Слухання по Тулсі.

«Нечесність, яка існувала, полягає в тому, що ми в якийсь спосіб дозволили людям повірити, що Україна зможе не просто перемогти росію, а й знищити її, підштовхнувши їх назад до того, як виглядав світ у 2012 чи 2014 роках», — заявив Рубіо. 

Адміністрація Байдена не вірила, що Україна зможе перемогти. Адміністрація Трампа не вірить, що у України колись був на це шанс.

Хочете вашингтонських чуток?

Майк Волц може не затриматись в Білому домі.

Про це сказала Кеті Кей в подкасті The rest is politics US. Справа в тому, що радник з нацбезпеки начебто став наймати забагато людей повʼязаних з минулою адміністрацією, зокрема і з USAID. І це, мовляв, дратує ревних трампістів і самого президента.

Дональд звик звільняти радників з нац безпеки. На низькому старті, щоб зайняти цю посаду — Річард Гренелл. Той самий дуже специфічний дипломат гомосексуаліст, що був послом в Німеччині і встиг пересваритись з європейськими колегами.

На честь того, що дружні канали своїми професійними згадками моєї любительської писанини підняли кількість підписників каналу з пізніх 1940х до середини 1960х, присвячую всім нам хіт 1964го року.

Що робить Трамп? Що робити з Трампом?

Я декілька разів брався за чернетку, намагався зробити розлогий вступ що таке мʼяка сила і для чого вона потрібна. Але все ж лишусь вірним короткому метру.

Трамп або не бачить цінності в тій системі мʼякої сили, яку США будували протягом 80 років, а тому досить вільно купляє за рахунок неї «сильну переговорну позицію», або ж принципово вирішив з нею покінчити, окопуючись на «ближніх підступах», в очікуванні глобального конфлікту.

В обох випадках втрачає будь-який моральний сенс бути друзями США. Адже в повоєнні роки, в час холодної війни, склалась така традиція, така собі моральна засада: США — на правильній стороні історії. Тому треба підтримувати США, треба підтримувати тих, кого підтримує США.

Ця позиція, на мою думку, морально збанкрутувала. США не зацікавлені (або не здатні) підтримувати глобальний світовий порядок. США не має наміру чи бажання підтримувати своїх партнерів та союзників. США шантажують та чавлять своїх партнерів та союзників. Або в догоду внутрішньополітичним інтересам, або з принципового переконання, що світ змінився і ці союзники не потрібні.

І от, візьмемо до прикладу потенційне протистояння з Китаєм. КНР — безумовно огидна автократична система. Але чи є у решти світу якісь моральні причини бути принциповими антикитайцями? Ні, немає. Це вже виключно питання поточної доцільності.

І навіть нам, в умовах війни з Росією, яку КНР так чи інакше підтримує, це вже зовсім не очевидне питання. Адже дуже можна уявити ситуацію, коли США робитимуть зусилля по перетягуванню Росії на свою сторону в протистоянні з Китаєм і ніщо не свідчить про те, що ми в такому разі не станемо жертвою нової американської політики.

В цьому контексті небажання ЄС драматично розривати стосунки з Китаєм лише, щоб догодити США — цілком можна зрозуміти. Навіщо? Щоб завтра Трамп все одно наклав 25% тарифів, мотивуючи це химерними вимогами?

Welcome to the Trump world. І це вже не питання попередніх виборів, тому облиште дискусії про те чи краще чи гірше було б при Камалі.

🇲🇽Варто було Мексиці пообіцяти підтягнути угрупування в 10000 військових до кордону — Трамп відступив і відклав запровадження тарифів. Теж мені tough guys.

Зараз ще Канада виставить тисяч 5 з півночі і все — США оточено.

Якщо ж серйозно, невже дійсно підсилене лупашево збільшення кількості сил з мексиканської сторони кордону має вирішити ті складні проблеми з мігрантами і наркотрафіком, які начебто так хвилюють Білий дім?…виглядає трохи демонстрацією сили перед виборцем. Але що я знаю 🤷

Різкі рухи нової адміністрації Трампа - констатація пошуку ролі США у новому Світі, більш жорсткому, недружньому і зорієнтованому на конкуренцію. Те, що США тепер переходять до «кризових рішень» в значній мірі демонструє їхнє власне визнання провалу тієї глобальної логіки, яку самі ж США планували зацементувати у Світі протягом другої половини ХХ століття. Помалу вона обсипалася із політичними наслідками війни в Іраку, наростанням внутрішніх протиріч у США, зростанням економічних потужностей Китаю та агресивності РФ, що відкрито відмовилась від політики у логіці глобальної співпраці.

Для Європи такі сигнали навряд чи є новими, адже фактичний крах глобальної системи означає проблеми для усього проекту Модерну. Раніше зазнав провалу його марксистський варіант у вигляді СРСР, а також своєрідна тоталітарна інтерпретація Модерну у вигляді нацизму. Криза Модерну - це криза старих моделей розвитку, криза наростання глобалізації і ідей політичної модернізації на експорт. Світ дійсно виявився складнішим, ніж могло здатися професорам з Чікаго 1960-70-х, які працювали над формуванням плану дій для країн, що розвиваються.

Європа - річ, вкорінена глибше, ніж Модерн. І ця опція додає нам оптимізму. Пережити адаптацію до нових умов - реально, і більше того: тепер це навіть необхідно.


🇪🇺Підписатися на 12 зірок

Сьюзан Коллінз підтримає призначення Тулсі.

