.
🎯 Інфляція: тривалий шлях до цілі
🔹2024 рік завершився з інфляцією 12% — вище, ніж очікувалося.
🔹У першій половині 2025 року можливе зростання індексу споживчих цін до 15%. НБУ очікує пік інфляції на ІІ квартал 2025 року, після чого вона піде на спад.
🔹До кінця 2025 року НБУ очікує, що інфляція знизиться до 8.4%
🔹У 2026 році НБУ планує досягти цільового рівня 5%
Для приборкання інфляції НБУ планує проводити більш жорстку монетарну політику, а отже не виключено чергове підняття облікової ставки найближчими місяцями.
📈 Економічне зростання
🔹2024: +3.4% ВВП
🔹2025: прогноз +3.6%
🔹2026-2027: очікується прискорення до близько 4% щороку
Економічне зростання підтримуватиметься насамперед інвестиціями у відбудову енергетичних та виробничих потужностей, збереженням значних бюджетних видатків та зростанням приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.
Додатковими чинниками будуть очікуване збільшення врожаїв сільськогосподарських культур, поліпшення ситуації в енергетиці та помірне відновлення експортного потенціалу.
⚠️ Головні ризики
🔹Можливе посилення бойових дій та нові руйнування
🔹Дефіцит електроенергії (4% у 2025 році з поступовим зниженням)
🔹Подальший відтік кваліфікованих працівників
🔹Можливе збільшення оборонних видатків
Повний текст звіту доступний на сайті НБУ.
#НБУ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇸 Масштабна торгівельна війна США з Канадою, Мексикою та Китаєм розпочалась. Деталі
Адміністрація Трампа оголосила про нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. Вони наберуть чинності 4 лютого 2025 року та запроваджуться в рамках боротьби з нелегальною міграцією та поширенням фентанілу. Виняток для мит — товари, які вже перебувають у транзиті станом на 1 лютого.
Це наймасштабніше торговельне рішення США з введення тарифів на китайські електромобілі та напівпровідники у 2024 році Байденом.
🔹 Ставки мит:
▶️ Канада: 25% на більшість товарів, 10% на енергопродукцію (нафта, газ, уран тощо)
▶️ Мексика: 25% на всі товари
▶️ Китай: 10% на всі товари, що підпадають під дію мит
🔹 Скасування правила De Minimis:
Вартісний поріг у $800 для безмитних посилок з Китаю, Мексики та Канади тепер не діятиме в США. В першу чергу це направлено проти китайських онлайн-магазинів типу Temu та Alibaba.
🔹 Контрзаходи країн:
▶️ Канада: 25% мита на американські товари загальною вартістю $155 млрд
Перша хвиля (4 лютого): пиво, бурбон, одяг, взуття, меблі, побутова техніка, мотоцикли, зброя.
Друга хвиля (25 лютого): додаткові товари на $125 млрд.
▶️ Мексика: пообіцяла запровадити відповідні мита, але конкретики поки немає.
▶️ Китай: не зробив офіційної заяви.
🔹 Наслідки:
▶️ Порушення торгівлі: підвищення витрат для енергетичного, виробничого та ритейл-секторів та інфляція.
▶️ Розгортання торгівельної війни: США погрожують ще більшими митами у відповідь на контрзаходи.
🔹Як це позначиться на Україні?
За словами Торгового представника України Тараса Качки, у 2024-му експорт із України до США становив $869 млн (або 2.08% від нашого експорту), імпорт $3.4 млрд (4.95% імпорту). Минулоріч ми переважно продавали у США метал та закуповували безпекові товари та вживані авто.
Торгівельна війна США з іншими країнами може побічно зачепити Україну, але навряд чи сильно.
По-перше, США планує запровадити торговельні обмеження на Європу (в тому числі на наш ринок), але питання поставок нашої сталі ми можемо вирішити через переговори. Адже українська сталь використовується як сировина для виробництва, а не як готова продукція, до якої США застосовують мита.
По-друге, нові мита проти контрагентів США найбільше торкнуться товарів з високою часткою китайських компонентів, особливо електроніки та батарей. Ці товари подорожчають. Але це мало вплине на Україну, оскільки ми переважно імпортуємо зі США авто з двигунами внутрішнього згоряння та військову техніку, де мінімум китайських компонентів.
