💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
You may recall that, back when Facebook started changing WhatsApp’s terms of service, a number of news outlets reported on, and even recommended, switching to Telegram. Pavel Durov even said that users should delete WhatsApp “unless you are cool with all of your photos and messages becoming public one day.” But Telegram can’t be described as a more-secure version of WhatsApp. Telegram, which does little policing of its content, has also became a hub for Russian propaganda and misinformation. Many pro-Kremlin channels have become popular, alongside accounts of journalists and other independent observers. Since January 2022, the SC has received a total of 47 complaints and enquiries on illegal investment schemes promoted through Telegram. These fraudulent schemes offer non-existent investment opportunities, promising very attractive and risk-free returns within a short span of time. They commonly offer unrealistic returns of as high as 1,000% within 24 hours or even within a few hours. In the United States, Telegram's lower public profile has helped it mostly avoid high level scrutiny from Congress, but it has not gone unnoticed. The Security Service of Ukraine said in a tweet that it was able to effectively target Russian convoys near Kyiv because of messages sent to an official Telegram bot account called "STOP Russian War."
from fr
