🏴✊ 9 вересня 1989 року народився Дмитро «Лєший» Пєтров

Лєший був доволі непересічною особистістю, чиє життя наповнене такою кількістю пригод та подій, яке могли б прожити з десяток інших людей.

З одного боку Дмитро був анархо-комуністом, профспілковим активістом, еко-саботажником та справжнім революціонером, який стояв на зорі повстанського анархізму кінця 00-х в Росії. З іншого — кандидат історичних наук, автор, перекладач та редактор ряду книг про Рожаву та курдську революційну боротьбу, теоретик анархізму.

В 2014 році Лєший приїхав до Києва, де брав участь у Революції Гідності. Після цього перебував у Рожаві, досліджуючи революційний досвід курдів. У 2020 році нелегально перетнув кордон Білорусі, щоб взяти участь в спротиві диктатурі Лукашенка.

Також Дмитро Пєтров був співзасновником БОАК, Комітету Спротиву та ряду інших ініціатив і організацій. Під час повномасштабного вторгнення РФ взяв до рук зброю, щоб протистояти російській агресії. Загинув 19 квітня 2023 року під Бахмутом. Його тіло досі не знайдено.

Детальніше про життєвий шлях Дмитра ви можете почитати на каналі онлайн-меморіалу анархістів та антифашистів, що загинули під час російсько-української війни. Також рекомендуємо прочитати заява з приводу загибелі Лєшого від найближчих його товаришів з БОАК та останнє слово самого Дмитра.

В цей день рік назад не стало Юрія Самойленка.

Юрій 'Янов' Самойленко 🌹Yuriy 'Yanov' Samoilenko 🇺🇦
(13.12.1987 - 10.9.2022)

Колишній учасник антифашистського руху, старший лейтенант та бойовий командир. Зіграв ключову роль у створенні "Антиавторитарного Взводу".

В ході Куп’янської наступальної операції загинув від кульового поранення, отриманого під час зачистки Балаклії, Харківська обл. Там він воював разом з "Кайфариками". Похоронений під Києвом.

Пам'ятаємо!

МЕМОРІАЛ Ⓐ MEMORIAL

Один із наших читачів поділився фотографією наших книжок, які поїхали з ним на бойові. Нам приємно!

У вас є остання можливість отримати книгу «Україна лібертарна: Михайло Драгоманов. Невеличка антологія статей». Для цього потрібно брати участь у конкурсі за посиланням.

За одне повідомляємо що додамо до неї ще дві книги:
«На пути к единодушию» Пола Ґудмана
«Їду в Магадан» Ігара Аліневіча.

Чорнозем – найродючіший ґрунт й один з основних символів України.

Символ, за який поколіннями вмирали українці: чи то обробляючи його, працюючи на панів-експлуататорів, чи то захищаючи від іноземних окупантів.

Чорний – колір землі, над якою трудиться селянин, колір рук робітника, колір прапору анархістів.

Можна розривати зі своїм корінням, змінювати ідентичність, вважати анархію чимось далеким, що не має зв’язку з минулим, вважати, що всі наші ідеали – щось, що лише належить побудувати.

Однак завжди й в усього є певна основа, ґрунт, земля. Той чорнозем, з якого все проростає і дає нове життя. Також і наші ідеали, які ми вбачаємо в далекому майбутньому, насправді можуть буть закопані глибоко в землі.

Відтепер цей канал і колектив мають нову назву. Ту, яка найповніше відображає наші цінності та ідеал.

Нове покоління анархістів – старі традиції боротьби!

Чорнозем

18 вересня 1841 року народився Михайло Драгоманов 🧔🏻

◾️Передовсім він відомий як історик, філософ, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Водночас не всі знають, що Драгоманов також був засновником українського соціалізму й прихильником анархістських поглядів.

◾️Видатний діяч виступав за максимальну децентралізацію та самоврядування громад й областей, а в далекій перспективі йому імпонували ідеї П’єр-Жозефа Прудона.

📚Також Драгоманов є унікальним та непересічним українським мислителем, оскільки сфера його інтересів досить обширна. Водночас в цьому й його скадність. Щоб повною мірою зрозуміти ідеї видатного діяча, доведеться прочитати не одну працю.

◾️Окрім цього, складність Драгоманова полягає в тому, щоб скласти його ідеї та погляди в одну систему, їх доведеться збирати по частинах серед всього наукового доробку.

📕Однак серед тонн робіт Драгоманова є й невеликі статті, які окреслюють його суспільно-політичні погляди. Серед них, зокрема, — «Конституція і народ».

◾️У ній він пише про важливість розбудови громад та общин. Мислитель зазначає, що зазвичай прихильники конституції зайняті думками про «верхівки конституційної будівлі» — парламенти, міністрів, президентів тощо, але при цьому залишають поза увагою «нижні поверхи конституційної будівлі», які найближчі до простого народу.

