Друкований журнал ПОМІЖ отримав гран-прі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2024» від Книжкового Арсеналу.
Також видання перемогло в категорії «Утилітарна книга».
ПОМІЖ — це журнал про Дніпро та навколо, який видали наші співзасновники, організація Культура Медіальна. Видання присвячене місту, його історії, культурі, повсякденності, мешканцям та мешканкам.
У ньому зібрані матеріали про Дніпро, вірші дніпровських поетів/-ок, світлини локальних фотографів/-ок та ілюстрації від митців/мисткинь.
Над дизайном першого випуску ПОМІЖ працював Саша Биченко (студія Kultura). Журнал надрукований у незвичайний спосіб — із заміною звичних фарб на інші відтінки.
Замовити журнал можна буде згодом на сторінках медіа у соцмережах.
Радіємо за команду ПОМІЖ та дякуємо усім, хто долучився до створення видання про Дніпро!
Також видання перемогло в категорії «Утилітарна книга».
ПОМІЖ — це журнал про Дніпро та навколо, який видали наші співзасновники, організація Культура Медіальна. Видання присвячене місту, його історії, культурі, повсякденності, мешканцям та мешканкам.
У ньому зібрані матеріали про Дніпро, вірші дніпровських поетів/-ок, світлини локальних фотографів/-ок та ілюстрації від митців/мисткинь.
Над дизайном першого випуску ПОМІЖ працював Саша Биченко (студія Kultura). Журнал надрукований у незвичайний спосіб — із заміною звичних фарб на інші відтінки.
Замовити журнал можна буде згодом на сторінках медіа у соцмережах.
Радіємо за команду ПОМІЖ та дякуємо усім, хто долучився до створення видання про Дніпро!
Наступного тижня в кінотеатрі — стрічка про красу буденності та драма про «банальність зла».
— «Зона інтересу» (Джонатан Ґлейзер, 2023, 105 хв)
«Зону інтересу» часто називають фільмом про Голокост без Голокосту. За сюжетом, чоловік із дружиною будують оселю мрії — з затишним садом, дорогими пожитками, родинними вечорами за читанням із дітьми. І тільки високий паркан нагадує, що поруч з їхнім райським куточком стоїть концтабір, де чоловік працює комендантом.
Стрічка підкреслює те, що небажання помічати жахи у кількох метрах від тебе також є вибором.
Реєстрація.
— «Ідеальні дні» (Вім Вендерс, 2024, 123 хв)
Нова робота Віма Вендерса розповідає про Хіраяму — прибиральника туалетів у Токіо. Він повністю задоволений своїм простим життям: дотримується розпорядку дня, а вільний час присвячує слуханню рок-музики, читанню книг та вирощуванню дерев.
«Ідеальні дні» — це поема, яка оспівує буденність та красу життя.
Реєстрація.
Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.
Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
— «Зона інтересу» (Джонатан Ґлейзер, 2023, 105 хв)
«Зону інтересу» часто називають фільмом про Голокост без Голокосту. За сюжетом, чоловік із дружиною будують оселю мрії — з затишним садом, дорогими пожитками, родинними вечорами за читанням із дітьми. І тільки високий паркан нагадує, що поруч з їхнім райським куточком стоїть концтабір, де чоловік працює комендантом.
Стрічка підкреслює те, що небажання помічати жахи у кількох метрах від тебе також є вибором.
Реєстрація.
— «Ідеальні дні» (Вім Вендерс, 2024, 123 хв)
Нова робота Віма Вендерса розповідає про Хіраяму — прибиральника туалетів у Токіо. Він повністю задоволений своїм простим життям: дотримується розпорядку дня, а вільний час присвячує слуханню рок-музики, читанню книг та вирощуванню дерев.
«Ідеальні дні» — це поема, яка оспівує буденність та красу життя.
Реєстрація.
Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.
Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
У вівторок о 17:30 проводимо воркшоп, присвячений переосмисленню модульних укриттів Дніпра.
Разом з польським митцем та куратором Мацеєм Здановичем ви зможете обговорити поточний стан укриттів, їхнє символічне значення та потенціал для трансформації в інклюзивні спільні простори.
Через розмови та візуальний аналіз ми спробуємо поміркувати над тим, що означає «укриття» поза контекстом фізичного виживання; уявимо, як ці порожні споруди можуть стати символами спільної надії.
Під час воркшопу ви зможете:
— обговорити емоційне, культурне та символічне значення міських укриттів;
— поділитися особистими історіями та ідеями щодо громадських просторів Дніпра;
— дослідити можливості для перетворення укриттів на дружні та інклюзивні місця;
— створити ескізи, мапи та символічні концепції для майбутніх художніх втручань.