Нагадаю, вона була однією з трьох республіканців, хто голосував проти Хегсета.

Тобто ймовірно проблем у Тулсі буде менше.

Соціальні мережі — поле битви між США та ЄС

Голова комітету Палати з питань судочинства і відомий трампіст-консерватор Джим Джордан написав листа віцепрезиденту Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенні Віркуннен з приводу так званого DSA — Акту про цифрові послуги ЄС.

Запроваджений в 2022 році він покликаний регулювати контент в соцмережах. Враховуючи прецеденти з впливом на вибори, а також з поведінкою окремих власників відповідних платформ, США не дуже задоволені такими регулюваннями.

Власне, у ЄС уже є претензії і до Х, і до Мета. І це загрожує серйозними штрафами цим компаніям і навіть блокуванням роботи.

Джим Джордан, що вирішив взяти на себе ключову роль в питанні адвокатів американських соцмереж в своєму листі переймається, що цей Акт (що діє в ЄС) порушує першу поправку до конституції (США!). Американці загалом схильні думати, що свобода слова — їхній винахід і ніде більше в світі його нема (де ви ще бачили Білль про права?…).

Хоча, звісно, американцям є про що хвилюватись. ЄС навчився користуватись силою свого величезного ринку, що породило так званий Брюссельський ефект: регулювання, запровадженні в ЄС врешті застосовуються в більшості світу, бо виробник не може ігнорувати європейський ринок.

Битва навколо DSA і американських (тік-ток невдовзі теж маж стати частково американським) соцмереж буде ключовим індикатором сили американської адміністрації і ЄК. Та і стосунків США і ЄС загалом.

Піт Буттіджедж можливо балотуватиметься в Сенат від Мічигану в 2026.

Зараз це місце в Сенаті представляє демократ Гері Пітерс. Він не планує переобиратися за два роки. А штат, як ви памʼятаєте, спірний, тож у республіканців є всі шанси.

Піт, швидше за все, без проблем виграє праймеріз. А два роки в Сенаті — хороший старт для президентської кампанії в 2028.

На фоні неочікуваних і непередбвчуваних заяв нового президента США виникає багато запитань щодо майбутнього. І одним з них є питання лідерства. Хто візьме на себе відповідальність за вирішення глобальних проблем? Починаючи від все зростаючої кількості конфліктів, неоднозначної економічної ситуації в різних частинах Світу і закінчуючи провокативною темою зміни клімату, що проявляється через аномальну погоду та численні природні лиха.

ЄС опиняється на роздоріжжі. Союз як частина колективного Заходу особливо потерпає через відокремлення США від загальної системи. Його вплив зменшується. Необхідні радикальні кроки, які нехарактерні для передбачуваної і прописаної структури Союзу.

Так, виступаючи в Давосі президент Єврокомісії пані фон дер Ляєн запевнила, що Союз залишитьмя відкритим для третіх країн які будуть бажати співпрацювати. І особливо щодо співпраці з Китаєм, яку пані Урсула навіть закликала розширювати та поглиблювати.

Єврокомісія зі своєї високої вежі розглядає Союз зі стратегічної точки зору. Однак, чи є розуміння в інших інституцій ЄС цієї точки зору? Особливо в Євроради та Раді ЄС – інституцій які діють від імені країн-членів і мають менше згоди щодо майбутнього.

Саме під заголовком – час для лідерства вийшов звіт аналітично-дослідницької групи Ради ЄС.

Отже, які виклики і які рішення пропонує Рада ЄС.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Вибачте, але нічого більш ілюстративного про демократів після поразки Камали я ще не бачив.

Те що роблять Трамп з Маском — це бліцкріг проти американської політичної системи.

Поразка відправила в нокдаун політичну опозицію. Демократи просто не знають з якої сторони підступитися.

Тим часом Маск почав вибивати виконавчу гілку влади, зокрема бюрократію. USAID — це приклад, проба методу.

Команда Маска отримала доступ до розрахункової системи міністерства фінансів і просто ріже платежі, не витрачаючи часу на якісь формальні процедури щодо реформ відомств.

В суботу федеральний суддя заблокував доступ Маску до платіжної системи. І це чи не останній етап бліцкригу. Чи зможе Трамп-Маск вибити судову систему? Маск уже закликав до імпічменту судді.

Джей Ді знаходить себе в цій боротьбі.

“Якщо суддя спробує сказати генералу, як проводити військову операцію, це буде незаконно”, – сказав Ванс у дописі на соціальній платформі X. “Якщо суддя спробує наказати генеральному прокурору, як використовувати свої повноваження обвинувача, це також незаконно.”

“Суддям не дозволено контролювати законну владу виконавчої гілки”, – йдеться в його дописі.

Я не юрист, але здається саме контроль за законністю і входить в повноваження суддів.

Так чи інакше, а риторичний прийом зрозумілий. Трамп — генерал. Іде війна, а судді стали на шляху.

Кібербулінг, залякування…

По інтернету ходить відео навіженої телеєвангелістки Паули Вайт, яку Трамп призначив головою якогось там офісу Білого дому з питань віри.

І це вчергове нагадало мені наскільки Трамп — продукт рейганівських 80х. Саме тоді нога-в-ногу крокували Волл Стріт і всілякого роду крінжові телеєвангелісти з їхніми MAGAMegaChurch.

Навіжену жіночку я вам показувати не буду, а краще поділюсь іншим продуктом 80х — піснею гурту Металіка про тих таки телеєвангелістів.