Telegram Group Search
Околиці Києво-Печерської Лаври. Початок ХХ століття.
Могила видатного офтальмолога академіка Філатова на 2-му християнському кладовищі м. Одеси.
Завтра неділя про сліпого.
Сказание об иконе Божией Матери Кассопитра (греч. Κασσωπίτρα)
Празднование: 8 мая, 21 ноября
Чудотво́рная икона Пресвятой Богородицы Кассопитра (греч. Κασσωπίτρα) прославилась в 1530 году на острове Керкира. В то время, когда остров находился под венецианским господством, там безвинно пострадал благочестивый юноша Стефан. По приговору судьи он был оклеветан и ослеплён за преступление, которого не совершал. С тех пор Стефана, неспособного передвигаться самостоятельно, водила за руку его мать. На северо-востоке острова, в 18 милях от столицы находилось когда-то небольшое приморское поселение Кассиопея, на месте которого стоял знаменитый храм, посвящённым Пресвятой Богородице. Стефан решил отправиться в этот храм, остаться при нём и просить милостыню. Поклонившись находящемуся в церкви чтимому образу Божией Матери «Неувядаемый цвет» и горячо помолившись Ей, они с матерью остались ночевать в храме. Ночью Стефан почувствовал, как кто-то коснулся рукой его лица и стал ощупывать пустые глазницы. Внезапно прямо перед собой он увидел Женщину в ослепительном сиянии. Она предстала пред ним ненадолго и исчезла. А Стефан обрёл зрение, только глаза у него стали теперь голубыми, тогда как до казни они были чёрными. Со слезами радости мать и сын благодарили Пресвятую Богородицу за Её скорое вмешательство и помощь.
Весть о чудесном исцелении Стефана быстро разнеслась по острову. Правитель спросил палача, действительно ли тот вырвал глаза у юноши. В доказательство палач показал правителю пару лежащих в тазу черных глаз. Пригласив Стефана к себе, правитель просил у него прощения и, желая возместить его страдания, богато одарил. Также он обновил ограду святого храма Пресвятой Богородицы в Кассиопее.
 
😇#свято_дня

26 травня - Перенесення мощей преподобномученика Макарія, архімандрита Овруцького, Канівського, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця (1688).

Преподобномученик народився 1605 року в Овручі.
У 1614-1620 роках святий навчався при Успенському Овруцькому монастирі і після смерті батьків став ченцем цього монастиря.

У 1630 році святий був посвячений у сан ієродиякона, а в 1632 році - у сан ієромонаха. У 1637 році настоятель Куп'ятицького монастиря послав його до Київського митрополита Петра Могили, який помітив в ієромонасі Макарії відданого сина Церкви Божої, і в 1638 призначив його настоятелем Кам'янецького Воскресенського монастиря.

З 1642 року преподобний Макарій керував братією Куп'ятицького монастиря, у 1656-1659 роках очолював Пінський монастир, а з 1660 року керував братією рідного Успенського Овруцького монастиря.

У 1671 році, після спустошення Овруча татарами, архімандрит Макарій покинув монастир і вирушив для духовних подвигів до Києво-Печерської лаври. Але захисники Православ'я потрібні були не тільки в Києві, і преподобного Макарія було призначено настоятелем Канівського монастиря.

Помер преподобний Макарій мученицьки від турків, 4 вересня 1678 року. Святий Макарій зустрів ворогів із хрестом у руках на паперті храму. Турки повісили настоятеля за руки та за ноги між двома стовпами. Через два дні преподобномученику відрубали голову.

Свідки мученицької кончини преподобного Макарія внесли його тіло до монастирського храму, в якому для безпеки зачинилися. Але турки, що повернулися, обклали церкву дровами і спалили всіх, що сховалися в храмі. Коли городяни Канева, що залишилися живими, почали розбирати тіла загиблих, то тільки одне тіло було знайдено в цілості і було ніби живе, — це тіло священномученика Макарія, одягнене у власяницю, з хрестом на грудях і хрестом у руці. Святе тіло було поховано у тому ж храмі під жертовником 8 вересня 1678 року.

У 1688 році при оновленні храму труна преподобномученика була відкрита, і в ній знайдено нетлінне тіло святого. Чотири рази відбувалося перенесення мощів, заради їх збереження. 26 травня 2003 року мощі перенесені до Черкаського Свято-Михайлівського кафедрального собору.

🙏Тропар
Христу, нас ради с Небес сошедшему, последовал еси в подвизех твоих, Макарие, отче наш. Егоже моли о нас, ублажающих тя, прощение прегрешений даровати нам, любовию же и смирением сердца наша озарити и спасти души наша.

