На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
BY Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
As the war in Ukraine rages, the messaging app Telegram has emerged as the go-to place for unfiltered live war updates for both Ukrainian refugees and increasingly isolated Russians alike. On Telegram’s website, it says that Pavel Durov “supports Telegram financially and ideologically while Nikolai (Duvov)’s input is technological.” Currently, the Telegram team is based in Dubai, having moved around from Berlin, London and Singapore after departing Russia. Meanwhile, the company which owns Telegram is registered in the British Virgin Islands. Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” You may recall that, back when Facebook started changing WhatsApp’s terms of service, a number of news outlets reported on, and even recommended, switching to Telegram. Pavel Durov even said that users should delete WhatsApp “unless you are cool with all of your photos and messages becoming public one day.” But Telegram can’t be described as a more-secure version of WhatsApp. Telegram Messenger Blocks Navalny Bot During Russian Election
from es
