group-telegram.com/booksanuta/2306
Last Update:
видавництво: Видавництво, 10/10
Реалістично, легко та атмосферно.
Так, це чудова історія про двох підлітків, яких пов’язує дружба довжиною в дванадцять років та три місяці мовчанки через злиту переписку з вимушеним аутингом (примусовий камінг-аут) одного із хлопців. Всю історію ми бачимо зі сторони Артема, який не розуміє, чому найкращий друг від нього за літо віддалився та ігнорує. А ще ігнорує булінг оточуючих та насмішки Вишні, з яким більш-менш колись товаришував.
Здається, у нас не має вибору в тому, чию сторону обирати, оскільки вся історія нам видніється зі сторони Тьоми. Та з часом і певними думками самого Тьоми, ми мимоволі задумуємося, чи все тут так як є? Чи є біле білим, а чорне чорним? Відповідь до банально проста: все сіре, як завжди. І авторка добре задіяла тут цей прийом, від чого шок на точкових моментах змушує по пару хвилин сидіти з відкритим ротом і пустими очима. Сказати чесно, в мене давно не було такого емоційного читання. За це окреме дякую.
Пані Чайка добре показала українських підлітків з їх упередженнями, лайкою, пивом та цілями на життя. Такі різносторонні, різні, але справжні персонажі чіпляють за живе та мимоволі змушують співпереживати, ненавидіти та хихотіти в істеричному припадку. Я проковтнула книгу за один вечір, незважаючи на об’єм майже в 450 сторінок та гіперфіксацію на іншій діяльності. Це справжній скарб, який мені хочеться заховати в комірчину з книгами «на особливий випадок».
Окрема моя любов другорядному персонажу Ніку – Микиті – якого авторка прописала націоналістом та щирим борцем проти всього русявого. Момент, де він нагадав Айдеру, що русня його сім’ю з Крима виперла, а він московські пісні слухає – іконічний. Просто база.
Мінусів окрім верстки не помітила, але і цю прикрість зі спойлерною ілюстрацією, обіцяють виправити в додруці (може потім і собі заміню).
Щира рекомендація!
#дегустація