This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
IMБALANCE 21 червня: чому варто прийти на виставку, створену підлітками
Цієї суботи на вас чекає насичена паралельна програма до виставки, що стала підсумком лабораторії сучасного мистецтва та документування від Музею воєнного дитинства.
О 14:00 відбудеться показ короткометражних фільмів «Teen Angst» (2024) Інги Пилипчук і «Уроки щастя» (2024) Олексія Єрошенка — документальні роботи, створені про підлітків та почасти самими юнаками.
15:30 — панельна дискусія «Документування життя дітей та підлітків у кіно» за участі Інги Пилипчук, Олексія Єрошенка та Катерини Горностай, що мають безпосередній досвід на цьому полі.
О 17:00 подивимося «Стоп-Землю» (2021) Катерини Горностай — чуттєву драму про життя київських випускників, що поєднала ігрове осердя з елементами документального кіно.
Вхід вільний за реєстрацією. Чекаємо на вас!
Проєкт створений Музеєм воєнного дитинства за підтримки Програмного офісу forumZFD в Україні та Українсько-данського молодіжного дому у партнерстві з Довженко-Центром
Цієї суботи на вас чекає насичена паралельна програма до виставки, що стала підсумком лабораторії сучасного мистецтва та документування від Музею воєнного дитинства.
О 14:00 відбудеться показ короткометражних фільмів «Teen Angst» (2024) Інги Пилипчук і «Уроки щастя» (2024) Олексія Єрошенка — документальні роботи, створені про підлітків та почасти самими юнаками.
15:30 — панельна дискусія «Документування життя дітей та підлітків у кіно» за участі Інги Пилипчук, Олексія Єрошенка та Катерини Горностай, що мають безпосередній досвід на цьому полі.
О 17:00 подивимося «Стоп-Землю» (2021) Катерини Горностай — чуттєву драму про життя київських випускників, що поєднала ігрове осердя з елементами документального кіно.
Вхід вільний за реєстрацією. Чекаємо на вас!
Проєкт створений Музеєм воєнного дитинства за підтримки Програмного офісу forumZFD в Україні та Українсько-данського молодіжного дому у партнерстві з Довженко-Центром
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
До 26 червня в кінотеатрі «Жовтень» триває прокат «Дикої любові» (1993) Віллена Новака — шаленої мелодрами з київських 90-х, яка була лідером прокату 1994 року.
Квитки
Квитки
LB поспілкувалися з креативною директоркою Довженко-Центру Оленою Гончарук та директоркою Інституту стратегії культури Юлією Хомчин.
Олена розповіла про досвід Довженко-Центру в боротьбі за своє існування та збереження й популяризацію української кіноспадщини, про нашу роботу, значення культурних інституцій узагалі й трансформацію їхніх функцій сьогодні.
«До повномасштабного вторгнення в мене було відчуття, що культурні інституції і культура як така здебільшого потрібні тим, хто до неї залучений, а решту суспільства ми ще мусимо переконати, що це важливо. Велика ж війна справді по-новому оприявнила роль і значення культури на суспільному рівні. Безумовно, я бачу тут багато не зробленої нами вчасно роботи. Зокрема й у тому, що в країні і досі немало людей, для яких українська культура або нічого не означає, або є сліпою плямою. Але останні три роки, що так багато в нас забрали, заразом дали нам і нову можливість повертати собі самоцінність і самоповагу через знання про власну культуру, історію, традиції.
Це один підхід, що допоміг нашим інституціям устояти у велику війну — це breaking rules. В умовах страшної загрози інституції культури почали діяти доволі сміливо і, скажімо так, ширше за статут. Люди брали на себе справді багато відповідальності, шукали, де можуть бути корисними, об’єднували зусилля. І це дало нам розуміння, що багато з нас, багато керівників культурних інституцій, давно професійно переросли систему, в якій існуємо. Що часом її правила більшою мірою стримують нас, аніж допомагають розвиватися».