Взяти участь можуть митці, студенти, дослідники, урбаністи, дизайнери та всі, хто зацікавлений у формуванні просторового ландшафту міста.
Мова воркшопу — англійська з українським перекладом.
Для участі реєструйтеся. Кількість місць обмежена.
Мацей Зданович — польський мультидисциплінарний митець, куратор мистецьких та соціально ангажованих проєктів, викладач факультету мистецтв Університету Яна Кохановського в Кельце. Досліджує теми пам’яті, наративів постпам'яті та колективної ідентичності.
Разом з польським митцем та куратором Мацеєм Здановичем ви зможете обговорити поточний стан укриттів, їхнє символічне значення та потенціал для трансформації в інклюзивні спільні простори.
Через розмови та візуальний аналіз ми спробуємо поміркувати над тим, що означає «укриття» поза контекстом фізичного виживання; уявимо, як ці порожні споруди можуть стати символами спільної надії.
Під час воркшопу ви зможете:
— обговорити емоційне, культурне та символічне значення міських укриттів;
— поділитися особистими історіями та ідеями щодо громадських просторів Дніпра;
— дослідити можливості для перетворення укриттів на дружні та інклюзивні місця;
— створити ескізи, мапи та символічні концепції для майбутніх художніх втручань.
Взяти участь можуть митці, студенти, дослідники, урбаністи, дизайнери та всі, хто зацікавлений у формуванні просторового ландшафту міста.
Мова воркшопу — англійська з українським перекладом.
Для участі реєструйтеся. Кількість місць обмежена.
Мацей Зданович — польський мультидисциплінарний митець, куратор мистецьких та соціально ангажованих проєктів, викладач факультету мистецтв Університету Яна Кохановського в Кельце. Досліджує теми пам’яті, наративів постпам'яті та колективної ідентичності.
Відлуння Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 — наступного тижня в кінотеатрі DCCC.
Програма складається з експериментальних українських та міжнародних стрічок: короткометражних та повнометражних, німих та звукових, аналогових та диджитальних, ігрових та неігрових, кіно та відео-арту.
21 грудня
18:00
Чи знайдеться нам місце в цьому кадрі: спеціальна міжнародна програма експериментального кіно
Аналогова зйомка передбачала лімітованість спроможностей носія, тоді як цифрова ера значно примножила кількість створених кадрів. Програма експериментального кіно ставить запитання: як не загубити себе та помітити особистість у диджитальному просторі?
19:30
Хліб (Микола Шпиковський, 1929)
Попри свою трагічну долю, «Хліб» є одним з найвидатніших українських фільмів доби німого кіно, цінним свідченням про життя в Україні у період початку радянської окупації. Фільм буде показано з новим музичним супроводом франківського гурту «Злипні» (в записі).
22 грудня
16:30
DIY фестиваль: розмова про те, як не зупинитися після першого року, посилаючись на досвід І-ФМФКМ 4:3
І-ФМФКМ 4:3 проводиться вже четвертий рік. Часто фестивалі, особливо DIY, тривають недовго: не знаходять фінансування в якийсь рік, розпадається команда або ж організатори просто втомлюються. Цей фестиваль попри всі труднощі проходить далі, то як він розвивається та як змінився за ці роки?
Учасниці: фестивальна координаторка Софія Слюсаренко та кураторка ретроспективи Івано-Франківського відео-арту Анна Потьомкіна.
18:00
About Faith: ретроспектива Івано-Франківського відео-арту
Назва ретроспективи натхненна роботою Ростислава Котерліна — одного з піонерів відео-арту в місті. У програмі буде багато про циклічність, спостереження та віру як особливий спосіб говорити про важливе через покоління.
20:00
Best of Fest: фільми-переможці конкурсних програм
Широкий зріз нових національних та міжнародних стрічок з різним поглядом на природу формату зображення 4:3 та інноваційність в підході до створення короткого метру. Це програма найкращих конкурсних фільмів цьогорічного фестивалю за думкою журі.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
Програма складається з експериментальних українських та міжнародних стрічок: короткометражних та повнометражних, німих та звукових, аналогових та диджитальних, ігрових та неігрових, кіно та відео-арту.
21 грудня
18:00
Чи знайдеться нам місце в цьому кадрі: спеціальна міжнародна програма експериментального кіно
Аналогова зйомка передбачала лімітованість спроможностей носія, тоді як цифрова ера значно примножила кількість створених кадрів. Програма експериментального кіно ставить запитання: як не загубити себе та помітити особистість у диджитальному просторі?
