Telegram Group & Telegram Channel
💥 War & Sanctions: Завдяки чому літають російські FPV-крила “Молния” та аналог Орлану “Феникс”

У виробництві російських БПЛА «Молния» та «Феникс» використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.

⚡️ “Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”.

🎯 Окрім полювання на військові цілі, росія використовує “Молнии” для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.

🔧 Раніше росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.

“Молния” має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.

💡 Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.

🦅 “Феникс” – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО "ТАИП" називає “розвитком Орлану-10”. “Начинка” містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.

📢 Нагадаємо, раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших “новітніх” російських БПЛА – С-70 “Охотник”, “Пародия” та “Гербера”.

❗️ Далі буде!

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok



group-telegram.com/DIUkraine/4990
Create:
Last Update:

💥 War & Sanctions: Завдяки чому літають російські FPV-крила “Молния” та аналог Орлану “Феникс”

У виробництві російських БПЛА «Молния» та «Феникс» використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.

⚡️ “Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”.

🎯 Окрім полювання на військові цілі, росія використовує “Молнии” для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.

🔧 Раніше росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.

“Молния” має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.

💡 Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.

🦅 “Феникс” – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО "ТАИП" називає “розвитком Орлану-10”. “Начинка” містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.

📢 Нагадаємо, раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших “новітніх” російських БПЛА – С-70 “Охотник”, “Пародия” та “Гербера”.

❗️ Далі буде!

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok

BY Головне управління розвідки МО України








Share with your friend now:
group-telegram.com/DIUkraine/4990

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Oleksandra Matviichuk, a Kyiv-based lawyer and head of the Center for Civil Liberties, called Durov’s position "very weak," and urged concrete improvements. Stocks closed in the red Friday as investors weighed upbeat remarks from Russian President Vladimir Putin about diplomatic discussions with Ukraine against a weaker-than-expected print on U.S. consumer sentiment. On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. "Your messages about the movement of the enemy through the official chatbot … bring new trophies every day," the government agency tweeted. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights.
from fr


Telegram Головне управління розвідки МО України
FROM American