Це питання ідентичности. Українська культура несе характеристики однозначно європейської культури. Але для того, щоб зрозуміти нашу культуру і що її робить європейською, треба зануритися в наступне питання: в чому полягає наш культурний фундамент, який ми розділяємо з рештою європейських націй?
Європейська цивілізація стоїть на результаті науково-культурної діяльности Античности, Пізньої Античности та Середньовіччя. Наприклад: сьогодні одне з найваживаніших словесно понять, над яким нависла загроза, є слово демократія: це грецьке слово (δημοκρατία, тобто від старогрецького κράτος, влада, і δῆμος, народ, тобто народовладдя) і диктатура (від латинського dictatura, функція диктатора у Римській Республіці), це поняття, які були сформульовані в Античності.
А для того, щоб сповна пізнати цей фундамент, потрібно володіти передусім давньогрецькою та латиною (а я додав би ще й словʼянську).
Родоначальника європейської літератури, міфічного Гомера (VIII ст.) Іліяда й Одіссея були написані давньогрецькою, Фалес Мілетський (VII-VI ст.) був одним із перших філософів, який намагався пояснити природні явища без звернення до міфології, заклавши основи наукового мислення, переданий давньогрецькою. Сократівські діялоги Платона (V-IV ст.), які заклали основи європейської філософії, передані давньогрецькою. Аристотель (IV ст.), учень Платона, який систематизував знання в різних галузях, його праці стали основою для багатьох наукових дисциплін, писав давньогрецькою. Нарешті Новий Завіт був переданий грецькою. Плотин (III ст. після Р.Х.) засновник неоплатонізму, його вчення вплинуло на розвиток християнського богослівʼя та середньовічної філософії, також писав давньогрецькою, як і Григорій Ніський (IV ст. після Р.Х.), який своїми працями зробив значний внесок у формування православної доктрини. Іван Золотоустий (IV-V ст. після Р.Х.) відомий своїм красномовством та глибокими проповідями, його літургійні тексти, зокрема літургія Івана Золотоустого, досі використовуються в християнських богослужіннях, писав давньогрецькою. Аврелій Августин (IV-V ст. після Р.Х.) його праці, зокрема Сповідь (Confessiones) та Про град Божий, (De Civitate Dei) синтезували християнське вчення з платонізмом, заклавши основи західної теології та філософії, писав латиною. Іван Дамаскин (VII-VIII ст.), богослов і філософ, що систематизував православне вчення, спростовував іконоборчі настрої, його праці вплинули на східне та західне богослівʼя, писав давньогрецькою. Михайло Пселл (XI ст.) ромейський енциклопедист, філософ та історик, сприяв відродженню платонізму в Ромейській Державі, писав грецькою. Фома Аквінський (XIII ст.), перший католицький філософ, поєднавши християнське вчення з аристотелівською філософією, створив систему, яка вплинула на католицьке богослівʼя та західну філософію. Греколатинських авторів море ще, яких необхідно згадати: вони сформували лик Європи, від греколатинської скарбниці дохристиянської та християнської спадщини у вас будуть ключі в якості знань цих мов (і потрібно підкреслити, що ці дві культури є нероздільними - адже всі від Адама).
Це питання ідентичности. Українська культура несе характеристики однозначно європейської культури. Але для того, щоб зрозуміти нашу культуру і що її робить європейською, треба зануритися в наступне питання: в чому полягає наш культурний фундамент, який ми розділяємо з рештою європейських націй?
Європейська цивілізація стоїть на результаті науково-культурної діяльности Античности, Пізньої Античности та Середньовіччя. Наприклад: сьогодні одне з найваживаніших словесно понять, над яким нависла загроза, є слово демократія: це грецьке слово (δημοκρατία, тобто від старогрецького κράτος, влада, і δῆμος, народ, тобто народовладдя) і диктатура (від латинського dictatura, функція диктатора у Римській Республіці), це поняття, які були сформульовані в Античності.
А для того, щоб сповна пізнати цей фундамент, потрібно володіти передусім давньогрецькою та латиною (а я додав би ще й словʼянську).
Родоначальника європейської літератури, міфічного Гомера (VIII ст.) Іліяда й Одіссея були написані давньогрецькою, Фалес Мілетський (VII-VI ст.) був одним із перших філософів, який намагався пояснити природні явища без звернення до міфології, заклавши основи наукового мислення, переданий давньогрецькою. Сократівські діялоги Платона (V-IV ст.), які заклали основи європейської філософії, передані давньогрецькою. Аристотель (IV ст.), учень Платона, який систематизував знання в різних галузях, його праці стали основою для багатьох наукових дисциплін, писав давньогрецькою. Нарешті Новий Завіт був переданий грецькою. Плотин (III ст. після Р.Х.) засновник неоплатонізму, його вчення вплинуло на розвиток християнського богослівʼя та середньовічної філософії, також писав давньогрецькою, як і Григорій Ніський (IV ст. після Р.Х.), який своїми працями зробив значний внесок у формування православної доктрини. Іван Золотоустий (IV-V ст. після Р.Х.) відомий своїм красномовством та глибокими проповідями, його літургійні тексти, зокрема літургія Івана Золотоустого, досі використовуються в християнських богослужіннях, писав давньогрецькою. Аврелій Августин (IV-V ст. після Р.Х.) його праці, зокрема Сповідь (Confessiones) та Про град Божий, (De Civitate Dei) синтезували християнське вчення з платонізмом, заклавши основи західної теології та філософії, писав латиною. Іван Дамаскин (VII-VIII ст.), богослов і філософ, що систематизував православне вчення, спростовував іконоборчі настрої, його праці вплинули на східне та західне богослівʼя, писав давньогрецькою. Михайло Пселл (XI ст.) ромейський енциклопедист, філософ та історик, сприяв відродженню платонізму в Ромейській Державі, писав грецькою. Фома Аквінський (XIII ст.), перший католицький філософ, поєднавши християнське вчення з аристотелівською філософією, створив систему, яка вплинула на католицьке богослівʼя та західну філософію. Греколатинських авторів море ще, яких необхідно згадати: вони сформували лик Європи, від греколатинської скарбниці дохристиянської та християнської спадщини у вас будуть ключі в якості знань цих мов (і потрібно підкреслити, що ці дві культури є нероздільними - адже всі від Адама).
BY Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
For Oleksandra Tsekhanovska, head of the Hybrid Warfare Analytical Group at the Kyiv-based Ukraine Crisis Media Center, the effects are both near- and far-reaching. He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea. Pavel Durov, Telegram's CEO, is known as "the Russian Mark Zuckerberg," for co-founding VKontakte, which is Russian for "in touch," a Facebook imitator that became the country's most popular social networking site. Telegram, which does little policing of its content, has also became a hub for Russian propaganda and misinformation. Many pro-Kremlin channels have become popular, alongside accounts of journalists and other independent observers. Under the Sebi Act, the regulator has the power to carry out search and seizure of books, registers, documents including electronics and digital devices from any person associated with the securities market.
from es