19:30
Хліб (Микола Шпиковський, 1929)
Попри свою трагічну долю, «Хліб» є одним з найвидатніших українських фільмів доби німого кіно, цінним свідченням про життя в Україні у період початку радянської окупації. Фільм буде показано з новим музичним супроводом франківського гурту «Злипні» (в записі).
22 грудня
16:30
DIY фестиваль: розмова про те, як не зупинитися після першого року, посилаючись на досвід І-ФМФКМ 4:3
І-ФМФКМ 4:3 проводиться вже четвертий рік. Часто фестивалі, особливо DIY, тривають недовго: не знаходять фінансування в якийсь рік, розпадається команда або ж організатори просто втомлюються. Цей фестиваль попри всі труднощі проходить далі, то як він розвивається та як змінився за ці роки?
Учасниці: фестивальна координаторка Софія Слюсаренко та кураторка ретроспективи Івано-Франківського відео-арту Анна Потьомкіна.
18:00
About Faith: ретроспектива Івано-Франківського відео-арту
Назва ретроспективи натхненна роботою Ростислава Котерліна — одного з піонерів відео-арту в місті. У програмі буде багато про циклічність, спостереження та віру як особливий спосіб говорити про важливе через покоління.
20:00
Best of Fest: фільми-переможці конкурсних програм
Широкий зріз нових національних та міжнародних стрічок з різним поглядом на природу формату зображення 4:3 та інноваційність в підході до створення короткого метру. Це програма найкращих конкурсних фільмів цьогорічного фестивалю за думкою журі.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
Знайомство з пермакультурною та Slow Food спільнотами у Дніпрі — вже цієї суботи на ком'юніті кухні.
Вирощувати їжу за принципами пермакультури означає враховувати усі процеси, які відбуваються в екосистемі, та вести господарство без шкоди довкіллю. Slow Food — це міжнародний рух, головна мета якого — захистити кулінарну спадщину спільнот, які цей рух представляють.
Детальніше про концепції пермакультури та Slow Food розкажуть пермакультурна дизайнерка Лілія Моруга та фермерка, засновниця молочного господарства «Фільварок» Поліна Жовтяк.
Вхід вільний. Для участі реєструйтеся.
Кількість місць обмежена.
Вирощувати їжу за принципами пермакультури означає враховувати усі процеси, які відбуваються в екосистемі, та вести господарство без шкоди довкіллю. Slow Food — це міжнародний рух, головна мета якого — захистити кулінарну спадщину спільнот, які цей рух представляють.
Детальніше про концепції пермакультури та Slow Food розкажуть пермакультурна дизайнерка Лілія Моруга та фермерка, засновниця молочного господарства «Фільварок» Поліна Жовтяк.
Вхід вільний. Для участі реєструйтеся.
Кількість місць обмежена.
Запрошуємо на розмову з художником та фотографом Олександром Населенком у неділю о 16:00.
На виставці «Кому ж іще те поле дороге?» представлена частина фотосерії «Земля», над якою автор працював у 2022 році. Вона зображує працю українських аграріїв під час повномасштабного вторгнення.
На зустрічі Олександр розповість історію виникнення фотосерії, а також про образ землі/земного у своїй мистецькій практиці. Модеруватиме розмову співкураторка виставки Діана Халілова.
Вхід вільний, без реєстрації.
Подія відбудеться у виставковому просторі на 2 поверсі.
На виставці «Кому ж іще те поле дороге?» представлена частина фотосерії «Земля», над якою автор працював у 2022 році. Вона зображує працю українських аграріїв під час повномасштабного вторгнення.
На зустрічі Олександр розповість історію виникнення фотосерії, а також про образ землі/земного у своїй мистецькій практиці. Модеруватиме розмову співкураторка виставки Діана Халілова.
Вхід вільний, без реєстрації.
Подія відбудеться у виставковому просторі на 2 поверсі.
Цими вихідними до нас завітає Івано-Франківський міжнародний фестиваль короткого метру 4:3.
Ви побачите експериментальні міжнародні стрічки, один із найвидатніших українських фільмів «Хліб» з музичним супроводом (у записі), ретроспективу франківського відеоарту та найкращі конкурсні короткометражки цьогорічного фестивалю.
Також поговоримо з командою І-ФМФКМ 4:3 про те, як не зупинитися після першого року DIY-фестивалю.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Фото — кадр з фільму «Хліб».
Ви побачите експериментальні міжнародні стрічки, один із найвидатніших українських фільмів «Хліб» з музичним супроводом (у записі), ретроспективу франківського відеоарту та найкращі конкурсні короткометражки цьогорічного фестивалю.