Джерела: BBC, Reuters, CNN
#торгівля #США
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
Адміністрація Трампа оголосила про нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. Вони наберуть чинності 4 лютого 2025 року та запроваджуться в рамках боротьби з нелегальною міграцією та поширенням фентанілу. Виняток для мит — товари, які вже перебувають у транзиті станом на 1 лютого.
Це наймасштабніше торговельне рішення США з введення тарифів на китайські електромобілі та напівпровідники у 2024 році Байденом.
🔹 Ставки мит:
▶️ Канада: 25% на більшість товарів, 10% на енергопродукцію (нафта, газ, уран тощо)
▶️ Мексика: 25% на всі товари
▶️ Китай: 10% на всі товари, що підпадають під дію мит
🔹 Скасування правила De Minimis:
Вартісний поріг у $800 для безмитних посилок з Китаю, Мексики та Канади тепер не діятиме в США. В першу чергу це направлено проти китайських онлайн-магазинів типу Temu та Alibaba.
🔹 Контрзаходи країн:
▶️ Канада: 25% мита на американські товари загальною вартістю $155 млрд
Перша хвиля (4 лютого): пиво, бурбон, одяг, взуття, меблі, побутова техніка, мотоцикли, зброя.
Друга хвиля (25 лютого): додаткові товари на $125 млрд.
▶️ Мексика: пообіцяла запровадити відповідні мита, але конкретики поки немає.
▶️ Китай: не зробив офіційної заяви.
🔹 Наслідки:
▶️ Порушення торгівлі: підвищення витрат для енергетичного, виробничого та ритейл-секторів та інфляція.
▶️ Розгортання торгівельної війни: США погрожують ще більшими митами у відповідь на контрзаходи.
🔹Як це позначиться на Україні?
За словами Торгового представника України Тараса Качки, у 2024-му експорт із України до США становив $869 млн (або 2.08% від нашого експорту), імпорт $3.4 млрд (4.95% імпорту). Минулоріч ми переважно продавали у США метал та закуповували безпекові товари та вживані авто.
Торгівельна війна США з іншими країнами може побічно зачепити Україну, але навряд чи сильно.
По-перше, США планує запровадити торговельні обмеження на Європу (в тому числі на наш ринок), але питання поставок нашої сталі ми можемо вирішити через переговори. Адже українська сталь використовується як сировина для виробництва, а не як готова продукція, до якої США застосовують мита.
По-друге, нові мита проти контрагентів США найбільше торкнуться товарів з високою часткою китайських компонентів, особливо електроніки та батарей. Ці товари подорожчають. Але це мало вплине на Україну, оскільки ми переважно імпортуємо зі США авто з двигунами внутрішнього згоряння та військову техніку, де мінімум китайських компонентів.
Джерела: BBC, Reuters, CNN
#торгівля #США
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸 Грошей в держбюджеті на 2025 вистачить
На презентації моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України від консорціуму #RRR4U було зазначено:
🔹 МВФ: Сьомий перегляд програми заплановано на березень 2025 року, що може принести близько $900 млн. Проте два ключові маяки (скасування “правок Лозового” та створення Вищого адмінсуду) вже провалено.
🔹 Ukraine Facility: За Планом України всі індикатори IV кварталу виконані, що дозволить отримати 3,5 млрд євро від ЄС, можливо вже в лютому.
🔹 Загальна картина: Іноземне фінансування цього року перевищує потреби бюджету ($38 млрд) — сума потенційних надходжень складає понад $64 млрд.
🔹 Зауваження експертів: За словами провідної наукової співробітниці ІЕД Олександри Бетлій, великий обсяг фінансування та його доступність зазвичай знижують спроможність влади ухвалювати складні рішення. Вчасне виконання програми МВФ є критично важливим для отримання фінансування у 2026 році.
Також обговорили реформу управління публічними інвестиціями:
🔹 Уряд ухвалив постанови для впровадження реформи: створено Стратегічну інвестиційну раду, розроблено критерії відбору проєктів та сформовано Єдиний проєктний портфель.
🔹 З понад 700 проєктів вартістю близько 3 трлн грн обрано лише 90 через обмежене фінансування.
🔹 Міністерство економіки запускає Project Preparation Facility для підтримки громад у підготовці пріоритетних проєктів, а проєкти ранжуватимуться за планом Ukraine Facility у наступному бюджетному сезоні.
