Сьогодні в Києві — дві важливі події про війну, памʼять і трансформації.

Дискусія «Невидимі наслідки війни» — про те, як бойовий досвід змінює людину і як знайти спільну мову після травми.
📅 30 червня, 18:30 | 📍 Книгарня Zakapelok, Хрещатик 16-А

👉 Круглий стіл «Деколонізація та національна пам’ять: державний вимір» — про переосмислення радянського спадку та нові законодавчі ініціативи.
📅 30 червня, 19:00 | 📍 Хрещатик, 34, Київ
(Треба реєстрація)

цікавий приклад використання опитування громадської думки як політичного інструменту

🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.

У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).

Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.

Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.

Детальніше — у дослідженні 👇

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

ChatGPT одночасно покращує індивідуальні ідеї, але шкодить колективному мисленню.

Два нові дослідження у Nature Human Behaviour показують: штучний інтелект може зробити окремі ідеї кращими, але водночас зменшує різноманітність мислення.

🔹 Дослідження 1: ChatGPT підсилює креативність ідей
(Lee & Chung, 2024)

Автори порівнювали три варіанти, як люди генерують ідеї: без допомоги, з Google, з ChatGPT.

Завдання були різні:

- Придумати нову іграшку.
- Придумати, як використати побутовий предмет інакше.
- Зробити щось нове для дитини тощо.

👉 Після цього незалежні експерти оцінювали ідеї за критеріями оригінальності, доречності, виразності (як добре сформульовано).

📊 Результати

- ChatGPT показує кращі результати, ніж Google і люди, коли мова йде про креативність.
- Його ідеї виглядають креативними, бо добре сформульовані, чітко пояснені й доречні.
- Найкраще ChatGPT працює в так званій інкрементальній креативності — не “з нуля”, а у вигляді вдосконалення та розвитку ідеї.

🔹 Дослідження 2: ChatGPT знижує різноманітність ідей
(Meincke, Nave & Terwiesch, 2025)

Учасники виконували типове креативне завдання — вигадати нову іграшку, наприклад, використовуючи цеглинку та вентилятор. Частина людей робила це самостійно, а частина — за допомогою ChatGPT.

📊 Результати

- У групі з ChatGPT 94% ідей мали схожі концепції. Наприклад, 9 учасників (!) вигадали дуже схожий виріб — Build-a-Breeze Castle.
- У групі без ChatGPT усі ідеї були унікальні.

Тобто, AI спрямовує людей до одних і тих самих рішень, навіть якщо вони виглядають креативно. Люди не копіюють один одного — вони незалежно отримують схожі підказки від ChatGPT.

Дослідники називають це “зменшенням когнітивного простору” — ChatGPT не повторює ті самі слова, але веде людей одними і тими ж шляхами.

Що це означає на практиці?

- ChatGPT — це інструмент для редагування й доопрацювання, але не замінник живої дискусії чи “хаотичного” креативу.
- Якщо ви команда, що шукає нові ідеї — краще почніть без AI, а використовуйте його потім для вдосконалення.
- Якщо ви працюєте самостійно — ChatGPT може дати поштовх, але не варто покладатися лише на нього.

🧓 “Тихий” мегатренд: старіння населення

Усі чули про старіння населення в Україні. Але Світовий банк нагадує: старіння — не лише українська проблема, а глобальний тренд, який охоплює і країни, що розвиваються, і найбідніші регіони світу.

📊 Ключові факти:

▪ Країни, що розвиваються, старіють значно швидше, ніж це було в розвинених.
Те, що у Франції зайняло 115 років (подвоєння частки 65+ з 7% до 14%), в Китаї, Індії, Бразилії та В'єтнамі станеться менш ніж за 30 років.
▪Африка теж старіє: до 2050 року кількість людей похилого віку в Субсахарській Африці зросте втричі.
▪ Старші люди — здоровіші, ніж будь-коли:
70-річний у 2022 має такі самі когнітивні навички, що 53-річний у 2000 (дані МВФ).

📌 Що радить Світовий банк: три стовпи політики старіння

1. Здорове старіння — інвестувати в здоров’я на всіх етапах життя.
2. Заможне старіння — дати можливість працювати після 60: перекваліфікація, часткова зайнятість, підтримка бізнесу.
3. Гідне старіння — зменшити бідність у літньому віці: соціальні пенсії, догляд, охоплення неформального сектору.

🔍 Тож що це означає для України?

У контексті відбудови та демографічного спаду це не просто “соціальна” тема - це стратегічне питання виживання.

▪ Ринок праці скорочується: менше молоді, більше старших. Треба ефективно використовувати весь людський капітал, який ми маємо, включно з людьми 60+.
▪ Ринок послуг зміниться: зросте попит на медичні, доглядові, освітні та цифрові послуги для літніх. Це потенціал для малого бізнесу й соціальних ініціатив — але лише якщо старші матимуть дохід і купівельну спроможність, тобто повертаємось до пункту про гідне старіння й пенсійну реформу.
▪ Відбудова — шанс перебудувати міста під будь-який вік: міста, сервіси, зайнятість мають бути зручними і для літніх, і для молодих.
▪ Активне старіння — наш мобілізаційний резерв: досвідчені працівники, місцеві лідери, наставники, волонтери. Але потрібна політика, яка дає їм змістовну роль в суспільстві, а не лише пенсію.