Також поговоримо з командою І-ФМФКМ 4:3 про те, як не зупинитися після першого року DIY-фестивалю.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Фото — кадр з фільму «Хліб».
Ми йдемо на канікули.
22 грудня — останній день, коли до нас можна завітати цього року. Далі на нашу команду чекають короткі різдвяні канікули, з яких повернемось вже 7 січня.
Цього тижня ви можете відвідати декілька подій: виставку «Кому ж іще те поле дороге?», експозицію «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт), ком'юніті кухню, покази Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 в кінотеатрі та розмову з митцем Олександром Населенком.
Гарних та спокійних свят!
Побачимось наступного року ❤️
На фото — виставка «Кому ж іще те поле дороге?».
22 грудня — останній день, коли до нас можна завітати цього року. Далі на нашу команду чекають короткі різдвяні канікули, з яких повернемось вже 7 січня.
Цього тижня ви можете відвідати декілька подій: виставку «Кому ж іще те поле дороге?», експозицію «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт), ком'юніті кухню, покази Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 в кінотеатрі та розмову з митцем Олександром Населенком.
Гарних та спокійних свят!
Побачимось наступного року ❤️
На фото — виставка «Кому ж іще те поле дороге?».
Сьогодні останній день нашої роботи перед різдвяними канікулами.
16:00 — розмова з митцем та фотографом
Олександром Населенком, фотосерія якого представлена на виставці «Кому ж іще те поле дороге?» (2 поверх, виставковий простір).
16:30 — розмова з командою Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 про те, як робити DIY-фестиваль та не зупинитися після першого року (кінотеатр).
18:00 — ретроспектива Івано-Франківського відеоарту (кінотеатр).
20:00 — показ фільмів-переможців конкурсних програм І-ФМФКМ 4:3 (кінотеатр).
До 19:00 також можна відвідати виставки «Кому ж іще те поле дороге?» (виставковий простір) та «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт).
Вхід вільний.
На події в кінотеатрі потрібно зареєструватися.
16:00 — розмова з митцем та фотографом
Олександром Населенком, фотосерія якого представлена на виставці «Кому ж іще те поле дороге?» (2 поверх, виставковий простір).
16:30 — розмова з командою Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 про те, як робити DIY-фестиваль та не зупинитися після першого року (кінотеатр).
18:00 — ретроспектива Івано-Франківського відеоарту (кінотеатр).
20:00 — показ фільмів-переможців конкурсних програм І-ФМФКМ 4:3 (кінотеатр).
До 19:00 також можна відвідати виставки «Кому ж іще те поле дороге?» (виставковий простір) та «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт).
Вхід вільний.
На події в кінотеатрі потрібно зареєструватися.
Після повернення з канікул почали планувати нову програму.
Під час війни це доволі складно робити навіть на рік, але ми намагаємось продовжувати свою діяльність, бути частиною змін у Дніпрі, дивитися у майбутнє з надією й оптимізмом.
Цього року плануємо фокусуватися на темах меморіалізації, інклюзивності та безбар'єрності, досліджувати локальне та підтримувати місцевих культурних діячів. У просторах готуємо виставки, лекційну та кінопрограму.
Цьогоріч для нас, як і завжди, буде важливою співпраця з іншими інституціями. Будемо розширювати її на локальному, національному та міжнародному рівнях — робити спільні проєкти з давніми та новими партнерами. Також хочемо більше взаємодіяти з інституціями та ініціативами в місті.
Одним із наших завдань на 2025-й залишається презентація сучасної культури Дніпра в інших містах, зокрема, за кордоном. Сподіваємось, що буде більше можливостей для цього.
А поки ми працюємо над новою програмою, ви можете відвідати у нас на 2 поверсі виставку «Кому ж іще те поле дороге?».
Фото з події «І я дивлюсь на близьке місто».
Під час війни це доволі складно робити навіть на рік, але ми намагаємось продовжувати свою діяльність, бути частиною змін у Дніпрі, дивитися у майбутнє з надією й оптимізмом.
Цього року плануємо фокусуватися на темах меморіалізації, інклюзивності та безбар'єрності, досліджувати локальне та підтримувати місцевих культурних діячів. У просторах готуємо виставки, лекційну та кінопрограму.
Цьогоріч для нас, як і завжди, буде важливою співпраця з іншими інституціями. Будемо розширювати її на локальному, національному та міжнародному рівнях — робити спільні проєкти з давніми та новими партнерами. Також хочемо більше взаємодіяти з інституціями та ініціативами в місті.
