Цікаво було послухати промову Хавьера Мілея , президента Аргентини, на щорічному саміті у Давосі.
Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".
В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.
Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.
Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці. А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань. Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.
Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.
І це приводить нас до двох головних висновків: - шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик; - зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах. Для всіх.
Цікаво було послухати промову Хавьера Мілея , президента Аргентини, на щорічному саміті у Давосі.
Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".
В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.
Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.
Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці. А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань. Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.
Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.
І це приводить нас до двох головних висновків: - шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик; - зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах. Для всіх.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Although some channels have been removed, the curation process is considered opaque and insufficient by analysts. In view of this, the regulator has cautioned investors not to rely on such investment tips / advice received through social media platforms. It has also said investors should exercise utmost caution while taking investment decisions while dealing in the securities market. WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. "The result is on this photo: fiery 'greetings' to the invaders," the Security Service of Ukraine wrote alongside a photo showing several military vehicles among plumes of black smoke.
from es