◾️Він, як і Іван Франко, наголошує на важливій ролі інтелігенції в «просвітлені» народу та усвідомленні останнім необхідності самоврядування.

◾️Михайло Драгоманов переконаний, що справжнє народне самоврядування може настати тоді, коли інтелігенція відкине централістично-бюрократичну метафізику, знайде з народом спільну мову і допоможе йому усвідомити необхідність розширення самоврядних спільнот.

Детальніше читайте тут.

Концепція анархістської держави Драгоманова і її конституційний ідеал

Політичний Драгоманівський ідеал - се прудонівський анархізм, або по нашому безначальство, наконечна ціль якого: повна Воля особи. Нічого й казати, що тут воля зовсім не те що сваволя (остатного добра аж надто серед наших земляків, заражених від давної польської шляхти та російської бюрократії!) а те, що відносини між людьми мають опирати ся не на примусї, виконуванім начальством, але на заснованих на глубокім особистім переконаню добровільних умовах, які, розуміє ся треба сповнити найсовістніще.

Ролю певного примусу на особи грали би в безначальній громаді матеріяльні інтереси, як і тепер, та публична опінія, яка тоді стала би ще далеко більшою моральною силою, ніж тепер, хоть і тодї, розуміється, не обійдеться без оснівних, писаних законів, які однако мусіли би бути ухвалювані, контрольовані тай пильновані всіми горожанами держави, серед яких почуттє справедливої, загально-користної законности мусіло би бути вкорінене дуже широко й глибоко.

Таким чином анархізм, се зовсім не розбите людської суспільности на дрібні гуртки й атоми (як думає більшість), а навпаки, дуже тісне, хоть і лехко розривне, звязане людей у менчі й більші вільні спілки та спілки спілок, від місцевих аж до всесвітних. (Не треба й казати, що такий анархізм не має нічого спільного з т. зв. давніщими нігілістами та теперішними "анархістами", яких діяльність обмежує ся майже виключно простим убиванем та руйнованем усякої позитивної праці й організації; Драгоманів чув огиду до таких людей).

Анархізм нашого Драгоманова, се найвища ступінь не лише державности, а вседержавности, се б то всесьвітного державного ладу.

Оснівна соціялістична одиниця у Драгоманова. се вільна й гаразд упорядкована громада, але зовсім не окрема від инчих таких же громад, а навпаки, звязана з ними найтісніще в спілку вільних громад. Ось через що він назвав соціялізм громадівство, що значило: вільна й гаразд упорядкована суспільність.

Уже з сего виходить, що Драгоманівський анархізм не виключає більших політичних одиниць-держав (однонаціональних чи ріжнонаціональних). Навпаки: Драгоманів зазначує виразно, що бажав би перемінити теперішні невільні, централістичні держави, в яких живе наш нарід (Драгоманів був великий противник усякого централізму, в тім числі й соціяльно-демократичного!) на держави анархістичні, вільні, федеральні, які держали би ся лише доброю волею тай інтересами самих народів, а не примусом

Значить, оба сі напрями: державність і крайній Драгоманівський децентралізм-автономізм доповняють себе, а через те й повинні розвиватися від тепер рівночасно, аби нація наша не гибла далі, як гибла доси, під потрійним проклятем: хиткости своєї зверхної політичної поведінки, нерішучости в задержуваню загальної волї й рівности серед себе, та неспосібности до господарки, або, все одно: державности на ширшу скалю від громадської аж до всенаціональної, на всему просторі рідної України.

Розуміє ся, людність ніколи не досягне вповнї вільних, а значить і вповні щастєдійних порядків у своїм житю, так що громадсько-суспільно-державні змаганя, подібні Драгоманівським, будуть вічним ідеалом, який лише підбиватиме людність до вічного поступу в тім напрямі"

М. Павлик

При пораненні Веган втратив все спорядження, а тепер, повертаючись на бойові, збирає новий сетап. Ціна питання значно більша 85к, але частину екіпи допомогають зібрати Колективи Солідарності, а дещо буде придбано за власний рахунок ❤️‍🩹

💅 Банка збору

🦄 Номер картки банки:
5375 4112 2206 1264

Paypal: [email protected]

Привіт від редакції журналу сучасної лібертарної думки "Низовина". Півроку ми готувалися до запуску проєкту і нарешті це сталося — ми виходимо в світ!

Ми створили сучасний український онлайн-журнал про анархізм. Свою місію ми вбачаємо у поширені, розвитку і культивуванні лібертарних ідей в Україні. Через переклади іноземних творів і авторські статті сучасних анархістів та анархісток ми воліємо посилити позиції українського анархізму на міжнародній лібертарній сцені. Для цього ми надаємо можливість публікуватися у нашому журналі та шукаємо нових авторів і авторок з оригінальними ідеями і концепціями.