Одним із наших завдань на 2025-й залишається презентація сучасної культури Дніпра в інших містах, зокрема, за кордоном. Сподіваємось, що буде більше можливостей для цього.
А поки ми працюємо над новою програмою, ви можете відвідати у нас на 2 поверсі виставку «Кому ж іще те поле дороге?».
Фото з події «І я дивлюсь на близьке місто».
Поновлюємо покази в кінотеатрі.
Протягом цього місяця дивимось такі стрічки:
— «Клондайк» (Марина Ер Горбач, 2022, 100 хв)
Події фільму розгортаються у липні 2014 року у Донецькій області, де Ірка та Толік чекають на дитину. Брат жінки має проукраїнські погляди та постійно свариться з Толіком, який підтримує друзів-сепаратистів. Ірка відмовляється від евакуації, навіть коли село захоплюють, а поруч росіяни збивають цивільний літак MH-17. Пара вважає, що новини з телевізора їх не стосуються, але все це докорінно змінює їхнє життя.
Реєстрація.
— «Погляд на Україну» (Мо Штебе, 2024, 35 хв)
Це документальний фільм, присвячений українській молоді, яка живе з ВІЛ. Він розповідає історії кількох молодих українців, які стикаються з упередженнями та захищають свої права.
Реєстрація.
— «Любов, брехня та кровопролиття» (Роуз Ґласс, 2024, 104 хв)
За сюжетом, відлюдькувата менеджерка тренажерного залу Лу стає близькою з амбітною бодибілдеркою Джекі, яка в гонитві за мрією прямує у Вегас. Їхня пристрасть виливається в небезпечну пригоду, що затягне їх обох у тенета злочинних зв’язків.
Реєстрація.
Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.
Фільми «Клондайк» та «Любов, брехня та кровопролиття» надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Протягом цього місяця дивимось такі стрічки:
— «Клондайк» (Марина Ер Горбач, 2022, 100 хв)
Події фільму розгортаються у липні 2014 року у Донецькій області, де Ірка та Толік чекають на дитину. Брат жінки має проукраїнські погляди та постійно свариться з Толіком, який підтримує друзів-сепаратистів. Ірка відмовляється від евакуації, навіть коли село захоплюють, а поруч росіяни збивають цивільний літак MH-17. Пара вважає, що новини з телевізора їх не стосуються, але все це докорінно змінює їхнє життя.
Реєстрація.
— «Погляд на Україну» (Мо Штебе, 2024, 35 хв)
Це документальний фільм, присвячений українській молоді, яка живе з ВІЛ. Він розповідає історії кількох молодих українців, які стикаються з упередженнями та захищають свої права.
Реєстрація.
— «Любов, брехня та кровопролиття» (Роуз Ґласс, 2024, 104 хв)
За сюжетом, відлюдькувата менеджерка тренажерного залу Лу стає близькою з амбітною бодибілдеркою Джекі, яка в гонитві за мрією прямує у Вегас. Їхня пристрасть виливається в небезпечну пригоду, що затягне їх обох у тенета злочинних зв’язків.
Реєстрація.
Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.
Фільми «Клондайк» та «Любов, брехня та кровопролиття» надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Долучайтесь до відкриття виставки World Press Photo вже у середу о 18:30.
У галереї Артсвіт та на 1 поверсі DCCC будуть представлені 129 фотографій, які документують війну, протести, міграційні й кліматичні кризи та інші важливі події 2023 року. Усі фото — переможці регіональних конкурсів у номінаціях «Довгостроковий проєкт», «Відкритий формат» та дві спеціальні відзнаки.
Крім інших робіт, на виставці можна буде побачити дві серії з України. Це проєкт Йоганни Марії Фріц «Гребля Каховської ГЕС: повінь у зоні бойових дій», що показує евакуацію цивільних. А також серія української фотографки Юлії Кочетової «Війна — це особисте», у якій зібрані фото, поезія, відео та музика, що показують війну через особистий досвід.
Виставка триватиме до 22 лютого: вівторок-субота, 12:00-19:00.
Вхід з боку Успенської площі.
Вхід вільний.
Подія в Україні відбувається за підтримки Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine. Партнери виставки — Odesa Photo Days Festival.
У галереї Артсвіт та на 1 поверсі DCCC будуть представлені 129 фотографій, які документують війну, протести, міграційні й кліматичні кризи та інші важливі події 2023 року. Усі фото — переможці регіональних конкурсів у номінаціях «Довгостроковий проєкт», «Відкритий формат» та дві спеціальні відзнаки.
