"Катананхе" -- це роман насамперед про старіння. Це про Лесю зокрема. Вона уникає старості. Частково я навіть думала, а що, якщо це все -- це просто один суцільний наслідок і побічка від її уколів краси? Це могла б бути наша "Субстанція", але вийшло навпаки. Бо Леся коле собі щось і починає роздивлятися себе у вітринах (моя улюблена дзекальна стадія, яка від Лакана пішла в геронтологію завдяки Кейтлін Вуфдворд і стала найбільшою метафорою спостереження за процесом старіння), відображення їй подобається, адже шкіра обличчя молодшає.
Що відбувається натомість у її родині? Чоловік зраджує. І не з 19-річною юнкою, як вона бреше про це по телефону сестрі, ні. Він зраджує зі старою сусідкою. Що каже про зраду Олекса? Пам'ятаєте? Я пам'ятаю: "Це було поза нашими тілами...Зі мною не траплялося ще ніколи нічого настільки чистого".
До чого тут міт про Актеона? Божевільний зраджений чоловік Жанни пояснює зрадженій Лесі про чистоту Артеміди, яку порушив Актеон, за що був покараний. Бо інакше в грецькій мітології не буває: порушене табу завжди має наслідки (часто фатальні).
Та куди ти хилиш? Розказуй вже! Справа у тім, що у Вокер я прочитала про триєдність образу жінки у багатьох культурах, що часто втілюють три жіночі начала: Діву, Матір і Стару. Ці архетипи були настільки вкоріненими, що знайшли своє відображення навіть у християнстві (Марія як втілення усіх трьох, зокрема в пізньому ренесансі існував образ Марії як небесної цариці, цариці землі та цариці пекла). У давньогрецькій мітології існувала Кор (Діва), Плутон (Мати) і Персефона (Стара). Персефона уособлювала собою якраз-таки аспект руйнування, символізуючи смерть і старість, але водночас вона була і Кор -- молодою Дівою, відповідальною за родючість.
Стариця з усієї цієї трійці була найсильнішою, настільки, що могла, за уявленнями, перемогти богів, адже від неї пішов світ, вона його і могла зруйнувати. Тут можна процитувати цілий розділ Вокер про індійську богиню Калі, яка буквально уособлювала ці три вияви жіноцтва. Але от що сталося: патріархальні суспільства вважали Старицю пасивною і доброю, коли ж допатріархальні явно підкреслювали її сексуальні й деструктивні сторони, адже саме Стариця невтомно творила і руйнувала. Це було її призначення -- космогонія й есхатологія.
І от я читаю втретє це прокляте заплутане Катананхе і думаю: тоді, може, Леся, її донька і Жанна -- це і є ця триєдність? Можливо. Але я зчитала це не так. Лише Жанна і є трьома: вона чиста, наче Артеміда, вона Матір у скорботі за загиблим сином, вона Стариця, що несе розлам і руїну, після чого світ знову складається докупи.
А ось так, вона лише на перший погляд непримітна і незрозуміла, змальована не те, що б привітно чи привабливо. Але і вже згадану Калі не назвеш конвенційно красивою. Її зображали чорними барвами, бо вона показувала темряву початку і кінця життя як повноцінних циклів існування.
"Катананхе" -- це роман насамперед про старіння. Це про Лесю зокрема. Вона уникає старості. Частково я навіть думала, а що, якщо це все -- це просто один суцільний наслідок і побічка від її уколів краси? Це могла б бути наша "Субстанція", але вийшло навпаки. Бо Леся коле собі щось і починає роздивлятися себе у вітринах (моя улюблена дзекальна стадія, яка від Лакана пішла в геронтологію завдяки Кейтлін Вуфдворд і стала найбільшою метафорою спостереження за процесом старіння), відображення їй подобається, адже шкіра обличчя молодшає.
Що відбувається натомість у її родині? Чоловік зраджує. І не з 19-річною юнкою, як вона бреше про це по телефону сестрі, ні. Він зраджує зі старою сусідкою. Що каже про зраду Олекса? Пам'ятаєте? Я пам'ятаю: "Це було поза нашими тілами...Зі мною не траплялося ще ніколи нічого настільки чистого".
До чого тут міт про Актеона? Божевільний зраджений чоловік Жанни пояснює зрадженій Лесі про чистоту Артеміди, яку порушив Актеон, за що був покараний. Бо інакше в грецькій мітології не буває: порушене табу завжди має наслідки (часто фатальні).
Та куди ти хилиш? Розказуй вже! Справа у тім, що у Вокер я прочитала про триєдність образу жінки у багатьох культурах, що часто втілюють три жіночі начала: Діву, Матір і Стару. Ці архетипи були настільки вкоріненими, що знайшли своє відображення навіть у християнстві (Марія як втілення усіх трьох, зокрема в пізньому ренесансі існував образ Марії як небесної цариці, цариці землі та цариці пекла). У давньогрецькій мітології існувала Кор (Діва), Плутон (Мати) і Персефона (Стара). Персефона уособлювала собою якраз-таки аспект руйнування, символізуючи смерть і старість, але водночас вона була і Кор -- молодою Дівою, відповідальною за родючість.
Стариця з усієї цієї трійці була найсильнішою, настільки, що могла, за уявленнями, перемогти богів, адже від неї пішов світ, вона його і могла зруйнувати. Тут можна процитувати цілий розділ Вокер про індійську богиню Калі, яка буквально уособлювала ці три вияви жіноцтва. Але от що сталося: патріархальні суспільства вважали Старицю пасивною і доброю, коли ж допатріархальні явно підкреслювали її сексуальні й деструктивні сторони, адже саме Стариця невтомно творила і руйнувала. Це було її призначення -- космогонія й есхатологія.
І от я читаю втретє це прокляте заплутане Катананхе і думаю: тоді, може, Леся, її донька і Жанна -- це і є ця триєдність? Можливо. Але я зчитала це не так. Лише Жанна і є трьома: вона чиста, наче Артеміда, вона Матір у скорботі за загиблим сином, вона Стариця, що несе розлам і руїну, після чого світ знову складається докупи.
А ось так, вона лише на перший погляд непримітна і незрозуміла, змальована не те, що б привітно чи привабливо. Але і вже згадану Калі не назвеш конвенційно красивою. Її зображали чорними барвами, бо вона показувала темряву початку і кінця життя як повноцінних циклів існування.
BY камо грядеши
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
He said that since his platform does not have the capacity to check all channels, it may restrict some in Russia and Ukraine "for the duration of the conflict," but then reversed course hours later after many users complained that Telegram was an important source of information. As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. As the war in Ukraine rages, the messaging app Telegram has emerged as the go-to place for unfiltered live war updates for both Ukrainian refugees and increasingly isolated Russians alike.
from de