🔍Детальніше читайте за посиланнями:
➡️Моніторинг
➡️Головні заяви учасників заходу
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
#ІЕД #моніторинг
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📱 Ми в Instagram
На презентації моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України від консорціуму #RRR4U було зазначено:
🔹 МВФ: Сьомий перегляд програми заплановано на березень 2025 року, що може принести близько $900 млн. Проте два ключові маяки (скасування “правок Лозового” та створення Вищого адмінсуду) вже провалено.
🔹 Ukraine Facility: За Планом України всі індикатори IV кварталу виконані, що дозволить отримати 3,5 млрд євро від ЄС, можливо вже в лютому.
🔹 Загальна картина: Іноземне фінансування цього року перевищує потреби бюджету ($38 млрд) — сума потенційних надходжень складає понад $64 млрд.
🔹 Зауваження експертів: За словами провідної наукової співробітниці ІЕД Олександри Бетлій, великий обсяг фінансування та його доступність зазвичай знижують спроможність влади ухвалювати складні рішення. Вчасне виконання програми МВФ є критично важливим для отримання фінансування у 2026 році.
Також обговорили реформу управління публічними інвестиціями:
🔹 Уряд ухвалив постанови для впровадження реформи: створено Стратегічну інвестиційну раду, розроблено критерії відбору проєктів та сформовано Єдиний проєктний портфель.
🔹 З понад 700 проєктів вартістю близько 3 трлн грн обрано лише 90 через обмежене фінансування.
🔹 Міністерство економіки запускає Project Preparation Facility для підтримки громад у підготовці пріоритетних проєктів, а проєкти ранжуватимуться за планом Ukraine Facility у наступному бюджетному сезоні.
🔍Детальніше читайте за посиланнями:
➡️Моніторинг
➡️Головні заяви учасників заходу
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
#ІЕД #моніторинг
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Економіка України
🇺🇸 Масштабна торгівельна війна США з Канадою, Мексикою та Китаєм розпочалась. Деталі Адміністрація Трампа оголосила про нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. Вони наберуть чинності 4 лютого 2025 року та запроваджуться в рамках боротьби з нелегальною…
Нові домовленості США з сусідами та контрзаходи Китаю
Після тривалих переговорів США, Канада та Мексика досягли тимчасового компромісу щодо введення мит. Адміністрація Трампа погодилася відкласти впровадження тарифів на 30 днів для північноамериканських партнерів, але підтвердила введення мит на китайські товари з 4 лютого 2025 року.
🔹Домовленості між США, Мексикою та Канадою:
➡️ 30-денна відстрочка: У результаті переговорів країни погодилися відкласти введення 25% мита, що дає можливість зосередитися на посиленні безпеки кордонів.
➡️ Заходи з безпеки: Канада обіцяє ввести додаткові заходи та посилення контролю на кордоні, а Мексика заявила про відправлення 10 000 військовослужбовців для протидії контрабанді на кордоні із США
🔹Контрзаходи Китаю:
Одночасно з новими митними рішеннями США щодо Китаю президент США оголосив про 10% мита на китайські товари. У відповідь Китай вжив низку контрзаходів:
▶️ 15% мито на американське вугілля та скраплений газ
▶️ 10% мито на нафтопродукти, сільгосптехніку та автомобілі
▶️ Антимонопольне розслідування проти Google
▶️ Обмеження експорту критичних мінералів
#торгівля #США
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
Після тривалих переговорів США, Канада та Мексика досягли тимчасового компромісу щодо введення мит. Адміністрація Трампа погодилася відкласти впровадження тарифів на 30 днів для північноамериканських партнерів, але підтвердила введення мит на китайські товари з 4 лютого 2025 року.
🔹Домовленості між США, Мексикою та Канадою:
➡️ 30-денна відстрочка: У результаті переговорів країни погодилися відкласти введення 25% мита, що дає можливість зосередитися на посиленні безпеки кордонів.
➡️ Заходи з безпеки: Канада обіцяє ввести додаткові заходи та посилення контролю на кордоні, а Мексика заявила про відправлення 10 000 військовослужбовців для протидії контрабанді на кордоні із США
🔹Контрзаходи Китаю:
Одночасно з новими митними рішеннями США щодо Китаю президент США оголосив про 10% мита на китайські товари. У відповідь Китай вжив низку контрзаходів:
▶️ 15% мито на американське вугілля та скраплений газ
▶️ 10% мито на нафтопродукти, сільгосптехніку та автомобілі
▶️ Антимонопольне розслідування проти Google
▶️ Обмеження експорту критичних мінералів
#торгівля #США
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
У січні імпорт електроенергії скоротився вдвічі. Експорту не було
Вийшли нові дані моніторингу ExPro Electricity за січень:
➡️ Імпорт електроенергії скоротився на 56% – до майже 189 тис. МВт-год.
➡️ Найбільший постачальник у січні – Польща (30%), далі: Угорщина (25,5%) та Словаччина (майже 25%).
➡️ Скорочення імпорту пояснюється покращенням ситуації в енергосистемі, дуже теплою зимою та зростанням виробництва всередині країни.
Нагадаємо, що у «Місячному Економічному Моніторингу України» за грудень ми писали, що наприкінці року імпорт зріс у 2,6 рази порівняно з листопадом – до понад 430 тис. МВт-год. А загалом протягом 2024 року Україна імпортувала 4,4 млн МВт-год — це у 5,5 разів більше, ніж у 2023-му.
#енергетика
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Вийшли нові дані моніторингу ExPro Electricity за січень:
➡️ Імпорт електроенергії скоротився на 56% – до майже 189 тис. МВт-год.
➡️ Найбільший постачальник у січні – Польща (30%), далі: Угорщина (25,5%) та Словаччина (майже 25%).
➡️ Скорочення імпорту пояснюється покращенням ситуації в енергосистемі, дуже теплою зимою та зростанням виробництва всередині країни.
Нагадаємо, що у «Місячному Економічному Моніторингу України» за грудень ми писали, що наприкінці року імпорт зріс у 2,6 рази порівняно з листопадом – до понад 430 тис. МВт-год. А загалом протягом 2024 року Україна імпортувала 4,4 млн МВт-год — це у 5,5 разів більше, ніж у 2023-му.
#енергетика
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
41% німецьких компаній цікавляться інвестиціями в Україну
У звіті «German CEE-Business Outlook 2025» від KPMG та Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft (Східний комітет німецької економіки) йдеться, що 41% опитаних компаній планують інвестиції в Україну до 2030 року, а 35% — вже протягом цього року. Крім того, 18% компаній готові вкладати кошти в Україні за умови досягнення мирної угоди.
Україна розглядається як перспективний виробничий майданчик і ключовий ринок завдяки своїм стратегічним перевагам, таким як доступ до кваліфікованої робочої сили та конкурентоспроможні витрати на працю.
Також за даними цього звіту, понад 55% німецьких компаній прогнозують значне зростання економічної вагомості регіону Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) до 2030 року. Більше половини компаній планують інвестиції в країни ЦСЄ, а 22% вже розглядають можливість перенесення виробництва з Німеччини.
Основні акценти звіту:
🔹 Інвестиції: 42% компаній планують інвестувати в регіон протягом наступних 12 місяців, а до 2030 року ця цифра зросте до 56%.
🔹 Топ-країни для інвестицій: Польща (51%), Румунія (43%) та Україна (41%) – країни, що користуються найбільшим інтересом.
🔹 Переваги регіону: Високий внутрішній попит, доступність кваліфікованих кадрів та конкурентні витрати на працю.
🔹 Виклики: Політичні ризики, корупція та бюрократія залишаються основними перешкодами.
Дякуємо Mind, що знайшли таку новину.
Опитування проводилось з 20 листопада по 31 грудня 2024 року. У дослідженні взяли участь 133 німецькі компанії, що ведуть бізнес у Центральній та Східній Європі.
#бізнес
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
У звіті «German CEE-Business Outlook 2025» від KPMG та Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft (Східний комітет німецької економіки) йдеться, що 41% опитаних компаній планують інвестиції в Україну до 2030 року, а 35% — вже протягом цього року. Крім того, 18% компаній готові вкладати кошти в Україні за умови досягнення мирної угоди.
Україна розглядається як перспективний виробничий майданчик і ключовий ринок завдяки своїм стратегічним перевагам, таким як доступ до кваліфікованої робочої сили та конкурентоспроможні витрати на працю.
Також за даними цього звіту, понад 55% німецьких компаній прогнозують значне зростання економічної вагомості регіону Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) до 2030 року. Більше половини компаній планують інвестиції в країни ЦСЄ, а 22% вже розглядають можливість перенесення виробництва з Німеччини.
Основні акценти звіту:
🔹 Інвестиції: 42% компаній планують інвестувати в регіон протягом наступних 12 місяців, а до 2030 року ця цифра зросте до 56%.