Крім інших робіт, на виставці можна буде побачити дві серії з України. Це проєкт Йоганни Марії Фріц «Гребля Каховської ГЕС: повінь у зоні бойових дій», що показує евакуацію цивільних. А також серія української фотографки Юлії Кочетової «Війна — це особисте», у якій зібрані фото, поезія, відео та музика, що показують війну через особистий досвід.
Виставка триватиме до 22 лютого: вівторок-субота, 12:00-19:00.
Вхід з боку Успенської площі.
Вхід вільний.
Подія в Україні відбувається за підтримки Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine. Партнери виставки — Odesa Photo Days Festival.
Сьогодні о 18:30 — перший кінопоказ цього року.
Дивимось фільм «Клондайк» Марини Ер Горбач.
Це історія про три дні з життя родини, яка опинилась перед складним вибором: чи можуть близькі люди з різним минулим іти у спільне майбутнє. Все це відбувається під час початку російсько-української війни та збиття літака МН-17 в липні 2014 року.
«Клондайк» — лауреат кінофестивалів «Санденс» і «Берлінале».
Вхід вільний, для участі реєструйтеся.
Дивимось фільм «Клондайк» Марини Ер Горбач.
Це історія про три дні з життя родини, яка опинилась перед складним вибором: чи можуть близькі люди з різним минулим іти у спільне майбутнє. Все це відбувається під час початку російсько-української війни та збиття літака МН-17 в липні 2014 року.
«Клондайк» — лауреат кінофестивалів «Санденс» і «Берлінале».
Вхід вільний, для участі реєструйтеся.
Поділіться своїм баченням нашої роботи та культурного ландшафту Дніпра.
Востаннє ми запрошували вас це зробити на початку 2022 року, але так і не встигли опрацювати відповіді через початок повномасштабної війни. Нещодавно ми все ж повернулися до цього опитування, подивилися ваші коментарі й побажання. Виявилося, що деякі з них нам вдалося навіть реалізувати: розширити кінопрограму, запустити мистецькі та перформативні резиденції, освітні курси, серію лекцій про Дніпро. Багато з чим плануємо працювати й надалі.
Останні три роки ми переважно діяли ситуативно, намагаючись вижити як культурна інституція, бути корисними тут і зараз. У 2022 році створили тимчасовий соціальний хаб, де робили події для місцевих та тих, хто вимушений був переїхати до Дніпра через війну.
Вже у 2023-му почали поступово повертатися до інституційної діяльності, фокусуючись на дослідженні контекстів міста та локальної ідентичності, а також підтримці культурних діячів у прифронтових регіонах, зокрема й у Дніпрі. Минулого року продовжили працювати з цими темами та навіть відкрили власний кінотеатр.
Все це ми робимо, аби розвивати Дніпро, робити його видимим на культурній мапі Європи та світу.
І зараз ми б знов хотіли вас попросити допомогти нам рухатися далі, покращувати свою діяльність, бути цікавою й корисною культурною інституцією та головне — змінювати наше місто. Розкажіть про те, що б ви хотіли бачити в DCCC, чим вас надихає та засмучує Дніпро, чого вам не вистачає у його культурному житті.
Це дозволить нам зрозуміти, що вас цікавить та непокоїть, і з чим надалі треба більше працювати, щоб культурний ландшафт Дніпра розвивався.
Заповнюйте форму за посиланням.
Будемо вдячні за ваші думки та відповіді 🌾
Востаннє ми запрошували вас це зробити на початку 2022 року, але так і не встигли опрацювати відповіді через початок повномасштабної війни. Нещодавно ми все ж повернулися до цього опитування, подивилися ваші коментарі й побажання. Виявилося, що деякі з них нам вдалося навіть реалізувати: розширити кінопрограму, запустити мистецькі та перформативні резиденції, освітні курси, серію лекцій про Дніпро. Багато з чим плануємо працювати й надалі.
Останні три роки ми переважно діяли ситуативно, намагаючись вижити як культурна інституція, бути корисними тут і зараз. У 2022 році створили тимчасовий соціальний хаб, де робили події для місцевих та тих, хто вимушений був переїхати до Дніпра через війну.
Вже у 2023-му почали поступово повертатися до інституційної діяльності, фокусуючись на дослідженні контекстів міста та локальної ідентичності, а також підтримці культурних діячів у прифронтових регіонах, зокрема й у Дніпрі. Минулого року продовжили працювати з цими темами та навіть відкрили власний кінотеатр.
Все це ми робимо, аби розвивати Дніпро, робити його видимим на культурній мапі Європи та світу.
І зараз ми б знов хотіли вас попросити допомогти нам рухатися далі, покращувати свою діяльність, бути цікавою й корисною культурною інституцією та головне — змінювати наше місто. Розкажіть про те, що б ви хотіли бачити в DCCC, чим вас надихає та засмучує Дніпро, чого вам не вистачає у його культурному житті.
Це дозволить нам зрозуміти, що вас цікавить та непокоїть, і з чим надалі треба більше працювати, щоб культурний ландшафт Дніпра розвивався.
Заповнюйте форму за посиланням.
Будемо вдячні за ваші думки та відповіді 🌾
Подовжуємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?» до 1 березня.
Експозиція побудована навколо теми зв'язку з рідною землею та втрати доступу до неї через зміни клімату, військові дії чи екстенсивне сільське господарство.
Тут ви можете побачити фото, що документують роботу українських аграріїв під час повномасштабної війни; відеоесеї про пам'ять, експлуатування природи, деколонізацію та стирання ідентичності; репортаж з Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва у Харкові, співробітники якого отримали насіння українського стародавнього сорту пшениці; відео з дронів, живопис та інші роботи.
Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.
Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.
Побачити експозицію можна у виставковому просторі на 2 поверсі з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний.
Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.
Експозиція побудована навколо теми зв'язку з рідною землею та втрати доступу до неї через зміни клімату, військові дії чи екстенсивне сільське господарство.
Тут ви можете побачити фото, що документують роботу українських аграріїв під час повномасштабної війни; відеоесеї про пам'ять, експлуатування природи, деколонізацію та стирання ідентичності; репортаж з Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва у Харкові, співробітники якого отримали насіння українського стародавнього сорту пшениці; відео з дронів, живопис та інші роботи.
Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.
Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.
Побачити експозицію можна у виставковому просторі на 2 поверсі з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний.
Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.
Експериментальна студія — найменший та водночас найбільш багатофункціональний простір DCCC.
Це приміщення на 2 поверсі поруч із Блакитною залою, яке вже декілька разів змінювало своє призначення. Тут була тимчасова бібліотека та коворкінг, проходили резиденції, поп-ап виставки та перформанси.
Ми постійно тестували це приміщення, шукаючи, чим його можна заповнити. І такий шлях привів нас до формату Експериментальної студії як простору, де можуть проходити різного формату події з фокусом на роботі з молодими митцями.
Пропонуємо й вам стати частиною історії Експериментальної студії — втілити свою ідею в цьому просторі. Це може бути перформанс, музична подія, майстерня, виставка, поетичні читання тощо.
Ми надамо:
— простір для вашого проєкту;
— кураторську підтримку;
— мінімально необхідну техніку;
— допомогу з монтажем чи іншими роботами (за потреби).
Проєкти для Експериментальної студії проходитимуть попередній відбір — про результати ми повідомимо вам на електронну пошту.
Щоб запропонувати свою ідею для Експериментальної студії, заповнюйте форму до 20 лютого включно.
Це приміщення на 2 поверсі поруч із Блакитною залою, яке вже декілька разів змінювало своє призначення. Тут була тимчасова бібліотека та коворкінг, проходили резиденції, поп-ап виставки та перформанси.
Ми постійно тестували це приміщення, шукаючи, чим його можна заповнити. І такий шлях привів нас до формату Експериментальної студії як простору, де можуть проходити різного формату події з фокусом на роботі з молодими митцями.
Пропонуємо й вам стати частиною історії Експериментальної студії — втілити свою ідею в цьому просторі. Це може бути перформанс, музична подія, майстерня, виставка, поетичні читання тощо.
Ми надамо:
— простір для вашого проєкту;
— кураторську підтримку;
— мінімально необхідну техніку;
— допомогу з монтажем чи іншими роботами (за потреби).
Проєкти для Експериментальної студії проходитимуть попередній відбір — про результати ми повідомимо вам на електронну пошту.
Щоб запропонувати свою ідею для Експериментальної студії, заповнюйте форму до 20 лютого включно.
Дякуємо усім, хто долучився до опитування про нашу роботу та культуру Дніпра!
Ми щиро радіємо, читаючи ваші думки, побажання та коментарі, навіть якщо вони не завжди позитивні. Це дозволяє зрозуміти, куди нам рухатися далі та що робити, аби бути для вас дійсно корисними та цікавими.
Якщо ви ще не заповнили форму, дуже просимо вас це зробити. Для нашої команди це надзвичайно важливо 💙
Ми щиро радіємо, читаючи ваші думки, побажання та коментарі, навіть якщо вони не завжди позитивні. Це дозволяє зрозуміти, куди нам рухатися далі та що робити, аби бути для вас дійсно корисними та цікавими.