Детальніше про нас на нашому сайті: https://nyzovyna.com/about-us

Наша перша публікація — це стаття класика анархізму Петра Кропоткіна "Анархізм" (розділ "Введення в Анархізм"), яку він написав спеціально для Британської енциклопедії.

Текст складається з кількох частин, в яки Кропоткін наводить базове визначення "анархізму" як філософської ідеї, описує політико-економічні концепції анархістського (безвладного) суспільства, розглядає історію розвитку анархістських ідей від Стародавньої Греції до 1904 року. Останній розділ розповідає про ідеї, організації та структури, що вплинули на розвиток анархістських рухів та ідей.

Читати статтю

"Низовина" в Telegram та Instagram

Сьогодні герою анархічного опору Ігару Аліневічу виповнюється 41 рік. Майже 10 років з яких він провів у в'язницях, де і написав свою книгу «Їду в Магадан».

Усім колективом хочемо побажати Ігару стійкості та ще більшої сміливості. І головне залишитися в живих і побачити світло свободи над усім нашим регіоном.

Ми вважаємо, що найкраще привітання для Ігара - це поширення його ідей серед якомога більшої кількості людей.

Тому сьогодні, на честь дня народження Ігара, ви можете безкоштовно отримати друковану версію українського видання книги «Їду в Магадан». Ви сплачуєте лише вартість доставки.

Пропозиція дійсна лише сьогодні, 24 вересня 2024 року.

З усіх питань звертайтеся в наш бот: @Utopistbot

Сьогодні знайомимо вас зі статтею "Анархія без анархізму. Уроки містечка Черан" британського анархіста Самюеля Кларке, де він розповідає і осмислює досвід соціальної боротьби мешканців мексиканського міста. Оскільки державна влада не намагалася відстоювати інтереси місцевих жителів, ті самоорганізувалися і захистили те, що має соціальну і сакральну цінність для них — прадавні ліси. Їм вдалося зупинити вирубку, вигнати представників корумпованої місцевої влади і створити структури громадянського самоврядування. Ця структура замінила державне управління і перетворила Черан на "автономну зону".

Детальніше в нашій новій статті.

"Низовина" в Telegram та Instagram

Анархізм часто оточений багатьма міфами та хибними уявленнями, що ускладнює розуміння його справжньої сутності. Багато людей уявляють собі анархічні суспільства як позбавлені закону і порядку. Саме тому важливо зрозуміти проти чого виступають анархісти і що вони пропонують натомість. У зв'язку з цим рекомендуємо ознайомитися з твором Морфеуса "Базові принципи анархізму".

Детальніше в нашій новій статті.

"Низовина" в Instagram

Публікуємо переклад статті Деббі Букчин і Сікстін ван Отрів "Конфедерація як комуна комун".

Вона буде цінна, в першу чергу, тим, хто шукає відповідь на питання: "Як побудувати більш демократичне суспільство з практичної точки зору?"

На прикладах і досягненнях Рожави, руху Жовтих Жилетів і кофедерації Сімбіоз із США, стає очевидною роль народних органів самоврядування, які створюють та укорінюють ситуацію двовладдя. Так наближається революційний момент і відчиняється "вікно можливостей" для суспільних змін. Що це за органи самоврядування, як їх створити і що з ними робити — читайте в першій частині статті.

"Низовина" в Instagram
Друкарня
Syg.ma

Публікуємо другу частину перекладу статті Деббі Букчин і Сікстін ван Отрів "Конфедерація як комуна комун".

У цій частині авторки розглядають приклад розбудови курдами власної соціальної моделі на півночі Сирії під час війни, загальнонаціональні асамблеї Жовтих Жилетів, а також конференцію кофедерації Сімбіоз, що зібрала людей з обох Америк задля побудови органів двовладдя.

Найцінніше з цього — досвід розбудови системи народних асамблей, що приймають рішення і змінюють соціальну реальність навколо себе.

Що думаєете з приводу доцільності та можливості подібних асамблей в Україні?

"Низовина" в Instagram
Друкарня
Syg.ma

4 жовтня заступник міністра економіки Віталій Кіндратів розповів на фінансовому комітеті Верховної Ради, що в Україні точно введуть економічне бронювання працівників від мобілізації і наразі розглядають 3 можливі моделі. Він також додав, що Мінекономіки вже прийняло це рішення. Проте воно очікує ще й на «рішення політичного керівництва», очевидно, Банкової.

Хоча деталей від влади про ці моделі немає, однак новина про впровадження економічного бронювання викликала жваві дискусії серед українців. Одні вважають це ще одним джерелом наповнення держбюджету, інші — легальним способом відкупитись від мобілізації та створення армії з бідних.

«Чорнозем» все ж докопався до суті і з'ясував деталі цих моделей, а також мету запровадження й можливі негативні наслідки.

Детальніше читайте у матеріалі «Воюватимуть лише бідні? Або що не так з економічним бронюванням працівників»