#УПЦ
33 років тому, 27 травня 1992 року, на Архієрейському Соборі Української Православної Церкви у Харкові, Митрополита Володимира (Сабодана) більшістю голосів (16 з 18) було обрано Предстоятелем Української Православної Церкви
Раніше я думав: "Навіщо Господь посилає скорботи на землю?" А тепер я зрозумів, камінь розбивають молотом.... Багатьох людей тільки горе і скорботи можуть привести до Бога.

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе)
#цитати
Людині заплатить той господар, на якого вона працює. Якщо ти працюєш на чорного господаря, то вже тут він зробить твоє життя чорним. Якщо ти працюєш гріху, то з тобою розплатиться диявол. Якщо ти плекаєш чесноту, то тобі заплатить Христос. І чим більше працюєш Христу, тим світліше і радісніше стаєш.

Преподобний Паїсій Святогорець

#цитати
«Знаешь, деточка, когда тесто долго месят, взбивают — хлебы бывают хорошие».

Блаженный старец Иван Петрович Жуковский
#цитаты
28 МАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ ПРАЗДНУЕТ ОТДАНИЕ ПАСХИ

Отдание Пасхи, то есть завершение, проводы праздника, посвященного главному событию для всех христиан – Воскресению Спасителя. Сегодня мы в последний раз в этом году приветствуем друг друга радостным приветствием «Христос Воскресе!».

Отдание Пасхи всегда совершается на 39-й день после «Торжества торжеств». Снова совершаются торжественные богослужения, снова звучат пасхальные молитвы и песнопения. В этот день происходит соединение трёх уставных служб: Святой Пасхи, Недели о слепом и предпразднства Вознесения Господня.

Почему праздничный пасхальный период составляет 40 дней и длится до Вознесения Господня? Именно столько времени Христос после Своего Воскресения пребывал на земле, давал наставления апостолам, являл себя людям. А на 40-й день вознесся на Небо. О явлениях Спасителя в этот период повествуют все евангелисты.

Завершается празднование Пасхи, но не завершается наша радость о Воскресении! Господь завтра возносится, но Воскресение Христово вспоминается каждый воскресный день, он потому и называется «Господним» днем. И, таким образом, Пасха совершается, в сущности, весь год, то есть все пятьдесят два воскресенья. Потому, верующие должны участвовать в службах, это дар, преподнесенный нам Господом, чтобы на весь предстоящий богослужебный год сохранить ту Пасхальную радость, которую мы получили в день светлого Христова Воскресения!
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!
ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ ХРИСТОС!
«Лагідність полягає в тому, щоб при образах від ближнього, без збентеження і щиро про нього молитися»
Преподобний Іоанн Летсвічник
#цитати
З проповіді Блаженнішого Митрополита Володимира - на Вознесіння Господнє:
___________________
«Що далеко від очей, далеко від серця», - це прислів'я справедливе тільки щодо стосунків між людьми, але не ставлення людини до Бога. Тут вірніше буде інше: «Далеко від очей - близько до серця». Адже й після Вознесіння Христос не раз являвся людям: Він з'явився на шляху в Дамаск, щоб із Савла, гонителя Церкви, зробити апостола народів. Можна з вірою прийняти, що являвся Він і Своїй Пресвятій Матері, поки Вона перебувала на землі. Являвся Він багатьом святим угодникам. Побачимо й ми Його під час кінця світу, коли Він прийде судити живих і мертвих.

Головною справою для нас має бути те, щоб у той останній день показати праведному Судії й засвідчити перед Ним, що Його Вознесіння дійсно стало для нас зміцненням віри, утвердженням надії й зігріванням любові. Якщо так буде, тоді ми почуємо з вуст Божественного Спасителя: «Прийдіть... наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу» (Мф. 25, 34). Амінь.
⚜️⚜️⚜️⚜️⚜️⚜️⚜️
Унікальна святиня.
Хрест, який власними руками зробив святий праведний Іона Одеський (протоієрей Іона Атаманський). Використовувався святим під час служіння водосвятних молебнів,зберігся стараннями віруючих.
_________________
«…хрест у о. Іони з кипарисового дерева, обкладений по сторонам якимось визолоченим металом, у підніжжя вставлена частка Животворящого Хреста Господнього. В середині хреста є пустота, в яку набирається вода і маленькими струмочками ллється чрез нижній кінець хреста. Богомольці розкривають рота і о. Іона ллє воду з хреста в рот і на обличчя всім присутнім у храмі. Після цього усі прикладаються до хреста і о. Іона їх святою водою».
2025/07/04 09:02:34
Back to Top
HTML Embed Code: