У фінальний день фестивалю «Фундамент: історії про культуру» в Українському Домі проведемо показ «Нарисів радянського міста» (1929) Дмитра Дальського та Людмили Сніжинської в живому супроводі композитора Олексія Шмурака. Опісля послухаємо лекцію від головного мистецтвознавця Довженко-Центру Марини Скирди.
17 листопада о 17:00 чекаємо всіх у Кінозалі Українського Дому, де ми разом зможемо подивитися авангардистську урбаністичну симфонію 1929 року, що оспівала в утопічній патетиці міські ландшафти Харкова, поетизувала столицю УСРР і залишила в історії доументальні кадри Держпрому, «Березолю», Палацу праці й загалом — українського міського життя 1920-х.
Показ супроводить жива музика Олексія Шмурака — українського композитора, саундартиста, перформера, лектора і публіциста. Олексій займався сучасною класичною музикою як піаніст, менеджер і куратор, а з 2012 «мігрував» в бік сучасної експериментальної музики, інтердисциплінарної співпраці та перформативності. Його музика іронічна, багатошарова і драматургічно вибудована.
Після показу послухаємо лекцію Марини Скирди, у якій вона надасть історичного та мистецького контексту фільмові; розповість про авангард та політичне життя 1920-х, а також запросить слухачів до критичної дискусії стосовно того, як тодішній просторово-урбаністичний радянський експеримент виглядає сьогодні, через сто років після його початку — в бруталістській будівлі Українського дому.
Приходьте дивитися та слухати вже цієї неділі!
17 листопада о 17:00 чекаємо всіх у Кінозалі Українського Дому, де ми разом зможемо подивитися авангардистську урбаністичну симфонію 1929 року, що оспівала в утопічній патетиці міські ландшафти Харкова, поетизувала столицю УСРР і залишила в історії доументальні кадри Держпрому, «Березолю», Палацу праці й загалом — українського міського життя 1920-х.
Показ супроводить жива музика Олексія Шмурака — українського композитора, саундартиста, перформера, лектора і публіциста. Олексій займався сучасною класичною музикою як піаніст, менеджер і куратор, а з 2012 «мігрував» в бік сучасної експериментальної музики, інтердисциплінарної співпраці та перформативності. Його музика іронічна, багатошарова і драматургічно вибудована.
Після показу послухаємо лекцію Марини Скирди, у якій вона надасть історичного та мистецького контексту фільмові; розповість про авангард та політичне життя 1920-х, а також запросить слухачів до критичної дискусії стосовно того, як тодішній просторово-урбаністичний радянський експеримент виглядає сьогодні, через сто років після його початку — в бруталістській будівлі Українського дому.
Приходьте дивитися та слухати вже цієї неділі!
Нагадуємо, що сьогодні до 19:00 — ваша остання можливість відвідати виставку «World Press Photo-2024» в нашому Музеї кіно!
На честь завершального дня експозиції о 15:00 директора Odesa Photo Days Катерина Радченко проведе авторський екскурс в історію та наповнення фотографій, відібраних серед найкращих та найважливіших історичних знімків цього року.
World Press Photo регулярно збирає в своєму престижному конкурсі головні журналістські фотографії з усього світу й формує з цього калейдоскоп значущих подій сьогодення. Odesa Photo Days за партнерства посольства королівства Нідерландів в Україні організували виставковий тур Україною, в ході якого була можливість подивитися експозицію World Press Photo-2024 в Довженко-Центрі.
І ще є сьогодні до 19:00🤍
Квитки за посиланням
На честь завершального дня експозиції о 15:00 директора Odesa Photo Days Катерина Радченко проведе авторський екскурс в історію та наповнення фотографій, відібраних серед найкращих та найважливіших історичних знімків цього року.
World Press Photo регулярно збирає в своєму престижному конкурсі головні журналістські фотографії з усього світу й формує з цього калейдоскоп значущих подій сьогодення. Odesa Photo Days за партнерства посольства королівства Нідерландів в Україні організували виставковий тур Україною, в ході якого була можливість подивитися експозицію World Press Photo-2024 в Довженко-Центрі.
І ще є сьогодні до 19:00🤍
Квитки за посиланням
🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Photo
Також о 17:00 чекаємо всіх на «Нарисах радянського міста» з живим супроводом Олексія Шмурака в Українському Домі!
