Набіулліна здає: Центральний банк московії планує «залити» банки рублями, щоб покрити дефіцит бюджету.🗒 Згідно зі звітом Центрального Банку (ЦБ) московії в бюджеті
виникла боргова діра розміром у 3.3 трлн рублів, яку Мінфін має покрити впродовж 6 тижнів.
Джерела утворення «бюджетної діри» — це 1.5 трлн додаткових видатків бюджету після перегляду і 1.9 трлн від невиконання плану Мінфіну щодо запозичень через облігації (ОФЗ).
За 2024 рік Мінфін планував запозичити 4.1 трлн, але за 11 місяців вдалось лише 2.2 трлн.
➡️ При чому через високу ставку ситуація тільки погіршується: якщо в першому кварталі план на 2024 рік було виконано на 85%, то з поступовим підвищенням ставки ЦБ впродовж року, відсоток виконання плану почав падати: 2-3 квартали — виконано 55%, а 4 квартал став найбільш провальним за всю історію існування ОФЗ. Лише 9.6% від плану запозичень було виконано. Почитати про провал торгів облігаціями у 4 кварталі можна на каналі
тут.➡️ Тож треба знайти 3.3 трлн десь за 6 тижнів. Що планує зробити ЦБ? Ось тут цікаво, якщо раніше такі дефіцити покривались Фондом національного благополуччя чи в інший подібний спосіб, то тепер це більш «екстравагантно». Зараз ЦБ запускає механізм, яким користувались на московії лише у часи найбільших бюджетних криз. Останній раз, коли через ковід нафта коштувала нижче 20$ за барель.
➡️ З 25 листопада ЦБ почне видавати банкам рублеві кредити, щоб ті купували державні облігації Мінфіну, якими той покриває дефіцит скарбниці.
Як заставу для «рублевого репо» тепер ЦБ прийматиме ВИКЛЮЧНО державні боргові папери — облігації федеральної позики (ОФЗ), або бонди регіонів. Банки зможуть купувати їх, закладати в ЦБ, отримувати рублі й знову купувати держборг.
Простими словами, що робить ЦБ. Він ставить банки в умови, що доступ до рубля (капіталізації) буде тільки тоді, коли банки викуплять фактично неліквідні та збиткові облігації Мінфіну. Звучить круто, викрутили руки банкам та вирішили проблему з дірою?
Але тут ціла низка наслідків⤵️
▶️ 1. Роздувається банківська система «дешевими рублями».
▶️ 2. При цьому % ліквідних активів банків падає, бо придбати ОФЗ тепер для банків це вкласти на 15 років кошти під відсоток нижче майбутньої облікової ставки. Одне діло коли це було у «нафтову кризу», де облікова ставка ЦБ для економіки була нижчою, а прогнозованість стабілізації вищою. Друге діло, коли облікова ставка ЦБ продовжить рости через те, що продовжує існувати головна причина високої облікової ставки — видатки на війну.
▶️ 3. Те що робить ЦБ — це фактично метод «друкування коштів», тільки з меншими інфляційними ризиками, але тиск на інфляцію все одно збільшується. Плюс комерційні банки, щоб компенсувати вимушено придбані збиткові ОФЗ, будуть шукати різні шляхи покрити збиток за рахунок бізнесу та інших споживачів послуг.
➡️ Фактично подібне рішення ЦБ направлене лише на те, щоб тактично виграти десь 6 місяців до того як ознаки «пірамід» (а ця схема є пірамідальною на рівні ЦБ) та дисбалансів почнуть проявлятись у повній красі.
➡️ Далі ЦБ постане перед вибором, або будувати далі цю піраміду вгору з великою ймовірністю, що банківська система рухне й уламки посиплються руйнувати інші сектори економіки, або московія має як мінімум частково скоротити видатки на війну, щоб розмір бажань відповідав розміру, який може потягнути економіка.
І на останок відмічу цікаве питання: «Цікаво, що ЦБ та Мінфін йдуть по більш небезпечній стежці перекривання дефіциту ніж просто покрити його «резервами ФНБ», як було раніше. Це змушує замислитись, що останні махінації з «перерахунком ліквідності ФНБ» багато разів за рік є методом приховати реальний стан запасів ліквідної частини коштів, або інші ризики змушують тримати ці кошти на інші цілі де, проблеми теж, ймовірно, прогнозовані».
Resurgam ➰ Приєднуйся 