Якщо ви ще не заповнили форму, дуже просимо вас це зробити. Для нашої команди це надзвичайно важливо 💙
Фільми лютого в кінотеатрі DCCC.
Наступного місяця дивимось: пригодницьку стрічку про кохання та чорну археологію; румунську сатиричну комедію; кіноесей про рідне місто та зв'язок з ним; американське сюрреалістичне роуд-муві; художній фільм про спробу збереження родинного саду.
Вхід вільний.
Реєстрацію на кожен показ анонсуємо окремо.
Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Наступного місяця дивимось: пригодницьку стрічку про кохання та чорну археологію; румунську сатиричну комедію; кіноесей про рідне місто та зв'язок з ним; американське сюрреалістичне роуд-муві; художній фільм про спробу збереження родинного саду.
Вхід вільний.
Реєстрацію на кожен показ анонсуємо окремо.
Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Нова робота італійської режисерки Аліче Рорвахер — у четвер в кінотеатрі DCCC.
Події фільму «Химера» розгортаються в невеликому містечку на узбережжі Тірренського моря. Повернувшись додому, Артур стикається з місцевою бандою розкрадачів гробниць.
Чоловік має дар, який дуже цікавить чорних археологів — уміння відчувати порожнечу. Його сила допомагає збагатитися, відкриваючи в землі сховки давнього світу, але також призводить до неочікуваних наслідків.
Вхід вільний. Для відвідування показу реєструйтеся за посиланням.
Фільм надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Події фільму «Химера» розгортаються в невеликому містечку на узбережжі Тірренського моря. Повернувшись додому, Артур стикається з місцевою бандою розкрадачів гробниць.
Чоловік має дар, який дуже цікавить чорних археологів — уміння відчувати порожнечу. Його сила допомагає збагатитися, відкриваючи в землі сховки давнього світу, але також призводить до неочікуваних наслідків.
Вхід вільний. Для відвідування показу реєструйтеся за посиланням.
Фільм надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».
Минулого року ми запустили кінотеатр.
Його історія почалася ще навесні 2022 року — з серії показів українського кіно в лекторії DCCC. Ці події стали для нас можливістю повернутися до роботи в перші тижні повномасштабного вторгнення.
Далі почали співпрацювати з Довженко-Центром, кураторами та кінознавцями Альоною Пензій і Олександром Телюком. Разом ми розробили та провели три сезони кінопоказів, присвячених темі війни, українського майбутнього та впливу людей на довкілля: «Прифронтові географії», «Майбуття», «Я не люблю природи, якою вона є».
За два роки нам вдалося сформувати спільноту людей, які зацікавлені у перегляді авторського кіно. Вже влітку 2024 року ми почали працювати над створенням повноцінного кінотеатру, який би став платформою для показу незалежних експериментальних стрічок та дискусій про сучасний кінематограф.
Збирали необхідні елементи по частинах: стільці привезли з Костянтинівки, проєктор та звукову систему закупили за грантові кошти. І на початку жовтня нарешті відкрили кінотеатр.
Зараз у цьому просторі проходять покази та обговорення, але надалі ми б хотіли розширювати діяльність, зокрема, проводити освітні програми з кіно та активно популяризувати кіномистецтво в місті та регіоні.
Його історія почалася ще навесні 2022 року — з серії показів українського кіно в лекторії DCCC. Ці події стали для нас можливістю повернутися до роботи в перші тижні повномасштабного вторгнення.
Далі почали співпрацювати з Довженко-Центром, кураторами та кінознавцями Альоною Пензій і Олександром Телюком. Разом ми розробили та провели три сезони кінопоказів, присвячених темі війни, українського майбутнього та впливу людей на довкілля: «Прифронтові географії», «Майбуття», «Я не люблю природи, якою вона є».
За два роки нам вдалося сформувати спільноту людей, які зацікавлені у перегляді авторського кіно. Вже влітку 2024 року ми почали працювати над створенням повноцінного кінотеатру, який би став платформою для показу незалежних експериментальних стрічок та дискусій про сучасний кінематограф.
Збирали необхідні елементи по частинах: стільці привезли з Костянтинівки, проєктор та звукову систему закупили за грантові кошти. І на початку жовтня нарешті відкрили кінотеатр.
Зараз у цьому просторі проходять покази та обговорення, але надалі ми б хотіли розширювати діяльність, зокрема, проводити освітні програми з кіно та активно популяризувати кіномистецтво в місті та регіоні.