Після цього послухаємо лекцію Марини Скирди про український і світовий авангард, урбанізм і наші 1920-ті.
Квитки можна придбати на місці
Після цього послухаємо лекцію Марини Скирди про український і світовий авангард, урбанізм і наші 1920-ті.
Квитки можна придбати на місці
ВИРІШАЛЬНІ МОМЕНТИ СУДУ
Завтра об 11:00 у Касаційному господарському суді (вул. Копиленка, 6, зал 209) пройде слухання, яке може стати дуже важливим для долі Довженко-Центру.
Касаційний суд розглядає справу про незаконність наказу Держкіно щодо реорганізації інституції. Попереднього разу, перевіривши наявність сторін, суд відклав прийняття рішення на завтрашнє засідання. Головуюча колегії суддів — Ірина Кондратова.
Ми потребуємо вашої присутності. Не забудьте взяти з собою документи!
Інтертитр: «Тіні Бельведеру» (1926), реж. Олександр Анощенко
Завтра об 11:00 у Касаційному господарському суді (вул. Копиленка, 6, зал 209) пройде слухання, яке може стати дуже важливим для долі Довженко-Центру.
Касаційний суд розглядає справу про незаконність наказу Держкіно щодо реорганізації інституції. Попереднього разу, перевіривши наявність сторін, суд відклав прийняття рішення на завтрашнє засідання. Головуюча колегії суддів — Ірина Кондратова.
Ми потребуємо вашої присутності. Не забудьте взяти з собою документи!
Інтертитр: «Тіні Бельведеру» (1926), реж. Олександр Анощенко
Сьогодні рішенням Касаційного господарського суду у складі суддів Кондратової І.Д., Губенко Н.М., Студенця В.І. остаточно позбавлено Довженко-Центр права на доступ до правосуддя. Виходить, що в жодному суді і в жодній інстанції Довженко-Центр не має права захищатися від знищення – так постановив Північний апеляційний господарський суд і, здається, Касаційний господарський суд теж із цим погоджується. Це має стати тривожним дзвінком для інших державних закладів, яким не пощастило бути у підпорядкуванні держави, – по суті, інституції позбавляються субʼєктності і конституційного права на оскарження рішень органів управління.
Водночас, обстоюючи недоторканність та непохибність рішень державних органів, суд не взяв до уваги головний мотив позову: питання збереження та захисту культурної спадщини, що є порушенням статті 54 Конституції України. Адже, будучи виконаним наосліп, оскаржуваний наказ Держкіно призвів би до втрати єдиної в своєму роді колекції українського кіномистецтва, бази знань, відкриттів та інформації, що створена за 30 років існування Довженко-Центру.
Представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій мають це розуміння і підтримали застереження й вимоги Довженко-Центру в повному обсязі. Логічно, оскільки політики управління й захисту культурної спадщини виробляються саме в Мінкульті. Погано, що компетентну позицію суд проігнорував.
Понад 2 роки ми з вами боролись за нашу кіноспадщину. Що далі? Невже визнати, що українське кіно – це просто залізні коробки з плівкою, як заявив представник Держкіно в суді?
Однозначно, Держкіно – як і суспільство – не може виграти, якщо Довженко-Центр програє. Це проста істина. Ми не вважаємо результат суду програшем – це радше висвітлення тривожних тенденцій, що розвиваються і міцніють в управлінні державою та судочинстві.
Доки Довженко-Центр існує, ми продовжимо говорити про цінність, збереження і розвиток української культурної спадщини з тими, хто може чути, розуміти і справді в цьому зацікавлений.
Дякуємо кожній і кожному, хто підтримував і підтримує, розуміє, вболіває і сприяє розголосу. Дякуємо нашим адвокаткам!Боротьба за українське кіно триває – щоб колись повернутися до розвитку і творення. Так було і буде. Нам своє робити.
Інтертитр: «Хліб» (1930), реж. Микола Шпиковський
Водночас, обстоюючи недоторканність та непохибність рішень державних органів, суд не взяв до уваги головний мотив позову: питання збереження та захисту культурної спадщини, що є порушенням статті 54 Конституції України. Адже, будучи виконаним наосліп, оскаржуваний наказ Держкіно призвів би до втрати єдиної в своєму роді колекції українського кіномистецтва, бази знань, відкриттів та інформації, що створена за 30 років існування Довженко-Центру.
Представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій мають це розуміння і підтримали застереження й вимоги Довженко-Центру в повному обсязі. Логічно, оскільки політики управління й захисту культурної спадщини виробляються саме в Мінкульті. Погано, що компетентну позицію суд проігнорував.
Понад 2 роки ми з вами боролись за нашу кіноспадщину. Що далі? Невже визнати, що українське кіно – це просто залізні коробки з плівкою, як заявив представник Держкіно в суді?
Однозначно, Держкіно – як і суспільство – не може виграти, якщо Довженко-Центр програє. Це проста істина. Ми не вважаємо результат суду програшем – це радше висвітлення тривожних тенденцій, що розвиваються і міцніють в управлінні державою та судочинстві.
Доки Довженко-Центр існує, ми продовжимо говорити про цінність, збереження і розвиток української культурної спадщини з тими, хто може чути, розуміти і справді в цьому зацікавлений.
Дякуємо кожній і кожному, хто підтримував і підтримує, розуміє, вболіває і сприяє розголосу. Дякуємо нашим адвокаткам!Боротьба за українське кіно триває – щоб колись повернутися до розвитку і творення. Так було і буде. Нам своє робити.
Інтертитр: «Хліб» (1930), реж. Микола Шпиковський
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«СТРАСТІ ЖАННИ Д'АРК» В ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРІ
Раніше ми вже анонсували показ «Генерала» з плівки в живому музичному супроводі Hungry Boys. З радістю розповідаємо про другий показ Дня німого кіно на Сцені 6 Довженко-Центру.
14 грудня о 17:00 дивимося «Страсті Жанни Д'Арк» (1928) Карла Теодора Дреєра з музикою Костянтина Бушинського. Фільм, що назавжди лишився одним із пікових моментів в історії німого кіно, і вже через майже 100 років після своєї прем'єри продовжує підкорювати світові рейтинги. Перший у списку найкращих німих фільмів за версією видань Guardian і Observer, третій за рейтингом Sight&Sound.
Його режисер, данець Карл Теодор Дреєр — один із найбільш талановитих митців свого часу, чиї й інші фільми не надто поступилися в значимості «Страстям». Та найбільше в фільмі привертає увагу робота акторки, виконавиці головної ролі Рене Фальконетті.
Її межове психологічне втілення стражденного образу Жанни Д'Арк лишилося в історії як одне з найкращих акторських втілень, коли-небудь знятих на камеру. Утім, вона не зіграла жодної ролі після Жанни Д'Арк.
Показ відбудеться за організації дистрибуторської компанії Kinove в партнерстві з Довженко-Центром та МКФ «Молодість».
Чекаємо на вас!
Квитки за посиланням
Раніше ми вже анонсували показ «Генерала» з плівки в живому музичному супроводі Hungry Boys. З радістю розповідаємо про другий показ Дня німого кіно на Сцені 6 Довженко-Центру.
14 грудня о 17:00 дивимося «Страсті Жанни Д'Арк» (1928) Карла Теодора Дреєра з музикою Костянтина Бушинського. Фільм, що назавжди лишився одним із пікових моментів в історії німого кіно, і вже через майже 100 років після своєї прем'єри продовжує підкорювати світові рейтинги. Перший у списку найкращих німих фільмів за версією видань Guardian і Observer, третій за рейтингом Sight&Sound.
Його режисер, данець Карл Теодор Дреєр — один із найбільш талановитих митців свого часу, чиї й інші фільми не надто поступилися в значимості «Страстям». Та найбільше в фільмі привертає увагу робота акторки, виконавиці головної ролі Рене Фальконетті.
Її межове психологічне втілення стражденного образу Жанни Д'Арк лишилося в історії як одне з найкращих акторських втілень, коли-небудь знятих на камеру. Утім, вона не зіграла жодної ролі після Жанни Д'Арк.
Показ відбудеться за організації дистрибуторської компанії Kinove в партнерстві з Довженко-Центром та МКФ «Молодість».
Чекаємо на вас!
Квитки за посиланням
ДИВИМОСЯ КІНО, ДОНАТИМО НА ДРОНИ
Запрошуємо на благодійний показ у рамках програми «Забуте, непобачене, своє», у якій ми дивимося українське кіно, а гроші за квитки надходять на дрони українському війську. Цього разу, 24 листопада о 14:00, в Kino42 подивимося «Дике поле» (2018) реж. Ярослава Лодигіна.
«Дике поле» — похмурий глядацький істерн, екранізація роману «Ворошиловград» Сергія Жадана. Історія про протистояння пострадянського й українського, корумповано-кримінального й принципово чесного, бандитського й сімейного, російського й українського, яка набула нової актуальності сьогодні.
Через зникнення брата Герман повертається на рідну Луганщину. У спадок йому залишилася маленька стара бензоколонка — сімейний бізнес вкупі з місцевими працівниками, готовими стояти за неї. А відстоювати доводиться з принципу: на землю зазіхають впливові рейдери, клаптик за клаптиком перетворюючи її на кукурудзяні поля та залізницю, що нікуди не веде.
Покази організовано спільно з Благодійним фондом «Хід Юристів».
Приходьте дивитися, (пере)відкривати сучасне українське кіно й разом із героями долучатися до захисту свого.
Квитки за посиланням
Запрошуємо на благодійний показ у рамках програми «Забуте, непобачене, своє», у якій ми дивимося українське кіно, а гроші за квитки надходять на дрони українському війську. Цього разу, 24 листопада о 14:00, в Kino42 подивимося «Дике поле» (2018) реж. Ярослава Лодигіна.
«Дике поле» — похмурий глядацький істерн, екранізація роману «Ворошиловград» Сергія Жадана. Історія про протистояння пострадянського й українського, корумповано-кримінального й принципово чесного, бандитського й сімейного, російського й українського, яка набула нової актуальності сьогодні.
Через зникнення брата Герман повертається на рідну Луганщину. У спадок йому залишилася маленька стара бензоколонка — сімейний бізнес вкупі з місцевими працівниками, готовими стояти за неї. А відстоювати доводиться з принципу: на землю зазіхають впливові рейдери, клаптик за клаптиком перетворюючи її на кукурудзяні поля та залізницю, що нікуди не веде.
Покази організовано спільно з Благодійним фондом «Хід Юристів».
Приходьте дивитися, (пере)відкривати сучасне українське кіно й разом із героями долучатися до захисту свого.
Квитки за посиланням
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Жовта Стрічка» — рух спротиву російській окупації.
Довженко-Центр приєднується до флешмобу підтримки українців, що перебувають на окупованих територіях, що проводить «Жовта стрічка» 21 листопада у день Гідності та Свободи.
Україна переможе!
Фрагмент: «Вікно» (1989), реж. Євген Сивокінь
Довженко-Центр приєднується до флешмобу підтримки українців, що перебувають на окупованих територіях, що проводить «Жовта стрічка» 21 листопада у день Гідності та Свободи.
Україна переможе!
Фрагмент: «Вікно» (1989), реж. Євген Сивокінь
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Одягаємось тепліше і йдемо з дітьми в Кіноклуб Довженко-Центру!
Нагадуємо про регулярні Дитячі програми, що проходять у наших стінах. Наступна зустріч уже завтра о 12:00.
«Абетка кіномистецтва» з Мариною Скирдою проведе дітей у світ кінематографу в повноті його розмаїття. Будемо говорити про види і жанри кіно; дізнаємось, якою мовою вони промовляють, чому ми плачемо і сміємось, тривожимось і розслабляємось — а все від рухомого зображення на екрані.
Квитки за посиланням.
Фрагмент: «Як годували ведмежа» (1976), реж. Єфрем Пружанський
Нагадуємо про регулярні Дитячі програми, що проходять у наших стінах. Наступна зустріч уже завтра о 12:00.
«Абетка кіномистецтва» з Мариною Скирдою проведе дітей у світ кінематографу в повноті його розмаїття. Будемо говорити про види і жанри кіно; дізнаємось, якою мовою вони промовляють, чому ми плачемо і сміємось, тривожимось і розслабляємось — а все від рухомого зображення на екрані.
Квитки за посиланням.
Фрагмент: «Як годували ведмежа» (1976), реж. Єфрем Пружанський
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Завжди пам'ятаємо🕯
Фрагмент: «Така пізня, така тепла осінь» (1981), реж. Іван Миколайчук
Фрагмент: «Така пізня, така тепла осінь» (1981), реж. Іван Миколайчук