Слово серце, досить очевидно, споріднене зі словом середина. Неочевидно може бути, однак, що саме серце є первинним, а середина — похідним, а не навпаки.
Історично воно походить від праіндоєвропейського (ПІЄ) слова *ḱḗr, а в праслов'янській вже звучало як *sьrdьce.
Тут пропоную зупинитися і розібрати по порядку.
- Літерка d тут не з'явилася нізвідки. Цей звук існував і в старіших формах цього слова, але з'являвся лише при відмінюванні (наприклад в Родовому відмінку ПІЄ: *ḱr̥dés) та був непомітним у Називному (так як у теперішній українській: серце але сердець)
- Суфікс *-ьce тут є просто формантом, який підкреслює, що слово — іменник. Особливого значення не надає (він же у словах сонце та яйце). Середина теж походить від кореня *śḗrd-, але вона натомість отримала інший суфікс. Формант *-ina позначав збірні поняття або властивості (пор. родина, долина, глибина)
На цьому етапі ми вже розібралися з етимологією обох слів, але залишається дивний момент. Чому в ПІЄ був *k, а в праслов'янській уже *s?
- *k перетворився на *s у наслідок величезного звукового зсуву, який подарував нам т.зв. "Ізоглосу кентум — сатем" (весь цей пост — просто привід розповісти про неї).
Ізоглоса — це умовний кордон, що на карті ділить зону поширення однієї риси від іншої. То що цей саме кордон поділяє? Спосіб, в який ПІЄ задньоязикові розвивалися в різних мовах. Класичним прикладом є латинське слово centum та авестійське satem (сто).
ПІЄ задньоязикових було три види: прості (умовно "наше к"), палаталізовані ("наше кь") та огублені (як жабка каже: "ква", або в англійському /qu/ality)
Дуже згрубша:
На захід та південь від ізоглоси — мови "кентум" (германські, романські, еллінічні, кельтські мови etc.). У них прості та палаталізовані задньоязикові злилися, а огублені лишилися. Це дало систему, в якій паралельно існували окремі фонеми *k, *g, *gh та огублені *kʷ, *gʷ, *gʷʰ. Щоб зрозуміти різницю порівняйте латинські слова cui /kui̯/ та qui /kʷiː/
На схід та північ від ізоглоси — мови "сатем" (слов'янські, балтійські, іранські, індоарійські мови etc.). Тут злилися огублені та прості задньоязикові, а палаталізовані перетворилися на свистячі (/с/, /з/ тощо). У цих мовах існували задньоязикові фонеми *k, *g, *gh , а решта розвинулася по-різному: переважно в *s, та *z.
Приклади: укр. зерно — лат. granum; укр. знати – гр. γιγνώσκω (/гігноско/).
У германських мовах цей розвиток задньоязикових пішов далі та перетворив *k на *h. Так вийшло, що укр. сто відповідає англ. hundred, а укр. серце – нім. Herz. (гигиги хєр)
Довгий час вважалося, що ізоглоса кентум – сатем є чи не першим великим поділом в історії ПІЄ та ділить всі індоєвропейські мови на дві генетичні гілки, але тепер це вважається маловірогідним.
Це корисно знати, бо як тільки дізнаєшся про цю закономірність, то починаєш помічати її всюди. Стає весело вгадувати, як певне слово виглядатиме в іншій мові просто опираючись на власну чуйку історії. (і ні — на жаль, дівчат це не приваблює)
Слово серце, досить очевидно, споріднене зі словом середина. Неочевидно може бути, однак, що саме серце є первинним, а середина — похідним, а не навпаки.
Історично воно походить від праіндоєвропейського (ПІЄ) слова *ḱḗr, а в праслов'янській вже звучало як *sьrdьce.
Тут пропоную зупинитися і розібрати по порядку.
- Літерка d тут не з'явилася нізвідки. Цей звук існував і в старіших формах цього слова, але з'являвся лише при відмінюванні (наприклад в Родовому відмінку ПІЄ: *ḱr̥dés) та був непомітним у Називному (так як у теперішній українській: серце але сердець)
- Суфікс *-ьce тут є просто формантом, який підкреслює, що слово — іменник. Особливого значення не надає (він же у словах сонце та яйце). Середина теж походить від кореня *śḗrd-, але вона натомість отримала інший суфікс. Формант *-ina позначав збірні поняття або властивості (пор. родина, долина, глибина)
На цьому етапі ми вже розібралися з етимологією обох слів, але залишається дивний момент. Чому в ПІЄ був *k, а в праслов'янській уже *s?
- *k перетворився на *s у наслідок величезного звукового зсуву, який подарував нам т.зв. "Ізоглосу кентум — сатем" (весь цей пост — просто привід розповісти про неї).
Ізоглоса — це умовний кордон, що на карті ділить зону поширення однієї риси від іншої. То що цей саме кордон поділяє? Спосіб, в який ПІЄ задньоязикові розвивалися в різних мовах. Класичним прикладом є латинське слово centum та авестійське satem (сто).
ПІЄ задньоязикових було три види: прості (умовно "наше к"), палаталізовані ("наше кь") та огублені (як жабка каже: "ква", або в англійському /qu/ality)
Дуже згрубша:
На захід та південь від ізоглоси — мови "кентум" (германські, романські, еллінічні, кельтські мови etc.). У них прості та палаталізовані задньоязикові злилися, а огублені лишилися. Це дало систему, в якій паралельно існували окремі фонеми *k, *g, *gh та огублені *kʷ, *gʷ, *gʷʰ. Щоб зрозуміти різницю порівняйте латинські слова cui /kui̯/ та qui /kʷiː/
На схід та північ від ізоглоси — мови "сатем" (слов'янські, балтійські, іранські, індоарійські мови etc.). Тут злилися огублені та прості задньоязикові, а палаталізовані перетворилися на свистячі (/с/, /з/ тощо). У цих мовах існували задньоязикові фонеми *k, *g, *gh , а решта розвинулася по-різному: переважно в *s, та *z.
Приклади: укр. зерно — лат. granum; укр. знати – гр. γιγνώσκω (/гігноско/).
У германських мовах цей розвиток задньоязикових пішов далі та перетворив *k на *h. Так вийшло, що укр. сто відповідає англ. hundred, а укр. серце – нім. Herz. (гигиги хєр)
Довгий час вважалося, що ізоглоса кентум – сатем є чи не першим великим поділом в історії ПІЄ та ділить всі індоєвропейські мови на дві генетичні гілки, але тепер це вважається маловірогідним.
Це корисно знати, бо як тільки дізнаєшся про цю закономірність, то починаєш помічати її всюди. Стає весело вгадувати, як певне слово виглядатиме в іншій мові просто опираючись на власну чуйку історії. (і ні — на жаль, дівчат це не приваблює)
BY покруч
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In 2018, Russia banned Telegram although it reversed the prohibition two years later. Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. As the war in Ukraine rages, the messaging app Telegram has emerged as the go-to place for unfiltered live war updates for both Ukrainian refugees and increasingly isolated Russians alike. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones.
from es