🔹 Топ-країни для інвестицій: Польща (51%), Румунія (43%) та Україна (41%) – країни, що користуються найбільшим інтересом.
🔹 Переваги регіону: Високий внутрішній попит, доступність кваліфікованих кадрів та конкурентні витрати на працю.
🔹 Виклики: Політичні ризики, корупція та бюрократія залишаються основними перешкодами.
Дякуємо Mind, що знайшли таку новину.
Опитування проводилось з 20 листопада по 31 грудня 2024 року. У дослідженні взяли участь 133 німецькі компанії, що ведуть бізнес у Центральній та Східній Європі.
#бізнес
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Громади подали 700 проєктів на 2,6 трлн грн до цифрової платформи відновлення DREAM. Це 67% держбюджету.
Стільки хотіли б отримати громади на інвестиційні проєкти з відбудови та розвитку.
Але 2,6 трлн грн вільних коштів у державному бюджеті України немає, тому у 2025 році для фінансування відібрані лише 90 з понад 700 заявлених проєктів.
📌 “Потрібна пріоритезація, бо проєктів занадто багато, і потреби дуже великі. Було вибрано 90 проєктів. У бюджеті на це закладено 36 млрд грн. Очікується, що понад 200 млрд грн надійде від МФО, зокрема Світового банку та Європейського інвестиційного банку”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
Найбільша кількість проєктів на цифровій платформі відновлення DREAM запропонована в наступних секторах:
🔸 охорона здоров'я
🔸 транспортні послуги
🔸 освіта
🔸 соціальний захист
🔸 енергія та видобуток
Складність відбору проєктів для фінансування полягає в тому, що далеко не всі вони мають розроблену проєктно-кошторисну документацію та готові до проведення закупівель. А майже 250 проєктів існують лише у формі концепції.
👉 Детальніше про впровадження реформи системи управління публічними інвестиціями читайте в останньому випуску Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility, підготовленого консорціумом #RRR4U.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
#ІЕД #моніторинг
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Стільки хотіли б отримати громади на інвестиційні проєкти з відбудови та розвитку.
Але 2,6 трлн грн вільних коштів у державному бюджеті України немає, тому у 2025 році для фінансування відібрані лише 90 з понад 700 заявлених проєктів.
📌 “Потрібна пріоритезація, бо проєктів занадто багато, і потреби дуже великі. Було вибрано 90 проєктів. У бюджеті на це закладено 36 млрд грн. Очікується, що понад 200 млрд грн надійде від МФО, зокрема Світового банку та Європейського інвестиційного банку”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
Найбільша кількість проєктів на цифровій платформі відновлення DREAM запропонована в наступних секторах:
🔸 охорона здоров'я
🔸 транспортні послуги
🔸 освіта
🔸 соціальний захист
🔸 енергія та видобуток
Складність відбору проєктів для фінансування полягає в тому, що далеко не всі вони мають розроблену проєктно-кошторисну документацію та готові до проведення закупівель. А майже 250 проєктів існують лише у формі концепції.
👉 Детальніше про впровадження реформи системи управління публічними інвестиціями читайте в останньому випуску Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility, підготовленого консорціумом #RRR4U.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
#ІЕД #моніторинг
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Блог економіста
Зростання тарифу на залізничні перевезення
Коли всі висловилися щодо підвищення тарифів на перевезення вантажів Укрзалізницею, можна зробити невеликий огляд.
Схема стандартна - спочатку зʼявляється витік інформації щодо підвищення, потім обурена реакція бізнесу, слабкі пояснення УЗ, наступна хвиля протестів від бізнесу у вигляді звернень до уряду, знову пояснення УЗ і так по колу, поки підвищення не буде затверджено.
Все почалося 19 листопада з допису в Телеграм Олексія Гончаренка про можливе підвищення тарифів на 37% з метою зростання доходів. "Звичайно, ніяких +26 млрд грн вони не зберуть, бо підприємства просто почнуть зупинятися."
Першим відреагував Олександр Камишін, який сказав, що це нормальна практика - регулярно підвищувати тарифи, але треба робити це прозоро та прогнозовано. "Укрзалізниця має захищати і показувати логіку, що стоїть за цим процесом." Потім Олексій Кулеба підтвердив, що підвищенню на 37% бути, і зміни були затверджені Наглядовою радою УЗ.