Читайте матеріал Анастасії Платонової повністю за посиланням
Фото: Макс Требухов
Олена розповіла про досвід Довженко-Центру в боротьбі за своє існування та збереження й популяризацію української кіноспадщини, про нашу роботу, значення культурних інституцій узагалі й трансформацію їхніх функцій сьогодні.
«До повномасштабного вторгнення в мене було відчуття, що культурні інституції і культура як така здебільшого потрібні тим, хто до неї залучений, а решту суспільства ми ще мусимо переконати, що це важливо. Велика ж війна справді по-новому оприявнила роль і значення культури на суспільному рівні. Безумовно, я бачу тут багато не зробленої нами вчасно роботи. Зокрема й у тому, що в країні і досі немало людей, для яких українська культура або нічого не означає, або є сліпою плямою. Але останні три роки, що так багато в нас забрали, заразом дали нам і нову можливість повертати собі самоцінність і самоповагу через знання про власну культуру, історію, традиції.
Це один підхід, що допоміг нашим інституціям устояти у велику війну — це breaking rules. В умовах страшної загрози інституції культури почали діяти доволі сміливо і, скажімо так, ширше за статут. Люди брали на себе справді багато відповідальності, шукали, де можуть бути корисними, об’єднували зусилля. І це дало нам розуміння, що багато з нас, багато керівників культурних інституцій, давно професійно переросли систему, в якій існуємо. Що часом її правила більшою мірою стримують нас, аніж допомагають розвиватися».
Читайте матеріал Анастасії Платонової повністю за посиланням
Фото: Макс Требухов
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В останньому показі нашої великої ретроспективи витоків поетичного кіно дивимося «Зачаровану Десну» (1964) Юлії Солнцевої — фільм, що вийшов на екрани менш, ніж за пів року до «Тіней забутих предків» — загальноприйнятої точки відліку течії.
🌻 2 липня, 19:00
🌻 Кінолекторій Довженко-Центру
🌻 Квитки за посиланням
Знята за сценарієм Довженка після його смерті, «Зачарована Десна» стала останньою частиною трилогії його екранізованих творів. Фільм вирізняється сміливою суб’єктивною структурою й стилістичною вишуканістю. Ідилічні спогади героя візуалізуються як мальовнича кінематографічна рапсодія: розжарені світанки, туманні пейзажі, світлотіні на воді — все це надає стрічці виразного поетичного виміру.
Цифрову копію фільму, створену з 35-міліметрової плівки Довженко-Центру було надано Художнім музеєм Берклі та Тихоокеанським архівом фільмів (BAMPFA)
🌻 2 липня, 19:00
🌻 Кінолекторій Довженко-Центру
🌻 Квитки за посиланням
Знята за сценарієм Довженка після його смерті, «Зачарована Десна» стала останньою частиною трилогії його екранізованих творів. Фільм вирізняється сміливою суб’єктивною структурою й стилістичною вишуканістю. Ідилічні спогади героя візуалізуються як мальовнича кінематографічна рапсодія: розжарені світанки, туманні пейзажі, світлотіні на воді — все це надає стрічці виразного поетичного виміру.
Цифрову копію фільму, створену з 35-міліметрової плівки Довженко-Центру було надано Художнім музеєм Берклі та Тихоокеанським архівом фільмів (BAMPFA)
Уже завтра в Довженко-Центрі фахівці Центру національного спротиву ССО проведуть лекцію «Виклики інформаційної епохи. Дезінформація. Малінформація. Мізінформація».
Тут ви дізнаєтесь про те, як не стати жертвою фейків і ворожих ІПСО; які існують аспекти інформаційної війни; в чому різниця між дезінформацією, малінформацією та мізінформацією; і як виявляти й аналізувати інформаційні операції.
Усе це — на справжніх прикладах та з практичними порадами від спеціалістів.
Вхід безкоштовний за реєстрацією.
📍 24 червня, 19:00—21:00.
📍 Васильківська, 1, Довженко-Центр.
Тут ви дізнаєтесь про те, як не стати жертвою фейків і ворожих ІПСО; які існують аспекти інформаційної війни; в чому різниця між дезінформацією, малінформацією та мізінформацією; і як виявляти й аналізувати інформаційні операції.
Усе це — на справжніх прикладах та з практичними порадами від спеціалістів.
Вхід безкоштовний за реєстрацією.
📍 24 червня, 19:00—21:00.
📍 Васильківська, 1, Довженко-Центр.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Віднині на Довженко-Центр.Онлайн можна подивитися «Карантин» (1968) режисерки Суламіф Цибульник.
Під час експерименту в науковій лабораторії інституту епідеміології стається аварія. Аби запобігти виходу назовні смертельного вірусу, всередині на карантинний режим залишають п’ятьох співробітників.
Опинившись надовго в замкнутому просторі, люди поступово скидають свої повсякденні маски. Ризик смерті й невідомості породжують відчай та взаємні звинувачення в подіях, які трапилися. І навіть якщо все закінчиться добре — комісія вже веде розслідування інциденту, тож хтось повинен буде відповісти за це.
По закінченню карантину покинуть лабораторію тільки четверо.
Дивіться за посиланням
Під час експерименту в науковій лабораторії інституту епідеміології стається аварія. Аби запобігти виходу назовні смертельного вірусу, всередині на карантинний режим залишають п’ятьох співробітників.
Опинившись надовго в замкнутому просторі, люди поступово скидають свої повсякденні маски. Ризик смерті й невідомості породжують відчай та взаємні звинувачення в подіях, які трапилися. І навіть якщо все закінчиться добре — комісія вже веде розслідування інциденту, тож хтось повинен буде відповісти за це.
По закінченню карантину покинуть лабораторію тільки четверо.
Дивіться за посиланням
Як зберегти і відкрити: майбутнє мультимедійних архівів
Запрошуємо в цей четвер, 26 червня о 18:00 на панельну дискусію в рамках виставки IMБALANCE.
Поговоримо про те, як зробити архіви зручними для використання; у чому особливості опису, каталогізації та зберігання мультимедійних об’єктів; як медіум архівних об’єктів впливає на суть історії, яку він розповідає; як мультимедійні архіви та діджиталізація диверсифікують історичний наратив та колективну пам’ять.
Спікери:
— Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства
— Олена Гончарук, креативна директорка Національного центру Олександра Довженка
— Ірина Павлюковська, керівниця відділу збору та аналізу даних Архіву Війни
Модератор: Антон Лягуша, дослідник публічної історії та памʼяті.
Вхід безкоштовний за реєстрацією
Запрошуємо в цей четвер, 26 червня о 18:00 на панельну дискусію в рамках виставки IMБALANCE.
Поговоримо про те, як зробити архіви зручними для використання; у чому особливості опису, каталогізації та зберігання мультимедійних об’єктів; як медіум архівних об’єктів впливає на суть історії, яку він розповідає; як мультимедійні архіви та діджиталізація диверсифікують історичний наратив та колективну пам’ять.
Спікери:
— Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства
— Олена Гончарук, креативна директорка Національного центру Олександра Довженка
— Ірина Павлюковська, керівниця відділу збору та аналізу даних Архіву Війни
Модератор: Антон Лягуша, дослідник публічної історії та памʼяті.
Вхід безкоштовний за реєстрацією
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Наступної середи, 2 липня о 19:00 дивимося «Зачаровану Десну» і закриваємо ретроспективу витоків українського поетичного кіно.
«Зачарована Десна» (1964) Юлії Солнцевої — квазіавтобіографічний фільм про дитинство Олександра Довженка в селі на березі Десни. Крізь призму спогадів головного героя, стрічка переплітає три часові лінії: дореволюційне дитинство, роки Другої світової війни та сучасність, створюючи емоційний і водночас поетичний портрет митця у часі.
«Зачарована Десна» і «Повість полум’яних літ» (1961), зняті за сценаріями Олександра Довженка, були представлені на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Франциско 1969 року в рамках вшанування митця. Разом із «Поемою про море» (1958) ці два фільми є частиною так званої «Української трилогії» Солнцевої.
Квитки за посиланням
«Зачарована Десна» (1964) Юлії Солнцевої — квазіавтобіографічний фільм про дитинство Олександра Довженка в селі на березі Десни. Крізь призму спогадів головного героя, стрічка переплітає три часові лінії: дореволюційне дитинство, роки Другої світової війни та сучасність, створюючи емоційний і водночас поетичний портрет митця у часі.
«Зачарована Десна» і «Повість полум’яних літ» (1961), зняті за сценаріями Олександра Довженка, були представлені на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Франциско 1969 року в рамках вшанування митця. Разом із «Поемою про море» (1958) ці два фільми є частиною так званої «Української трилогії» Солнцевої.
Квитки за посиланням
ДОБІГАЄ КІНЦЯ ВИСТАВКА IMБALANCE
Ще є нагода побачити вісім особливих мистецьких робіт, створених підлітками в рамках експериментального проєкту Музею воєнного дитинства — лабораторії сучасного мистецтва та документування IMБALANCE.
Це особисті висловлювання про дорослішання, пошук ідентичності, памʼять, втрати та внутрішні опори в умовах війни.
Попереду кілька подій, якими завершується виставка:
🔹28 червня о 15:00 — кураторська екскурсія.
Разом з учасницями проєкту її проведе Андрій Борутя — співкуратор виставки та керівник лабораторії IMБALANCE. Він поділиться історією створення робіт і розповість про сенси, закладені в основу проєкту.
🔗 Реєстрація
🔹Одразу після — вечірка-закриття та діджей-сет від dj nekit.
📍 Виставку можна відвідати до 29 червня включно
Вт–нд, 13:00–20:00, Васильківська, 1.
Вхід вільний.
Чекаємо на вас!
Ще є нагода побачити вісім особливих мистецьких робіт, створених підлітками в рамках експериментального проєкту Музею воєнного дитинства — лабораторії сучасного мистецтва та документування IMБALANCE.
Це особисті висловлювання про дорослішання, пошук ідентичності, памʼять, втрати та внутрішні опори в умовах війни.
Попереду кілька подій, якими завершується виставка:
🔹28 червня о 15:00 — кураторська екскурсія.
Разом з учасницями проєкту її проведе Андрій Борутя — співкуратор виставки та керівник лабораторії IMБALANCE. Він поділиться історією створення робіт і розповість про сенси, закладені в основу проєкту.
🔗 Реєстрація
🔹Одразу після — вечірка-закриття та діджей-сет від dj nekit.
📍 Виставку можна відвідати до 29 червня включно
Вт–нд, 13:00–20:00, Васильківська, 1.
Вхід вільний.
Чекаємо на вас!
ДИКУ ЛЮБОВ ПРОДОВЖЕНО В ПРОКАТІ
Друзі, тепер ви маєте ще більше шансів подивитися на великому екрані глядацький гіт Віллена Новака, адже «Дика любов» (1993) у кінотеатрі «Жовтень» триватиме не до 26 червня, до 9 липня💛
Не пропускайте цю можливість! І бережіться на дорогах до кінотеатру... Про всяк випадок...
Квитки
Друзі, тепер ви маєте ще більше шансів подивитися на великому екрані глядацький гіт Віллена Новака, адже «Дика любов» (1993) у кінотеатрі «Жовтень» триватиме не до 26 червня, до 9 липня💛
Не пропускайте цю можливість! І бережіться на дорогах до кінотеатру... Про всяк випадок...
Квитки