В видавництві «Локальна історія» вийшла друком книга сучасного польського історика Пйотра Маєвського «Коли спалахне війна». Це захопливий аналіз міжнародної кризи, який вирував навколо Чехословаччини в 1938 році, прямим наслідком якого стала Мюнхенська угода, один із трьох тріумфів нацистської дипломатії. Це не нудний опис історичних фактів, а жива історія, в якій події розглядаються через постаті історичних фігур різного штибу. Від крупних гравців – Бенеша, Генлейна, Бека, Чемберлена, Даладьє чи Гітлера, до фігур рангом поменше, на кшталт капітана чехословацької армії Едмунда Кальмара чи місцевого політика Рудольфа Берана. Тому це живо, цікаво, багато в чому повчально. І одночасно, актуально для нинішнього часу.
Тодішня міжнародна криза багато в чому нагадує сьогодення. Україна покладає величезні надії на західні демократії, так само як і чеські очільники 86 років тому. В свою чергу ці демократії, і тоді, і зараз, будують свою політику на бажанні уникнути масштабної війни в Європі, до якої вони абсолютно не готові. Саме тому примара «нового Мюнхену» наразі постійно вітає в повітрі.
Крім міжнародної політики, автор майстерно окреслив внутрішній стан багатонаціональної держави Чехословаччина. Оточена хижими сусідами, ця країна немала внутрішньої єдності. Намагання уряду з повагою ставитись до національних меншин останні сприймали невдячно. Ліберальну політику уряду сприймали як належне, проте кожний утиск (тобто дії, скеровані на укріплення держави), запам’ятовували надовго. Доходило до того, що нерідко шкодили державі, на користь своїх національних країн. Наприклад, армійські офіцери угорського походження добровільно йшли на співпрацю з німецькими чи угорськими спецслужбами, безкоштовно передаючи їм секретну інформацію.
В видавництві «Локальна історія» вийшла друком книга сучасного польського історика Пйотра Маєвського «Коли спалахне війна». Це захопливий аналіз міжнародної кризи, який вирував навколо Чехословаччини в 1938 році, прямим наслідком якого стала Мюнхенська угода, один із трьох тріумфів нацистської дипломатії. Це не нудний опис історичних фактів, а жива історія, в якій події розглядаються через постаті історичних фігур різного штибу. Від крупних гравців – Бенеша, Генлейна, Бека, Чемберлена, Даладьє чи Гітлера, до фігур рангом поменше, на кшталт капітана чехословацької армії Едмунда Кальмара чи місцевого політика Рудольфа Берана. Тому це живо, цікаво, багато в чому повчально. І одночасно, актуально для нинішнього часу.
Тодішня міжнародна криза багато в чому нагадує сьогодення. Україна покладає величезні надії на західні демократії, так само як і чеські очільники 86 років тому. В свою чергу ці демократії, і тоді, і зараз, будують свою політику на бажанні уникнути масштабної війни в Європі, до якої вони абсолютно не готові. Саме тому примара «нового Мюнхену» наразі постійно вітає в повітрі.
Крім міжнародної політики, автор майстерно окреслив внутрішній стан багатонаціональної держави Чехословаччина. Оточена хижими сусідами, ця країна немала внутрішньої єдності. Намагання уряду з повагою ставитись до національних меншин останні сприймали невдячно. Ліберальну політику уряду сприймали як належне, проте кожний утиск (тобто дії, скеровані на укріплення держави), запам’ятовували надовго. Доходило до того, що нерідко шкодили державі, на користь своїх національних країн. Наприклад, армійські офіцери угорського походження добровільно йшли на співпрацю з німецькими чи угорськими спецслужбами, безкоштовно передаючи їм секретну інформацію.
Stocks dropped on Friday afternoon, as gains made earlier in the day on hopes for diplomatic progress between Russia and Ukraine turned to losses. Technology stocks were hit particularly hard by higher bond yields. Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. The company maintains that it cannot act against individual or group chats, which are “private amongst their participants,” but it will respond to requests in relation to sticker sets, channels and bots which are publicly available. During the invasion of Ukraine, Pavel Durov has wrestled with this issue a lot more prominently than he has before. Channels like Donbass Insider and Bellum Acta, as reported by Foreign Policy, started pumping out pro-Russian propaganda as the invasion began. So much so that the Ukrainian National Security and Defense Council issued a statement labeling which accounts are Russian-backed. Ukrainian officials, in potential violation of the Geneva Convention, have shared imagery of dead and captured Russian soldiers on the platform. The S&P 500 fell 1.3% to 4,204.36, and the Dow Jones Industrial Average was down 0.7% to 32,943.33. The Dow posted a fifth straight weekly loss — its longest losing streak since 2019. The Nasdaq Composite tumbled 2.2% to 12,843.81. Though all three indexes opened in the green, stocks took a turn after a new report showed U.S. consumer sentiment deteriorated more than expected in early March as consumers' inflation expectations soared to the highest since 1981. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin.
from es