Далі включився бізнес: Національна асоціація добувної промисловості, Арселор Міттал, енергоаналітики, Українське дунайське пароходство, Укрметалургпром, Метінвест, інші підприємства ГМК, Міжнародна торгова палата, Українська зернова асоціація, ЄБА, Запоріжсталь, АСС, Нібулон. Всі говорили про негативний вплив на їх бізнес та пропонували УЗ почати з себе - знижувати витрати. Директор GMK Center Станіслав Зінченко припустив, що УЗ може навіть знижувати тарифи. "Главком" назвав підвищення тарифів "епідемією": "УЗ вирішила змусити всю економіку платити ще більше, бо їм так хочеться." Rail.Insider написав про те, що незрозуміло, як була порахована цифра в 37%: "УЗ зазвичай демонструє якісь загальні цифри збільшення витрат, але робить це несистемно та незрозуміло для більшості." З ним не погоджується Валерій Ткачов, заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ: "Ми всі розрахунки показали нашому регулятору – профільному міністерству."
УЗ пояснювала, що зростання не таке вже й велике - наприклад, аграрії майже нічого не відчують, бо це менш ніж долар на тонну агропродукції. Бо паралельно зі зростанням тарифу на перевезення прогнозується падіння ціни на вагони. І взагалі, "упродовж 2024 року логістика здешевшала на 7,5 долара/т." Як варіант компенсації запропонували підписувати довгі договори, щоб зафіксувати ціну. Бо інакше УЗ стане збитковою і нічим буде надавати матеріальну підтримку залізничникам. УКАБ на тій зустрічі сказав: "Підвищення тарифів, ймовірно, обгрунтоване, і це буде."
Врахувавши слова Камишіна, на зустрічі з ЄБА Укрзалізниця говорила про "механізм певної постійної індексації чи то до цін виробників, чи то до певного відсотку до нього, який буде працювати щорічно". Перцовський: "Я радий, що в експертній дискусії ми перейшли від стадії неприйняття до стадії планування."
До речі, профспілка залізничників і транспортних будівельників України підтримала підвищення тарифів. "Частина коштів піде на підвищення соціальних стандартів залізничників і на виплату тих компенсацій, які в односторонньому порядку були призупинені “Укрзалізницею” з початку повномасштабного вторгнення."
Але внаслідок тиску бізнесу підвищення з 1 лютого було відтерміноване.
Що далі? Бізнес продовжить тиснути, УЗ доведеться шукати більш вагомі аргументи підвищення тарифу, показати розрахунки. На мою думку, сторони прийдуть до компромісу - зростання відбудеться, але менше ніж на 37%. А що думаєте ви?
#УЗ
Коли всі висловилися щодо підвищення тарифів на перевезення вантажів Укрзалізницею, можна зробити невеликий огляд.
Схема стандартна - спочатку зʼявляється витік інформації щодо підвищення, потім обурена реакція бізнесу, слабкі пояснення УЗ, наступна хвиля протестів від бізнесу у вигляді звернень до уряду, знову пояснення УЗ і так по колу, поки підвищення не буде затверджено.
Все почалося 19 листопада з допису в Телеграм Олексія Гончаренка про можливе підвищення тарифів на 37% з метою зростання доходів. "Звичайно, ніяких +26 млрд грн вони не зберуть, бо підприємства просто почнуть зупинятися."
Першим відреагував Олександр Камишін, який сказав, що це нормальна практика - регулярно підвищувати тарифи, але треба робити це прозоро та прогнозовано. "Укрзалізниця має захищати і показувати логіку, що стоїть за цим процесом." Потім Олексій Кулеба підтвердив, що підвищенню на 37% бути, і зміни були затверджені Наглядовою радою УЗ.
Далі включився бізнес: Національна асоціація добувної промисловості, Арселор Міттал, енергоаналітики, Українське дунайське пароходство, Укрметалургпром, Метінвест, інші підприємства ГМК, Міжнародна торгова палата, Українська зернова асоціація, ЄБА, Запоріжсталь, АСС, Нібулон. Всі говорили про негативний вплив на їх бізнес та пропонували УЗ почати з себе - знижувати витрати. Директор GMK Center Станіслав Зінченко припустив, що УЗ може навіть знижувати тарифи. "Главком" назвав підвищення тарифів "епідемією": "УЗ вирішила змусити всю економіку платити ще більше, бо їм так хочеться." Rail.Insider написав про те, що незрозуміло, як була порахована цифра в 37%: "УЗ зазвичай демонструє якісь загальні цифри збільшення витрат, але робить це несистемно та незрозуміло для більшості." З ним не погоджується Валерій Ткачов, заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ: "Ми всі розрахунки показали нашому регулятору – профільному міністерству."
УЗ пояснювала, що зростання не таке вже й велике - наприклад, аграрії майже нічого не відчують, бо це менш ніж долар на тонну агропродукції. Бо паралельно зі зростанням тарифу на перевезення прогнозується падіння ціни на вагони. І взагалі, "упродовж 2024 року логістика здешевшала на 7,5 долара/т." Як варіант компенсації запропонували підписувати довгі договори, щоб зафіксувати ціну. Бо інакше УЗ стане збитковою і нічим буде надавати матеріальну підтримку залізничникам. УКАБ на тій зустрічі сказав: "Підвищення тарифів, ймовірно, обгрунтоване, і це буде."
Врахувавши слова Камишіна, на зустрічі з ЄБА Укрзалізниця говорила про "механізм певної постійної індексації чи то до цін виробників, чи то до певного відсотку до нього, який буде працювати щорічно". Перцовський: "Я радий, що в експертній дискусії ми перейшли від стадії неприйняття до стадії планування."
До речі, профспілка залізничників і транспортних будівельників України підтримала підвищення тарифів. "Частина коштів піде на підвищення соціальних стандартів залізничників і на виплату тих компенсацій, які в односторонньому порядку були призупинені “Укрзалізницею” з початку повномасштабного вторгнення."
Але внаслідок тиску бізнесу підвищення з 1 лютого було відтерміноване.
Що далі? Бізнес продовжить тиснути, УЗ доведеться шукати більш вагомі аргументи підвищення тарифу, показати розрахунки. На мою думку, сторони прийдуть до компромісу - зростання відбудеться, але менше ніж на 37%. А що думаєте ви?
#УЗ
🏗 Якщо вам цікаво почути з перших вуст, як відновлюють масштабні інфраструктурні об'єкти — то приходьте на сьогодні о 15:00 на захід "Від доріг до водогонів: як реалізують великі інфраструктурні проєкти?"
📋 Програма:
15:00 – 15:05 Вступне слово від Паулюса Стрельчунаса, радника з питань політики в Європейській Комісії
15:05 – 15:20 Презентація "Контроль витрат на відновлення №16", Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії
15:20 – 15:30 Презентація спеціальної теми, Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця в ІЕД
15:30 – 16:30 Дискусія та Q&A
Спікери:
➡️ Сергій Сухомлин, голова Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України;
➡️ Олександр Сєнкевич — мер Миколаєва;
➡️ Якоб Торрільд Хансен, керівник офісу Посольства Данії в Миколаєві;
➡️ Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця ІЕД.
Модератор: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
📝 Реєстрація: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN__D1CxgjdQGi-XuMWan7-RA#/registration
🖥Не встигаєте долучитися наживо? Дивіться трансляцію на Facebook-сторінці BRP
Після події зареєстровані учасники отримають відеозапис.
Захід проводиться в межах проєкту "Контроль витрат на відновлення України", що фінансується Європейським Союзом. Проєкт реалізується спільно Центром економічної стратегії, ІЕД та ГО "Технології прогресу". Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
#ІЕД #відбудова
📊 Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📋 Програма:
15:00 – 15:05 Вступне слово від Паулюса Стрельчунаса, радника з питань політики в Європейській Комісії
15:05 – 15:20 Презентація "Контроль витрат на відновлення №16", Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії
15:20 – 15:30 Презентація спеціальної теми, Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця в ІЕД
15:30 – 16:30 Дискусія та Q&A
Спікери:
➡️ Сергій Сухомлин, голова Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України;
➡️ Олександр Сєнкевич — мер Миколаєва;
➡️ Якоб Торрільд Хансен, керівник офісу Посольства Данії в Миколаєві;
➡️ Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця ІЕД.
Модератор: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
📝 Реєстрація: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN__D1CxgjdQGi-XuMWan7-RA#/registration
🖥Не встигаєте долучитися наживо? Дивіться трансляцію на Facebook-сторінці BRP
Після події зареєстровані учасники отримають відеозапис.
Захід проводиться в межах проєкту "Контроль витрат на відновлення України", що фінансується Європейським Союзом. Проєкт реалізується спільно Центром економічної стратегії, ІЕД та ГО "Технології прогресу". Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
#ІЕД #відбудова
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM